Після російського удару по місті Суми і загибеллю 35 осіб на офіційному рівні назвали частини, які це здійснили: 112-та та 448-ма ракетні бригади ЗС Росії.

Відповідь України не забарилася та дронами нанесли удар по пунктах дислокації цих військових частин. Зокрема по ППД 112-ї бригади у місті Шуя удари здійснили двічі – 16 та 17 квітня 2025 року. Пункт дислокації 448 бригади уразили 15 квітня 2025 року.

Підпорядкування ракетних бригад

В Росії ракетні бригади підпорядковуються командуванню армій, відповідно 112-та ракетна бригада входить до складу 1-ї танкової армії (ТА), а 448-ма ракетна бригада – 20 загальновійськової армії (скор. ЗВА, більше про її склад до початку широкомасштабного вторгнення можна прочитати в статті 20-та загальновійськова армія Росії. Загроза на північно-східному напрямку).

Підготовка розрахунків здійснюється централізовано на полігоні Капустін Яр (м. Знаменськ) де розташований 630-й окремий ракетний дивізіон 60-го Центру бойового застосування.

ОТРК “Искандер”: зброя ракетного терору

Окрім згаданих 1 ТА та 20 ЗВА до початку широкомасштабного вторгнення Росія мала на озброєнні ще 11 бригад, на той час всі вони були озброєнні ОТРК “Искандер-М”.

За принципом підпорядкування:

• 12-та окрема ракетна бригада (м. Моздок, 58 ЗВА, Південний військовий округ)
• 26-та ракетна бригада (м. Луга, 6 ЗВА, Ленінградський військовий округ)
• 107-ма ракетна бригада (м. Біробіджан, 35 ЗВА, Східний військовий округ)
• 1-ша ракетна бригада (м. Краснодар, 49 ЗВА, Південний військовий округ)
• 92-га окрема ракетна бригада (м. Оренбург, 2 ЗВА, Центральний військовий округ)
• 103-тя окрема ракетна бригада (м. Улан-Уде, 36 ЗВА, Східний військовий округ)
• 20-та гвардійська ракетна бригада (м. Уссурійськ, 5 ЗВА, Східний військовий округ)
• 119-та окрема ракетна бригада (смт. Єланський, 41 ЗВА, Центральний військовий округ)
• 3-тя окрема ракетна бригада (смт. Горний, 29 ЗВА, Східний військовий округ)
• 152-га гв. ракетна бригада (м. Черняховськ, 11 армійського корпусу (АК) Балтійського флоту, що зараз підпорядкований Ленінградському військовому округу)
• 464-та ракетна бригада (м. Новочеркаськ, 8 ЗВА, Південний військовий округ)

Структура ракетної бригади РФ

Окрім центру підготовки, де в дивізіоні 4 пускові установки ОТРК “Искандер” всі бригади до початку широкомасштабного вторгнення Росії в Україну мали єдину структуру.

Бригадний комплект по техніці включає:

• 12 самохідних пускових установок (СПУ) 9П78-1
• 12 транспортно заряджаючих машин (ТЗМ) 9Т250
• 11 командно-штабних машин (КШМ) 9С552
• 14 машин забезпечення життєдіяльності (МЗЖ) 2Т248
• 1 пункт підготовки інформації (ППI) 9С920
• 1 машина регламенту та техобслуговування (МРТО)

По підрозділах, то бригада включає штаб (батарею управління), три ракетних (стартових) дивізіони, в кожному з яких по дві ракетні батареї та батареї управління, та різноманітні підрозділи забезпечення (ракетно-технічний дивізіон, підрозділ охорони, розвідки, матеріального забезпечення, тощо). Спрощуючи ОШС має наступний вид (за даними milkavkaz.net оприлюднених в 2015 році):

В кожній ракетній батареї є по дві СПУ 9П78-1 та по дві ТЗМ 9Т250, відповідно на рівні дивізіону – це по чотири машини, а на рівні бригади – по 12 машин.

Скільки ракет “Искандер-М” може запустити Росія одночасно

Якщо рахувати всі ракетні бригади як повнокмплектні, то Росія станом на початок широкомасштабного вторгнення мала на озброєнні 168 пускових установок до ОТРК “Искандер-М”. Тобто в разі справності всіх машин єдиний залп міг би досягати 168 ракет, а в продовж короткого часу ще стільки ж. Після початку широкомасштабного вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року російські запаси балістичних ракет вичерпалися і між їх виробництвом та застосуванням зараз проходить мінімальний термін.

Саме тому в арсеналі російських військ з’явилися північнокорейські комплекси KN-23. Як вони організовані в російських підрозділах не відомо.