Гібридний флот, лазери та антидронові турелі: як UFORCE інвестує рекордні $700 млн у зброю майбутнього
Олег Рогинський, CEO UFORCE / Лазерна установка компанії, БПЛА Nemesis MicroN, Magura V7.2 з автоматизованою туреллю Predator. Колаж Мілітарного

Гібридний флот, лазери та антидронові турелі: як UFORCE інвестує рекордні $700 млн у зброю майбутнього

Катерина Супрун

Катерина Супрун

17 Листопада, 2026
13:30
Поширити в соцмережах:
Зміст

    UFORCE оголосила про закриття рекордного інвестиційного раунду обсягом 700 млн доларів США. Новими інвесторами виступили державний інвестфонд Великої Британії National Wealth Fund, U.S.-Ukraine Reconstruction Investment Fund та Valor Equity Partners. Крім того, свої частки в компанії наростили Shield Capital, Ballistic Ventures, Lakestar і Squadra. Цей капітал дозволить UFORCE розширити виробничі потужності в Україні та за кордоном і прискорити розвиток нових технологій, насамперед лазерних. Як компанія реалізовує свою стратегію та на що робить ставку – про це Мілітарний поговорив з CEO UFORCE Олегом Рогинським.

    Uforce часто описують по-різному: британсько-українська компанія, науково-виробнича, оборонно-технологічна або виробник-інтегратор. І всі ці формулювання відповідають дійсності. Як би ви для себе розставили їх у пріоритеті? Як ви самі визначаєте UFORCE?

    Підходять усі ці варіанти. Компанія має українське походження та українське ДНК, для залучення західного капіталу юридично зареєстрована у Великій Британії, має штаб-квартири в Києві, Лондоні та Нью-Йорку. Вона заснована українцями й керується українцями. Тому в нас місія та бачення цілком однозначні.

    Також ми розробляємо нові технології, зокрема Deep Tech, виробляємо власні лінійки продуктів, а також виступаємо як виробник-інтегратор. Періодично до нас приходять партнери з проханням допомогти налагодити випуск їхніх виробів та інтегрувати їх у нашу систему управління рівня C2 (Command and Control). Усе це сходиться в єдину точку, і для цього потрібно зберігати максимальну гнучкість. Ми тверезо оцінюємо власні сили й розуміємо, що самі ніколи все зробити не зможемо, тому потрібно активно йти в партнерства. Це дає сильне взаємне прискорення всім сторонам.

    Олег Рогинський, CEO UFORCE

    Щодо юрисдикції: чому обрали саме Велику Британію? Що це дає з точки зору правової та судової системи і як це допомагає залучати капітал?

    Для зовнішнього ринку єдина материнська холдингова компанія зареєстрована у Великій Британії. Це базова потреба для того, щоб могли заходити великі західні інвестиції. На жаль, вітчизняна законодавча база поки що не забезпечує такої гнучкості, стабільності та відповідності інвестиційним стандартам, як юрисдикції Естонії чи Великої Британії. У нас просто немає іншого вибору, ніж реєструвати холдинг там, де це абсолютно зрозуміло провідним західним фондам на кшталт Valor.

    Окрім суто інвестиційної складової, Велика Британія стала для нас потужним стратегічним партнером. Британія з самого початку повномасштабного вторгнення була поруч і підтримувала Україну ще до того, як інші взагалі почали про це замислюватися. Британці мають найглибше розуміння того, що насправді відбувається: як на фронті, так і в політиці та у військових технологіях. Вони завжди демонстрували найбільшу лояльність і допомагали значно більше, ніж про це пишуть у відкритих джерелах.

    Якщо поглянути на судову систему, то між українською моделлю на одному полюсі та американською на іншому Велика Британія перебуває якраз посередині. Наприклад, в Україні корпоративне управління та ради директорів історично вибудовувалися ближче саме до британської системи, а не до американської. Коли Британія побачила масштаб перспективи розвитку нової індустрії Defense Tech, вони самі прийшли в цей проєкт. Залучені нещодавно інвестиції – це перший випадок співлідерства британського суверенного фонду в Defense Tech поряд з американським суверенним фондом та американсько-українським Ukrainian Reconstruction Fund.

