На тлі неодноразових непідтверджених чуток у західних ЗМІ про можливість передачі Україні американських крилатих ракет повітряного базування AGM-158 JASSM, «Мілітарний» розповість, що це за ракети та їхні бойові можливості.
Ця ракета наразі є одним із основних засобів ураження наземних цілей в арсеналі американських Повітряних сил.
JASSM призначена для ураження важливих об’єктів, таких як командні пункти, склади, аеродроми, системи ППО й РЛС та інші цілі в тилу противника не наражаючи на небезпеку літак, що її застосовує.
Конструкція крилатої ракети AGM-158 JASSM, яка розроблена компанією Lockheed Martin, має нормальну аеродинамічну схему. Корпус виконаний із композитних матеріалів на основі вуглецевих волокон, що забезпечують високу міцність при невеликій вазі.
Форма корпусу також оптимізована для забезпечення мінімального аеродинамічного опору і максимальної дальності польоту. Вона також забезпечує малу помітність на радарах противника.
Крила ракети складаються при транспортуванні та автоматично випускаються в польоті після скидання з літака-носія, забезпечуючи необхідну підйомну силу та маневреність. Ракета має одне вертикальне хвостове оперення.
Рушієм JASSM є компактний турбореактивний двигун. Запас палива на борту забезпечує тривалий політ до цілі на значній відстані. Дальність залежить від модифікації.
Їхні планери мають ідентичну форму, а основні відмінності полягають у більшому внутрішньому паливному баку, що впливає на довжину і вагу ракети та різних за ефективністю двигунах.
На початковій ділянці польоту AGM-158 летить по заданій траєкторії, використовуючи інерційну навігаційну систему з корекцією від приймача сигналів супутникової системи позиціонування з високим ступенем радіоелектронного захисту. При підльоті до цілі в ракети вмикається інфрачервона головка самонаведення та система автономного розпізнавання цілей. Все це забезпечує мінімальне кругове ймовірне відхилення від цілі.
Проєкт JASSM розпочався у 1995 році після скасування проєкту ракети AGM-137 TSSAM, яка з 1986 року розроблялася як високоточна малопомітна ракета дальньої дії одразу для трьох видів збройних сил США. У 1991 році було виявлено перевитрати коштів на розробку, що зрештою призвело до скасування програми у грудні 1994 року.
Оскільки потреба в такій зброї все ще існувала, американські військові швидко оголосили про наступний проєкт з аналогічними цілями.
Початкові контракти на два конкуруючі проєкти були укладені з компаніями Lockheed Martin та McDonnell Douglas у 1996 році. Цим двом розробкам присвоїли позначення ракет AGM-158A та AGM-159A. У конкурсі перемогу здобула ракета від Lockheed Martin AGM-158A, і контракт на подальшу розробку було укладено у 1998 році.
Вже наступного року розпочалися льотні випробування ракети з двигуном. Вони були успішними. Рішення про запуск малосерійного виробництва було схвалено у грудні 2001 року. У середині 2002 року JASSM офіційно увійшла до стадії експлуатаційних випробувань та оцінки.
Наприкінці того ж року дві ракети не пройшли випробування, і проєкт був відкладений на три місяці, перш ніж завершити розробку в квітні 2003 року. Після цього ще два запуски теж були невдалі, цього разу через проблеми з пусковою установкою та двигуном.
У липні 2007 року Пентагон схвалив програму вартістю 68 мільйонів доларів для підвищення надійності ракет AGM-158A JASSM та їх повторної сертифікації.
В результаті, рішення про те, чи продовжувати програму, відклали до весни 2008 року. Своєю чергою компанія Lockheed погодилася відремонтувати за свій рахунок вже вироблені ракети, які мали проблеми і посилила свої виробничі процеси.
Подальші випробування у 2009 році були успішнішими: 15 із 16 ракет уразили задані цілі, що значно перевищує встановлений для цих випробувань контрольний показник у 75% результативності. Це дозволило JASSM ввести в експлуатацію.
