NB8 за тиждень: фінські міни для Литви й Данії, мільярд крон для української оборонки і вирок за пошкоджені балтійські кабелі

NB8 за тиждень: фінські міни для Литви й Данії, мільярд крон для української оборонки і вирок за пошкоджені балтійські кабелі
Німецькі бронетранспортери Fuchs під час навчань у Литві, 6 листопада 2026. Фото Збройні сили Литви

Основне в цьому випуску дайджесту:

  • У ніч на 2 листопада в супермаркетах Швеції, Естонії та Фінляндії зафіксували збої в роботі холодильного обладнання, а Литва анулювала дозволи на проживання трьом громадянам України.
  • Литва і Данія приєдналися до закупівлі фінських мін Blocker.
  • Норвегія 3 листопада запропонувала 1 млрд крон на три роки, щоб залучити приватний капітал в українську оборонну промисловість.
  • Риксдаг 3 листопада провалив уже другу кандидатуру на посаду прем’єра, Кулбергс обіцяє до 18 листопада пропозицію щодо нового уряду Латвії, а Естонія переглядає план оборони з урахуванням українського досвіду ППО.
  • Гельсінський районний суд 5 листопада засудив до реального ув’язнення капітана і боцмана Fitburg за пошкоджені кабелі.

Фінляндія, Литва і Данія: спільна мінна оборона Балтії

4 листопада Міноборони Литви повідомило, що Литва підписала контракт із фінською компанією Forcit на закупівлю донних неконтактних морських мін Blocker. Договір уклало Агентство оборонних ресурсів при Міноборони Литви, проте суму, кількість мін і терміни поставок не розголошують. Ці міни вже стоять на озброєнні флотів Фінляндії та Естонії. За даними виробника, Blocker має заряд, еквівалентний понад тонні тротилу, і оснащений акустичними, магнітними, тисковими та інерційними сенсорами.

Закупівля відбувається в межах ініціативи Naval Mines Cooperation (NMC), яку очолює Фінляндія. Її започаткували у 2024 році, а у 2025 році десять країн (Бельгія, Данія, Естонія, Фінляндія, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Швеція та Німеччина) уклали рамкову домовленість про співпрацю у сфері морських мін. Першу хвилю спільної закупівлі становлять п’ять країн, а саме Фінляндія, Німеччина, Данія, Литва та Норвегія. Для них 25 червня Командування логістики Сил оборони Фінляндії підписало з Forcit рамкову угоду про постачання мін, вартість якої сторони оцінюють у сотні мільйонів євро. Міністр оборони Литви Робертас Каунас наголосив, що Литва не єдина купує цю систему, тож країни координуватимуть зусилля і забезпечуватимуть сумісність.

Уже наступного дня, 5 листопада, Агентство матеріального забезпечення та закупівель Міноборони Данії (FMI, раніше відоме як DALO) повідомило, що й Данія підписала угоду про закупівлю Blocker у межах NMC. Деталей контракту FMI також не наводить. За словами командора Стіна Бальслева, керівника морського управління FMI, спільна закупівля дає змогу отримати важливу спроможність разом із союзниками і водночас посилити співпрацю щодо озброєння та оперативних потреб. Тобто за два дні дві з п’яти країн першої хвилі уклали власні контракти в межах червневої угоди.

Forcit будує в Ноормаркку, районі міста Порі на західному узбережжі Фінляндії, завод ТНТ (тринітротолуолу, вибухівки для снарядів і мін), на який у жовтні отримала €30 млн з програми EDIP (Європейська програма оборонної промисловості). Ще оголошуючи цей проєкт, Міноборони Фінляндії пов’язувало його з нестачею вибухівки в Європі та довгостроковою підтримкою України. Свій вибір лідером NMC Командування логістики Сил оборони Фінляндії пояснює досвідом фінського флоту в мінуванні, а умови Балтійського і Північного морів вважає добре придатними для такої зброї.

Швеція, Естонія, Фінляндія і Литва: кібератаки, вербування через Telegram і дві гельсінські судові справи

У ніч на 2 листопада невідомі хакери дистанційно змінили налаштування холодильного обладнання в супермаркетах кількох країн Європи. У Швеції, за даними Reuters, постраждали магазини мереж ICA і Coop, де морозильники нагрілися до 50 градусів. Сама Coop повідомила про 7 уражених магазинів із 800. В Естонії атакували магазин мережі Selver, де температуру морозильної вітрини встановили на +50 °C, але персонал помітив проблему за лічені хвилини. У Фінляндії збої зафіксували в кількох невеликих магазинах групи Kesko, а литовські рітейлери повідомили, що ця атака їх оминула.

