Чи може ворог виявити та локалізувати мій Starlink?

Сьогодні ми відповімо на одне з найбільш хвилюючих питань для військових, які користуються Starlink. Чи правда, що ворог одразу бачить термінал? Чи координати зливаються напряму до росіян? А може, тарілка світиться, як маяк, і одразу прилітає ракета? У цьому матеріалі ми розберемо, де правда, де вигадки — і що насправді становить небезпеку.

Міф 1. «Тарілка світиться на кілометри»

Часто можна почути, що Starlink видно мало не з космосу. Насправді це дуже велике перебільшення. Так, термінал випромінює сигнал у Ku-діапазоні, тобто на частотах 14,0–14,5 ГГц і з дуже невеликою потужністю. Сигнал дуже вузько спрямований угору — націлений в супутник.

Виявити такий сигнал, це всерівно що шукати тліюче вугілля вогнища в ночі – можна, але потрібно підійти ну от дуже близько.

Звісно, і в противника, і в деяких західних компаній є системи, призначені для пошуку та виявлення супутникових терміналів Starlink. От тільки усі підтверджені результати вимірювання показують: виявити такий сигнал реально тільки на відстані до кількох сотень метрів. І це — за ідеальних умов. Навіть підстрахувавшись у визначенні, можлива зона виявлення терміналів Starlink з землі буде мати радіус не більше 1 кілометру.

Є системи радіорозвідки з повітря, виробники яких заявляють про можливості виявлення на кілометри, навіть про фантастичні десятки кілометрів. Але у бойових умовах їхня ефективність все ще не була жодного разу підтверджена.

Тому правда така: тарілка не світиться на десятки кілометрів. Виявити її можна лише зблизька – близько одного кілометру. Тобто потрібно підібратись із дуже дорогим та все ще дуже рідкісним обладнанням та провести декілька вимірів з різних точок для триангуляції. Чи є в твоїй конкретній ситуації фізична можливість так зробити? – Відповідь маєш дати ти сам.

Міф 2. «Ілон Маск або SpaceX зливають координати»

Ще одна страшилка — нібито SpaceX передає координати українських терміналів ворогу. Це абсолютна неправда. Жодного випадку витоку координат не зафіксовано. І якщо б таке сталося, це був би міжнародний скандал величезного масштабу, який миттєво потрапив би у всі світові медіа.

Та й подивимось на це з іншого боку – на ліній бойового зіткнення багато десятків тисяч терміналів Starlink. А в Україні їх вже давно понад 200 000. В когось термінал приватний, в когось службовий, в когось від волонтерів. І це все постійно змінюється. Ідентифікувати де чий термінал в реальних умовах – задача надскладна навіть для суперкомпьютера з найкращим ШІ «під капотом». Отже бажаючим щось злити доведеться задіяти чимало ресурсів і людей, що забезпечить виток інформації.

Так що твердження “Маск зливає координати” — це чистий міф і вигадка. Справжні ризики зовсім інші.

Міф 3. «Starlink небезпечніший за смартфон»

Дехто думає: якщо включив тарілку — все, одразу став мішенню. Насправді смартфони, планшети й інші пристрої з Wi-Fi та Bluetooth світяться в системах РЕР противника набагато сильніше. А ще саме вони формують так званий Wi-Fi слід — унікальну карту активних мереж, котру може використати ворог. І саме по цьому сліду набагато простіше може вирахувати позицію, ніж по самому терміналу. Ба більше – такі можливості активно використовують багато розвідок, розвідка противника тут звісно не виняток.

Реальні способи виявлення:

Ku-діапазон (сигнал тарілки). Starlink працює в Ku-діапазоні. Використовує дуже вузький сигнал, спрямований у супутник. Його можна виявити, але тільки зблизька. Усі підтверджені випадки — це відстань не більше кілометра. Далі — шансів практично немає.

Wi-Fi як радіомаяк (РЕР). А от Wi-Fi — це зовсім інша історія. Коли вмикається Wi-Fi-роутер від Starlink чи будь-який інший WiFi пристрій, він починає випромінювати у всі боки. Цей сигнал можуть засікти засоби радіорозвідки, віддалені навіть на кілька десятків кілометрів. Ба більше – гарантовано засікуть, як тільки відпрацюють потрібний напрямок.

Російські комплекси РЕР, мобільні станції, а також дрони з відповідною апаратурою — усі вони здатні знайти активні Wi-Fi пристрої. І це вже реальна небезпека.

