Взаємодоповнення дронів та артилерії на українському полі бою — погляд зсередини

Бурхливий розвиток ударних дронів час від часу порушує питання про «Місце артилерії на українському полі бою». Щоб глибше зазирнути в тему та актуалізувати інформацію з поля бою, яке за пів року з моменту виходу попереднього матеріалу кардинально змінилося, Мілітарний взяв коментарі як у професійних дронарів з 412 окремого полку безпілотних систем NEMESIS, так і експерта з артилерії Павла Нарожного, засновника БО «Реактивна Пошта».

Чи залишилось місце артилерії на сьогоднішньому полі бою?

Попри те, що БПЛА кардинально змінили хід і тактику війни, артилерія залишається дієвим і ефективним інструментом вогневого впливу на противника. У неї є чимало переваг, які не дозволяють дронам остаточно витіснити цей вид озброєння із поля бою, стверджує Сергій «Скалун», офіцер 412 полку Nemesis.

Роль артилерії в сучасній війні стала менш вагомою. Але вона не зникла і не зникне у найближчому майбутньому. Вона досі залишається важливим елементом вогневої підтримки під час штурмів та в обороні. А отже, дії противника на полі бою напряму залежать від нашого впливу на його артилерію.

«Полк Nemesis відстежує ефективність своєї роботи за всіма типами цілей. Головна загроза, яку становить артилерія, — це інтенсивність та щільність вогню. І тут чітко прослідковується залежність між інтенсивністю нашої роботи по окремих бойових порядках артилерійських підрозділів противника і, відповідно, якістю його штурмових дій на тому чи іншому напрямку», — пояснює Сергій «Скалун».

За словами Павла Нарожного, дрони найбільш ефективно працюють разом з артилерією, а не поодинці. Відомі численні випадки, коли українська артилерія зупиняла загороджувальним вогнем російську техніку, яку після цього добивали дрони.

Окрім того, принципова різниця між дронами та артилерією полягає у могутності боєприпасів. Тоді як найбільш поширений фугасний снаряд 155 мм калібру важить 47 кг і при вибуху розлітається на 3–3,5 тисячі уламків, типовий FPV-дрон несе відносно невелике навантаження — максимум 1,5–2 кг.

Як захистити артилерію від дронів?

Звісно, як ми, так і ворог адаптуємось під сучасну війну. Противник чітко усвідомлює, яку небезпеку становлять для нього наші БПЛА, а тому постійно вдосконалює захист і маскування своїх артилерійських систем. Зокрема, запроваджує системи раннього оповіщення та дрони-перехоплювачі, а на окремих напрямках залучає вогневі групи для відбиття атак. Відповідно, й ми змінюємо підходи до виявлення й ураження цілей. Але як саме — секрет, зазначили у полку Nemesis.

Загроза №1 наразі — це ворожі дрони великого радіусу дії, такі як «Ланцети», а також оптоволоконні дрони, які зараз і на 20, і на 30 км можуть залетіти, наголошує Нарожний. І тут у першу чергу проти «Ланцетів» ефективні детектори дронів різного типу.

Гарно треновані та завчасно попереджені детектором бійці ефективно збивають зі стрілецької зброї, навіть без спеціалізованих патронів, дрони типу «Ланцетів». Також ефективно себе показують помпові рушниці проти FPV-дронів. Був випадок, коли один боєць за одну атаку збив більше десяти FPV з помпової рушниці, прикриваючи евакуацію пошкодженої САУ «Богдана».

«Х*й вам, а не гармата!» — ППО Трійки відбиває масовану FPV-атаку ворога!

Це епічне відео бою проти ворожих безпілотників на Харківщині. Евакуація бригадної САУ ускладнена, і сили ППО Третьої штурмової беруться за прикриття артилеристів.

«Прилетіла спочатку одна FPV-ха. Потім —… pic.twitter.com/jwBEZxjz5E

— Третій армійський корпус (@ab3army) August 20, 2025

Також ефективно показують себе засоби РЕБ та дрони-перехоплювачі, які збивають ворожі розвідувальні дрони. Однак це окреме, дуже об’ємне і складне питання.

Окрім активного захисту, добре себе проявляє пасивний — сітки та макети.

«Величезну користь приносять макети. Макети дуже ефективні. Наша благодійна організація, поставила більше 200 макетів М777. Кожен із цих макетів коштує 500 доларів і “зібрав” мінімум три “Ланцети”. Один у нас зібрав “пакет” від РСЗВ “Ураган”», — розповідає Нарожний.

Наразі, БО «Реактивна Пошта» проводить збір на 48 макетів гаубиць М777, як будуть розподілені для усіх напрямків по лінії зіткнення.

Наскільки складно не уразити, а саме знищити причіпну артилерію?

Знищити гаубицю чи гармату повністю майже неможливо. Проте влучне ураження здатне вивести її з ладу на кілька днів або навіть тижнів — усе залежить від того, які елементи пошкоджено. Для цього застосовуються різні комбінації боєприпасів з урахуванням конструкції гармати, способу її маскування та засобів захисту.

