Розвиток дронів та космічних технологій у Східній Європі, міжнародна співпраця, підготовка до війни та автономні дрони перехоплювачі. «Мілітарний» взяв інтерв’ю у менеджера з космічної стратегії чеської компанії TRL Space — Петра Бохачека.
Вітаю! Тож, почнемо з першого питання. Розкажіть нам про компанію, чим саме ви займаєтеся, і, судячи з вашої презентації, ваша робота виходить за межі космічних технологій.
TRL — це група компаній. У нас є TRL Space, TRL Drones, Zytra і Korak. Ми — одна велика група. Але ми, звісно, займаємося космосом, тож я почну з космосу, який об’єднує все разом. Ми будуємо супутники, надаємо повний спектр супутникових послуг, від проектування до кінцевого продукту, який не обов’язково має бути супутником, а може бути даними, отриманими з супутника.
Отже, ми будуємо супутники, але також надаємо користувачам послуги з аналізу даних. Ми працюємо в військовій сфері, але також і в невійськовій цивільній сфері. Ми працюємо над місячними місіями, а саме над трьома місячними місіями, які ми реалізуємо спільно з Європейським космічним агентством.
Ми зосереджуємося не тільки на європейському, але й на африканському та азіатському ринках, де ми намагаємося зробити ці технології доступними. І це своєрідна наша головна мета — ми намагаємося зробити всі ці технології, дрони, штучний інтелект, кібербезпеку та супутники доступними для користувачів, які іноді, можливо, думають, що не можуть купити дуже дорогий супутник. Ми використовуємо штучний інтелект для дронів, для навігації, але ми також використовуємо штучний інтелект на супутнику для обробки зображень на супутнику та отримання необхідної нам внутрішньої інформації.
Це допомагає нам переконатися, що за допомогою всіх датчиків, дронів, супутників тощо ми можемо отримати інформацію від аналізу аж до кінцевого користувача, до клієнта, щоб вони могли прийняти рішення. Або просто негайно відправити дрон або вжити заходів, завдати удару, зробити все, що вони хочуть. Отже, ми переконуємося, що все, всі дані, безперебійно проходять через всю апаратну та програмну систему.
Дрони: ми продаємо кілька дронів, які ми виробляємо. Ми почали з VTOL. Отже, у нас є великий VTOL з розмахом крил три з половиною метри, який призначений для тривалого спостереження, для охорони кордонів тощо. Він має найсучасніші датчики, тепловізійну камеру для вищого рівня розпізнавання.
У нас є менша версія, надрукована на 3D-принтері. Знову ж таки, з нашого власного філаменту, з якого ми друкували на 3D-принтері, і він досить міцний, тому є життєздатним. Це дозволяє збільшити виробництво. Ви можете надрукувати його будь-де, по суті. А також у нас є 3D-друковані дрони, які призначені для протиповітряної оборони від інших дронів, що мають дуже високу швидкість, мають штучний інтелект для автономного ураження цілей.
І наприкінці всього цього спектру дронів є наш дрон з реактивним двигуном, який запускається з електричної катапульти. Він може нести до 10 кілограмів корисного навантаження, розвивати швидкість до 550 кілометрів на годину в максимальній конфігурації та досягати відстані 200 кілометрів. Ми вважаємо, що їх можна використовувати для збивання вертольотів і менших повітряних цілей або більших повітряних цілей, а також як ракети «земля-земля» для ураження цілей за лінією фронту, на відстані у сотні кілометрів.
Ось чим ми там займаємося. Korak, займається кібербезпекою, щоб забезпечити кіберзахист, шифрування та функціональність усіх комунікацій, які ми здійснюємо на дронах і супутниках. А Zytra займається обробкою даних штучним інтелектом.
Сьогодні на ринку є багато виробників супутників. То що робить вас особливими?
Наша особливість полягає в тому, що ми зосереджуємося не тільки на виробництві супутників, а й на кінцевих потребах, на кінцевому споживачі, на тому, щоб супутники надавали необхідні рішення. З огляду на це, ми розробили абсолютно новий супутник (TRAP, прим. ред.). Це мікросупутник, який покликаний задовольнити найсучасніші потреби військових.
По суті, ми намагаємося запропонувати ринку рішення, за допомогою якого людям не доведеться купувати супутник за 350 мільйонів доларів, що забезпечує просторову роздільну здатність 30 сантиметрів. Усі цього хочуть, але не всі можуть дозволити собі такі витрати. Тому ми спробували запропонувати альтернативу, яка коштує на 300 мільйонів доларів дешевше.