У низці випадків хакери скористалися застарілими контролерами данської компанії Danfoss, підключеними до відкритого інтернету, а дослідники фіксували й використання заводських паролів. Схожої атаки ще в жовтні зазнали супермаркети у Франції. Відповідальності за атаки ніхто не взяв, і жодна держава офіційно не назвала виконавця.

Паралельно з цим у регіоні тривала контррозвідувальна робота. 4 листопада литовське агентство BNS повідомило, а наступного дня Департамент державної безпеки Литви (VSD) підтвердив, що троє громадян України, які за гроші виконували завдання «ворожих» іноземних спецслужб, втратили дозвіл на проживання і на п’ять років отримали заборону на в’їзд до країни. За словами міністра внутрішніх справ Мартинаса Кателінаса, вони фотографували певні об’єкти й опитували людей, а завдання отримували через Telegram. Більше подробиць міністр не навів.

Відповідь на такі загрози дедалі частіше дають і суди. 5 листопада Гельсінський районний суд визнав винними капітана і боцмана вантажного судна Fitburg у пошкодженні підводних кабелів у Фінській затоці. Російський капітан Андрій Максименко отримав 3,5 року позбавлення волі, боцман, громадянин Азербайджану Вусал Маджидов, отримав 2 роки і 10 місяців. Обох взяли під варту просто в залі суду.

Йдеться про інцидент 31 грудня 2025 року, коли Fitburg ішов із Санкт-Петербурга до Ізраїлю з підсанкційною сталлю на борту. Суд встановив, що судно кілька годин тягло якір по дну приблизно на 130 км і що капітан та боцман мали знати про опущений якір. Окрім строків, суд зобов’язав їх солідарно відшкодувати витрати на ремонт кабелів і газопроводу та на розслідування. Вирок ще не набрав законної сили і може бути оскаржений в апеляційному суді.

Наступного дня, 6 листопада, у тому самому суді почався процес над сімома нинішніми та колишніми працівниками СУПО (Служби безпеки та розвідки Фінляндії). Серед них колишній очільник служби Антті Пелттарі – колись обіймав посаду генерального секретаря парламенту Фінляндії (Едускунти). Генеральна прокуратура звинувачує шістьох у розголошенні секретної інформації, а одного – у недбалому розголошенні; чотирьом із них також інкримінують службові злочини. Обвинувачені своєї провини поки не визнають.

Справа стосується методів контррозвідки, яка у 2012–2024 роках залучала колишніх офіцерів СУПО як джерела в роботі проти російського шпигунства. Щонайменше двоє детективів-пенсіонерів роками збирали для служби інформацію про російських шпигунів, хоча як цивільні особи вже не мали права на доступ до секретних даних. Жодного з обвинувачених не підозрюють у роботі на іноземну державу, тож суд має з’ясувати, чи були законними самі методи служби.

Норвегія: мільярд крон для української оборонки і проєкт жорсткішого закону про шпигунство

3 листопада уряд Норвегії запропонував виділити 1 млрд норвезьких крон на три роки для інвестицій в українську оборонну промисловість. Гроші візьмуть із військової складової «Програми Нансена», норвезької програми підтримки України. Керуватиме схемою державна інвестиційна компанія Investinor, яка вкладатиме кошти у фонди, що працюють у Норвегії та інвестують в українських виробників.

«Сильна оборона потребує сильної оборонної промисловості. Для цього потрібні капітал та інвестиції. Державні внески Норвегії можуть мобілізувати приватний норвезький капітал для інвестування в українську промисловість та технології», – говорить міністр фінансів Єнс Столтенберг. Міністр оборони Торе О. Сандвік пов’язав рішення з безпекою самої Норвегії й наголосив, що розвиток української оборонки працюватиме на стримування навіть після припинення вогню.

Напередодні, 2 листопада, уряд виніс на громадське обговорення жорсткіші норми проти шпигунства. Карати пропонують і за передачу несекретної інформації іноземній розвідці, а верхня межа покарання за низку статей має зрости з трьох до шести років. Ще в лютому PST (Поліцейська служба безпеки Норвегії) попереджала про зростання російської розвідувальної активності і спроби вербувати українських біженців, яких у Норвегії близько 100 тисяч.

Швеція: як два програні голосування в Риксдазі впливають на оборонну політику

Майже через два місяці після виборів Швеція досі без нового уряду. 15 жовтня соціал-демократка Магдалена Андерссон пішла на голосування з урядом лише своєї партії і програла, а 3 листопада впала й кандидатура лідерки Партії центру Елізабет Танд Рінгквіст. Більш відчутний рух почався лише 6 листопада, коли шведські демократи відмовилися від вимоги увійти до уряду і стали готові толерувати правоцентристський уряд Крістерссона без входження до коаліції, тож спікер продовжив його мандат ще на кілька днів.