    Кваліфікованих фахівців катастрофічно не вистачає

    Як забезпечити сталий цикл R&D в міжнародній компанії, ще й з великою кількістю проєктів в різних напрямках?

    Побудова розподіленої міжнародної компанії — це завжди виклик, передусім у комунікації. Ядром UFORCE залишається Україна: тут зосереджена найбільша частка наших спеціалістів, R&D-потужностей та інженерних розробок.

    Проте зараз ми стикаємося з тим, що кваліфікованих людей у країні фізично починає не вистачати. Фахівці неймовірно талановиті, але їх мало. Якщо ми плануємо стрімко зростати, збільшувати обсяги допомоги державі та створювати новітнє озброєння, ми повинні знаходити баланс: наймати абсолютно всіх сильних розробників, яких ми тільки можемо залучити в Україні, і паралельно підбирати іноземних спеціалістів, готових працювати на нашу місію в західних R&D-офісах.

    Що конкретно мається на увазі під браком технічних кадрів в Україні?

    Тут є кілька об’єктивних факторів. По-перше, величезна кількість сильних технічних фахівців воює на фронті — це факт і безумовний пріоритет номер нуль, навіть не один. По-друге, український кластер Defense Tech зріс у рази, відповідно загострилася внутрішня конкуренція за людей. По-третє, за деякими напрямами, тими ж лазерами, або океанічними системами в Україні історично не було тривалої наукової чи виробничої школи.

    Саме тому нам доводиться дуже акуратно зводити разом український досвід людей, які перебувають безпосередньо біля фронту і знають, що будь-яку розробку треба вміти переробити на завтра, з багаторічним фундаментальним багажем західних інженерів, наукових інститутів та виробництв рівня «Формули-1».

    Чи інвестує компанія в навчання фахівців усередині країни, щоб виростити власну інженерну школу?

    Ми ведемо цю роботу одразу за двома напрямками. З одного боку, ми розгортаємо партнерські навчальні програми безпосередньо з профільними українськими університетами.

    З іншого – засновники UFORCE виступили співзасновниками благодійного фонду, орієнтованого на перекваліфікацію ветеранів – U4Heroes. Багато ветеранів після поранень та лікування потребують підтримки, і надання їм можливості безкоштовно навчитися на софтверних інженерів чи технічних спеціалістів — це не лише правильна соціальна реабілітація, а й шлях у нову галузь із гідними доходами та кар’єрним зростанням.

    Яких саме спеціалістів найбільше бракує компанії?

    Напрямків багато: лазери, радіолокаційні станції, системи навігації, вбудоване програмування (Embedded), а також морська архітектура. Остання має колосальне значення, адже в Чорному морі порівняно прості умови навіть взимку, тоді як у відкритих морях та океанах діє абсолютно інша фізика.

    Але найдефіцитніший напрямок — це фахівці зі штучного інтелекту та робототехніки. В Україні людей із серйозним досвідом у цьому секторі лічені одиниці — буквально десятки розробників, а не тисячі. Ми постійно ведемо переговори з інженерами з провідних світових лабораторій, зокрема з OpenAI чи Anthropic. Ті завдання та технологічний масштаб, який ми створюємо, дозволяють реалізовувати найскладніші інженерні речі, але для прямого захисту людей і держави. Якщо фахівці відчувають потребу приносити реальну користь — для них це найкраща нагода долучитися.

    Ми принципово не беремо в команду людей, які не замотивовані місією захисту незалежності України та всього вільного світу. Є величезна кількість іноземних спеціалістів, які чітко розуміють, що саме в Україні зараз триває битва за виживання західних цінностей.

    Саме з такою мотивацією вони приїжджають до нас, бачать ситуацію на власні очі та включаються в розробку. У нас узагалі немає труднощів із мотивацією людей. Усі — як в Україні, так і за її межами — усвідомлюють, що беруть участь у найважливішій місії сучасності.

    Один із важливих уроків війни, про який часто говорять на різних панельних дискусіях, зокрема закордоном, — масштабування виробництва. У чому полягає відмінність між західним та українським підходами?

