Російська “Молния”: загроза для українських військових та прифронтових міст

Російські окупанти почали активно застосовувати дрони-камікадзе літакового типу «Молния» з весни 2024 року для ударів по українських позиціях.

Окрім атаки військових цілей, загарбники використовують ці безпілотники для терору мирного населення у прифронтових містах і районах.

«Молния»

Розмах крила та довжину БПЛА можна оцінити в 1,3-1,5 м. Злітна маса невідома, проте відомо, що апарат несе у носовій частині бойове навантаження масою близько 3-5 кг.

Відповідно, загальну масу безпілотника можна оцінити не більш як 10 кг. При цьому дрон має дальність польоту 30-35 км.

Дрони «Молния» росіяни споряджають боєприпасами різних моделей та типів, які встановлюються відкрито, що усуває обмеження за формою чи розміром, хоч і зберігаються вимоги до маси. Це здебільшого кумулятивні гранати від РПГ-7, або кумулятивні інженерні заряди КЗ-6 для ураження техніки, або уламково-фугасні для ураження живої сили. Може бути також використаний саморобний вибуховий пристрій.

Літальний апарат оснащується носовим електродвигуном із повітряним гвинтом, який працює від акумулятора. Дрон запускається зі спеціальної катапульти та наводиться на ціль оператором, як FPV-дрон. Для виявлення цілей та наведення на борту є відеокамера.

Імпровізований фюзеляж безпілотника складається з двох поздовжніх металевих трубок та поперечних елементів з фанери. З фанери також зроблений центроплан, на якому встановлюється електроніка керування, акумулятори та кріплення.

БПЛА-камікадзе отримав пряме крило на дерев’яному каркасі з полімерною обшивкою та стабілізатор аналогічної конструкції. Кіль виконаний з фанери. На крилі розміщені елерони, на стабілізаторі – кермо висоти.

«Молния» поставляється до російських окупаційних військ у розібраному вигляді. Перед застосуванням, обслуга дрона повинна закріпити на фюзеляжі крила, встановити акумулятори та бойову частину. Після цього безпілотник встановлюється на рейкову катапульту.

Згідно з повідомленнями російських пропагандистів, обслуга дрона складається з трьох осіб: командир, який керує роботою бійців та підтримує зв’язок з іншими підрозділами, оператор безпосередньо контролює БПЛА, а сапер готує бойові частини.

Дрон як і FPV-коптери, піддається впливу української радіоелектронної боротьби (РЕБ), яка може завадити йому виконати бойове завдання.

«Молния-2»

Вже восени стало відомо, що на озброєння російських окупаційних військ надійшли дрони-камікадзе «Молния-2». Згідно з доступними зображеннями, безпілотник зберіг аналогічні розміри свого попередника, але вже отримав два двигуни – по одному на кожному крилі.

Дрон отримав корпус з поліпшеною аеродиномікою та обтічником верхньої частини, який прикриває електроніку, батарею та бойову частину. Це дозволило збільшити дальність польоту до 40-50 км і масу бойової частини.

Також заявляється, що дрон оснастили покращеним, захищеним від перешкод командно-телеметричним модулем.

З початку 2025 року почали з’являтися повідомлення, що на безпілотники «Молния-2» росіяни почали встановлювати протитанкові міни ТМ-62, які мають вагу близько 10 кг, з яких понад 7 це сама вибухівка. Вони використовуються для ударів по укриттях українських оборонців.

 Судячи з опублікованих фото і відео, міну ТМ-62 встановлюють у носову частину без обтічника, що погіршує аеродинаміку, а вага 10 кілограмів зменшує дальність польоту. Однак наразі невідомо, на скільки кілометрів.

Але це грає і проти ворога. Оскільки у такому оснащенні необхідно зняти частину фюзеляжу дрона, що означає гірші аеродинамічні якості. Більше навантаження також означає меншу дальність польоту та гіршу керованість. Прив’язка ворога до багатоповерхівок є непоганим фактором, який дозволяє звузити пошук точок запуску. Особливо враховуючи меншу дальність використання цих дронів із ТМ-62.

У цьому разі запустити дрон за допомогою штатної катапульти з землі майже неможливо. Тому росіяни почали підіймати пускові на верхні поверхи будинків, і запускати «Молния-2» з балконів або дахів.

Це створює обмеження для застосування, але попри ці недоліки, така бойова частина збільшує бойові характеристики російського дрона-камікадзе і робить його ще небезпечнішим.

Терор цивільних

Росіяни використовують безпілотники «Молния» не лише для ударів по техніці та укріплення українських оборонців, а й для терору мирного населення. Зокрема, 12 листопада 2024 року окупанти застосували такі дрони для ударів по Слобідському та Салтівському районах Харкова. Ціллю атаки стали багатоповерхівка та торговельний центр. Раніше атак на місто цими дронами не фіксувалися.

Удари цими БПЛА завдають і по інших населених пунктах Харківщини, зокрема Куп’янську.

Окрім того, дрони «Молния» атакують і на півдні України: в Запорізькій та Херсонській областях. Хоча цей БПЛА досить примітивний, він становить серйозну загрозу для цивільного населення, оскільки використовується росіянами для ударів по житлових будинках та транспортних засобах.

Іноземні компоненти у дронах «Молния»

Головне управління розвідки Міністерства оборони України з’ясувало, що у виробництві російських БПЛА «Молния» використовуються компоненти виробництва КНР та деяких країн Заходу, зокрема, Швейцарії, США та Нідерландів.

Російський дрон має дешеву начинку, переважно китайську. Маркування електродвигуна, польотного контролера, камери та більшості електронних компонентів відповідає китайським виробникам – FATJAY, SpeedyBee, Caddx, Huayi Microelectronics, Trex Technologies тощо.

Проте зазначається, що китайські польотні контролери, як і багато інших плат різноманітної російської зброї, працюють на мікроконтролерах із маркуванням швейцарського виробника STMicroelectronics.

Окрім цього, в платі управління двигуном використовуються перетворювачі з маркуванням американського виробника Vishay та конденсатори японського Rubycon.

Протидія

На фронті протидіяти цьому дрону складно, але можливо, зокрема за допомогою засобів радіоелектронної розвідки виявляти відеосигнал зв’язку дронів і вже за допомогою радіоелектронної боротьби придушувати сигнал. Також їх можна фізично знищувати зі стрілецької зброї, однак тут успіх не гарантований, все залежить від випадку і коли саме помітили підліт дрона.

Ще одним способом протидії можуть бути FPV-перехоплювачі, які вже застосовують проти російських «Молний» коли вони лише летять у район виконання бойового завдання.

Підсумки

Основними перевагами дрона-камікадзе «Молния» є простота конструкції та низька собівартість. Це дозволяє ворогові застосовувати їх масово для ударів по капітальних спорудах, бліндажах або бронетехніці.

Вірогідно, росіяни використовують для керування цими безпілотниками літакового типу ті самі станції управління, що і звичайні FPV-квадрокоптери, без переобладнання. Це також зменшує загальну вартість їх застосування.

Масове застосування «Молній» по населених пунктах неподалік лінії фронту може призвести до загибелі і поранення більшості кількості цивільних і військових, а також до втрати державного і приватного майна. Тому Україні треба шукати ефективні засоби і методи протидії цим російським ударним безпілотниками.