Популярні
Сили оборони України з початку російського повномасштабного вторгнення знищили майже сотню ворожих реактивних систем залпового вогню БМ-27 «Ураган».
Для ураження цих систем оборонці застосовують засоби різних типів — від високоточних боєприпасів до дронів-камікадзе.
Знищення таких російських систем здебільшого є результатом кропіткої роботи українських військовослужбовців на тій чи іншій ділянці фронту.
БМ-27 «Ураган» — це радянська реактивна система залпового вогню (РСЗВ) калібру 220 міліметрів, що була розроблена у 1975 році та виготовлялася до 1991 року НВО «Сплав» на території нинішньої РФ. Система призначена для ураження живої сили, легкоброньованої та броньованої військової техніки й інших об’єктів.
Для цього вона застосовує найбільш розповсюджені уламково-фугасні 9М27Ф або касетні 9М27К реактивні снаряди на дальності від 10 до 35 кілометрів.
До складу батареї РСЗВ входять бойові машини 9П140 з пакетом на 16 направляючих та транспортно-заряджаючі машини (ТЗМ) 9Т452, що призначені для перевезення реактивних боєприпасів. Обидві виконані на шасі чотиривісної вантажівки ЗИЛ-135ЛМ.
Для стрільби на менші дистанції на реактивний снаряд надягають кільця, що гальмують його в польоті. З малим кільцем дальність польоту касетних снарядів становить від 11 до 22 км, фугасних — від 8 до 21 км. При використанні великого гальмівного кільця дальність польоту касетних снарядів — від 9 до 15 км, фугасних — від 8 до 16 км. Час залпу з однієї бойової машини — 20 секунд.
РСЗВ «Ураган» може транспортуватися залізничним, водним і повітряним транспортом. Маса бойової машини – 20 тонн, реактивного снаряда — 280 кг. Обслуга бойової машини — 4 особи.
Один з найбільш розповсюджених є реактивний снаряд 9М27Ф з осколково-фугасною бойовою частиною. Він є універсальним та призначений для знищення багатьох видів цілей, від живої сили до укріплень.
Загалом цей снаряд має дальність пострілу до 35 км та бойову частину вагою 100 кілограмів, з яких майже 52 кг — вибухівка. При потраплянні у землю в середньому цей снаряд залишає після себе воронку глибиною до 3 метрів і шириною до 8 метрів.
Також існує касетний снаряд 9М27К, який оснащується уламково-фугасними бойовими елементами (суббоєприпасами) 9Н210 і 9Н235. Кожен 220-мм снаряд до установки БМ-27 «Ураган» містить 30 таких боєприпасів.
Їхнє призначення — знищення живої сили, легкоброньованої техніки, при вибуху кожного утворюється з півтисячі уламків. Кожен 220-мм снаряд до установки БМ-27 «Ураган» містить 30 таких суббоєприпасів.
Водночас армія РФ використовує реактивні системи «Ураган» для дистанційного мінування протипіхотними та протитанковими мінами.
Йдеться про реактивний некерований снаряд 9М27К3, який споряджений касетною головною частиною, кожен з яких містить 312 протипіхотних мін ПФМ-1 («противопехотная фугасная мина»). Вони також відомі як «Лепесток» — фугасна міна натискної дії.
ПФМ має пластиковий корпус і невеликі розміри (довжина 12 см, ширина 6,4 см, товщина 2 см), через що її важко помітити. Для того щоб вона спрацювала, достатньо навантаження від 5 кг, а потужності вибухівки, насправді всього 4 грами, вистачає для того, щоб відірвати ступню.
Існує дві версії цієї міни: ПФМ-1С з самоліквідацією через 1–40 годин і ПФМ-1 — без неї. Тобто територія засипана такими мінами залишається вкрай небезпечною для людей.
Протитанкове мінування РСЗВ здійснюється на дальності до 34 км мінами ПТМ-1 та ПТМ-3.
ПТМ-1 — радянська протитанкова міна кумулятивної дії, призначена для знищення або виведення з ладу колісної та гусеничної техніки, що спрацьовує від наїзду. Це призводить до детонації рідкої вибухівки вагою 1,1 кілограма. Загальна вага міни — 1,6 кг.