Він не має таких самих характеристик, але все одно має достатню продуктивність, необхідну для військових застосувань і завдань. За зовсім іншою ціною. Ми можемо робити різні речі з супутником, наприклад, отримувати інформацію з зображень і надсилати її безпосередньо під час зйомки кінцевим користувачам на землі, на дрон або куди завгодно.
Отже, наприклад, за допомогою дрона можна відразу ж націлитись на об’єкт, знятий супутником, і ми робимо це за набагато коротший час від проєктування до побудови. Зазвичай на виготовлення супутника такої високої якості потрібно чекати щонайменше три роки. Ми можемо зробити це за два роки.
Ось що ми пропонуємо. І головне, на що ми орієнтуємося, це те, що зазвичай клієнти, які не мають грошей, щоб купити супутник за 350 мільйонів доларів або навіть за 100 мільйонів доларів, купують супутникові знімки на комерційній основі. Це дуже проблематична річ з кількох причин.
Ви, по суті, розкриваєте іншим, що вас цікавить і що ви хочете сфотографувати, тому що, якщо ви замовляєте зображення у комерційного постачальника супутникових знімків, він потім продає його будь-кому іншому. А за допомогою зворотного інжинірингу можна фактично побачити, хто що фотографує. Тож ви можете уявити, що, наприклад, якщо ви хочете зробити знімок об’єкта, розташованого глибоко на території Росії, ви не хочете користуватися послугами комерційного постачальника супутникових знімків, бо тоді цей знімок потрапить до їхнього архіву, і хтось дізнається, що хтось цікавиться конкретною точкою.
Але з цим супутником і його вартістю, це стає просто гарною інвестицією — купити власний супутник і отримувати супутникові знімки за допомогою власного супутника, тому що супутник створює знімки, вартість яких удвічі перевищує вартість супутника протягом його терміну експлуатації. Тож ми переходимо до обговорення того, як вибирати між орендою квартири та купівлею квартири. І ви, по суті, не хочете марнувати свої гроші.
Тому для інших стає доступним і реальним мати власне супутникове джерело. І я думаю, що це стає все більш важливим.
Чи могли б ви поділитися деякими деталями про проекти, які ваша компанія вже реалізувала, наприклад, супутники?
Я не можу багато говорити про військові проекти. Ми працюємо в Європі, в Африці, це я можу сказати. Але у нас є також цивільні проекти.
І ми робимо різні речі, не тільки з цим супутником, але й з іншими супутниками, які ми вже експлуатуємо. Наприклад, у нас є гіперспектральний супутник (TROLL, прим. ред.), який дозволяє нам робити багато різних речей, головним чином для сільського господарства. Тож ми можемо виявляти зміни у рослинності, прогнозувати врожайність, вимірювати кількість хлорофілу або води, оцінювати, чи потрібно якесь місце на полі більше поливати або удобрювати.
Ми можемо вимірювати вологість ґрунту, кількість азоту в ґрунті. Але застосування дійсно стосується сільського господарства. Наступне застосування — це також забруднення.
Тому ми співпрацюємо з Чеською інспекцією з охорони навколишнього середовища, щоб виявляти конкретні випадки забруднення, щоб ми могли це контролювати. І може бути цікаво також контролювати забруднення, наприклад, від деяких хімічних речовин, пов’язаних з війною в Україні. Це те, про що ми думали і що ми хотіли б дослідити більше.
А також, наприклад, моніторинг трубопроводів. Це дуже важлива річ, яку ми також можемо робити для виявлення витоків. Геологічні дослідження. Це також те, що ми можемо робити за допомогою гіперспектрального датчика, який ми маємо там.
Отже, це деякі основні проекти. Ми зосереджуємося на сільському господарстві в Африці. Це багато речей. Навколишнє середовище в Чехії. Там у нас також є багато проектів.
А для безпеки, очевидно, супутник використовується для виявлення об’єктів, стратегічної, а також оперативної тактичної розвідки. Коли ми поєднуємо його з дронами, це стає повноцінною системою, але для цього потрібно більше одного супутника.
Чи можете ви розкрити більше деталей про вашу співпрацю з Україною? Я знаю, є плани що до спільного створення супутників Drak.
Так, ми працюємо над спільною супутниковою групою для цілей оборони та безпеки. Це тривала співпраця, в якій беруть участь ключові гравці і яка вже пройшла політичний рівень угод. Частина цієї інформації також доступна в Інтернеті через кампанію зі збору коштів під назвою Mise Drak (Місія Drak) або Dragon, оскільки це супутник, який ми будуємо в Брно, а талісманом нашого міста є дракон, звідки і походить назва.
