“Ми не рахуємо гроші, ми рахуємо “подарунки для Путіна” – Ян Полак

Чеська ініціатива «Dárek pro Putina» від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну допомагає українському війську дронами, боєприпасами, вибухівкою, машинами, танками та ракетними системами і навіть купили гелікоптер Black Hawk для Головного управління розвідки Міноборони.

В березні цього року, один із засновників ініціативи Ян Полак приїхав в Україну на передачу мегаватних генераторів для ДСНС, які закуповував Гуманітарний Фонд Сергія Притули за гроші, які передали “Dárek pro Putina”. Окрім генераторів закупили також вантажівки Iveco S-Way 500 та спеціальні причепи для обладнання. Загальна вартість майна, яке отримали рятувальники – 81 928 446,72 гривень.

Мілітарний зустрівся з Яном Полаком в Києві, щоб розпитати як ініціативі вдається тримати темп у зборах та руку на пульсі щодо того, що саме потрібно українському війську.

Мілітарний: Який у вас настрій? Що думаєте про теперішній чеський уряд? Що змінилося?

Ян Полак: Наш уряд наразі не дуже підтримує Україну порівняно з попереднім, але ми все одно будемо робити свою роботу і це ніяк на нас не вплине. Ймовірно невеликий вплив може полягати в тому, що люди, які хочуть допомогти Україні відчуватимуть – їхня допомога потрібна трохи більше. Тож я очікую, що ми будемо зростати. Ми покращуємо свої результати, і я думаю, що це триватиме.

Як в Україні, так і за межами на початку повномасштабного вторгнення був бум підтримки, але зараз він зменшується. Що ви можете сказати про роботу в Чехії, чи бачите ви тенденцію до зменшення охочих допомогти та робити пожертви?

Насправді ми збираємо все більше і більше щороку. На початку цього року ми розпочали збір коштів на гуманітарну допомогу – на генератори. Ми назвали цей проєкт SOS Kyiv і вирішили, що зможемо зібрати трохи грошей. Але з 1 січня ми зібрали 200 мільйонів чеських крон (майже 9,5 млн доларів). Це велика сума, і це нас здивувало. Я б сказав – це чіткий сигнал. Люди знають, що Україна потребує допомоги, і вони роблять внески. І кількість коштів, які ми збираємо, зростає.

Ви знаєте тих, хто донатить? Це одні й ті самі люди? Чи маєте партнерства з бізнесом?

Ми зосередилися в першу чергу на громадській сфері. У нас немає партнерських відносин з компаніями. Деякі компанії надсилають нам гроші, але той факт, що ми збираємо кошти на зброю та боєприпаси, ставить їх у незручне становище.

Іноді бізнеси надсилають нам досить великі суми і кажуть: «Ми хочемо, щоб ви купили зброю, але не хочемо, щоб ви розповідали, що ми надсилаємо вам гроші на це».

Тому дотепер ми більше зосереджувалися на людях, які підтримують нас своїми коштами і рахуємо не те, скільки у нас донорів, а скільки пожертв ми отримуємо. Ми не зберігаємо дані, бо це може бути небезпечно. Тож ми не знаємо, хто робить пожертву.

Ваша ініціатива реалізовує окремі проєкти, наприклад, танк Т-72 «Tomaš», РСЗВ RM70, гелікоптер Black Hawk та інші. Як ви вирішуєте що робити?

Black Hawk це був чудовий проєкт. Ми зазвичай запитуємо українців, що їм потрібно, а потім намагаємося знайти виробника і доставляємо це. І це одна з частин нашої роботи — нам потрібно привертати увагу і поширювати відчуття та атмосферу успішного проєкту, бо людям подобається успіх, і тоді вони роблять внески. Тож, коли ми зібрали гроші на танк Т-72, це помітили BBC та Reuters, і це мало чудовий відгук у громадськості.