Оборону урядова криза поки не зачепила. Технічний уряд, у якому міністр оборони Пол Юнсон і далі виконує обов’язки, ще в жовтні вніс до Риксдагу внесок Швеції в сили НАТО на 2027 рік, а 4 листопада парламент підтримав урядову пропозицію покращити комплектування збройних сил. Для нас і союзників вкрай важливо, щоб шведська оборонна політика не стала заручником внутрішньої урядової кризи.

Латвія: новий Сейм і уроки «Азову»

3 листопада відбулося перше засідання Сейму Латвії 15-го скликання, спікером якого знову обрали Едвардса Смілтенса. Уряд Андріса Кулбергса склав повноваження, але виконуватиме обов’язки до формування нового кабінету. Наступного ж дня президент Едгарс Рінкевичс офіційно доручив Кулбергсу сформувати новий уряд, пропозицію щодо якого той обіцяє представити до 18 листопада. Також новий Сейм відмовився від створення груп співпраці з Росією та Білоруссю.

Поки між політиками тривають домовленості, відбувається й практична оборонна співпраця з Україною. Під час триденного візиту до Латвії бійці 12-ї бригади спецпризначення «Азов» провели спільні навчання з 1-ю Ризькою бригадою Земесардзе (Національної гвардії Латвії), про що 4 листопада повідомив сам «Азов». Українці виконували роль сил оборони і розгорнули шість позицій, дві для FPV-дронів, дві для важких дронів-бомберів і дві для наземних роботизованих комплексів, один з яких мав кулемет Browning. В одному з епізодів українські FPV-екіпажі умовно уразили 28 одиниць техніки противника ще до вступу основних сил у бій.

«Наше завдання тут допомогти їм застосовувати компонент БпЛА в умовах, наближених до бойових», – пояснив командир 6-го батальйону «Азову» Ігор «Крафт» Вовк. Обмін досвідом був двостороннім, адже українські військові зі свого боку ознайомилися з латвійськими оперативними процедурами, плануванням операцій і доктринами.

Естонія: український досвід у плані оборони і репетиція місії після війни

3 листопада міністр оборони Мартін Герем представив на засіданні Ради національної оборони під головуванням президентки Юлле Мадісе пропозиції доповнити план розвитку національної оборони. За словами Герема, з січня, коли план представили (його досі не затверджено), Сили оборони провели низку випробувань і краще зрозуміли, як мають воювати маневрені підрозділи, а від України Естонія багато дізналася про те, як змінилися вимоги до ППО. Оновлення, за словами міністра, не обов’язково потребують додаткових грошей. Якщо частина запланованих систем погано працює проти певних повітряних загроз, Естонія може купити менше ракет і натомість придбати інші засоби, зокрема авіацію та системи класу «повітря–повітря».

Водночас експерт з безпеки Мееліс Ойдсалу в колонці для Postimees попередив, що план ризикує розростися понад можливості країни, а рішення, ухвалені перед виборами, можуть не врахувати довгострокових витрат на утримання. Герем визнав ці застереження частково слушними, але вважає ризик виправданим. На його думку, найближчі роки будуть досить небезпечними, бо якщо війна в Україні завершиться, Росія може загрожувати Естонії, тож деякі спроможності потрібні дуже швидко.

Того ж дня Сили оборони Естонії оголосили, що відправлять роту на навчання Koalicja в Польщі 9–22 листопада. Їх проводять Багатонаціональні сили «Україна» (MNF-U), створені «коаліцією охочих» на чолі з Францією та Великою Британією. Близько 2800 військових з 10 країн, серед них Литва і Швеція, відпрацюють взаємодію і швидке перекидання сил для можливої місії, яку розгорнуть в Україні лише після завершення бойових дій і на запит українського уряду. Сама Україна в навчаннях участі не бере. Герем пояснив, що безпека Естонії і всієї Європи залежить від справедливого миру для України, хоча Росія поки не виявила реальної готовності припинити агресію.

На внутрішньому фронті 4 листопада колишній міністр оборони Ганно Певкур заявив, що не балотуватиметься на виборах у березні 2027 року і після 25 років іде з політики. Він подав у відставку 2 вересня, взявши політичну відповідальність за недоліки та сумнівні операції у сфері відповідальності Міноборони, зокрема в Естонському центрі оборонних інвестицій (RKIK).

Тим часом прибула й американська ротація, про яку США повідомили Естонію ще у вересні. 6 листопада ERR повідомив, що в країні на дев’ятимісячній ротації вже перебуває підрозділ Apache Troop 5-го ескадрону 4-го кавалерійського полку армії США. Це підтвердила речниця посольства США Келлі Лонг, а офіційно підрозділ розпочне присутність у Балтії після церемонії в Литві пізніше в листопаді. За словами Герема, передова група і техніка перебувають в Естонії вже понад тиждень. Попередній американський підрозділ залишив країну влітку, і тодішній міністр оборони Певкур пояснював паузу переглядом Пентагоном розміщення сил у Європі.