Наслідком успішного ураження стає «мовчання» вогневої позиції або вимушене вивезення знаряддя на ремонт чи його переміщення. Ефективність підтверджується аеророзвідкою, радіоперехопленнями та даними контрбатарейних радарів, пояснюють у полку Nemesis. Станом на серпень 2025 року полк уразив або знищив уже 2500 російських гармат.

Для знищення причіпної гармати потрібен певний збіг факторів, уточнює Нарожний. Потрібно, щоб поруч із гарматою лежали снаряди, які здетонують від влучання, що також відбувається не завжди.

«Найбільше пошкоджень українській артилерії завдають дрони. Коли мова йде про влучання того самого “Ланцета”, то “Ланцет”, зазвичай, пошкоджує. Тобто знищити ним дуже-дуже важко. Є така легенда, що “Ланцет” дуже точно влучає. Як показує практика, приблизно відсотків 60–70 влучання “Ланцета” навіть не в гармату, а поруч із гарматою», — розповідає він.

Найбільш типовим пошкодженням є пошкодження гідравліки гармати, зокрема трубки високого тиску. Однак такі пошкодження досить легко усуваються, у тому числі за допомогою запчастин, які передає «Реактивна Пошта». Також майже будь-які пошкодження клин-затворного механізму піддаються ремонту. Найкращим способом вивести з ладу причіпну гармату є пробити ствол кумулятивним зарядом. Такі пошкодження не підлягають ремонту, водночас гарматні стволи дорогі та мають тривалий цикл виробництва.

Як зараз живуть міномети на полі бою з їх невеликою дальністю?

Це дуже ефективний засіб, набагато ефективніший, ніж дрони FPV. Плюс міномета в тому, що він дуже дешевий: вартість одного пострілу — 300–500 доларів, пояснює Нарожний.

Добре навчений мінометник може «закинути міну» у вхід бліндажа або у вікно будинку. Окрім того, його дуже легко закопати, сховати на полі бою. Водночас, на його думку, актуальність зберегли тільки міномети калібру 120 мм, хоча калібри 60 і 81/82 мм продовжують використовуватися.

Величезні плюси міномета в тому, що він може працювати абсолютно в будь-яку погоду, у яку дронщики навіть не злітають. При дальності роботи мінометів у 8–10 км максимум коригування може робити і піхотинець із біноклем. Тобто він буде бачити розриви і може коригувати вогонь по радіостанції, чи через Starlink, чи якісь інші засоби зв’язку.

Які специфічні функції може виконувати артилерія, а не можуть дрони, і навпаки?

Артилерія — це потужна вогнева міць. Сучасні гармати та гаубиці здатні вести вогонь на значні відстані й уражати цілі, недосяжні для інших видів зброї. Артилерія «закриває» великі площі, забезпечує вогневу підтримку під час наступу або переходу в оборону.

На відміну від дронів, артилерія не залежить від метеоумов. Вона працює під час дощу, снігу, за сильного вітру і в туман. Особливо ефективно ворог використовує «закриті погодні вікна» для проведення штурмів, а також тоді, коли наші БПЛА не можуть виконувати завдання.

Також артилерія стійка до засобів РЕБ та ППО (звісно, якщо мова не йде про кориговані снаряди). І це дуже цінно, з огляду на насиченість бойових порядків противника засобами радіоелектронної боротьби та інтенсивність роботи його БПЛА-перехоплювачів.

Снаряд швидший за дрон. Артилерія ефективно працює по захищених цілях, руйнує укріплення, будівлі, перешкоди, які заважають наступу військ, знищує бронетехніку та живу силу противника.

Сучасна війна виявила й чимало недоліків артилерії, які роблять її вразливою. Один з основних — це неможливість її приховати. Будь-який постріл демаскує вогневу позицію — і вона стає ціллю для противника. Також гармати та гаубиці мають низьку мобільність. Зміна вогневої позиції вимагає часу і людських ресурсів. А снаряд має низьку точність, тому розосередження бойових порядків на більшу відстань один від одного напряму впливає на ефективність ураження цілей.

Проблемою артилерії є дефіцит боєприпасів. Виготовлення снарядів — це високотехнологічний і дорогий процес. Щоб безперебійно забезпечувати набої на фронт, потрібні великі заводи та великі кошти, пояснюють у полку Nemesis.

Окрім звичайних підривачів, артилерійські снаряди також можуть комплектуватись підривачами, що забезпечують повітряний підрив, який значно збільшує площу ураження незахищених та легкоброньованих цілей. Тоді як дрони з функцією повітряного підриву є надзвичайно рідкісними, — додає Павло Нарожний.

Також у артилерії є штатні снаряди з протипіхотними та протитанковими мінами, завдяки яким можна швидко створити мінне поле, а не переносити по одній протитанковій міні за раз, як це роблять дрони-бомбардувальники.

З переваг дронів можна виділити, що дрон по суті своїй є високоточною зброєю — це дозволяє точно уражати вибрану ціль. Але найбільшої ефективності на полі бою досягається завдяки колаборації, коли використовуються плюси артилерії і плюси дронів.