Але ми знаємо, що один танк ніяк не впливає на хід війни. Водночас є речі, які мають значення – треба допомагати підрозділам з поточним забезпеченням. Коли у вас невеликий підрозділ, там 10 хлопців — чиїсь брати, чиїсь батьки, які захищають свою країну, вони не можуть самі купити машину, не можуть отримати 50 FPV, у них немає приладів нічного бачення. Тому ми намагаємося допомагати таким підрозділам або тим, що перебувають під великим тиском. Зараз, наприклад, ми відвідали 10-ту штурмову бригаду в районі Слов’янська та Краматорська і наразі співпрацюємо з ними.

На самому початку я обіцяв своїй родині, що не поїду в Україну на війну. Проте з часом я зрозумів, що мені потрібно краще розуміти вашу ситуацію. Тож я відвів свого одинадцятирічного сина вбік і сказав йому: «Гей, хлопче, є такі батьки, як я, і в них є такі діти, як ти, і вони там воюють, щоб захистити своїх дітей, їхніх мам і свою країну. Я хочу поїхати туди, щоб потиснути їм руки, показати, що нам справді не байдуже, дізнатися, що їм потрібно». І він сказав: «Я думаю, тобі слід туди поїхати».

Тепер я приїжджаю регулярно. Крім того, ми співпрацюємо з українським посольством у Празі, спілкуємося як зі звичайними солдатами, так і з офіцерами вашої армії. Для мене велика честь мати змогу поспілкуватися з Командувачем сил безпілотних систем “Мадяром” Робертом Бровді. Я розпитую Сергія Стерненка, представників Фонду Притули та фонду “Повернись живим”. Питаю кожного, кого зустрічаю. Все це разом дає мені цілісну картину. Вірю, що саме завдяки цьому наша допомога є швидкою та ефективною.

Чи є у вас якісь відгуки про танк «Tomaš», як цей танк себе проявив?

Саме зараз ми намагаємося його розшукати. Завдяки особистим поїздкам в Україну наші можливості для комунікації значно покращилися. Це дуже допомагає будувати довіру з людьми, які роблять пожертви. Наприклад, коли ширилися чутки, ніби гелікоптер “Black Hawk” збили, я запитав, чи можу його сфотографувати. Мені відповіли: “Звісно, приїжджай”. Ми зробили фото біля нього, виставили в соцмережі, і для благодійників це мало величезне значення.
Ми їздимо до підрозділів безпосередньо туди, де вони працюють. Наприклад, командир підрозділу “Фенікс” був у нас у Чехії, а тепер я зміг відвідати його. Спілкуючись із тими, хто воює, я дізнаюся, з якими труднощами вони стикаються і чого потребують. Сьогодні ми знаємо набагато краще, що саме необхідно

А щодо «Tomaš»? То Ви шукаєте танк?

Саме так, зараз ми не знаємо де він. Ваш аташе з питань оборони в посольстві в Празі допомагає нам. Тож зараз ми займаємося так би мовити розслідуванням. Можливо хтось, коли прочитає це інтерв’ю звернеться до нас щодо цього.

Ще цікаво, як ви працюєте з оборонною промисловістю, бо системи, які передавали проходили модернізацію. Як це працює? Як благодійна ініціатива може звернутися до виробника та замовити ремонт чи модернізацію озброєння?
Спочатку ми багато працювали з Міністерством оборони Чехії. Ми прийшли до посольства України, вони надали список пріоритетів. Потім ми пішли до Міноборони Чехії і сказали: «Допоможіть нам знайти виробників». Зараз у нас вже є всі контакти, люди нас знають, і ми можемо зв’язуватися практично з усіма на пряму.

Чи є ідеї щодо подальших великих проєтів?

На момент виходу цього інтерв’ю вже триватиме збір на 500 дронів на оптоволокні з радіусом дії до 20 кілометрів. Також ми готуємо кампанію для більшої техніки. Ми не можемо збирати кошти лише на дрони. Щоб підтримувати надію та бодай якийсь позитивний настрій серед донорів у потоці новин про жертви й терор, яких ви зазнаєте, ми намагаємося трохи розважати людей. Ось чому ми називаємося «Dárek pro Putina» (“Подарунок для Путіна”) — ми щодня надсилаємо йому подарунки, і людям це подобається. Це своєрідна спільна терапія.

