Росія виробляє близько 3 тисяч дронів-камікадзе «Герань-4/5» на місяць

Російська промисловість виробляє близько 3 тисяч дронів-камікадзе «Герань-4/5» на місяць.

Про це Головне управління розвідки Міністерства оборони України повідомило «Мілітарному» у відповідь на запит.

Застосування дронів цих моделей стає дедалі масовішим через удосконалення їхніх льотно-технічних характеристик, зокрема для подолання української протиповітряної оборони.

Серійне складання «Герань-4/5» налагодили на заводі в Єлабузі, на території особливої економічної зони «Алабуга» в Татарстані. До виробництва також залучили інші російські підприємства, які постачають окремі комплектуючі та формують відповідний ланцюг виробництва.

Попри значний місячний обсяг випуску, російське Міністерство оборони прагне розширити виробничі можливості підприємств в «Алабузі». На початку липня 2026 року супутникові знімки зафіксували масштабні будівельні роботи на території особливої економічної зони.

Спорудження нових виробничих корпусів розпочалося у травні 2026 року. Точне призначення нових будівель наразі невідоме, однак їх поява свідчить про підготовку до подальшого розширення виробничих потужностей.

Ще у червні 2026 року тодішній Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що Росія планує суттєво збільшити застосування реактивних ударних безпілотників під час повітряних атак по Україні. За його словами, частка таких дронів може сягнути 50%.

Нова інформація, яку ГУР надало «Мілітарному», підтверджує тенденцію до збільшення російського виробництва реактивних версій дронів сімейства «Герань».

Водночас, за даними відомства, Росія припинила виробництво реактивних дронів-камікадзе «Герань-3».

Герань-4/5

Дрони-камікадзе «Герань-4» та «Герань-5» належать до найновіших представників цього російського сімейства. Попри спільне позначення, конструктивно вони суттєво відрізняються.

Відомо, що «Герань-4» розвиває концепцію реактивного безпілотника «Герань-3» з фюзеляжем, оптимізованим для польоту на вищих швидкостях, та потужнішим двигуном.

Безпілотник має розмах крила близько 3 метрів і довжину 3,5 метра, що відповідає габаритам попередньої версії. Водночас його максимальна злітна маса зросла з 350 до 450 кілограмів.

«Герань-4» оснащена турбореактивним двигуном із тягою 160 кгс — удвічі більшою, ніж у китайського Telefly JT80, який встановлюють на попередню версію. Це дозволило збільшити крейсерську швидкість із 280–330 до 350–500 км/год, а дальність польоту — з 600 до 850 кілометрів.

Безпілотник може літати на висоті від 100 до 5000 метрів, а тривалість польоту становить близько 2,5 години. Маса бойової частини — від 50 кілограмів.

«Герань-5» має принципово іншу конструкцію. Розробники відмовилися від характерної для попередніх моделей аеродинамічної схеми.

За формою корпусу новий апарат більше нагадує крилату ракету, ніж дрони типу Shahed із дельтаподібним крилом.

Через це його можна класифікувати як «ракету-дрон» — клас озброєння, який уже активно розвивають, зокрема, українські виробники.

«Герань-5» несе бойову частину масою 90 кілограмів, а заявлена дальність ураження сягає близько 1000 кілометрів. Крім основної бойової частини, апарат може отримувати авіаційні ракети класу «повітря–повітря» Р-73 з інфрачервоною головкою самонаведення.

У ГУР також зазначають, що «Герань-5» може запускатися з повітряних носіїв, зокрема штурмовиків Су-25.