Поле бою в російсько-українській війні постійно змінюється та трансформується під нові виклики. Час на реакцію мінімальний, масштабування та впровадження – ключове, а якщо не встигнеш – програєш. Такий принцип не лише у військових, а і у виробників, які також мають бути максимально адаптивними та оперативно відповідати запитам військових.

Один з найбільших українських виробників озброєння, з тисячею співробітників, виготовляючи до 80 000 дронів на місяць компанія TAF Industries займає значну частку у постачанні на фронт. На червень 2026 року у портфелі компанії понад 30 розробок, серед яких ударні дрони, дрони-перехоплювачі, розвідувальні комплекси, НРК, носії ретрансляторів, системи дистанційного керування та рішення з ШІ.

Як вдається відповідати актуальним запитам з війська Мілітарному відповів Product Owner напрямку FPV-дронів в компанії – Андрій Атаманенко.

Лінійка дронів від TAF Industries

TAF Industries має досить широку продуктову лінійку — і радіокеровані FPV-дрони, і оптоволоконні, і з аналоговим та цифровим зв’язком. Розкажіть, як підбір типу зв’язку відбувається з боку виробника?

Різні типи завдань вимагають різних засобів зв’язку. Так само різні напрямки диктують різні частоти.

Зараз приблизно 50 на 50 між оптичним і радіозв’язком. Радіо охоплює всі варіанти: аналогове та цифрове відео. Оптика при цьому займає левову частку в управлінні, адже оптоволоконний зв’язок неможливо заглушити жодними засобами радіоелектронної боротьби, лише механічним способом.

Ми працюємо з оптикою у двох напрямках — аналоговому та цифровому. Аналог був першим, оскільки він найпростіший у реалізації і легше «проходить у виробництво»: поставив медіаконвертер на дрон та наземну станцію і готово. Ми також беремо активну участь у програмі уніфікації аналогових наземних станцій, ініційованій Сергієм Старненком.

З цифровим – процес складніший, тому він розтягнувся довше. Аналогові дрони вже на фінальній стадії і ми розпочинаємо відвантаження оновлених аналогових дронів на оптоволокні з новим картриджем. Наразі йде плавний перехід від стандартних до стандартизованих рішень саме через картриджну систему. По цифрі процес ще в роботі.

Що відбувається з радіоканалом — які частоти зараз використовуєте?

Ми давно розширили свій діапазон. Паралельно впроваджуємо цифровий зв’язок — ту технологію, яку просуває радник міністра оборони Сергій Стерненко. Вона дозволяє летіти на 40+ кілометрів з чудовою картинкою. Ми реалізуємо дуальне управління: одночасно на низьких і на високих частотах. Це дає військовим можливість вибирати, який рівень частот працює краще в конкретній ситуації.

Загалом наша мета — максимально широкий діапазон: якщо одна частота «провалюється», система автоматично переключається на іншу. Те саме стосується цифрового відео — там реалізовано відео ППРЧ [ред.: псевдовипадкове перелаштування робочої частоти], тобто можливість автоматичного стрибка між каналами. Зараз ми працюємо в межах одного каналу, але очікуємо оновлення прошивки, яке дозволить бігати між каналами так само. Якщо система бачить падіння бітрейту — автоматично перестрибує на сусідній канал. Найближчим часом очікується оновлена версія зі збільшеним частотним діапазоном.

Чи змінюється конструкція дрона у зв’язку з розширенням діапазону?

Ні. Залізо залишається тим самим — просто додаються інші антени для охоплення нових частот. Вартість антени несуттєва, тому це не впливає кардинально на ціну борту.

Зараз цифровий борт коштує 23 600 грн. Зміна у ціні буде незначна — орієнтовно не більше 1 500–2 000 грн. Натомість ми отримаємо борт, який летить практично без завад: широкий відео ППРЧ і управління через той самий канал роблять його заглушення надзвичайно складним.