Цікаве у регіоні

🇫🇮 3 листопада Nordic Defence Sector повідомив, що Фінляндія замовляє в німецької Dynamit Nobel Defence протитанкові гранатомети RGW110 на €84,5 млн. Кількість не розголошують.

🇫🇮 4 листопада Повітряні сили Фінляндії анонсували Protective Fence 26, головні навчання року, які пройдуть 19–27 листопада. Свої авіагрупи пришлють Швеція, Нідерланди і Франція, а Велика Британія та США направлять фахівців.

🇫🇮 6 листопада прем’єр Петтері Орпо заявив, що МЗС Фінляндії готує нові обмеження на в’їзд для громадян Росії, зокрема можливість не пускати до країни професійних спортсменів. Повну заборону в’їзду для росіян він назвав логічним наступним кроком. Приводом стали матчі НХЛ у Гельсінкі наступного тижня, де гратимуть російські хокеїсти.

🇳🇴 На початку листопада Повітряні сили Норвегії отримали на авіабазі Ерланн нову батарею ЗРК NASAMS IV. Вона є частиною закупівлі чотирьох нових батарей, дві з яких мають замінити обладнання, передане Україні, де NASAMS захищають міста від російських ракет.

🇩🇰 2 листопада міністр оборони Данії Єппе Брус пообіцяв найближчим часом визначити процедуру вибору нових фрегатів після того, як британська Babcock заявила, що може поставити перший корабель до 2030 року, якщо Данія ухвалить рішення не пізніше 2027-го.

🇱🇹 5 листопада міністр оборони Литви Робертас Каунас після зустрічі з послом США при НАТО Метью Вітакером на Берлінській безпековій конференції заявив, що Литва готова прийняти додаткові американські сили. Того ж дня прем’єр Міндаугас Сінкявічюс повідомив, що ще 50 військових США перекинуть із Польщі до Пабраде на додачу до підрозділу, який прибуває в листопаді.

🇱🇹 6 листопада в Литві стартували німецькі навчання Freedom Shield 26-II та Grand Eagle 26, які триватимуть до 3 грудня. Понад 6000 військових, які в них задіяні, представляють 45-ту бронетанкову бригаду «Литва» і 37-му механізовану бригаду «Саксонія» Бундесверу, а окремо долучаються підрозділи Багатонаціональної бойової бригади НАТО, серед яких і норвезькі.

🇪🇪 6 листопада ERR повідомив, що турецька компанія ARCA ще 20 жовтня отримала дозвіл на роботу заводу боєприпасів у Пиг’я-Ківіиллі. Компанія вкладе €300 млн, виробництво 155-мм снарядів має стартувати у 2028 році, а перевірка за участі КаПо (Поліції безпеки Естонії) не виявила перешкод.

Цей тиждень добре показує, як Північ і Балтія одночасно протидіють гібридним загрозам і посилюють власну обороноздатність. Від захисту підводної інфраструктури та протидії шпигунству до спільних закупівель озброєння й перегляду оборонних планів, регіон дедалі більше координує зусилля у відповідь на російську загрозу.

Для країн Нордично-Балтійської вісімки Україна вже давно більше, ніж отримувач допомоги. Наш бойовий досвід впливає на оборонне планування партнерів, українські військові діляться навичками із союзниками, а інвестиції в українську оборонну промисловість стають дедалі важливішою складовою безпекової політики Північної Європи. Водночас зберігається й загроза вербування українців ворожими спецслужбами за кордоном.

Найближчі дні покажуть, чи збережеться цей темп. 9 листопада в Польщі стартують навчання Koalicja, які проводять Багатонаціональні сили «Україна» (MNF-U), щоб підготуватися до можливої місії після завершення бойових дій. Партія центру Швеції до 13 листопада чекає від Андерссон і Крістерссона «повних пакетів» політики. 11–12 листопада в Осло на борту британського авіаносця HMS Prince of Wales відбудеться Atlantic Future Forum, а на борту того ж авіаносця в листопаді країни JEF (Об’єднаних експедиційних сил) мають підписати угоду про морську співпрацю. До 18 листопада Андріс Кулбергс обіцяє представити пропозицію щодо нового уряду Латвії.

Поширити в соцмережах:

ПІДТРИМАЙ РОБОТУ РЕДАКЦІЇ "МІЛІТАРНОГО"

Приватбанк ( Банківська карта )
5169 3351 0164 7408
Рахунок в UAH (IBAN)
UA043052990000026007015028783
BTC
bc1qg0z99m95fte7kj8faa7h2kvnq92wvc53exe8gm
USDT
0x8676644fA7B6d328310283cAC1065Ae01d97CEe7
ETH
0xfD02863D3289416fcF50975c9DFda13623f97758