Популярні
Російський оперативно-тактичний ракетний комплекс «Искандер» став не тільки засобом ураження українських військ, об’єктів критичної інфраструктури та підприємств ОПК, а й інструментом терору проти українського цивільного населення.
З огляду на високу ефективність перехоплення крилатих ракет, а також значний дефіцит систем протиракетної оборони та боєкомплекту до них в українських оборонців, Росія зробила ставку на нарощування виробництва балістичних ракет. Для стримування цього процесу Сили оборони регулярно завдають дронових та ракетних ударів по підприємствах, які входять до ланцюжка постачання компонентів, а також безпосередньо по виробництву самих ракет.
Для аналізу зібрано базу даних про кількість балістичних ракет, застосованих Росією в період з 01.01.2024 до 30.04.2026, на основі звітів Командування Повітряних Сил та регіональних командувань.
Важливо відзначити, що ця статистика охоплює не лише застосування балістичних ракет «Искандер-М», а й зенітних ракетних комплексів С-300/400, запущених по наземних цілях, а також північнокорейських KN-23/KN-24. Тому реальна кількість застосованих ракет «Искандер-М» є дещо меншою.
Тому до детального аналізу включено лише дати з 01.01.2025 до 30.04.2026, оскільки відомо, що впродовж 2024 року приблизно третину всіх пусків становили саме ракети серії KN. Але навіть з урахуванням цього дані за 2024 рік дозволяють продемонструвати певні тенденції.
Водночас після 2023 року кількість застосувань ракетних комплексів С-300/400 значно зменшилась і наразі становить невелику частку від загальної кількості ударів.
Як базову гіпотезу прийнято припущення, що кількість ударів зростає з часом у міру збільшення темпів виробництва самих ракет.
9К720 «Искандер» призначений для підготовки та завдання ефективних ракетних ударів по особливо важливих малорозмірних і площинних цілях у глибині оперативної побудови військ противника.
За задумом, типовими цілями комплексу мали бути ракетні комплекси, РСЗВ, далекобійна артилерія, літаки і гелікоптери на аеродромах, командні пункти та вузли зв’язку.
Самохідна пускова установка 9П78-1, розроблена ЦКБ «Титан», окрім двох ракет, має весь комплекс приладів для підготовки і виконання пуску.
До складу кожної ракетної бригади ЗС РФ, за офіційними даними, повинен входити один комплект, що включає 12 пускових установок, кількість яких може збільшуватися до 18, 12 транспортно-заряджальних машин, 11 командно-штабних машин, 14 машин життєзабезпечення, один пункт підготовки інформації, одну машину матеріально-технічного обслуговування, набір навчальних засобів, набір переносних автоматизованих робочих місць, комплект арсенального обладнання та запас ракет двох типів — аеробалістичних і крилатих.
За оцінками на червень 2025 року, Росія розгорнула 14 бригад зі 150–170 пусковими установками загалом, з яких близько 48 розміщено поблизу українського кордону. Така кількість вільних пускових установок свідчить, що активне полювання за ними та втрати безпосередньо в ракетних підрозділах, принаймні поки що, мають менш вирішальний вплив на кількість запусків у середньо- та довгостроковій перспективі, ніж ураження ракетного виробництва.
Комплекс може використовувати декілька типів балістичних ракет: 9М720, 9М723, 9М723М. Це твердопаливні одноступеневі ракети з невіддільною головною частиною, які керуються на всій траєкторії польоту за допомогою аеродинамічних і газодинамічних рулів. Оціночна дальність польоту сягає близько 500 кілометрів.
Стартова маса ракети становить 3800 кілограмів, а маса бойової частини, залежно від варіанту, — у середньому 480 кілограмів.
Ракета постійно змінює площину траєкторії та починає активно маневрувати на ділянці розгону і підходу до цілі — з перевантаженнями від 20 до 30 G. Ракета може бути оснащена модулями радіоелектронної боротьби, що суттєво ускладнює її перехоплення.