Також для ефективної протидії засобам РЕБ ми оснащуємо дрони засобами автономності на базі АІ. Це — модулі автоматичного донаведення, алгоритм яких здатен підсвітити ціль, захопити її та вести дрон на зіткнення з нею. Якщо ж цілі немає, а зв’язок втрачено, модуль переводить дрон у режим круїз-контролю: дрон летить далі, утримуючи висоту і курс, доки не вийде із зони дії РЕБ. Круїз-контроль дуже корисний уже на початку польоту, щоб подолати зону дружнього РЕБ. У ній втрачається немало бортів, якщо підрозділи не координують свої польоти.

Ситуація з оптоволокном

Декілька місяців тому на ринку оптоволокна відбулось різке збільшення ціни, що викликало дефіцит. Як ваша компанія відреагувала на це?

Ми не скорочували обсягів виробництва. Закупівлі тривали в штатному режимі. Були незначні просадки по термінах поставок — постачальники в умовах різкого зростання попиту і цін вичікували, намагаючись продати дорожче. Але це тривало лише тиждень-два, після чого ринок швидко пристосувався.

Ціна на оптоволокно зросла суттєво з 5 до 35 доларів за кілометр. Зараз є невеликий відкат до 30–32 доларів, але глобально ціна залишається значно вищою. Попит з боку військових не знижується скільки б ми не виробляли, оптика завжди потрібна.

Щодо обсягів: ми могли б брати більші контракти, але через певні нюанси з постачанням доводилося відмовлятися — і ця ситуація характерна для всієї галузі. Тим не менш, ми стабілізувалися по цьому питанню. Наразі ми рухаємося до 100% власного виробництва, хоча залучення підрядників ще залишається.

Чи може нова цифрова технологія з широким діапазоном частково замінити оптику?

Скажу обережно – по цій технології є відчуття певного вікна можливостей на обмежений час. Ворог дізнається про неї і почне намагатися глушити. Зробити це буде надзвичайно складно через широкий діапазон, але теоретично заглушити можна що завгодно.

Перевага оптики залишається незмінною: немає радіогоризонту, немає прив’язки до радіохвиль та можна летіти прям над землею і все буде стабільно. Водночас нова технологія дає вагомий практичний плюс: котушка на 25 км важить 2,2–2,5 кг, на 30 км — до 2,8 кг. Спеціальний відеопередавач важить 15–25 г, що не йде ні в яке порівняння. Це дозволяє нести значно більше корисного навантаження.

Загалом я бачу цифровий широкодіапазонний зв’язок як якісну тимчасову заміну оптики на певний період. Паралельно продовжуватимемо розширювати діапазон, щоб ускладнити глушіння. З точки зору ефективності й отримання картинки до землі — це зараз проривне рішення.

Локалізація дронів в Україні

Наскільки виробництво дронів локалізоване в Україні?

Ми експериментуємо з деякими українськими виробниками моторів і стеків, беремо на тестові випробування. Але коли доходить до обговорення обсягів — тих, які нам потрібні, законтрактованих на пів року наперед, — виникають проблеми. У нас був негативний досвід із пропелерами, тому в цьому напрямку не поспішаємо. Щодо антен: наразі розгортаємо власне виробництво — виробничі потужності підготовлені, команда набрана, пілотний проект запущений.

Перехоплювачі від TAF

Якщо говорити про FPV-перехоплювачі в лінійці TAF — яка ситуація?

У нашій FPV-лінійці є 10-дюймовий дрон Kolibri Advance, яким військові активно збивають повільні БпЛА «Молния». Для швидких цілей ми створили на його основі новий продукт -перехоплювач TAF Kolibri-i10, здатний розвивати швидкість понад 200 км/год. Він зараз на фінальній стадії запуску в серію. Найближчим часом планується виробництво в обсязі кількох десятків тисяч одиниць на місяць.

Попит на перехоплювачі для не швидких дронів типу «Молния», «Суперкамів» та розвідників дуже активний. У нас є програма TAF Bonus — аналог системи винагород за знищення цілей е-Бали, адаптований для нашої компанії. Підрозділи надсилають нам відеозвіти, ми їх оцінюємо за певною шкалою. За перехоплення повітряних цілей нараховуються одні з найвищих балів.

