Індія уклала найбільший внутрішній оборонний контракт, замовивши понад 300 саморухомих 155 мм гармат ATAGS для власної армії.

Про це повідомляється у пресрелізі міністерства оборони Індії.

Оборонний департамент країни уклав контракт із двома вітчизняними компаніями щодо спільного постачання 307 артилерійських систем ATAGS, а також 327 тягачів із колісною формулою 6×6.

Угода вартістю близько 805 мільйонів доларів передбачає, що підприємства Bharat Forge Limited і Tata Advanced Systems Limited розділять контракт у пропорціях 60/40.

Bharat поставить 184 гармати на суму 483 мільйони доларів, у той час як постачання ще 123 систем припаде на Tata Advanced Systems.

Визначна для індійської оборонної промисловості угода дозволить переозброїти близько десятка артилерійських полків, замінивши таким чином значну частину застарілих артилерійських систем меншого калібру. Імовірно, мова йде про старі радянські 130 мм гармати М-46, сотні одиниць яких досі знаходяться на озброєнні війська.

Згідно з інформацією оборонного відомства, понад 65 відсотків компонентів системи будуть закуплені всередині країни, включаючи стволи, дульні гальма, механізми затвора, системи стрільби та віддачі, а також механізми обробки боєприпасів.

ATAGS

Замовлені артилерійські системи були розроблені індійською державною Організацією оборонних досліджень і розробок у 2019 році у тісній співпраці з двома приватними компаніям – Bharat Forge Limited та Tata Advanced Systems Limited.

155 мм саморухома гармата із довжиною ствола важить близько 18 тонн – така маса пов’язана із використанням малогабаритної силової установки, яка забезпечує швидкість до 12 км/год.

Крім того, установка оснащена просунутою системою досилання та габаритним стволом довжиною у 52 калібри, що забезпечує великий темп та дальність стрільби.

За повідомленнями розробників, максимальна дальність стрільби уламково-фугасними снарядами становить близько 45 км.

У разі використання активно-реактивних снарядів дальність перевищує 60 км. Для точнішого наведення гаубиця має артилерійську бойову систему командування та контролю, яка складається з планшету з картографічною інформацією, глобальною системою позиціонування (GPS), а також можливістю робити запити до штабу дивізіону.