    Це дві абсолютно різні логіки. На Заході класичне масштабування виглядає так: зводиться велетенський завод, монтується великий логістичний термінал, чіпляється помітний логотип на даху, завозиться красива лінія з промисловими роботами й сотнями робітників. Ця модель узагалі не розрахована на реальність, у якій через вісім хвилин по цеху може вдарити балістична ракета.

    В Україні майже всі розробники з Defense Tech навчилися роздрібнювати виробництво: процес ділиться на десятки невеликих, прихованих майданчиків без втрати економічної ефективності. Локації замасковані, співробітники в безпеці, а удар по одній із точок ніколи не обвалює загальний виробничий цикл. Україна навчилася будувати масштабоване виробництво в найжорсткіших умовах у світі, де техніка зобов’язана бути невидимою, стійкою та гнучкою. Цю саму логіку розосередження ми послідовно застосовуємо і на закордонних об’єктах, бо ризики диверсій на складах чи заводах у країнах Європи сьогодні є повністю реальними.

    Які виробничі спроможності розгорнуті в Україні та за її межами?

    В Україні виробляються безпілотні катери Magura, ударні дрони сімейства Nemesis, наземні платформи «Лють» та інші вироби. Наші вітчизняні майданчики перебувають під постійною загрозою атак, тому частина нових залучених інвестицій іде на суттєве зміцнення їхнього фізичного захисту та розширення ліній.

    НРК "Лють". Фото: UFORCE

    Ми нарощуємо виробничі потужності всередині країни, паралельно вибудовуючи виробництво в регіонах, куди не дістають російські удари — на безпечніших ділянках усередині країни та закордоном.

    “Наш досвід змушує партнерів переглядати свої підходи”

    Ми бачилися в Португалії на навчаннях REPMUS. Загалом компанія досить часто демонструє свої вироби. Що це дає, крім публічної демонстрації?

    Частина нашої участі в навчаннях є публічною, а частина місій — цілком закрита. Маневри дають змогу перевірити взаємосумісність із флотами країн НАТО, відпрацювати інтеграцію в західні системи бойового управління та отримати живий зворотний зв’язок від військових моряків.

    Наприклад, відгуки, які ми отримали від офіцерів португальського флоту на REPMUS, ми вже впровадили в нові вироби. Одна голова — це добре, але коли над складним завданням спільно думають десятки фахових людей, результат досягається набагато швидше. Західним союзникам потрібні системи, готові до реального застосування та підтримки на полі бою, а не просто виставкові стенди. Крім того, під час такої спільної роботи союзники згадують про зразки озброєння, які десятиліттями лежали в них на складах без діла, і раптом усвідомлюють, як ефективно їх можна інтегрувати на наші платформи для допомоги Україні.

    Морський дрон MV7.3 з ударним бомбером SeaStrike. Португалія, навчання REPMUS 2026 Фото: UFORCE

    Чи бачите ви зустрічний рух із боку флотів західних країн у готовності змінювати традиційні підходи й переймати український досвід?

    Процес іде. Були навчання в Німеччині і командир американського підрозділу, який діяв проти українців на навчаннях та зазнав поразки, випустив чудову та чесну авторську колонку про уроки, винесені з цього протистояння. Це була дуже чесна та критична оцінка власної неспроможності протистояти сучасним загрозам.

    Ми бачимо, що кінцеві користувачі на Заході починають виходити на прямий діалог із розробниками та закупівельними агенціями в США, Британії та Східній Європі. Звісно, доки у країні немає війни, інерція залишається великою. Проте наш досвід змушує західні військові інституції поступово переглядати свої підходи.

    UFORCE виступає не тільки розробником окремих платформ, а виробником-інтегратором. Як ви поєднуєте продукти різних партнерів?

    Ключовий елемент нашої системи — власний програмний шар управління C2, побудований на повністю відкритій архітектурі. Він зв’язує наші ударні й розвідувальні платформи з технікою партнерів у єдиний операційний контур, а потім безшовно інтегрує їх із зовнішніми системами на зразок Delta.

