НАТО не виконало обіцянку 2023 року щодо ротаційного ППО в країнах Балтії

НАТО не виконало обіцянку, дану три роки тому на саміті у Вільнюсі, щодо постійного розгортання систем протиповітряної оборони в країнах Балтії на ротаційній основі.

Головною причиною зриву домовленостей став хронічний дефіцит відповідного озброєння в Європі та першочергова потреба передачі цих систем Україні, повідомляє LRT.

Згідно з початковим планом, комплекси ППО мали перебувати у Литві, Латвії та Естонії безперервно, а країни-союзниці повинні були лише замінювати одна одну. Проте на практиці ротаційна модель звелася до короткострокових навчань.

Зокрема, у 2024 році Нідерланди розгортали комплекси Patriot у Литві лише на десять днів, а у 2025 році аналогічний короткий візит здійснила Італія. Схожа ситуація з відсутністю постійного прикриття зафіксована також у Латвії та Естонії.

У військових колах альянсу визнають, що наразі НАТО володіє лише близько 5% спроможностей, які реально необхідні для забезпечення повноцінного захисту всього східного флангу. Брак техніки залишається головним викликом для регіону.

На нещодавньому саміті в Анкарі лідери НАТО фактично не згадували про обіцяну ротацію систем ППО.

Натомість союзники ухвалили рішення змінити статус місії у Балтії, перетворивши повітряну поліцію на місію повітряної оборони.

Новий формат юридично розширює повноваження Головнокомандувача об’єднаних сил НАТО в Європі. Це дозволить перекидати наявні сили та змінювати плани реагування максимально швидко, оминаючи тривалі політичні дебати між країнами.

Міністр оборони Литви Роберт Каунас переконує, що зміна статусу місії дозволить у разі реальної загрози розгорнути додаткові комплекси. Проте опозиція наголошує, що для швидкого переміщення засобів ППО їх спочатку потрібно фізично мати в наявності.

При цьому підходи до трактування нової місії у країнах Балтії різняться. Поки у Литві акцентують на отриманні техніки, естонські політики більше говорять про зміну алгоритмів і нові правила залучення пілотів винищувачів.

Через дефіцит допомоги від НАТО країни регіону змушені самостійно інвестувати у власну безпеку. Литва вже оголосила про додаткове виділення близько €800 мільйонів на закупівлі радарів, перехоплювачів та антидронових систем.

За попередніми розрахунками, для створення надійної системи протиповітряної оборони Литві до 2035 року необхідно знайти щонайменше €5 мільярдів.