Відеозвітів зі збиттям «Молній» надходить надзвичайно багато і я просто фізично не встигаю переглядати їх щодня. Всі вони результативні, деякі з цікавими написами на крилах ворожих дронів.

Що можете сказати про розробку крила-перехоплювача, про яку стало відомо на заході з приватного ППО?

По крилу робота ведеться, деталей не розкриватиму. Загалом крила — дуже перспективний напрямок. Я вважаю, що вони здатні ефективно відпрацьовувати як на дальній дистанції, так і в режимі перехоплення.

Паралельно ми працюємо над системами самонаведення. Зараз у компанії є три різні системи наведення, плюс власна розробка — система, яка дозволяє вказати дрону ціль, і він самостійно рухається до неї.

Один із важливих напрямків — модуль автодоведення зі штучним інтелектом. Зараз завдання оператора — побачити ціль на екрані, захопити її прицілом, і дрон летить на неї. Ми ж працюємо над тим, щоб система сама “підсвічувала” цілі: летиш уздовж лісосмуги — дрон показує, де солдат противника, де його машина, де мотоцикл, де бронетехніка. Оператор вибирає пріоритетну ціль, система виконує наведення. По суті, це інтелектуальне автонаведення.

Яка зараз ситуація з виробництвом дрона-перехоплювача Octopus? Відомо, що TAF Industries одна з компаній, яка виготовляє його за ліцензією, але не обмежується цим, а й допомагає в його доопрацюванні.

Ми суттєво покращили компонентну базу та характеристики. Octopus — це українсько-британська ліцензія, яку ми взяли за основу і модернізували. Виробничі лінії вже запущені.

Оскільки це повністю новий продукт, що суттєво відрізняється від FPV, довелося повністю переформатувати виробництво під великі партії. До кінця літа плануємо випускати вже тисячі одиниць, а не по 10–20 штук.

Еволюція та подальші плани

Як взагалі організований зворотний зв’язок з військовими для еволюції ваших дронів?

Перший канал — гаряча лінія зв’язку, куди підрозділи звертаються з будь-якими питаннями. Зокрема, є програма оновлення: підрозділи, які купували борти з VTX 1.2 (який вже ніде не працює), можуть перейти на VTX 5,8 або 6,7 ГГц. У нас є власна мобільна лабораторія, що виїжджає безпосередньо до підрозділу і виконує заміну на місці — адже відправити борти “Новою поштою” часто неможливо.

Другий канал — відділ продажів. Наші хлопці регулярно їздять у підрозділи, спілкуються з військовими, отримують фідбек щодо покращень і модернізації.

Третій канал — особисті виїзди. Я як Product Owner особисто їжджу на фронт. Нещодавно побував у Павлограді, спілкувався з військовими, збирав фідбек — зокрема по нових продуктах у форматі дронів-«ждунів». Деталі не розкриватиму, але формується надзвичайно цікаве рішення в рамках ініціативи Brave1. Рішення має бути технологічним і нетривіальним.

Четвертий канал — наші хлопці, які постійно перебувають в підрозділах і фіксують зворотний зв’язок безпосередньо по роботі з нашими дронами.

Чи є у вашій компанії ніша в сегменті Middle Strike та Deep Strike?

Ми шукаємо партнера з Middle Strike. Варіанти партнерств розглядалися, але поки не вийшло на конкретні домовленості. Я особисто їздив на останній DemoDay, переглядав компанії. Варіантів багато, але тих, хто готовий масштабуватися — значно менше. Є фанати справи з реально хорошим продуктом, але коли пропонуємо масштабування, вони цього не сприймають.

Дивимося також у бік більш дальніх польотів — 500+ км, де активно застосовуються двигуни внутрішнього згоряння. Тут є певні домовленості та треки. Масового продукту поки немає, є готовий MVP, який вже літає. Питання коли він завершить фазу тестів.