Директор ЦРУ сумнівається в намірах Ірану щодо угоди

Директор ЦРУ Джон Реткліфф доповів президенту Трампу та іншим високопосадовцям, що докази, зібрані американськими розвідувальними агентствами, викликають серйозні сумніви щодо готовності Ірану йти на ядерні поступки, повідомляє Axios.

Перед недільним оголошенням відбулася низка зустрічей на високому рівні щодо угоди між Трампом і його радниками. І Реткліфф був не єдиним скептиком у провідній команді Трампа. Під час внутрішніх обговорень держсекретар Марко Рубіо та міністр оборони Піт Хегсет висловили занепокоєння й поставили питання щодо меморандуму про взаєморозуміння (MOU), оголошеного в неділю, тоді як віцепрезидент Венс і посланці США Стів Віткофф та Джаред Кушнер виступали за нього, за словами двох джерел.

Під час цих зустрічей Трамп і його команда обговорювали інформацію, зібрану кількома американськими розвідувальними агентствами, яка показала, що спосіб, у який іранські чиновники обговорювали угоду між собою, не відповідає тому, що вони розповідали посередникам і США.

Реткліфф і Рубіо заявили, що, виходячи з цієї інформації, вони сумніваються, що іранці погодяться на ядерні кроки, яких прагнули США. «Розвідка свідчить, що наміри Ірану не відповідають їхнім зобов’язанням за угодою», — повідомило джерело Axios.

Ядерні питання меморандуму, підписаного в неділю, залежать від досягнення сторонами більш детальної ядерної угоди протягом наступних 60 днів. Угода спрямована на продовження припинення вогню та запуск переговорів, які можуть бути продовжені за взаємною згодою.

Очікується, що Венс, Віткофф і Кушнер зустрінуться у п’ятницю зі спікером іранського парламенту Мохаммадом-Багером Галібафом та міністром закордонних справ Аббасом Арагчі, а також із пакистанськими та катарськими посередниками, щоб обговорити наступний етап.

Повний текст початкової угоди з 14 пунктів ще не опублікований, але джерело, знайоме з текстом, стверджує, що іранці отримають більше, ніж дадуть за межами меморандуму, — якщо не погодяться підписати ядерну угоду, яка відповідатиме цілям США.

У контексті цих переговорів Іран підтверджує свої минулі зобов’язання ніколи не здобувати чи закуповувати ядерну зброю.

Всередині країни скептики цієї угоди стверджують, що Іран навряд чи підпише ядерну угоду на умовах США, а тим часом він отримає від цієї угоди більше, ніж США. Однак двоє високопоставлених американських чиновників на брифінгу з журналістами в понеділок заявили, що вигоди для Ірану залежать від того, чи зробить він реальні кроки.

Прихильники угоди стверджують, що це довгострокова пропозиція, яка стане реальністю лише у разі ліквідації Іраном ядерної програми та суттєвих внутрішніх реформ.

Один високопоставлений американський чиновник заявив, що США дізнаються через два-три тижні, чи серйозно Іран налаштований на ядерні поступки. Інакше процес може зупинитися без значних здобутків для Ірану.

Israel Hayom повідомляє, що Білий дім готував основу для підписання меморандуму про взаєморозуміння з Іраном, коли таємно схвалив грошову угоду між Катаром та Іраном у момент особливо жорсткого фінансового удушення режиму.

Дипломатичні посадовці підтверджують, що Вашингтон таємно дозволив Досі переказувати кошти Тегерану в обмін на свободу навігації в Ормузькій протоці та імунітет від нападів. Подвійні стандарти мали на меті стримувати світові ціни на енергію і стати основою для укладення меморандуму про взаєморозуміння з керівництвом Революційної гвардії. Поки нагляд за фінансовим краном був пом’якшений і переданий катарцям, переговори у Вашингтоні застопорилися через гострий конфлікт навколо питання збагачення урану.

Це був свідомий крок адміністрації США, який повністю суперечив заявленій політиці. Цей крок мав на меті пом’якшити кризу на світових енергетичних ринках і стримати зростання цін на нафту.

Ці домовленості свідчать, що американці заклали основу для нинішнього меморандуму про взаєморозуміння. Але тепер суперечка всередині адміністрації у Вашингтоні розширюється на тлі жорсткої внутрішньої критики, яку президент отримав щодо проєкту угоди. Ця критика призвела до його нещодавньої серії публічних заяв і посилення вимог США в переговорах.

Внаслідок цього переговори останніми днями зайшли в глухий кут через три основні пункти суперечки: вимогу Ірану негайно звільнити 12 мільярдів доларів, заморожених у Катарі після підписання угоди, яку американці відмовляються прийняти до повного відкриття Ормузу та прийняття Іраном зобов’язань щодо ядерного питання.

Інші предмети суперечок — відмова Ірану дати реальне письмове зобов’язання щодо збагаченого урану та відмова Тегерана обговорювати продовження збагачення. Крім того, вимога США, щоб будь-яке розморожування коштів було призначене виключно для цивільних цілей і підпорядковане суворому нагляду, а нагляд за мільярдами, як очікується, здійснюватиме лише Катар.