Популярні
Український досвід протидії дронам сьогодні презентували учасникам Berlin Security Conference 2026 (укр. – Берлінська конференція з безпеки), представивши Drone Security Index (DSI). Це Індекс стійкості до загроз, пов’язаних із дронами, який розробили New Age Defence та BRDO. Індекс оприлюднили під час сесії Drones: Lessons identified from Ukraine, Capabilities overview (укр. – Безпілотники: уроки, засвоєні на основі досвіду України, та огляд спроможностей).
21 інцидентів за участі російських дронів сталося у країнах ЄС протягом одного лише місяця – вересня 2026 року. Дронові загрози з боку Росії стають реальністю у країнах ЄС та НАТО. За таких умов європейські партнери дедалі більше потребують унікального досвіду України з протидії таким загрозам.
Щоб перетворити цей досвід на конкретні рішення у сфері безпеки для країн ЄС та НАТО, українсько-європейська платформа New Age Defence розробила Drone Security Index. Це аналітичний інструмент, що допоможе кожній окремій європейській країні оцінити її готовність до реалій новітньої війни і що важливіше – посилити свою спроможність.
Європа дедалі частіше стикається з безпековими викликами, які ще кілька років тому здавалися малоймовірними. Виявлення безпілотників поблизу критичної інфраструктури, порушення повітряного простору, диверсії, кібератаки та інформаційні операції стали частиною ширшої картини гібридних загроз з боку Росії.
У вересні, за даними аналітичного центру Sahaidachnyi Security Center, було зафіксовано 74 інциденти, які можна розцінювати як ворожі акти Росії проти європейських сусідів. Це рекордна кількість за весь період спостережень центру. Для порівняння, навесні фіксували не більше ніж 20 таких інцидентів на місяць.
Ці події порушують питання не лише про готовність європейських країн до потенційної військової агресії, а й про їхню здатність протистояти загрозам, які вже виникають у мирному середовищі. Адже між окремою провокацією та масштабною кризою немає чіткої межі, яку можна було б визначити заздалегідь.
У цій ситуації Україна має те, чого не можна швидко отримати лише завдяки інвестиціям у зброю чи оборонну інфраструктуру, — практичний досвід протидії повномасштабній російській агресії. І цей досвід надзвичайно цінний для європейських партнерів: як на рівні урядів держав, так і на рівні міст і сіл, компаній, які забезпечують інфраструктуру, бізнесів, які виробляють озброєння, тощо.
Повномасштабна війна перетворила Україну на середовище стрімкого розвитку та практичної перевірки оборонних технологій. Особливо це стосується безпілотних систем, які використовуються для розвідки, коригування вогню, ураження цілей, дистанційного мінування та інших завдань.
Водночас дрони стали одним із ключових інструментів російських атак проти українських міст, енергетичної інфраструктури, промислових підприємств і військових об’єктів.
Україна змушена одночасно вирішувати кілька завдань: виявляти безпілотники різних типів, розрізняти характер загроз, координувати реагування, застосовувати засоби протидії та відновлювати об’єкти після ударів. Усе це відбувається в умовах постійної адаптації противника, який змінює тактику, модернізує апарати й шукає способи обходити наявний захист.
Цей досвід важливий не лише для військових. Він стосується організації державної системи безпеки загалом: від розподілу повноважень між військовими та цивільними структурами до захисту критичної інфраструктури, підготовки персоналу й забезпечення стійкості після атак.
Для європейських країн це особливо актуально. Росія використовує широкий спектр інструментів тиску, а безпілотники можуть бути частиною як військових операцій, так і гібридних дій, спрямованих на розвідку, залякування, порушення роботи інфраструктури або перевірку готовності систем безпеки.
При цьому сам факт придбання сучасних систем протидії дронам не гарантує ефективного захисту. Важливо, чи здатна держава своєчасно виявити загрозу, передати інформацію відповідним службам, ухвалити рішення та реалізувати його. Не менш важливо — чи може вона підтримувати захист тривалий час, не витрачаючи непропорційно великі ресурси на відбиття кожної атаки.
