Популярні
Традиційно Китай 3 вересня проводить щорічні паради, присвячені перемозі у Другій китайсько-японській війні та завершенню Другої світової війни, на яких демонструють новітні зразки озброєння. Цьогорічний парад не став винятком: він відзначав 80-ту річницю перемоги й став рекордним як за кількістю нових зразків озброєння, які продемонстровали, так і за кількістю техніки та зброї.
Цей парад став сигналом для США та інших західних країн щодо намірів Китаю домінувати не лише в регіоні, а й у світі.
Парад 80-ї річниці складався з сухопутної та повітряної частин. У сухопутній демонстрували новітні зразки наземної, роботизованої та ракетної техніки, а в повітряній — проліт нових типів літаків, зокрема літака дальнього радіолокаційного виявлення KJ-600 та офіційна демонстрація палубного винищувача J-35.
Найважливішою частиною параду став прохід нових і перспективних зразків роботизованої та бойової техніки Китаю. Парад відкривали нові легкі танки ZTZ-201. Вони побудовані на універсальній платформі, оснащені безекіпажною баштою, 105-мм гарматою, комплексом активного захисту та вертикальною пусковою установкою для дронів.
Разом із танком ZTZ-201 продемонстровали й важку бойову машину піхоти з невідомим індексом. Корпус машини повторює конструкцію нового легкого танка, а бойовий модуль оснащений 30-мм гарматою та чотирма пусковими установками комплексу активного захисту — по дві на кожен бік.
Серед іншого, у параді пройшли значна кількість інженерної техніки, а також машини зі складу систем радіоелектронної боротьби, зв’язку, управління та інших спеціалізованих комплексів.
Також представлена нова лазерна система LY-1 на самохідному шасі. За словами китайського коментатора, комплекс розроблений для застосування на авіаносцях, ймовірно, на Фуцзянь. Проте не виключено, що цей лазерний комплекс може бути використаний і іншими військовими силами.
Додатково на параді продемонстрували новий зенітно-ракетний комплекс HQ-29, який позиціонується як ракета-перехоплювач для знищення балістичних ракет поза межами атмосфери. Детальні характеристики комплексу не розголошуються, проте розміри пускової установки, в якій розміщуються дві протиракети, досить великі і за габаритами близькі до ізраїльскої системи Arrow-3.
Також на параді показали велику кількість роботизованих систем: наземні роботизовані комплекси, квадрокоптери різних типів та розмірів, а також інші роботизовані платформи, які наразі активно інтегруються у Збройних силах Китаю.
Окрім цього, продемонстурвали й міжконтинентальні балістичні ракети та ракети середньої дальності з гіперзвуковими планерами.
Демонстрація нової міжконтинентальної балістичної ракети DF-61 стала справжнім сюрпризом. Будь-яка офіційна інформація про цю ракету раніше не публікувалася. Водночас її зовнішні габарити сильно нагадують ракетну систему DF-41, яка, ймовірно, слугувала основою для розробки нової МБР.
Відповідно до даних Центру стратегічних досліджень CSIS, міжконтинентальна балістична ракета DF-41 оснащується вісьмома боєголовками потужністю по 250 кілотонн або десятьма — по 150 кілотн. Її максимальна дальність польоту становить близько 12–15 тисяч км.
Також оприлюднені приблизні габарити ракети: за інформацією CSIS, вона сягає близько 22 метрів у довжину, 2,25 метра в діаметрі та має загальну масу приблизно 80 тонн.
Наразі точної інформації про стадію розробки ракети DF-61 або її наявність на озброєнні не публікувалося. Водночас демонстрація нової ракети супроводжувалася повідомленнями про те, що одне з неназваних ракетних підрозділів увійшло до новоствореного ракетного формування в складі сил ядерного стримування. Воно об’єднає ракетні підрозділи Повітряних сил, Військово-морських сил Китаю та одну з бригад Ракетних військ.
Разом із новою DF-61 продемонстрували й інші зразки міжконтинентальних балістичних ракет, зокрема сімейство ракет для підводних човнів JL-1 та JL-3. Це морські міжконтинентальні балістичні ракети, розроблені для атомних підводних човнів Військово-морських сил Народно-визвольної армії Китаю, які є ключовим елементом ядерного стримування країни.