Хоча ВМФ США був партнером з реалізації цієї програми та навіть планував купити майже п’ять сотень JASSM, зрештою обрав ракету AGM-84H/K SLAM-ER повітряного базування, в чиїй основі лежить протикорабельна ракета Harpoon. Її завдання також є ураження наземних цілей.
AGM-158A JASSM (Joint Air-to-Surface Standoff Missile) є базовою версією ракети з дальністю польоту близько 370 км. Вага – 1020 кг, довжина – 4,287 м, ширина – 550 мм, висота – 450 мм, розмах крил – 2,4 м. Як силова установка застосовується одноконтурний турбореактивний двигун Teledyne CAE J402-CA-100 з удосконаленими компресором та паливною системою, порівняно з базовим двигуном J402-CA-400 протикорабельної ракети Harpoon.
У 2014 році надійшла на озброєння удосконалена версія AGM-158B JASSM-ER (Joint Air-to-Surface Standoff Missile-Extended Range) зі збільшеною дальністю польоту до 926 км. Це було досягнуто використанням більш економічного двоконтурного турбореактивного двигуна Williams International F-107-WR-105 та збільшенням запасу палива на борту.
Маса ракети – орієнтовно 1200 кг, довжина – 4,287 м, ширина – 635 мм, висота – 450 мм, розмах крил – 2,7 м.
На базі JASSM-ER була створена далекобійна протикорабельна ракета AGM-158C LRASM (Long Range Anti-Ship Missile). Вона надійшла на озброєння США у 2018 році. Американські Повітряні сили використовували бомбардувальник B-1 Lancer для проведення випробувань носіння LRASM у внутрішньому бомбовому відсіку, щоб переконатися, що літаки цієї моделі можуть її нести, оскільки обидві ракети мають однаковий планер.
Спочатку LRASM не планувалося розгортати на B-1, оскільки вона задумувалася виключно як демонстратор технологій, але у лютому 2014 року Пентагон дозволив інтеграцію LRASM на повітряні платформи Повітряних сил, включно з B-1 Lancer, як оперативну зброю для задоволення потреб ВМФ та ПС у сучасній протикорабельній ракеті.
Також потенційним є можливість застосовувати ракети LRASM з кораблів та наземних установок. Lockheed Martin ще у 2016 провела успішні пуски таких ракет із універсальної вертикальної корабельної пускової установки Mk 41.
А вже у наступному році – з похилої наземної пускової установки. У цих випадках використовувалися твердопаливні прискорювачі, щоб дати початковий імпульс ракеті, до початку роботи її маршового двигуна.
Також ракетами LRASM озброюють морські патрульні літаки P-8A Poseidon ВМФ США.
У вересні 2024 року американська компанія Lockheed Martin представила новий варіант крилатої ракети AGM-158 JASSM-XR (eXtreme Range) зі збільшеною дальністю польоту до понад 1600 км.
Нова ракета отримала збільшені габарити, завдяки чому максимальна дальність пуску значно зросла, а вага бойової частини становить 540 кг. Як і в попередніх версіях, система наведення була поліпшена для підвищення точності удару. Нову ракету зможуть застосовувати як винищувачами Повітряних сил, так і морська авіація США.
Окрім того, ракети JASSM можна застосовувати з військово-транспортних літаків у великій кількості, шляхом скидання за допомогою спеціальних піддонів.
У польоті піддон стабілізували за допомогою парашутів, потім відбувається сходження ракети, через короткий проміжок часу у неї розкривається оперення та запускається власний двигун і JASSM летить до своєї цілі.
Крилата ракета JASSM оснащена унітарною проникаючою бойовою частиною масою близько 450 кілограмів – J-1000 (серійне позначення WDU-42/B). Її корпус виконаний з вольфрамового сплаву. БЧ споряджена 109 кг високоефективної малочутливої вибухової речовини AFX-757.
У донній частині боєголовки є вентиляційні отвори та спеціальне стопорне кільце, яке звільняється при температурі близько 140 – 150 градусів Цельсія. Стверджується, що це забезпечує продувку основного заряду через вентиляційні отвори, що виключає накопичення надлишкового тиску та запобігає іншим реакціям на вплив небезпечних факторів, крім горіння заряду.
