Громадянин України Олег Смородінов визнав свою провину у скоєнні державної зради, його було засуджено до 12 років позбавлення волі за вбивство у 2016 році за завданням російських спецслужб українського офіцера Івана Мамчура.

Суд ухвалив вирок 2 березня, його текст опубліковано в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

В 2016 році в Москві громадянина України Олега Смородинова завербували співробітники ФСБ. Вони поставили йому завдання за грошову винагороду завербувати ряд українських військових з метою проведення підривної діяльності проти України, а в разі їх відмови – вбити. – повідомляє Liga.net

Смородінов стежив за Мамчуром із серпня до вересня 2019 року, а після відмови останнього працювати на ФСБ РФ 26 вересня 2016 року застрелив його.

«Смородінов не кається. Всім задоволений. Вважає, що вийде по обміну і буде переданий Росії», – повідомив Petro Shuklinov.

Вісім куль і вісім ударів

Начальник відділу Рівненського СІЗО Іван Мамчур був застрелений 16 вересня 2016 року на шостому поверсі в під’їзді власного будинку за адресою: вул. Відінська 35-А. У нього випустили вісім куль, після чого завдали щонайменше вісім ударів пістолетом у голову.

Через два місяці після цього під час спроби перетнути державний кордон України в Харківській області правоохоронці затримали підозрюваного у скоєнні вказаного злочину – такого собі жителя Маріуполя Донецької області Олега Смородинова.

У прокуратурі наголосили, що зібрані проти нього докази є неспростовними й обвинувачення повністю обґрунтованим. Зокрема, з убивством Мамчура затриманого пов’язують сліди ДНК на знарядді вбивства і недопалках, які було знайдено на місці злочину.

У січні 2017-го Смородинов зізнався, що застрелив начальника відділу Рівненського СІЗО на замовлення російських спецслужб. Перед цим він їздив до Москви й отримав від куратора з ФСБ список людей в Україні, які цікавили відомство.

Навіщо російським спецслужбам знадобилося вбивати їх, Смородинов прямо не сказав, але припустив, що це може бути пов’язано зі збройним конфліктом на сході України.

Зазначимо, Іван Мамчур раніше проходив службу в спецпідрозділах Збройних сил України у районі проведення Антитерористичної операції.

“Троянду треба зірвати”

Смородинов в розмові з журналістом The New York Times повідомив про подробиці вбивства.

Кураторів у Москві у нього було двоє – Максим і Філіп. Він зустрічався з ними у “Віденському кафе” в кількох кроках від російського розвідувального управління.

За словами Смородинова, куратори доручили йому знайти в Україні шістьох людей, кожному з яких було присвоєно “квіткове” кодове ім’я. Зокрема, Мамчура назвали “трояндою”.

Він стежив за ним певний час і щиро вважав, що в цьому й полягає його завдання – виявити жертву і передати інформацію про неї ліквідаторам з ФСБ, але потім йому зателефонували, заявивши: “Троянду має бути зірвано сьогодні. Завтра це буде неактуально”.

Спільник, якого слідство ідентифікувало як Костянтина Іванова, приніс Смородинову два пістолети, один з яких був з глушником.

Чоловік стверджує, що зважився піти на вбивство Мамчура, позаяк вважав, що його перевіряють, а кулі в пістолеті могли бути холостими.

Безпосередньо перед убивством він чекав начальника відділу Рівненського СІЗО в коридорі поруч з його квартирою із сигаретою в одній руці та переробленим пістолетом з глушником в інший.

Коли Мамчур вийшов з ліфта, Смородинов гукнув його на ім’я і розстріляв у нього всю обойму. Той упав не одразу, повернувся до свого вбивці та зробив кілька кроків, перш ніж задихнутися. “Це був не я. Я не винен”, – встиг сказати він.

Тільки тоді, за словами Смородинова, він зрозумів, що це не перевірка.

Після вбивства чоловікові вдалося приїхати до Москви і відзвітувати перед кураторами. Йому купили як винагороду фургон, але частину обіцяних 5 тис. дол. не заплатили, через те що він залишив знаряддя вбивства на місці злочину.