Ракета JL-1 розроблена ще у 1970-х роках і стала першою вітчизняною ракетою такого класу, поставленою на озброєння китайських атомних підводних човнів проєкту 092. Її дальність оцінюється у 1700–2500 км, а бойова частина, за даними експертів, складається з однієї боєголовки потужністю 200–300 кт.
Ракета JL-3, також представлена на параді, належить до третього покоління підводних міжконтинентальних ракет і розроблена у 2010-х роках. Перший випробувальний пуск відбувся 24 листопада 2018 року. У 2022 році ракета інтегрована на атомні підводні човни проєкту 094.
JL-3 має значно більшу дальність — за оцінками, 9–10 тисяч км, що дозволяє уражати цілі на всій території Північної Америки та Європи. Бойова частина ракети, ймовірно, складається з 3–5 роздільних боєголовок з власним наведенням, потужність кожної з яких оцінюється у 100–250 кт.
Балістична ракета DF-5C є новою варіацією ракети DF-5, яка використовується Китаєм з 1981 року — за цей час вона пройшла чотири етапи модернізації. Представлена остання версія DF-5C, за оцінками фахівців, має максимальну дальність польоту близько 15 тисяч кілометрів, а її бойова частина складається з 10 ядерних боєголовок.
Про модифікацію DF-5C стало відомо 20 січня 2017 року, у день інавгурації президента США Дональда Трампа, коли Китай здійснив перший випробувальний запуск модернізованої ракети.
Раніше DF-5 розміщувалася виключно у спеціально підготовлених шахтах, але цього разу запуск відбувся з самохідної платформи. Пізніше оголосили, що DF-5C разом із DF-41 буде розгорнута поблизу кордону з Північною Кореєю. Саме тоді новій моделі DF-5 присвоїли позначення «C».
Варто зазначити, що під час демонстрації на параді ракета представлена у трьох частинах: перша — боєголовка, друга — друга ступінь і остання — перша ступінь ракети. DF-5 має великі габарити: довжина ракети складає 32 метри, а загальна вага — 183 тонни, що лише на 17 тонн менше за радянську міжконтинентальну балістичну ракету «Сатана», яка є найважчою МБР у світі.
На параді також продемонстрували міжконтинентальну балістичну ракету DF-31. Хоча вона є відносно старою — на озброєння Ракетних військ Китаю її прийняли ще у 2006 році — показаний зразок отримав новий індекс DF-31BJ. Що саме означає ця модифікація, офіційно невідомо. На думку деяких оглядачів, позначення BJ може свідчити про наявність гіперзвукового планера, подібного до того, що використовується у DF-17.
Хоча варіант цієї ракети з гіперзвуковим планером, відомий як DF-31AG, вперше продемонстрували 1 жовтня 2015 року, вважається, що модифікація DF-31BJ є подальшим покращенням комплексу, спрямованим на збільшення дальності та бойової ефективності ракети.
За оцінками експертів, стандартний варіант ракети DF-31A має максимальну дальність польоту близько 12–13 тисяч кілометрів, при вазі 42 тонни та довжині 13,5 метра. Її бойова частина може складатися або з однієї ядерної боєголовки потужністю до 1 мегатонни, або з п’яти ядерних боєголовок з індивідуальним наведенням.
Серед відносних новинок на параді продемонстрували балістичну ракету середньої дальності DF-17, яку вже показували раніше, а її розгортання у військах розпочалося ще у 2015 році. Ракета має двоступеневе компонування і працює на твердому паливі. За словами китайських представників, перший ступінь виконує роль прискорювача, а другий — гіперзвуковий планер DF-ZF, здатний розвивати швидкість понад 5 Махів.
DF-ZF може бути встановлений на різні китайські балістичні ракети, зокрема на балістичну ракету середньої дальності DF-21 (що дозволить збільшити дальність з 2000 до 3000 км) та міжконтинентальні балістичні ракети DF-31 (збільшивши дальність з 8000 до 12 000 км). Розробка цього комплексу зумовлена прагненням Китаю створити систему озброєнь, здатну долати протиракетну оборону США, й тим паче інших країн, де звичайні системи не можуть перехопити подібні апарати.
Додатково на параді продемонстрували новий варіант балістичної ракети середньої дальності DF-26 у модифікації D. Офіційно підтверджено, що ця версія оснащена гіперзвуковою бойовою частиною. Парад став першою публічною демонстрацією цього комплексу.