Як щодо систем Viktor. Який фідбек ви маєте? Можливо чеська армія теж цікавиться такими системами?

Щодо чеської армії загалом, я б не хотів давати жодних оцінок, у них свій підхід до роботи. Утім, рекомендацію щодо “Вікторів” ми отримали безпосередньо від чеських військових, які пояснили нам, наскільки вони ефективні. Ми маємо чудові відгуки – вони дешеві та ефективні, що добре. Ми зібрали кошти на 15 машин зі спареними кулеметами і я радий, що цей проєкт відбувся і що ними користуються.

Ви тісно співпрацюєте з чеськими оборонними компаніями щодо інновацій?

Ми співпрацюємо з кількома виробниками. Ідеально для нас — це коли ми кажемо їм прямо: «Хлопці, вам слід трохи знизити ціну», і вони це роблять для нас. Натомість таким партнерам ми намагаємося відкривати двері для отримання прямого зворотного зв’язку з України.

Щодо дронів на оптоволокні, які виготовлені в Чехії. Що це за БПЛА?

Їх робить чесько-українська волонтерська організація SPARK. Це покращена версія російського дрона «Вандал». Ми зробили реверс-інжинірінг. Зараз в нас вже є друга модифікація та йде робота над третьою. Це чудовий дрон, він виготовлений у співпраці між підрозділами та волонтерами. Стандартна версія має дальність 20 км. Ми щодня отримуємо відгуки від користувачів, які їх застосовують і зараз ми збиратимемо кошти саме на 500 таких дронів.

З оптоволокном зараз є проблеми. Ви це відчуваєте?

Так, воно стає дорожчим, а терміни доставки довшими. Нам потрібно почати виробляти його самостійно. Ми не можемо залежати від жодної країни. Потрібно шукати, що ми можемо зробити найкраще, щоб вирішити це якомога швидше. Важливо мати незалежний ланцюг постачання.

А як щодо безпеки? Була інформація про підпал виробництва компанії LPP Holding.

Це сталося напередодні (напередодні інтерв’ю, – ред.), і це була саме та компанія, з якою ми зараз працюємо над поставкою дронів для одного з українських підрозділів і це мідлстрайк БПЛА.

Наш уряд на жаль скоротив бюджет спецслужб у Чехії на 10%. У нас є всі попередження, всі сигнали, але політики або сплять, або вони некомпетентні та безвідповідальні. На щастя, наш проєкт не постраждав від цієї пожежі, ми поставимо військовим все вчасно.

Як часто компанії самі звертаються до фонду з пропозицією допомогти Україні?

Іноді хтось озивається, але мені б хотілося, щоб їх було більше. Ми прекрасно співпрацюємо з компанією LPP – це в них була пожежа, з компанією STV. Кілька оборонних компаній навіть зробили внески у гуманітарний збір “SOS Київ” на купівлю генераторів, і це мене дуже потішило. Щодо компаній, які не займаються зброєю, то є й такі, що роблять внески регулярно. Іноді навіть буває так, що працівники збирають певну суму, а власники потім її подвоюють.

Як організована співпраця з іншими благодійними організаціями, наприклад, у Словаччині?

Ми співпрацюємо з тими, хто звертається до нас за допомогою і при цьому сам проявляє активність. У 2024 році, коли в Словаччині змінився уряд і люди були розчаровані, ми запустили кампанію із збору на боєприпаси і акумулювали 4 мільйони євро за 10 днів. Ми хочемо бути платформою, яка допомагає фінансами й тим, хто не вміє так ефективно збирати кошти, але водночас володіє специфічними навичками. Ми підтримали внеском тих, хто розслідує військові злочини, хто надсилає медицину чи авто. Ми хочемо подавати добрий приклад.