ПТМ-3 — це також радянська міна, що призначена для боротьби з легкоброньованою технікою і танками шляхом пошкодження їхнього корпусу та гусениць кумулятивним зарядом при наїзді на неї або при проходженні поряд.
Міна оснащена дистанційним магнітним підривачем і важить майже 5 кілограмів, з яких 1,8 кг припадає на вибухівку. Кумулятивний струмінь формується під впливом вибухової енергії зі стінок сталевого корпусу. Вона здатна пробивати близько 80 мм броні.
Росіяни вважають концепцію 220-мм реактивної системи залпового вогню актуальною та продовжують розвивати цей напрям, виготовляючи нові установки. РСЗВ на новому шасі в обмеженій кількості використовуються російською армією у війні проти України.
Наприкінці 2023 року «Мілітарний» повідомляв, що росіяни оновлюють парк БМ-27 «Ураган» шляхом заміни морально застарілого радянського колісного шасі ЗИЛ-135ЛМ на новий російський БАЗ-69092 з броньованою кабіною. Ця модифікація відома як «Ураган-1».
Крім того, броньована кабіна машини значно підвищила її живучість на полі бою, витримуючи чисельні уламкові ураження.
Зокрема, відомі випадки витримування кабіною цієї установки ураження високоточного снаряда зі шрапнельною бойовою частиною у вигляді тисяч вольфрамових кульок.
Ймовірно, першу установку БМ-27 на новому шасі зафіксували на передовій влітку 2024 року. Її знищив ударний безпілотник підрозділу «Fight Club 92» 92 ОШБр.
Російські окупаційні війська часто використовують «Урагани» для ведення вогню за лінію фронту з метою контрбатарейної боротьби або ж мінування.
Наразі такі РСЗВ є відносно рідкісними цілями через епізодичну появу на полі бою, що пов’язано зі зменшенням запасів 220-мм реактивних снарядів на складах після активного їх використання у перші роки повномасштабного вторгнення.
Крім того, виявлення цих установок ускладнене їх використанням на значному віддаленні від лінії бойового зіткнення і тактикою застосування, коли пускова після стрільби одразу покидає вогневу позицію, щоб не наражатися на контрбатарейну боротьбу з українського боку. Тому знищення таких систем є одним із пріоритетів Сил оборони в разі їх виявлення.
Сили оборони України з самого початку російського повномасштабного вторгнення почали знищувати ці ворожі реактивні системи на різних напрямках.
Для цього застосовують як високоточні снаряди ствольної та реактивної артилерії, так і ударні дрони різних типів. Зокрема, це стосується сучасних РСЗВ M142 HIMARS, які Україна отримала у межах військової допомоги від США.
Зокрема, у листопаді 2025 року зовнішні пілоти FPV-дронів батальйону безпілотних систем Martlet 31-ї окремої механізованої бригади уразили російську реактивну систему залпового вогню БМ-27 «Ураган» на Донеччині — за 15 кілометрів від лінії бойового зіткнення.
На опублікованих кадрах видно, як FPV-дрон наздоганяє установку та влучає у блок направляючих.
Після детонації бойової частини дрона, який влучив у блок направляючих, відбувся запуск двигуна одного з 220-мм снаряда: він вилетів з направляючої та реактивним струменем свого двигуна зачепив кабіну. Остаточну крапку поставив удар ракетою з РСЗВ HIMARS, який повністю знищив ворожу установку.
Варто зазначити, що здебільшого для ураження таких цілей застосовують ракети М30A1 сімейства GMLRS, які мають бойову частину у вигляді 180 тисяч вольфрамових кульок. Для неї характерний підрив над ціллю для збільшення імовірності та площі ураження.
Сили оборони України також успішно застосували HIMARS для знищення російського «Урагану» у квітні 2025 року.
Снаряд GMLRS вибухнув за декілька метрів від РСЗВ, проте цього виявилося достатньо, щоб уразити установку. Це призвело до загоряння боєкомплекту та його нештатного спрацювання.
У березні того ж року, оператори Сил безпілотних систем ЗСУ скоригували удар по російській реактивній системі залпового вогню «Ураган» на іншій ділянці.
Після виявлення та ідентифікації, інформацію про місцезнаходження передали артилеристам, які підготувалися до її знищення.
Ураження російської РСЗВ здійснили запуск ракети GMLRS із HIMARS, яка точно уразила ціль, що призвело до неконтрольованого запуску реактивного снаряда з пускової установки.