На ціль ракета виводиться за допомогою інерціальної системи управління, після чого ціль захоплює головка самонаведення.
Детальніше про сам комплекс ви можете прочитати у спеціальних матеріалах «ОТРК “Искандер”: зброя ракетного терору» та «Терор України, виплеканий закриттям очей на порушення ДРСМД: крилаті ракети до “Искандер-К”».
Оскільки до детального аналізу включено лише дати з 01.01.2025 до 30.04.2026, відомі випадки уражень підприємств російського ОПК, так чи інакше пов’язаних із виробництвом балістичних ракет, відстежувалися лише за цей період.
Найчастіше за цей період під удар потрапляв завод «ВНИИР-Прогресс», який виробляє для російської армії ГНСС-приймачі та антени для супутникових систем GLONASS, GPS і Galileo, зокрема модулі типу «Комета». Вони активно застосовуються в безпілотниках, у тому числі дронах-камікадзе типу Shahed, а також у ракетах комплексів «Искандер-М», «Калибр» і комплектах планування УМПК для авіабомб.
За цей період зафіксовано чотири успішні дронові атаки: 9 червня, 5 липня та 26 листопада 2025 року, а також 18 лютого 2026 року. Усі ці ураження завдавали певної шкоди цехам підприємства, зокрема спричиняли масштабні пожежі, а після атаки 9 червня завод, за твердженням місцевої влади, навіть нібито призупиняв роботу. Потім підприємство знову атакували БпЛА 5 липня 2025 року.
На другому місці за частотою ударів — «Комбинат Каменский»: два удари 6 січня та 15 грудня 2025 року. Цей завод виробляє тверде паливо для реактивних снарядів РСЗВ «Ураган», «Смерч» і «Торнадо-С», балістичних «Искандер-М», «Кинжал» та міжконтинентальних балістичних ракет.
Окрім того, в межах кооперації з виробництва керованих авіаційних ракет Х-59М2/Х-59М2А підприємство виробляє газогенератор і двигун, а також здійснює складання двигунів 9ТК1Д-00 у кооперації з АТ «МКБ «Искра» для цих ракет.
Під дроновий удар також потрапив «Завод імені Морозова» — 3 квітня 2026 року. Окрім виготовлення вибухівки, він є розробником твердого палива для двигунів балістичних ракет. Зокрема, у рамках кооперації з випуску російських балістичних ракет 9М723 «Искандер-М» підприємство виробляє та постачає твердопаливні заряди для ракетних двигунів 9Х820.
Окремо вирізняються атаки на «Воткинский завод» 21 лютого 2026 року та «Кремний Эл» 10 березня 2026 року, оскільки їх здійснили за допомогою крилатих ракет «Фламінго» та Storm Shadow/SCALP, а не дронів. Унаслідок цих ударів в обох випадках фактично було знищено по одному цеху на кожному заводі.
Підприємство «Кремний Эл» є другим за величиною виробником мікроелектроніки в Росії. Близько 90% усієї продукції заводу постачається на потреби оборонного відомства країни-агресора.
«Воткинский завод» є одним із ключових російських підприємств із виробництва твердопаливних балістичних ракет. Окрім стратегічних систем, завод виробляє оперативно-тактичні ракети 9М723 для комплексу «Искандер-М», 9-С-7760 для авіаційного ракетного комплексу «Кинжал» та балістичні ракети середньої дальності «Орешник».
Згідно зі звітами Повітряних Сил, упродовж 2024 року Росія загалом застосувала 302 балістичні ракети, при цьому близько третини з них — KN-23/KN-24. Вже у 2025 році кількість застосованих ракет зросла до 511 штук, а лише за перші чотири місяці 2026 року цей показник сягнув позначки у 291 ракету.
Навіть з урахуванням певної кількості ракет інших типів чітко простежується тенденція до збільшення виробництва балістичних ракет «Искандер-М».