    Це формує інтегроване середовище управління боєм і логістикою. Для кінцевого військового замовника принципово, щоб система воювала як єдине ціле, а не те, в якому конкретно цеху зібрано той чи інший корпус. Ми беремо на себе софтверну інтеграцію та сумісність усіх компонентів зі штучним інтелектом.

    Вода, земля, повітря

    У яких саме доменах ведення бойових дій зосереджена компанія?

    Ми сфокусовані на чотирьох доменах: морському, наземному, повітряному та в секторі протидії безпілотникам (Counter-UAS). Засоби C-UAS ми вважаємо окремим напрямом, оскільки вони можуть знищувати цілі із землі по повітрю, з повітря по землі або діяти з води. У сферу кібербезпеки та космічні апарати ми не заходимо.

    А підводні системи?

    У підводному домені офіційно відкритих продуктів ми наразі не маємо.

    Що ви пропонуєте в сухопутній компоненті?

    Усі ці системи стрімко інтегруються між собою: турелі можна встановлювати на катери, засоби перехоплення дронів монтувати на наземні чи морські платформи. Усе зводиться в єдину мережу керованих рішень (software-defined, AI-driven, multi-domain), де оптимальний засіб ураження під конкретне завдання обирається штучним інтелектом під повним контролем військового оператора. Тому тут немає сенсу концентруватися на окремих компонентів і розкладати їх.

    Як розвивається повітряний домен? У повідомленні про залучення інвестицій зробили акцент новому дроні Nemesis MicroN. Що це за рішення?

    Станом на зараз БПЛА класу Nemesis – це різні дрони під різні місії та з різним зв’язком. Ми розвиваємо лінійку і зараз запускаємо нове покоління – Nemesis MicroN.

    БПЛА Nemesis MicroN. Фото: UFORCE

    Це найменший та найдоступніший представник в класі Nemesis. Це доступна, багатофункціональна багаторазова платформа, яку залежно від місії та встановленого корисного навантаження можна застосовувати для скидання боєприпасів або використовувати як ударний дрон-камікадзе. Детальні тактико-технічні параметри цієї моделі ми відкриємо незабаром.

    На навчаннях REPMUS діяла велика 11-метрова морська платформа MV-11 з боксами для дронів-перехоплювачів. Чи маєте власні рішення для збиття повітряних цілей?

    Це як IPhone на який можна встановлювати різні додатки. Є два напрямки для розвитку саме такої версії платформи – розміщення дронів та дистанційно керованих турелей.

    У нас є важкий модуль Apex Predator і щоб його встановили на морській платформі треба було розв’язати проблему зі стабілізацією.

    Гіростабілізація навантаження масою в пів тонни чи тонну на нестабільній воді — це складна математична й просторова задача рівня аерокосмічних програм. Такого досвіду у світі майже ніхто не має.

    Чи можете розповісти про сам Apex Predator? Це зенітна гармата?

    Я б не хотів говорити про сам ефектор. Скажу тільки, що це система, яка може стабільно діяти на морі у хвилях висотою три метри. І таких рішень у світі фактично немає, бо ніхто не намагався розв’язати таку задачу. І тут важливу роль відіграють наші західні фахівці та конструкторські бюро.

    Це система розроблена на базі автоматизованої турелі “Хижак”?

    Ні, це зовсім інше рішення. Нічого подібного немає в Україні та і у світі також. І це дозволяє робити дуже цікаві речі на морі.

    Чи були вже бойові випробування?

    Не можу про це зараз говорити.

    Рої дронів та лазерні установки

    Очевидно, що човен обладнаний такою автоматизованою системою – ціль для противника, він намагатиметься її знищити. Як розв’язувати таку задачу?

    Щоб така платформа безпечно діяла у морі, де працює ворожа розвідка й авіація, необхідна тактика рою. Разом із великим дроном має рухатися група менших катерів, які прикривають його від винищувачів, гелікоптерів і дронів противника. У цьому й полягає концепція «гібридного флоту» — поєднання безпілотних катерів різної водотоннажності та пілотованих кораблів в один злагоджений механізм.

    Як рій безпілотників здатен діяти в умовах, якщо зв’язок буде глушитися?