Ми віримо, що будуємо супутникову групу, яка буде контролювати та захищати Східну Європу, весь східний фланг Європи. Незалежно від того, якою буде ситуація через місяць, два місяці, два роки, три роки чи п’ять років, нам потрібно буде стежити за кордоном з Росією по всій Європі. І це не зміниться, і ми будуємо супутникову групу саме для цього, щоб разом виконати це завдання, тому що це завдання всіх нас тут, у Східній Європі, — переконатися, що ми знаємо, що відбувається, і готові до того, що буде далі.
То коли ми можемо очікувати, що вони будуть готові?
Ми віримо, що зможемо запустити перший супутник наступного року. Наступні супутники залежать від багатьох рішень, підтримки та тестування першого супутника. Кампанія зі збору коштів є важливим аспектом усього проєкту.
Чим більше коштів ми зберемо, тим швидше зможемо розпочати та розширити виробництво. Але ми не розглядаємо запуск першого супутника або отримання перших зображень як короткострокову мету. Ми хочемо створити повну супутникову групу, щоб мати дуже високу частоту повторних спостережень і постійний нагляд за цим регіоном.
Якого розміру буде супутникова група?
Я не можу розкрити, наскільки великим буде цей проект. Ми маємо конкретний план, щоб забезпечити високу частоту прольотів супутників над цим регіоном, над цією територією Східної Європи. Так що б ми мали не лише одним знімок на день, а багато знімків.
Ми маємо конкретний план щодо сузір’я, і віримо, що зможемо реалізувати його за дуже доступною ціною.
Чи можете ви розкрити деякі технічні характеристики супутника, наприклад, яка буде його роздільна здатність?
Я не можу конкретно сказати, яка це буде роздільна здатність. Єдине, що я можу сказати, це те, що вона буде дуже високою, тобто менше одного метра. З огляду на те, що ми будемо здійснювати виявлення транспортних засобів та інших об’єктів, хтось може припустити, який це може бути діапазон, але я не можу конкретно сказати, яким він буде.
Можете щось розповісти нам про дрони, які ваша компанія представила сьогодні? Чи є плани випробувати їх в Україні?
Я не можу конкретно говорити про ці плани, але, звичайно, ми точно плануємо це зробити. Основна мета дронів — захистити нас від перенасичення протиповітряної оборони, захистити від дешевих дронів і мати засіб захисту, який дешевший за той, що нас атакує. Іншими словами, ми намагаємося вирішити за допомогою цих двох нових дронів проблему асиметрії між оборонними та наступальними засобами.
Іншими словами, ви не можете збивати всі ці «Шахеди» ракетами Patriot. Ви не можете збивати FPV ракетами Javelin тощо. Ви повинні переконатися, що ви відповідаєте економіці війни.
Це головний урок, винесений з вторгнення в Україну. Ми віримо, що можемо вирішити цю проблему, і ми віримо, що за допомогою цих засобів ми заповнимо певну прогалину в системах протиповітряної оборони. Це одне.
Наступна річ полягає в тому, що Європа в цілому і НАТО зараз покривають лише 5% своїх потреб у плані можливостей протиповітряної оборони. Ми знаємо, що це одна з величезних прогалин не тільки в НАТО і Європі зараз, це також одна з проблем в Україні, чи не так? Коли вони відправляють тисячі і сотні дронів і перенасичують всю систему.
Тому ми хочемо мати систему, яка є надійною, багатошаровою і має інструменти або системи, які, по суті, дешеві у виробництві. Отже, перша система, яку ми маємо, — це менший безпілотник з вертикальним зльотом, надрукований на 3D-принтері. Його дуже легко виготовити. Він дуже дешевий з точки зору вартості виробництва. Він має оптичну навігацію на базі штучного інтелекту для ураження цілей.
Він підключається до різних датчиків з радарів, які виявляють дрони. Його дуже легко розгорнути. Інша система, яку ми маємо, — це більший, ламінований, зміцнений дрон з електричним реактивним двигуном, який може розвивати швидкість до 500 кілометрів на годину.
Ми вважаємо, що він буде призначений для більших літаків, вертольотів і більших літальних апаратів. Але він запускається з електричної катапульти, тому його також можна використовувати для ураження цілей на відстані до 200 кілометрів на полі бою, таких як логістичні центри, інші системи протиповітряної оборони, радіолокаційні системи тощо. Отже, ми намагаємося впровадити систему, яка в деяких випадках доповнюватиме, а в інших — замінюватиме застарілі дорогі ракети, ракетні системи, а також деякі артилерійські системи. По суті, замість того, щоб стріляти ракетами, ми хочемо стріляти дронами, які набагато дешевші.