Саме тому український досвід має цінність, яку неможливо виміряти лише кількістю переданих технологій або проведених навчань. Він дає змогу зрозуміти, як працює система протидії дроновим загрозам у реальних умовах, де її слабкі місця та які рішення потребують першочергової уваги.
Україна може бути для Європи не лише партнером, який потребує підтримки, а й партнером, що допомагає іншим державам посилювати власну безпеку.
Однак практичний досвід сам по собі не гарантує змін. Щоб він впливав на державну політику, оборонне планування та інвестиційні рішення, його потрібно систематизувати й перетворити на зрозумілий інструмент оцінювання.
Європейські країни мають різні системи управління обороною, законодавство, технічні можливості та рівні підготовки. Відрізняються й загрози, з якими вони стикаються. Тому механічно перенести українську модель на іншу державу неможливо. Натомість можна визначити універсальні принципи готовності,
оцінити на їхній основі національні спроможності та зрозуміти, які рішення потрібні кожній країні.
Для цього New Age Defence спільно з BRDO розробили Drone Security Index (DSI) — Індекс стійкості до дронових загроз.
Його мета — дати системну оцінку готовності держав протидіяти безпілотним загрозам у повітрі, на морі та на землі. Наразі ми розробили методологію на основі українського досвіду, на основі якої організації-партнери проведуть оцінювання окремих країн ЄС. Методологія передбачає 37 критеріїв, об’єднаних у чотири компоненти: запобігання, виявлення, протидія та відновлення. Кожен із них становить 25% загальної оцінки.
Перший компонент — запобігання. Він охоплює державну політику щодо дронових загроз, законодавчу базу, розподіл повноважень між відповідальними структурами, системи оповіщення населення та захист критичної інфраструктури. Важливу роль відіграє також здатність обмінюватися досвідом із міжнародними партнерами.
Другий компонент — виявлення. Ідеться про спроможність контролювати повітряний, морський і наземний простір, своєчасно виявляти безпілотники та оцінювати характер загроз. Це передбачає не лише наявність технічних засобів, а й підготовлений персонал, належну організацію моніторингу та можливість обмінюватися інформацією в режимі реального часу.
Третій компонент — протидія. Він показує, чи має держава ефективні засоби нейтралізації дронів, чи може поєднувати різні рівні захисту та чи здатна швидко ухвалювати й реалізовувати рішення. Важливим критерієм є економічна доцільність: захист має бути стійким не лише технологічно, а й ресурсно.
Досвід України особливо наочно демонструє важливість цього питання. Масовані атаки безпілотників змушують шукати способи протидії, які дозволяють ефективно використовувати ресурси навіть за тривалого й інтенсивного навантаження. Вартість засобів перехоплення, доступність боєприпасів, можливість швидко поповнювати запаси та здатність масштабувати виробництво стають складовими загальної стійкості системи.
Четвертий компонент — відновлення. Жодна система не гарантує абсолютного захисту від усіх атак. Тому готовність держави визначається також тим, наскільки швидко вона може ліквідувати наслідки ударів, відновити пошкоджені об’єкти, переключитися на резервну інфраструктуру та забезпечити підтримку постраждалих.
У сукупності ці чотири компоненти дають змогу оцінити не окрему систему озброєння, а готовність держави протистояти дроновим загрозам на системному рівні.
DSI має бути не просто рейтингом держав або спробою визначити, яка країна краще підготовлена до війни. Його практична цінність — у можливості виявити конкретні прогалини та зрозуміти, як їх усувати.