Тому головне правило: у бойових умовах Wi-Fi краще взагалі не використовувати. Якщо ж мусите його вмикати — відразу мусиш зрозуміти, що ти одразу стаєш помітними і «прильот» чи інша дія – питання лише часу та ресурсу противника.

Wi-Fi слід у мережевих сервісах. Є ще один нюанс, про який мало хто думає. Ваш Wi-Fi залишає слід. Майже всі смартфони й інші пристрої навколо тебе автоматично сканують мережі довкола і відправляють ці дані в інтернет-сервіси. Таким чином формується карта, де які мережі є.

Цей “Wi-Fi слід” створюється мільйонами цивільних пристроїв. Фахівці з кібербезпеки про це знають та багато хто з них вміє доставатись до цих даних. І ворог звісно також може використати такі дані, щоб зрозуміти, де працює ваша мережа. Тобто, навіть без засобів РЕР ворог може ідентифікувати мережу по сліду і навіть дуже точно ідентифікувати координати тих чи інших пристроїв.

Тобто Wi-Fi небезпечний подвійно: і як сигнал у просторі, і як відбиток у сервісах.

Шкідливе ПЗ у мережі. Ще один шлях до витоку координат — заражені пристрої. Якщо ноутбук, планшет або телефон у вашій мережі підхопили шкідливе ПЗ (ШПЗ), то ворог запросто отримає доступ до незахищеного зсередени мережи термінала.

З супутникового терміналу Starlink так можна витягнути технічні дані, а в деяких випадках навіть координати, і переслати їх напряму на сервери противнику через інтернет. Це вже зовсім не “зрада від SpaceX”, а проблема локальної безпеки. Ви самі пускаєте ворога всередину своєї мережі, порушуючі правила кібергігієни та роздаючи доступи до WiFi мереж.

Тому важливо пам’ятати: будь-який зайвий пристрій у мережі — це потенційна загроза.

Практичний чек-лист

1. Wi-Fi:

• У бойових умовах краще взагалі не використовувати Wi-Fi. Бо саме він світиться на кілометри і залишає слід у сервісах.
• Якщо ж ви вимушені його увімкнути:
• Будь готовий, що ворог може засікти і навіть що може “прилетіти”;
• Враховуй ризик втручання противника у саму роботу Wi-Fi;
• Пам’ятай про ризик зараження ваших девайсів.
• Якщо Wi-Fi активний, тримайтеся кібергігієни:
• Використовуйте сильний пароль;
• Відключайте зайві сервіси;
• Контролюйте підключені пристрої;
• Давайте мережі нейтральну назву (не “Starlink”, не “ArmyBase”);
• Використовуйте BSSID-рандомізацію, якщо це можливо.

2. Пристрої

Чим менше пристроїв підключено до термінала — тим безпечніше. Кожен зайвий телефон чи ноутбук – окрема вразливість. Найкраще мати один чистий пристрій, спеціально для роботи зі Starlink. На ньому не повинно бути сторонніх програм чи ігор, тільки мінімально необхідне.

3. Мережа

Ізолюйте термінал. Використовуйте власний роутер, який блокує локальний доступ усіх клієнтів до панелі керування Starlink. Доступ до термінала повинен мати тільки ваш службовий пристрій. Усі інші — через окремі сегменти, без прямого доступу.

4. Маскування
Маскуйте сам термінал. Ховайте його від візуального та теплового спостереження. Не ставте на дах без укриття, не залишайте незамаскованим на відкритому просторі. Це знижує шанс, що вас знайдуть дронами чи з оптики.

Висновок

Отже, підсумуємо.

• Так, Starlink можна виявити, але саму тарілку — тільки з дуже близької відстані, менше кілометра. Це не маяк, який видно з космосу.
• Ні, SpaceX і Маск не зливають координати. Це вигадки, які не мають жодного підтвердження.
• Реальні небезпеки інші:
  • Wi-Fi, який світиться на кілометри;
  • Wi-Fi слід у сервісах, що формується мільйонами смартфонів;
  • заражені пристрої у вашій мережі, які можуть злити дані ворогу.

Просте правило:
👉 Не користуйся Wi-Fi у бойових умовах.
👉 Мінімізуй кількість підключених пристроїв.
👉 Дотримуйся кібергігієни.
👉 Маскуй обладнання від очей і тепловізорів.

Starlink залишиться для вас потужним інструментом — якщо ви самі не перетворите його на демаскуючий фактор. Це залежить від дисципліни й правильного використання.

Матеріал був опублікований на сторінках SkyLinker 5 вересня 2025. Доступні також, створені на основі публікації, відео міні-лекція та аудіоподкаст.