Ударний дрон «Батяр» — український, але не шахед

Ще півроку тому «Батяр» існував лише у вигляді креслень та обчислень. Сьогодні — це багатоцільовий ударний безпілотник, можливості якого не обмежуються діпстрайк-операціями. Розробники не порівнюють його із “Шахедом” — скоріше, ставлять у зовсім іншу нішу. І хоча це поки що лише перший проєкт команди, він має значний потенціал.

Історія безпілотника розпочалась сім місяців тому, коли розробники з багаторічним досвідом в авіамоделюванні та інженерії вирішили втілити свої ідеї «у металі» та заснували компанію DeepStrikeTech.

«Батяр» розроблявся як «камікадзе» для глибоких ударів, проте команда швидко зрозуміла: форма, конструкція та технологія виготовлення дають набагато ширші можливості.

«Ми можемо використовувати той самий літак як фальшціль, бомбардувальник, або як фронтовий дрон-камікадзе. Все залежить від того, яке навантаження ми на нього ставимо, та яке програмне забезпечення використовуємо», — пояснює Віктор, представник DeepStrikeTech.

Шестидесятикілограмовий безпілотник з бензиновим двигуном у версії для далекобійних операцій несе бойову частину масою у 18 кілограмів та здатен долати відстань більше 800 кілометрів.

Компактний розмір та досить скромне корисне навантаження в епоху тяжіючих до більшої маси ударних дронів були обрані неспроста. Однією із цілей розробки було створення легкого безпілотника, який запускається з катапульти або автомобіля — без підготовлених майданчиків чи спеціального обладнання.

Характерна форма планера дійсно нагадує російський «шахед», але схожість — лише візуальна. Його аеродинаміка була з нуля прорахована інженерами компанії, які здебільшого опирались на західну документацію. Зі слів розробників, ключова перевага такої конструкції — висока стабільність у складних маневрах, притаманних дронам-камікадзе.

«Заходячи на ціль у крутому піке дрон навіть у пошкодженому стані він буде тримати поставлений курс», — каже розробник.

У часи, коли кожна ударна операція налічує десятки або навіть сотні ракет та дронів, питання вартості стає критичним. І тут розробники знаходять розумну середину — «Батяр» коштує близько $25 000, тобто у чотири рази дешевше за такі безпілотники як «Бобер» або «Лютий».

Ключовою перевагою безпілотника є використання складного навігаційного комплексу на основі декількох складових. Доволі висока вартість продиктована оснащенням сучасною CRPA-антеною та системою оптичної навігації. Навіть під сильним впливом радіоелектронних перешкод вони дозволять зберегти курс на ціль.

Оптична система порівнює реальний ландшафт із супутниковими знімками і самостійно коригує маршрут. Єдиним недоліком такого рішення є чутливість до змін на місцевості, наприклад зі зміною пори року або бойовими діями, проте алгоритми «машинного зору» дозволяють компенсувати це. 

У випадку, якщооптична навігація неможлива, управління літака бере на себе інерціальна навігаційна система з супутниковою корекцією через захищену від перешкод CRPA-антену. Остання постачається українською компанією та є ключовим елементом від надійності якого залежить чи влучить дрон у визначену ціль на відстані сотень кілометрів.

Цікаво, що в ході випробувань свого безпілотника компанія використовувала трофейні російські CRPA-антени «Комета» зняті зі збитих російських безпілотників. Це дозволило суттєво здешевити випробування перших прототипів.

«Ми використовували трохи модифіковані російські CRPA-антени у яких наші партнери замінили пошкоджені елементи та програмне забезпечення. Російські антени за своїми показниками та якості співставні з нашими або трошки кращі», — розповідає представник компанії.

Разом із технологічним ударним безпілотником у тому ж фюзеляжі DeepStrikeTech розробили дрон-фальшціль, пропонуючи комплексне застосування обох моделей у прориві протиповітряної оборони. Дешевий безпілотник-мішень візуально не відрізняється від ударної версії, проте коштує усього  $3 500 та може взяти на себе основний удар ворожих зенітних систем.

Низька вартість фальшцілі зумовлена використанням лише самих необхідних систем управління без дороговартісних оптичних систем навігації, захищених CRPA-антен та бойової частини. Замість них на борту присутні засоби, які підвищують помітність літака для ворожих радарів.

Фронтовий безпілотник

Для фронтового ударного безпілотника дальність польоту у 800 кілометрів є надлишковою. Тому завдяки зменшенню паливних баків розробники збільшили корисне навантаження до 26-30 кілограмів, які дрон може доставити на відстань до 100 кілометрів.

Важливі зміни були внесені і у систему управління — дрон отримав камеру для управління літаком у ручному режимі з пульту оператора. 

На думку розробників, це — ідеальна проміжна ніша між баражуючими боєприпасами, що використовуються для ураження військової техніки,  та повноцінними deepstrike-безпілотниками як «Лютий». Наразі у цій ніші на українському ринку зберігається вакуум, а попит є значим — у ближньому тилу ворога знаходяться захищені місця розташування особового складу та боєприпасів.

У «Батяр» закладений значний модернізаційний потенціал, який у перспективі дозволить у тому ж фюзеляжі зробити набагато важчий безпілотник з потужнішою бойовою частиною, кажуть розробники.

«Ми залишаємо за собою можливість нарощування потужності. У майбутньому, не змінюючи матриць і додаткового обладнання, у цей фюзеляж ми можемо встановити бойову частину масою 60-80 кг. Там просто будуть використовуватись інші конструкційні матеріали, інші двигуни з більшою потужністю. Ну і системи запуску будуть інші, це вже будуть ракетні прискорювачі», — розровідають у компанії.

У компанії поки не хочуть говорити про наступні проєкти, оскільки хочуть зосередитись на завершенні поточного проєкту. Окрім технічних аспектів ними була опрацьована технологія виробництва, яка дозволила б швидко масштабувати виробництво дронів.

«Модульна конструкція літака залишається повторюваною, простою та швидкою у виробництві. Ми можемо навчити нову людину працювати з корпусними елементами за 7-10 днів. Це відкриває двері до масштабного та роззосередженого виробництва у різних куточках України», — зазначають у команді.

«Батяр» знаходиться на завершальному етапі розробки. Команда планує розпочати випробування у бойових умовах вже упродовж найближчого місяця, завершуючи фінальну інтеграцією систем навігації.