Український FPV-дрон у травні 2024 року уразив систему залпового вогню «Ураган» на відстані 25 кілометрів від лінії бойового зіткнення.
Враховуючи розташування ураженої машини, вона, імовірно вела вогонь по українських позиціях, розташованих безпосередньо на лінії бойового зіткнення.
Українські військові знищили російський «Ураган» і на харківському напрямку у 2024 році.
Окрім пускової установки також була уражена армійська вантажівка Камаз, яка стояла поруч та імовірно, разом з особовим складом окупаційної армії.
Зафіксовані випадки знищення одразу двох пускових БМ-27 «Ураган» російських окупантів у Запорізькій області.
На відео видно, що РСЗВ були споряджені ракетами, які в одній з установок почали активно розлітатися через пожежу після ураження.
Одночасно з цим реактивна установка, яка була уражена першою, активно горіла, у неї також здетонував боєкомплект.
Окрім того, також дві пускові установки 9П140 були уражені на околиці селища Брилівка на лівобережжі Херсонської області.
Розвідку і корегування удару з HIMARS здійснювали оператори БпЛА 140-го окремого розвідувального батальйону ЗСУ.
Також є випадки знищення транспортно-заряджаючих машин (ТЗМ) до реактивної системи залпового вогню «Ураган».
На оприлюднених військовими кадрах видно, як український розвідувальний безпілотник виявляє ТЗМ окупантів на полі біля лісопосадки.
Згодом машина ховається в укриття між деревами, але це її не рятує, бо українські оборонці вже знають координати місця її розташування.
Після точного влучання високоточного снаряда, російська ТЗМ загорілася. Вона була споряджена щонайменше кількома реактивними снарядами, які здетонували після пошкодження.
У липні 2023 року аеророзвідка 47 артилерійської бригади виявила на Донеччині розрахунок російського «Ураган» у процесі заряджання снарядами.
Після ідентифікації цілі ворожу РСЗВ відстежили до вогневої позиції та уразили з французької самохідної артилерійської установки Caesar.
Судячи з кадрів відео, ціль уразили першим пострілом, що може свідчити про застосування високоточних 155-мм боєприпасів M982 Excalibur, які Україна отримувала у межах військової допомоги.
За даними міжнародного OSINT-проєкту Oryx, від початку повномасштабного російського вторгнення підтверджено знищення або втрату іншим шляхом щонайменше 88 РСЗВ «Ураган» та двох «Ураган-1», ще як мінімум 5 було пошкоджено. Також 6 БМ-27 захоплено в ході бойових дій.
Артилеристи російських окупаційних військ намагаються захистити свої реактивні системи залпового вогню, зокрема «Ураган» від малорозмірних дронів-камікадзе та безпілотників, які скидають боєприпаси на техніку.
Захисні екрани з сітки встановлюють або приварюють на певній відстані від корпусу машини і направляючих. Вони покликані зменшити дію ураження боєприпасу під час влучання або для перехоплення безпілотників і зменшення вірогідності їхнього вибуху.
Процес створення подібних захисних екранів для військової техніки відносно простий і дешевий. Також подібні конструкції спрощують використання маскувальних сіток.
Але такий додатковий захист має свої мінуси. Екрани збільшують габарити бойової машини. Також подібна конструкція під час руху може заважати проїзду під лініями електропередач, шляхопроводами тощо. Водночас вони не захищають від ураження шрапнеллю чи уламками.
Знищення російських реактивних систем залпового вогню БМ-27 «Ураган» має важливе значення для українських військових. Це пов’язано з їхньою здатністю завдавати масованих ударів на кількадесят кілометрів у глибину оборони, уражати великі площі та застосовувати касетні боєприпаси і мінувати територію.
Втрата, зокрема, цих РСЗВ б’є по можливостях російської армії вести контрбатарейну боротьбу, зменшує тиск на українські позиції та позбавляє противника інструмента терору проти тилових або прикордонних районів.
Підтримати нас можна через:
Приват: 5169 3351 0164 7408 PayPal - [email protected] Стати нашим патроном за лінком ⬇
Підпишіться на розсилку наших новин
або на наш Телеграм-канал
Дякуємо!
ви підписалися на розсилку наших новин