За оцінками, ракета DF-26D має максимальну дальність польоту близько 4–4,5 тисячі кілометрів і оснащується як ядерною, так і звичайною боєголовкою. Ракета розроблена для оснащення ракетних підрозділів Народно-визвольної армії Китаю та вперше базовий варіант цієї балістичної ракети продемонстурвали 3 вересня 2015 року.
З часом комплекс отримав кілька модифікацій:
DF-26A — здатна нести ядерну бойову частину;
DF-26B — версія для ураження кораблів;
DF-26C — варіант із 1,8-тонною осколково-фугасною бойовою частиною;
DF-26D — остання модифікація, оснащена гіперзвуковим блоком.
Протикорабельна ракета YJ-21, яка перебуває на озброєнні берегової та морської авіації Військово-морських сил Китаю, також не вперше демонструється публічно. Ця ракета завдовжки близько 9 метрів має, за непідтвердженими даними, максимальну дальність польоту у 1000–1500 км, а її швидкість, залежно від траєкторії, оцінюється у 6–10 Махів.
YJ-21 розроблялася для протидії американським авіаносним ударним групам, і, на думку китайських військових експертів, перехоплення цієї ракети сучасними американськими системами ППО малоймовірне. Основним носієм ракети є стратегічний бомбардувальник H-6K, а також вона запускається з есмінців проєкту 055.
У сухопутну частину параду також увійшли деякі морські зразки, зокрема великий морський дрон AJX-002.
За даними South China Morning Post, дрон може використовувати одноразовий ядерний реактор, а його ходові якості дозволяють досягати крейсерської швидкості понад 30 вузлів (приблизно 55 км/год) і забезпечувати автономну роботу до 200 годин.
Після вичерпання ресурсу реактор від’єднується і затоплюється на морському дні, а дрон продовжує рух на акумуляторній батареї для виконання завдання, ймовірно, із застосуванням звичайного озброєння.
Водночас китайський вчений Го Цзянь із Китайського інституту атомної енергії у статті для Journal of Unmanned Underwater Systems зазначив, що між китайським проєктом і російським «Посейдоном» є «суттєві відмінності», хоча конкретні деталі не розкрили.
Разом з AJX-002, показали і дрон HSU100, про який будь яка доступна інформація відсутня.
Окрім балістичних ракет, на параді продемонстрували й нові зразки авіаційної техніки. Повітряну частину відкрив новий китайський палубний літак дальнього радіолокаційного виявлення KJ-600. Цей літак здійснив свій перший політ 29 серпня 2020 року. Згідно з планами, він має базуватися на авіаносцях типу Фуцзянь, оснащених катапультами для запуску авіації.
За інформацією китайських ЗМІ, наразі KJ-600 перебуває у виробництві та стане основою парку літаків радіолокаційного виявлення для нових авіаносців Китаю. Водночас розгортати ці літаки на авіаносцях Ляонін та Шаньдун не планується, оскільки вони не мають катапульт для запуску важких літаків.
Що стосується зовнішнього вигляду, KJ-600 дуже нагадує американський літак дальнього радіолокаційного виявлення E-2. Це підтверджує, що при розробці власного літака китайські фахівці надихалися американським зразком, але адаптували його під власні технічні можливості та потреби.
Парад також уперше продемонстрував двомісний варіант винищувача п’ятого покоління J-20B, який раніше можна бачили лише на неофіційних фотографіях китайських авіаційних ентузіастів.
Окрім новинок, на параді показали вже відомі широкому загалу літаки: винищувачі J-16 та J-11B, літаки J-10 групи вищого пілотажу «1 серпня», транспортні літаки Y-20, а також літаки дальнього радіолокаційного виявлення KJ-500.
Додатково під час параду показали відеоролик, присвячений Повітряним силам та морській авіації Китаю. Особливо цікаві кадри нового палубного винищувача J-35, який має стати основою авіаційного крила нового китайського авіаносця Фуцзянь.
Підтримати нас можна через:
Приват: 5169 3351 0164 7408 PayPal - [email protected] Стати нашим патроном за лінком ⬇
Підпишіться на розсилку наших новин
або на наш Телеграм-канал
Дякуємо!
ви підписалися на розсилку наших новин
