Як росія інтегрує матеріали з Китаю та модернізує свій ОПК

В умовах посилення російських атак на українські міста увагу привертають можливі канали тіньового постачання сировини для виробництва композитів та їх подальше застосування в оборонно-промисловому комплексі рф.

Зокрема, російське підприємство «Алабуга-Волокно» в обхід санкцій забезпечує виробництво вуглецевого волокна як одного з основних матеріалів для створення сучасних зразків російської зброї, що застосовуються в авіаційній, ракетній та безпілотній техніці. 

Тіньове постачання

Український центр безпеки та співпраці у спільному розслідуванні з Politico отримав докази того, що «Алабуга-Волокно» оголосило тендери на отримання послуг з доставки, експортного митного оформлення та страхування вантажу з Китаю.

У восьми тендерних договорах зазначено про постачання на склад згаданої компанії ПАН-прекурсорів у контейнерах зі складу за адресою, аналогічною до китайської державної компанії Jilin Chemical Fiber Group. Далі ці матеріали використовуються, зокрема, для виготовлення конструкційних елементів для російських безпілотників.

За даними української військової розвідки, близько 65% компонентів БпЛА «Шахед» мають китайське походження, зокрема: мікрочіпи, антени, вуглецеве волокно, акумулятори та FPGA-процесори.

Зазвичай при постачанні з КНР подібні товари не маркуються як військові, однак їхні технологічні властивості та кінцеве застосування вказують на пряму причетність до забезпечення оборонного комплексу рф.

Нарощування потужностей та китайський слід

Примітно, що російське підприємство «Алабуга-Волокно» реалізує поетапну стратегію розвитку для збільшення обсягів виробництва, модернізації технологій, а також створення надійної інфраструктури для безперебійної роботи.

Важливим елементом розвитку є інтеграція підприємства у виробничий підрозділ БпЛА типу «Герань» АО «ОЕЗ ППТ «Алабуга», що забезпечує співпрацю з іншими підприємствами, зокрема у сфері композитних матеріалів та безпілотних систем, а також оптимізацію логістичних шляхів та виробничих процесів.

За даними із супутникових знімків, на території економічної зони «Алабуга» зафіксовано розширення заводу з виробництва дронів, яке вже сягнуло понад 1 тис. гектарів, на цій території будується додаткова інфраструктура, склади та виробничі об’єкти.

Водночас російський ОПК зберігає критичну залежність від іноземних постачань імпортних двигунів, електроніки, композитів, акумуляторів і виробничого обладнання з КНР для масштабування виробництва.

Показово, що російські безпілотники типу «Герань-4/5» використовують китайські реактивні двигуни компанії Telefly. Зокрема, модель «Герань-5» оснащена TELEFLY TF-TJ2000A з КНР, що дозволяє уражати об’єкти дальністю до 1000 кілометрів з бойовою частиною масою 90 кілограмів.

Окремі китайські постачальники, такі як Harbin Bin-Au Technology, Jinhua Hairun Power Technology та Shandong Xinyilu International Trade, відвантажували авіаційні двигуни та компоненти на суму щонайменше 860 тис. фунтів стерлінгів. До прикладу, модифікація російського безпілотника «Гарпія» оснащується двигунами Xiamen Limbach Aircraft Engine. 

Крім цього, поставку композитних матеріалів здійснюють, зокрема, через китайські компанії: Changzhou Utek Composite, Taishan Fiberglass, Jilin Hongsheng Trading, Yongji Rongdu Commercial and Trading та Hebei Jigao.

Вони постачали пряжу, зв’язувальні речовини та інші продукти зі скло- і вуглецевого волокна російським компаніям, пов’язаним із виробництвом безпілотників в «Алабузі». 

Як наслідок, масштабні поставки китайських компонентів знизили собівартість виробництва російських безпілотників, що сприяє нарощуванню випуску й технічному вдосконаленню дронів. Водночас доступність і відстеження таких поставок ускладнюються через обмежену прозорість торговельних даних. Це дозволяє росії все більше інтегрувати матеріали з Китаю, знаходячи нові шляхи обходу санкційних механізмів та імпортного контролю.