Аналіз графіка застосування ракет у період 01.2025–04.2026 показав наявність виразних циклів «накопичення — удар», коли в один місяць кількість застосованих ракет різко падає порівняно з попереднім, а в наступний або через один — так само різко зростає. Такі «неприродні» коливання спотворюють оцінку довгострокового тренду, оскільки через це щомісячна кількість застосованих ракет не завжди корелює з фактичними темпами їх виробництва.
Тому для додаткової оцінки загальної тенденції ці короткострокові коливання було згладжено: для періодів накопичення та подальших масованих ударів 09.2025–10.2025 та 12.2025–02.2026 використано усереднені за ці періоди значення.
Статистичний аналіз згладженого ряду показав, що поліном третього ступеня дає прийнятний опис тренду без очевидних ознак надмірної підгонки й добре передає загальну динаміку зростання за період із січня 2025 року до лютого 2026 року. Водночас через обмежену кількість точок результат слід трактувати обережно.
Показник R² становить 0,93 (Adjusted R² — 0,91), тобто модель пояснює близько 93% варіації у згладжених даних. При цьому середнє відхилення фактичних значень від лінії тренду становить 9,8%, а стандартна помилка регресії — 5,72 ракети.
Згідно з інформацією із закупівельних документів, які опинилися в розпорядженні «Мілітарного», коломенське «Конструкторское бюро машиностроения» на 2024–2025 роки отримало замовлення на 1202 балістичні ракети: 589 ракет «Искандер-М» на 2024 рік та ще 643 ракети на 2025 рік.
Водночас, хоча статистика застосування балістичних ракет показує стійке зростання інтенсивності російських ударів, фактичний рівень застосувань є нижчим за обсяги замовлень. Це особливо помітно з огляду на те, що не всі застосовані балістичні ракети були саме ракетами ОТРК «Искандер-М» — частину цієї статистики становлять балістичні ракети інших типів.
Якщо у 2024 році Росія, за звітами Повітряних Сил, застосувала 302 балістичні ракети, то у 2025 році цей показник зріс до 511 ракет — сумарно 813 балістичних ракет всіх типів, що значно менше за обсяги замовлення одних лише «Искандер-М». За перші чотири місяці 2026 року кількість застосованої балістики сягнула уже 291 ракети. Це може вказувати на невиконання виробничих планів, імовірно, через постійний тиск санкцій та українських атак.
За інформацією ГУР, з липня 2025 року і станом на середину квітня 2026 року Росія мала приблизно сталий рівень запасів на рівні 200–250 балістичних ракет «Искандер-М» (липень, грудень, квітень), що виключає гіпотезу направлення значної частини виробництва в резерв. Окрім того, дослідження уламків ракет, використаних під час масованих атак, показує, що зазвичай значна частина боєприпасів вироблена незадовго до самого удару.
Аналіз графіка показує, що навіть послідовні успішні дронові атаки не призводили до різкого зниження інтенсивності застосування балістичних ракет. Однак не можна стверджувати і те, що атаки БпЛА не завдали жодної шкоди, оскільки графік застосування балістичних ракет уже відображає ситуацію в умовах постійного тиску дронових атак. Без них темпи виробництва могли бути ще більшими.
Найпомітніше відхилення від загальної тенденції видно у березні та квітні 2026 року, коли після успішних ракетних ударів по критично важливих підприємствах із ланцюжка виробництва ракет «Искандер-М» застосування балістики різко знизилося.
З огляду на це, ключовим для зниження російського ракетного потенціалу є продовження постійного дронового тиску на підприємства ОПК із розширенням української ракетної програми для не лише ураження, а й надійного виведення з ладу критично важливих виробництв.
Підтримати нас можна через:
Приват: 5169 3351 0164 7408 PayPal - [email protected] Стати нашим патроном за лінком ⬇
Підпишіться на розсилку наших новин
або на наш Телеграм-канал
Дякуємо!
ви підписалися на розсилку наших новин
