Іранське літакобудування: від F-5 до серії локальних модифікацій

Іранське літакобудування: від F-5 до серії локальних модифікацій

Іранське літакобудування: від F-5 до серії локальних модифікацій
Azarakhsh на виставці на авіабазі Вахдаті, Іран, 2010 рік

«Азарахш», «Саеге», «Сімург», «Косар»… З кінця 1990-х ці назви одна за одною з’являються в інформаційному просторі, символізуючи собою потуги іранських інженерів створити власний винищувач. Та навіть неозброєне око легко впізнає в усіх цих літаках переробки американських F-5. Спробуємо розібратись, що ж криється за цими назвами.

«Азарахш» («Громовержець») – з’явився у 1997 році. За аеродинамічною схемою і силовою установкою цілком відповідає F-5E. Встановлене російське бортове обладнання, в т.ч. радар. До 2001 року виготовили чотири екземпляри (за іншими даними – шість), які проходили випробування. У 2007 році заявлялось, що незабаром почнеться масовий випуск «Азаракша», але жодного підтвердження цьому немає. Ймовірно, справа не пішла далі тих 4-6 екземплярів, до того ж, не виготовлених «з нуля», а переобладнаних з F-5E.

«Саеге» («Удар блискавки») відрізняється від F-5E суттєво переробленим хвостовим оперенням – двокільовим, схожим на оперення F-18. Крім того, застосовані нові повітрозабірники квадратного перерізу, новий носовий конус. Демонтовані пілони на кінцях крила (для ракет «повітря-повітря» АІМ-9) і одна з двох 20-мм гармат.

Прототип «Саеге», перероблений з F-5E, здійснив перший політ 7 лютого 2004 р. У червні 2007 р. були готові ще два екземпляри, а у 2009-2012 рр. – ще три. Усі шість машин – це переробки F-5E. Відомо, що з 2009 році усі винищувачі «Саеге» експлуатаються в 23-й ескадрильї.

«Саеге ІІ» – двомісний навчально-бойовий літак, переобладнаний з F-5F. Прототип випробувався з грудня 2014 р.

Проєкт «Саеге» завершився фіаско – зміна аеродинамічної схеми не призвела до покращення льотних характеристик, а дві програми модернізації бортового обладнання (власна і з допомогою КНР) не досягли очікуваних результатів. Хоч в деяких публікаціях говориться про випуск навіть 24-х таких винищувачів, реально все обмежилось сімома машинами (шість одно- і одна двомісна).

Іранський винищувач Saeqeh, розроблений на основі F-5.

«Сімург» – проста конверсія виведених з експлуатації винищувачів F-5A у двомісний навчально-бойовий варіант, аналогічний F-5B. До 2012 р. переобладнали 7-9 літаків, загальна ж кількість переробок становить від 13 до 17 машин.

«Косар» («Блискавка») – винищувач, який за конструкцією планера відповідає F-5E, але, за заявами іранських представників, має повністю оновлене бортове обладнання, включаючи бортовий комп’ютер, індикатор на тлі лобового скла тощо. Літак отримав радар італійського походження «Гріфо» (дальність дії 93 км). Він потрапив до Ірану через КНР, який встановлював такі радари на експортних варіантах J-7. Не виключено, що в Ірані вдалось копіювати цей виріб.

Винищувач озброєний однією 20-мм гарматою, а на зовнішній підвісці може нести до 3200 кг бойового навантаження (включаючи ракети «повітря-повітря» «Фатір» – копія «Сайдвіндера»).

Один із трьох переданих винищувачів Косар (Kosar) для ПС Ірану, 2020 рік.

«Косар» вперше продемонстрували в серпні 2018 року, а в листопаді того ж року урочисто відкрили виробничу лінію з «випуску» цих літаків. Чому в лапках? Бо попри заяви чалмоносців про «стовідсотково вітчизняний літак», «Косари», швидше за все, не виготовляються «з нуля», а переробляються з F-5E/F. Плани були гучні – випуск десятків літаків на рік, постачання «Косарів» в Сирію… Та, ймовірно, виготовили лише кілька таких машин (мінімум чотири).

Цьогорічний Мілітері Беленс взагалі не помічає наявності «Косарів» в ПС Ірану, а база даних Скрембл видає один літак цього типу – двомісний, переобладнаний з F-5F. Кількість «Азарахшів» Мілітері Беленс оцінює в шість екземплярів, «Саеге» – теж в шість. Останні по базі Скрембл взагалі не б’ються, а «Азарахшів» в ній числиться два.

Тож попри неодноразові заяви чалмоносців про початок «масового виробництва винищувачів четвертої генерації», далі модернізації поодиноких екземплярів чи крихітних партій копій малобюджетних літаків третьої генерації вони так і не просунулись. Нема й підтвердження освоєння Іраном випуску двигунів для них – ймовірно, доводиться задовольнятись сірим імпортом оригінальних J85.

 

Шановні читачі, якщо моя писанина вас зацікавила – можете докинути трошки на книжечки: https://buymeacoffee.com/andrijkhar9

Приватбанк: 5168 7456 7352 6783

Поширити в соцмережах:

ПІДТРИМАЙ РОБОТУ РЕДАКЦІЇ "МІЛІТАРНОГО"

Приватбанк ( Банківська карта )
5169 3351 0164 7408
Рахунок в UAH (IBAN)
UA043052990000026007015028783
ETH
0x6db6D0E7acCa3a5b5b09c461Ae480DF9A928d0a2
BTC
bc1qv58uev602j2twgxdtyv4z0mvly44ezq788kwsd
USDT
TMKUjnNbCN4Bv6Vvtyh7e3mnyz5QB9nu6V