Тож, це повністю автономний політ чи він повністю автономний тільки на кінцевій ділянці?
Це хороше запитання. Ми маємо систему наведення на кінцевій ділянці. Отже, якщо це рухома ціль, користувач, очевидно, повинен бути в лінії і зафіксувати ціль. Але це може бути автоматичний політ і автоматичне наведення на нерухомі цілі. Отже, з цим вони вже можуть літати і вже можуть уражати по запланованому маршруту деякі цілі.
Тож, для перехоплювачів потрібно мати радар, щоб літати?
Отже, це стосується дрона, який запускається з катапульти і може летіти зі швидкістю 500 кілометрів. Щодо системи протиповітряної оборони, яка виявляє дрони, то її взагалі не потрібно пілотувати. Ми пілотували її зараз, щоб продемонструвати її маневреність.
Ми отримуємо всі деталі в систему, всю інформацію про повітряні об’єкти. Вони надходять у дрон, а потім дрон запускається і вже за допомогою власної камери самостійно здійснює навігацію до цілі, оскільки знає, де вона знаходиться. Якщо він не влучить у ціль, він просто повернеться і приземлиться самостійно, як ми бачили на відео, приземлившись на черево.
Цей реактивний дрон, якщо він працює, як перехоплювач, він також може бути повністю автоматизований?
Тож, ви можете передати дані з радара на дрон, і він автоматично побудує, не заздалегідь визначену траєкторію, а автоматично побудовану траєкторію до цілі, щоб перехопити її, не на землі, а в повітрі.
Вони також можуть бути повністю автоматизовані. Потрібно запустити його, правильно? Для цього потрібні люди. Для реактивного літака, для цього? Так, так, ми можемо це зробити так само, як і з іншим. Так.
Ви кажете, що вони досить дешеві, але про який ціновий діапазон йдеться? Тисяча доларів, тисяча чи десятки тисяч?
Ми говоримо про кілька тисяч доларів.
Для менших?
Так.
А для більших?
Десятки.
Десятки. Гаразд. А яку дальність він має менший дрон?
Він може піднятися на висоту до двох з половиною кілометрів. Він може працювати до 60 хвилин, залишатися в повітрі протягом 60 хвилин і продовжувати шукати цілі. Ми можемо, звичайно, надіслати йому інформацію про ціль та дані, щоб він міг літати там і отримувати більше інформації про те, де шукати ціль. Інший, більший, він досягає 200 кілометрів. Він може літати приблизно 45 хвилин.
Чи є інтерес до таких продуктів у армій ЄС? У чеській армії?
Так. Ми не зосереджуємося на ЄС. Я маю на увазі, що в Чехії, звичайно, в Україні, звичайно, але головним чином у неєвропейських країнах ми маємо великий інтерес. Тому що це свого роду зміна, яка відбувається, чи не так? Отже, економіка війни змінилася. Багато з цих інструментів повинні бути дешевими і доступними.
Але я думаю, що нам все ще потрібно змінити мислення європейських армій з цього приводу. Тобто, інші неєвропейські армії, які мають низький бюджет, відразу бачать, що це те, що їм потрібно купувати, тому що вони не можуть собі цього дозволити. Я думаю, що для європейських армій нам все ще потрібно змінити мислення, менталітет, що ми не повинні витрачати більшу частину бюджетів на ці величезні системи, так?
Це можна побачити зовні, у танкових батальйонах, у всіх цих літаках. Нещодавно була опублікована британська доктрина, в якій йдеться про систему 20-40-40. Там сказано, що 20% наших сил повинні складати традиційні, потужні танки, великі літаки, традиційна артилерія.
Вони повинні знаходитися десь у тилу і не використовуватися як основна бойова сила, але ми повинні їх мати. 40% повинні становити безпілотні літаки FPV, безпілотні літаки-камікадзе, дешеві і численні засоби. А інші 40% повинні становити автономне обладнання, інструменти та транспортні засоби, які виконують розвідку, ISR тощо.
Отже, це є на папері у Великій Британії, але не в умах європейських військових. І я думаю, що саме тому ми зараз набагато більше зацікавлені в успіху за межами Європи.
Підтримати місію Drak можна за цим посиланням.
Підтримати нас можна через:
Приват: 5169 3351 0164 7408 PayPal - [email protected] Стати нашим патроном за лінком ⬇
Підпишіться на розсилку наших новин
або на наш Телеграм-канал
Дякуємо!
ви підписалися на розсилку наших новин