За словами Смородинова, російські спецслужби запевняли, що він може ні про що не турбуватися, що його ніколи не знайдуть. Але сталося по-іншому. Арешт було проведено майже одразу, коли він повертався в Україну, щоб здивувати колишню дівчину в її день народження.

Як з’ясували журналісти, вона попередила про приїзд Смородинова поліцію.

Туполобий, готовий піти на серйозний ризик

Крім подробиць вбивства Мамчура, журналістам також вдалося вивідати якомога більше відомостей про самого Смородинова.

Як зазначається, він – етнічний 51-річний росіянин, який переїхав в Україну в підлітковому віці.

Ніколи не був офіцером російської розвідки, але служив на радянському флоті і кілька років працював у міліції.

Потім відсидів строк у в’язниці за хабарництво і здирництво і більшу частину життя займався організованою злочинною діяльністю, зокрема переправляв жінок з України до Москви для заняття проституцією.

Брав участь на боці проросійських бойовиків у бойових дій на сході України. Був поранений і після цього у 2015 році оселився в Москві.

За словами Смородинова, саме тоді він і вийшов на кураторів з ФСБ. Їхні контакти йому передали представники ПВК Вагнера, з якими він познайомився на збройовій виставці.

“Я хотів поїхати до Сирії, чесно битися і заробляти гроші”, – згадує чоловік.

Але в російській спецслужбі йому запропонували іншу роботу. Він чомусь прирівнював її до служби в МВС, розраховуючи через кілька років вийти на пенсію.

Олександр Гатіятуллін, який очолював злочинне угруповання, з яким Смородинов був пов’язаний на початку 2000-х років, і з ним відбував тюремне ув’язнення, охарактеризував журналістам його як туполобого, готового піти на серйозний ризик, не задумуючись про наслідки.

За словами Гатіятулліна, за кілька тижнів до вбивства Мамчура Смородинов довірливо розповідав йому і його дружині, що він – агент ФСБ і перебуває в Україні зі спеціальною місією.

“Ми сміялися й глузували. Ніхто ніколи не сприймав його серйозно. Потім сталося це вбивство… Я думаю, що якісь хлопці з ФСБ викликали його на зустріч, побачили, який він ідіот, і подумали, що його можна використовувати”, – зазначив він.

Помста за війну. Але не на Донбасі

Коментуючи мотив вбивства Мамчура, голова Нацполіції Сергій Князєв заявив, що це частина взаємопов’язаного ланцюга злочинів, головна мета якого – дестабілізувати ситуацію в Україні. Тобто, є черговим кривавим епізодом російської агресії, що триває на сході країни.

Але у виданні переконані, що питання мотиву не таке просте і пов’язане з бойовими діями не на Донбасі, а на території Грузії.

Як наголошується, Смородинов передав журналістам коди доступу до своїх акаунтів у соцмережах і розповів, де шукати “квітковий” список, який йому передали куратори з ФСБ.

У всіх людей з цього списку журналісти виявили військове минуле:

– одне ім’я було вказано у зведеннях влади як ім’я українського солдата, який, ймовірно, був причетний до ліквідації російських винищувачів під час війни в Грузії у 2008 році;
– ще два імені до цього з’являлися в книгах про війну в Грузії, написаних російськими істориками;
– одна особа просто була у Грузії в зазначений час;
– ще одна сама підтвердила журналістам, що була в Грузії, але заперечувала, що брала участь у війні.

Мамчур у цьому списку був третім і єдиним, кого було виділено зеленим кольором.

Замість підсумку

Журналісти жодного разу не побачили на його обличчі розкаяння за те, що він відняв у людини життя.

Якщо би його не спіймали, визнав Смородинов, він, найпевніше, продовжив би рухатися вниз за списком, ім’я за ім’ям.

Проте Смородинов сподівається, що його обміняють на одного з десятків українців, ув’язнених у Росії.

“Він не розуміє, що він нікому не потрібен. Його забули, списали, він використана куля. У нашого ворога, на жаль, багато таких, як він, у запасі”, – зазначив начальник Нацполіції Сергій Князєв.