    Західні військові лише зараз починають привчати себе до реальності, що у випадку масштабного зіткнення зв’язок може повністю лягти. Тому ми робимо ставку на локальні обчислення Edge і Near-Edge Compute у поєднанні з Mesh-мережами.

    Edge Compute передбачає, що алгоритми ШІ прораховують завдання безпосередньо на борту кожного дрона чи човна. При моделі Near-Edge позаду групи на якійсь відстані може йти допоміжне судно, що забезпечує роботу штучного інтелекту локально для всієї групи. Дрони з’єднуються в автономну Mesh-мережу: якщо одна частина групи потрапляє під глушіння РЕБ, апарати координуються всередині локального контуру та передають інформацію далі через ті борти, які залишилися поза зоною придушення. Наразі є лише два шляхи застосування дронів: пряме дистанційне керування або абсолютна автономність. В обох є свої недоліки, тому ми розвиваємо обидва вектори одночасно.

    Компанія також розвиває напрямок лазерних систем. Про це було окремо заявлено і загалом відомо про співпрацю з компанією Sunray. Які результати показує бойове застосування лазерів?

    Наші лазери здатні збивати безпілотники вже сьогодні — випробування на фронті демонструють чудові результати. Це проривна технологія, яка створює разючу асиметрію між витратами на атаку та вартістю її відбиття.

    Лазерна система компанії UFORCE на пікапі. Фото: UFORCE

    Лише лічені держави світу мають такі технології: підтверджений досвід успішного бойового застосування бойових лазерів мають лише США, Ізраїль і тепер Україна.

    Ви розглядаєте систему як об’єктовий захист? Чи це мобільна установка?

    Може бути і так і так. Точні характеристики я не буду озвучувати, але тут треба розуміти, що з таким типом зброї ми стикаємося з новими задачами. Це досить складна фізика, бо якщо лазер не влучає в ціль – він добиває до орбіти. Треба думати не тільки над тим, як його застосовувати проти конкретної цілі, а й як організовувати все середовище.

    В Ізраїлі, після застосування лазерної зброї в районі аеропорту через три хвилини вже відновився рух повітряних суден, тобто це може працювати, але це треба організувати. Бо йдеться не тільки про лінію фронту, а й про захист в тилу.

    Тож частина наших залучених інвестицій спрямовується якраз на форсування лазерного напряму.

    Лазерна система компанії UFORCE на пікапі. Фото: UFORCE

    “Наша головна перевага — колосальний масштаб реального бойового застосування”

    Хто ваші конкуренти на глобальному ринку Defense Tech?

    Під час фандрейзингу інвестори постійно запитували: «Чим ви відрізняєтеся від конкурентів?». На що ми завжди відповідали запитанням: «А від яких саме?». По окремо взятих виробах — безпілотних літаках чи морських дронах — конкуренти на світовому ринку є. Але виробників, які мають цілісну, перевірену в сотнях тисяч бойових місій мультидоменну екосистему під єдиним управлінням, сьогодні у світі просто немає. Наша головна перевага — це колосальний масштаб реального бойового застосування.

    На закордонних виставках з’являється дедалі більше морських дронів, які намагаються копіювати українські форми. Як захистити власні продукти від плагіату?

    Єдиний дієвий захист — це швидкість. Завдяки українському ДНК ми рухаємося значно швидше за неповороткі західні корпорації, де цикли погоджень тривають роками. Ті, хто займається копіюванням, запізнюються: будь-яка копія морально застаріває в той момент, коли її виставляють на стенді, тому що наші платформи на фронті за цей час зробили наступні три кроки вперед.

    ПІДТРИМАЙ РОБОТУ РЕДАКЦІЇ "МІЛІТАРНОГО"

    Приватбанк ( Банківська карта )
    5169 3351 0164 7408
    Рахунок в UAH (IBAN)
    UA043052990000026007015028783
    BTC
    bc1qg0z99m95fte7kj8faa7h2kvnq92wvc53exe8gm
    USDT
    0x8676644fA7B6d328310283cAC1065Ae01d97CEe7
    ETH
    0xfD02863D3289416fcF50975c9DFda13623f97758
    Популярні
    Button Text