Польський Piorun, який допоміг українським воїнам відігнати російську авіацію

Польські переносні зенітно-ракетні комплекси Piorun разом з іншими системами ППО, які були передані Україні, допомогли українським оборонцям відігнати російську авіацію та збивати їхні розвідувальні безпілотники.

У цьому матеріалі «Мілітарний» розповість про можливості цього ПЗРК і про країни, які почали активно замовляти цю зброю після її застосування проти російських загарбників.

Piorun

ПЗРК Piorun призначений для боротьби з низьколітаючими цілями над бойовими порядками і під час оборони окремих важливих військових та цивільних об’єктів. Його виробляє компанія Mesko S.A., що входить до складу збройової групи Polska Grupa Zbrojeniowa (PGZ).

Комплекс є глибокою модернізацією свого попередника – Grom, який надійшов на озброєнні польського війська у 1995 році. Він був створений на базі радянських переносних зенітно-ракетних комплексів «Игла-1» та «Игла».

Роботи над Piorun тривали у 2010–2015 роках. Він отримав кращі характеристики в порівнянні з попередником. Зокрема, було значно покращено ефективність охолоджуваної стабілізованої теплової головки самонаведення (ГСН) на основі сучасної елементної бази, яка отримала кращу роздільну здатність та стала у чотири рази чуттєвішою. У якості охолоджувача ГСН використано аргон.

Це дозволило розширити зону захоплення та ураження повітряних цілей і значно краще відсіювати теплові пастки, які є одними з головних засобів протидії ПЗРК на сучасних літаках і гелікоптерах. Також подібні системи росіяни встановлюють і на свої крилаті ракети.

Зенітна ракета отримала більшу енергетику за рахунок нового твердопаливного двигуна. Це дозволило  збільшити дальність ураження. Piorun має контактний та лазерний неконтактний підривники, що дають можливість ефективніше уражати не лише літаки й гелікоптери, а й менші за них безпілотні літальні апарати.

Окрім розкладного механічного прицілу з’явилася можливість встановлення на багаторазовий пусковий механізм оптичного, нічного та тепловізійного прицілів за рахунок монтажу універсальної планки. Це покращило можливість оператора у виявленні ворожих літальних апаратів в темну пору доби.

Сам пусковий механізм був значно покращений за рахунок використання сучасної електроніки і додавання нових  функціональних можливостей: зробили перемикач для встановлення режиму пуску ракети навздогін або назустріч цілі. Додано систему авторизації, що дає можливість здійснювати пуск ракети лише оператору з ключем.

Вага комплексу Piorun загалом – 16,5 кг, із них 10,5 кг – маса зенітної ракети, довжина – 1,596 м. Ракета має посилену бойову частину вагою 1,82 кг і може уражати повітряні цілі на висотах від 10 до 4000 м та на відстані від 500 до 6500 м від оператора.

Вперше оновлений польський ПЗРК представили публіці під час оборонної виставки MSPO у вересні 2015 року, тоді його ще називали Grom-М.

Архітектура комплексу

Комплекс Piorun має класичну архітектуру для більшості сучасних ПЗРК такого типу – зенітна ракета зберігається та переноситься в одноразовому циліндричному транспортно-пусковому контейнері великого подовження, на який встановлюються пусковий механізм та приціл багаторазового використання.

Сама ракета є одноступінчастою твердопаливною і оснащується інфрачервоною ГСН та приладами управління у носовій частині. Позаду неї встановлена бойова частина, а у хвості – двигун.

Випущена ракета з ПЗРК Piorun летить зі швидкістю 660 м/с. Максимальна швидкість повітряної цілі, яку вона може уразити назустріч — 400 м/с, а при стрільбі навздогін — 320 м/с.

Ракети Piorun також використовуються у ЗРК Poprad і зенітній ракетно-артилерійській системі PSR-A Pilica, що постачається до польського війська з 2016 року.

Польща

У грудні 2016 року Міністерство оборони Польщі уклало контракт на закупівлю 420 пускових установок (пускових механізмів) та 1300 ракет для Збройних сил країни.

Перші поставки очікувались на наступний 2017 рік, але через технічні проблеми на приймальних випробуваннях, були відтерміновані. Використання нових ПЗРК розпочалося у 2019 році, після успішних випробувань.

Зокрема у 2021 році Польща отримала 140 пускових установок разом із 267 зенітними керованими ракетами до комплексу.

У червні 2022 року Міністерство оборони Польщі уклало контракт на закупівлю нових переносних комплексів Piorun. Угода охоплює постачання 3500 ракет та 600 пускових механізмів, які будуть вироблятися та поставлятися в найближчі роки. Перші комплекси мали бути передані у 2022 році.

У Польщі зазначили, що поставки нових вітчизняних ПЗРК дозволять значно посилити протиповітряну оборону країни. Також нове замовлення збільшить виробничі потужності польських оборонних підприємств.

Війна в Україні

У 2022 році Польща оголосила про швидке постачання Україні ПЗРК Piorun в межах військової допомоги для захисту від російських окупантів.

Перша передача Україні відбулася на початку лютого. Про кількість отриманих комплексів офіційно не повідомляли.

З того часу українські військові неодноразово успішно застосовували ці переносні зенітні комплекси для збиття російських літальних апаратів – літаків, гелікоптерів та безпілотників.

Зокрема, у березні 2022 року бійці Національної гвардії за допомогою ПЗРК Piorun та радянської «Игли» збили над Харковом ворожий бомбардувальник Су-34.

У травні того ж року, воїни-десантники 95-ї бригади знищили російський гелікоптер Ка-52 в районі міста Ізюм на Харківщині, за допомогою польського переносного зенітно-ракетного комплексу Piorun.

А вже у березні 2023 року в районі Берестового Бахмутського району, бійці 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс» за допомогою польського ПЗРК Piorun уразили російський штурмовик Су-25.

Розвиток

Наразі відомо, що у Польщі працюють над створенням переносного зенітного ракетного комплексу Piorun нового покоління.

Комплекс отримав назву Piorun NG. Зброю розробляють із урахуванням досвіду застосування ПЗРК у російсько-українській війні.

Оператори

Завдяки підтвердженій у бойових умовах ефективності, а також на тлі глобального дефіциту ПЗРК, польські комплекси здобули широку популярність у іноземних замовників.

Контракти на постачання Piоrun вже уклали такі країни, як Норвегія, Естонія, Литва, Грузія,  Словаччина та Бельгія.

У листопаді 2024 року Польща, Литва, Норвегія та Естонія підписали листа про наміри щодо спільної закупівлі таких польських комплексів ППО.

Запланована спільна закупівля буде профінансована коштом фінансового інструменту Європейського Союзу – EDIRPA. Цей механізм призначений для зміцнення європейської оборонної промисловості через спільні закупівлі країн ЄС.

Переговори щодо закупівлі з компанією Mesko, від імені всіх чотирьох країн буде вести агенція озброєнь Міністерства оборони Польщі.

Окрім того, у липні 2025 року стало відомо, що такі польські ПЗРК отримала і Молдова.

Також були повідомлення, що Сполучені Штати розглядають закупівлю партії польських зенітних комплексів.