Обсяг виробництва реактивних дронів «Герань-4/5» перевершив випуск «Герань-2»

Обсяг виробництва російських реактивних дронів-камікадзе типу «Шахед» — «Герань-4/5» — перевершив обсяг виробництва ударних дронів «Герань-2», оснащених звичайним двигуном внутрішнього згоряння.

Про це «Мілітарному» повідомили в Головному управлінні розвідки Міністерства оборони України.

Імовірно, цього вдалося досягти завдяки перенаправленню частини виробничих потужностей на виробництво реактивних дронів.

За оцінками Центру стратегічних і міжнародних досліджень, станом на березень 2026 року в Росії виробляли близько 5500 дронів на місяць. Водночас, за інформацією ГУР, станом на серпень російська промисловість виробляє щомісяця близько 3 тисяч дронів-камікадзе «Герань-4/5» та близько 2,8 тисячі ударних безпілотників «Герань-2».

Суттєве поступове збільшення застосування росіянами реактивних безпілотників почали фіксувати на початку 2026 року. За інформацією заступника командувача Повітряних сил ЗСУ Юрія Черевашенка, уже у квітні 15–20% «Шахедів», запущених Росією, були оснащені реактивними двигунами.

Станом на початок червня окупанти запустили 1400 реактивних БпЛА, тоді як за весь 2025 рік Сили оборони зафіксували лише 180 подібних випадків.

Однак із перших тижнів літа Сили оборони зафіксували значне збільшення застосування росіянами реактивних «Шахедів», що значно посилює навантаження на українські зенітні підрозділи та авіацію.

За словами начальника управління комунікацій Командування Повітряних сил Юрія Ігната, у липні окупанти застосували вп’ятеро більше реактивних БпЛА, ніж у червні. Під час деяких атак їхня частка вже сягала двох третин від загальної кількості застосованих дронів.

Однак, за його словами, загалом звичайних «Шахедів» усе ще більше. Варто нагадати, що, крім «Алабуги», яка виготовляє дрони лінійки «Герань», у Росії також виробляють дрони лінійки «Гарпия». «Гарпия» — це версія дронів-камікадзе типу «Шахед», яку виготовляє «Іжевський електромеханічний завод „Купол“».

Як розповів заступник начальника ГУР МО генерал-майор Вадим Скібіцький в інтерв’ю виданню РБК-Україна, у липні росіяни дещо знизили загальну інтенсивність ударів безпілотниками та скоротили обсяги виробництва, оскільки переналаштовували його з акцентом на турбореактивні «Герань-4» та «Герань-5».

«Якщо говорити про „Герань-4“ та „Герань-5“, то в них є проблема з турбореактивними двигунами — вони намагаються виробляти власні. Наразі вони повністю залежать від постачання таких двигунів із Китаю, і вони дорогі — кожен коштує близько 35–40 тисяч доларів», — розповів він.

«Герань-4/5»

Дрони-камікадзе «Герань-4» та «Герань-5» належать до найновіших представників цього російського сімейства. Попри спільне позначення, конструктивно вони суттєво відрізняються.

Відомо, що «Герань-4» розвиває концепцію реактивного безпілотника «Герань-3» із фюзеляжем, оптимізованим для польоту на вищих швидкостях, та потужнішим двигуном.

Безпілотник має розмах крила близько 3 метрів і довжину 3,5 метра, що відповідає габаритам попередньої версії. Водночас його максимальна злітна маса зросла з 350 до 450 кілограмів.

«Герань-4» оснащена китайським турбореактивним двигуном із тягою 160 кгс — удвічі більшою, ніж у китайського Telefly JT80, який встановлювали на «Герань-3». Це дало змогу збільшити крейсерську швидкість із 280–330 до 350–500 км/год, а дальність польоту — із 600 до 850 кілометрів.

Безпілотник може літати на висоті від 100 до 5000 метрів, а тривалість польоту становить близько 2,5 години. Маса бойової частини — від 50 кілограмів.

«Герань-5» має принципово іншу конструкцію. Розробники відмовилися від характерної для попередніх моделей аеродинамічної схеми.

За формою корпусу новий апарат більше нагадує крилату ракету, ніж дрони типу Shahed із дельтоподібним крилом. Дрон оснащений китайським реактивним двигуном TELEFLY TF-TJ2000A з тягою 200 кгс.

«Герань-5» несе бойову частину масою 90 кілограмів, а заявлена дальність ураження сягає близько 1000 кілометрів.