Для ініціювання БЧ використовується програмований детонатор FMU-156/B електромеханічного типу, який містить 150 грамів вибухової речовини PBXN-9.
З відкритих джерел відомо, що бойова частина J-1000 при швидкості 300 м/с може проникати в ґрунт середньої щільності на глибину від 6,1 до 24,4 метрів та пробивати залізобетонні плити загальною товщиною 1,2-2,1 метра.
При розробці AGM-158 JASSM, залежно від типу цілі, що потрібно уразити, передбачалася можливість використання на ракеті касетної бойової частини. Для її спорядження розглядалися суббоєприпаси BLU-97 GEM комбінованої дії. Однак наразі про реалізацію такої можливості інформація відсутня.
Ракета AGM-158 використовується збройними силами США. Вона завдяки своїм характеристикам та універсальності може бути інтегрована на широкий спектр повітряних платформ.
Різні типи літаків, від стратегічних бомбардувальників до багатоцільових винищувачів, здатні нести її на своєму борту. Йдеться про: F-15E; F-16; F/A-18E/F Super Hornet; F-35 Lightning II; B-1B Lancer; B-2 Spirit та B-52 Stratofortress.
Окрім Сполучених Штатів JASSM і JASSM-ER стоять на озброєнні Австралії, яка також замовила протикорабельні ракети LRASM, які інтегровані на літаки F/A-18F Super Hornet.
Також AGM-158 JASSM-ER замовили Нідерланди, Фінляндія, Польща. Продаж цих ракет погодили для Японії. У травні 2025 року стало відомо, що Ізраїль також планує їх придбати.
У липні 2025 року в американських ЗМІ повідомили, що США розглядають постачання Україні наступальних видів озброєння, ймовірно, ракет великої дальності, що здатні дістати до Москви. Припускали, що це можуть бути AGM-158.
Тут варто зазначити, що поставки подібного озброєння раніше вже розглядалися попередньою адміністрацією президента США.
Зокрема, у вересні 2024 року агентство Reuters повідомило, що Сполучені Штати близькі до постачання Україні ракет JASSM, але зазначалося, що на це знадобляться час. Нібито тоді опрацьовували інтеграцію цих ракет з літаками радянської епохи і чекали остаточного затвердження.
Наразі українські винищувачі F-16 зможуть нести JASSM лише після відповідного програмного оновлення, однак їх інтеграція можлива й на бомбардувальники Су-24М, як це вже було зроблено з європейською крилатою ракетою Storm Shadow.
Якщо справді Україна отримає базову версію ракети AGM-158A JASSM, то це дозволить авіаторам ЗСУ завдавати ударів по важливих об’єктах росіян як на тимчасово окупованій території так і у прикордонних областях агресора на глибину 250-300 кілометрів. Випускаючи ракети з більшої відстані, щоб убезпечити себе від ворожих засобів ППО і винищувачів. Цілями можуть бути: ворожі радари, позиції зенітних ракетних комплексів, склади боєприпасів та пального, місця накопичення живої сили та штаби різних рівнів.
А при отриманні версії AGM-158B JASSM-ER, що станом на липень 2025 року є малоймовірним, розв’язало би руки українським військовим для ударів по глибокому тилу країни-агресора. Дальність пуску ракети дозволяє атакувати головні військові цілі навіть в Москві.
Маючи таку ракету в арсеналі, Повітряні сили у взаємодії з іншими складовими Сил оборони України, могли би реалізувати операції з ураження заводів російського військово-промислового комплексу та аеродромів де базується ворожа бомбардувальна авіація. Від ударів такою ракетою не вберегли б навіть бетонні укриття для літаків.
Підтримати нас можна через:
Приват: 5169 3351 0164 7408 PayPal - [email protected] Стати нашим патроном за лінком ⬇
Підпишіться на розсилку наших новин
або на наш Телеграм-канал
Дякуємо!
ви підписалися на розсилку наших новин