З початку 2020 року знову активізувались розмови про необхідність реформи Служби безпеки України, а саме про ухвалення вже у березні цього року абсолютно нового закону, який би регламентував діяльність української спецслужби.
Тут слід зазначити, що розуміння діяльності СБУ і навіщо взагалі потрібна ця структура, та чим вона має займатися, як визначити її ефективність, знадиться на досить примітивному рівні не тільки серед пересічних українців, але і серед більшості високопосадовців.
У розумінні обивателів, СБУ є якоюсь «елітною ментовкою», або розвідкою, або антикорупційно-каральним органом для високопосадовців.Нічого з наведеного не відповідає дійсності. Питання ж, чим має займатись СБУ як контррозвідка, потребують розмови в окремій статті.
Зазначимо лише, що реформування СБУ, як і будь-якого державного органу складається із двох головних частин: однієї на законодавчому рівні,іншої на рівні внутрішніх розпорядчих документів, алгоритмів і процедур, які вже давно можна було б змінити, не чекаючи якихось рішень від Верховної Ради. І якщо суттєвий прорив в ефективності роботи СБУ потребує і змін до профільного закону, і до кримінального, кримінального-процесуального законодавства, то на рівні внутрішньої організації позитивних змін можна досягти завдяки рішенням керівництва Служби.
У короткому огляді нижче, спробуємо визначити, що не так із діяльністю СБУ, і як її міг би змінити Голова Служби Іван Баканов, так само як і його попередник Василь Грицак, так само як і всі їх попередники, не чекаючи рішень парламенту, і орієнтуючись на «стандарти НАТО».
Основними напрямками реформування мають стати зміна підходів в оцінюванні діяльності, організаційно-штатні зміни, зміни в матеріально-технічному забезпеченні, зміни в навчанні та підготовці співробітників. Тобто такі речі, які не потребують законодавчого врегулювання. Відповідь на питання, чому це досі не зроблено, як не дивно, лежить у політичній площині. Так само, як свого часу роздати всім патрульним бодіками, або здійснювати автоматичну фіксацію перевищення швидкості тощо – одна маленька зміна в процедурах тягне за собою цілу купу змін на рівні країни, і зустрічає шалений спротив серед зацікавлених осіб.
У плані оцінювання ефективності, слід якнайшвидше здійснити скасування практики оцінки роботи за кількісними показниками – скільки затримано шпигунів, терористів, хакерів, вилучено зброї, гранат, наркотиків,бурштину та золота…. Така гонитва за показниками, або встановлення«плану» з виявлення та розкриття, певно має на меті продемонструвати громадськості та Президенту з Верховною Радою власну «потрібність» та«високоефективність». Хоча, для справи національної безпеки, чим менше згадується діяльність СБУ та її співробітників у новинах, тим краще.
Іншою нагальною необхідністю є скасування практики«профілактичної діяльності». На відміну від часів СРСР, в Україні вона немає законодавчого обґрунтування і не тягне за собою жодних правових наслідків, а отже є просто безцільною.
В плані організації внутрішньої структури, доцільним є ліквідація Колегії при Голові Служби. Замість дорадчого органу, колегія, яка формується з відставних генералів, перетворилась на орган колективної безвідповідальності, рішеннями якого освячуються багаточисельні і настільки ж беззмістовні керівні документи. Так само має відбутися і ліквідація інспекції, як окремого органу, звільнення співробітників, які закінчили навчальні заклади КДБ, або проходили службу в КДБ, ФСБ, ПВФСБ, звільнення (не зважаючи на посади та звання) співробітників, які мають календарну вислугу більше 25 років. Іншим важливим напрямком є поступове скорочення та ліквідація міський, районних відділів, в першу чергу в обласних центрах. Наразі СБУ має трирівневу структуру – Центральний апарат – обласні управління – міські та районні відділи. Позбавлення СБУ підслідності у справах про корупцію та економічну злочинність, робить таку сильно розгалужену структуру неефективною. Водночас, на її утримання виділяються значні кошти із досить обмеженого бюджету спецслужби. Аналогічно необхідна демілітаризація окремих підрозділів – кадрового забезпечення, фінансового забезпечення, прес-служби, господарчого забезпечення, режимно-секретного (частково), охорони державної таємниці, інформаційно-аналітичного департаменту. Скасування цілого ряду внутрішніх нормативних актів, які базуються на неадекватній сучасному моменту практиці часів КДБ, використання нормативної бази МО, МВС, КМУ. Власні нормативні акти – лише з питань оперативної діяльності,або пов’язаних із специфікою роботи.
Зміни в навчанні та підготовці співробітників. Багаторічний досвід демонструє, що поповнення оперативних кадрів контррозвідки шляхом набору 17 юнаків та дівчат у закритий військовий навчальний заклад не є найкращим варіантом з багатьох причин – як з рівня знань, практичного досвіду, так і банальної соціалізації. За свідченнями багатьох оперативників, «людину після академії треба ще мінімум рік приводити до тями». Припинення набору до НА СБУ та ІПЮК СБУ на 5-річне навчання,створення натомість короткострокових (3-7 діб) регулярних (раз квартал –раз півроку) курсів з підвищення кваліфікації за конкретними темами,напрямками, спеціалізацією.
Досі у складі військово-медичного управління СБУ існує мережа відомчих санаторно-курортних закладів, які багато в чому являють собою «валізу без ручки». Ліквідація та приватизація цієї мережі, дозволить перенаправити заощаджені кошти на посилення матеріально-технічної бази шпиталю СБУ ум.Києві та поліклінік СБУ в облцентрах.
Одним із ключових напрямків реформування, на якому наголошують усі консультанти із партнерських спецслужб країн НАТО, (і який тісно пов’язаний із досі існуючою плановою схемою роботи СБУ) є перехід від лінійної схеми на системну роботу за конкретними «кейсами», що потребує реформування внутрішньої структури оперативних підрозділів. При цьому, очевидно необхідним є створення у складі СБУ власної повноцінної експертної служби, збільшення кількості експертів, експертів-криміналістів на місцях, запровадження замість слідчих посад детективів, їх введення до складу оперативних підрозділів.
Діючий офіцер СБУ спеціально для MIL.IN.UA
ПІДТРИМАЙ РОБОТУ РЕДАКЦІЇ "МІЛІТАРНОГО"
Від чого залежить поява антибалістичного ЗРК FREYJA взимку 2026/27 року та чим він відрізняється від радянської 48Н6
Протибалістична оборона залишається однією з найгостріших потреб України. Ключову роль у цьому захисті наразі відіграють системи Patriot, які залеж...