Оцінювання дасть змогу визначати сильні сторони кожної країни, її основні вразливості, відсутні спроможності та можливі шляхи їх розвитку. Це має стати стимулом для країн-партнерів адаптувати їхню державну політику, посилювати спроможності, підвищувати інвестиції у сферу безпеки і оборони, посилювати координацію між різними державними структурами, поглиблювати міжнародну оборонну співпрацю. Порівняння результатів також допоможе виявляти проблеми, спільні для кількох держав, і виклики, характерні лише для окремих національних систем безпеки.
Це важливо, оскільки однакові загрози не обов’язково потребують однакових рішень. Для однієї країни пріоритетом може бути вдосконалення законодавства та розподілу повноважень. Для іншої — розбудова систем виявлення, підготовка фахівців або захист критичної інфраструктури. Третій державі може бути необхідно переглянути підходи до закупівель, забезпечити економічно ефективні засоби перехоплення або підвищити стійкість інфраструктури після атак.
Для забезпечення прозорості оцінювання спиратиметься на відкриті джерела та консультації з фахівцями. При цьому Індекс не має замінювати детальні військові оцінки або розкривати чутливу інформацію про національні системи оборони. Його завдання — надати основу для розуміння системних проблем і визначення напрямів, у яких необхідні подальші дослідження та практичні зміни.
New Age Defence презентує Drone Security Index 30 жовтня. Після презентації партнерські організації в країнах ЄС і НАТО працюватимуть над оцінюванням національних спроможностей за цією методологією.
Першою країною для аналізу обрано Німеччину — одну з ключових держав європейської безпеки, яка має значний вплив на розвиток оборонної політики та промисловості ЄС. Надалі планується розширювати оцінювання на інші європейські держави. Це дасть змогу перейти від загальних дискусій про готовність Європи до нових загроз до конкретнішого аналізу: які спроможності вже існують, чого бракує та які рішення варто розглядати насамперед.
Для України розвиток таких інструментів має значення, що виходить далеко за межі одного аналітичного проєкту.
Європейські країни адаптують свої системи безпеки до реальності, у якій дрони стають доступнішими, технологічно різноманітнішими та складнішими для виявлення й нейтралізації. Це вимагає не лише нових закупівель, а й перегляду підходів до планування оборони, організації управління, підготовки персоналу та взаємодії між військовими й цивільними структурами.
Україна вже проходить цей процес у надзвичайно складних умовах. Її досвід може допомогти європейським партнерам краще зрозуміти практичні вимоги до сучасної протидії дроновим загрозам і не повторювати помилок, які проявляються лише під час реального зіткнення з противником.
Це створює можливості для глибшої співпраці між українською та європейською оборонними індустріями. Якщо оцінювання виявляє конкретні прогалини, наступним кроком стає пошук рішень: розвиток технологій виявлення, засобів протидії, систем управління, навчальних програм та інфраструктури. У цих напрямах українські виробники й фахівці можуть бути не просто постачальниками продукції, а повноцінними учасниками спільної розробки та впровадження рішень.
Для європейського оборонно-промислового комплексу це також можливість адаптуватися до вимог сучасної війни. Український досвід дозволяє краще зрозуміти, які технології потрібні на практиці, як швидко змінюються вимоги до них і чому важливо розвивати не лише складні системи озброєння, а й доступні рішення, які можна масштабувати.
Цінність України для Європи полягає не лише в тому, що вона протистоїть російській агресії. Вона також має досвід, який може допомогти європейським країнам краще підготуватися до загроз, що вже змінюють їхнє безпекове середовище.
Сильніші європейські партнери означають стійкішу систему спільної безпеки. А Україна, яка перетворює досвід війни на знання, технології та практичні рішення для союзників, зміцнює свою роль не лише як захисника власної держави, а й як важливого партнера у формуванні безпечнішої Європи.
Підтримати нас можна через:
Приват: 5169 3351 0164 7408 PayPal - [email protected] Стати нашим патроном за лінком ⬇
Підпишіться на розсилку наших новин
або на наш Телеграм-канал
Дякуємо!
ви підписалися на розсилку наших новин
