Китайські «дослідницькі» судна пройшли через води США: вони можуть картографувати дно

Два китайські дослідницькі судна, які можуть використовуватися для ведення розвідки, увійшли до виключної економічної зони США, прямуючи до Арктики.

Про це пише видання Defence Blog.

Інцидент стався поблизу узбережжя Аляски. Берегова охорона США підтвердила, що відстежувала китайське науково-дослідне судно Xue Long, яке рухалося на північ через виключну економічну зону США та над розширеним континентальним шельфом у Беринговому морі.

Його супроводжувало друге китайське науково-дослідне судно — Xue Long 2.

У відповідь Берегова охорона направила для супроводження куттер класу Legend — USCGC Munro. Крім Берегової охорони, маршрут китайських суден перебував під контролем Державного департаменту США та Пентагону.

Відповідно до норм міжнародного морського права іноземні судна мають право на транзит через виключну економічну зону та розширений континентальний шельф іншої держави.

Саме тому Берегова охорона США окремо наголосила, що прохід китайських суден сам по собі не є порушенням міжнародних правил.

Втім, обидва судна здатні виконувати детальне сканування морського дна для створення високоточних карт. Такі дані можуть використовуватися не лише для наукових досліджень, а й у військових цілях, зокрема для прокладання маршрутів підводних човнів.

Крім цього, подібні платформи можуть застосовуватися для пошуку та картографування підводної інфраструктури, включно з магістральними інтернет-кабелями.

Цей прохід свідчить про активізацію зусиль Китаю щодо розширення своєї присутності в Арктиці, насамперед із військово-стратегічною метою. Одним із проявів такої політики стало спільне китайсько-російське патрулювання регіону у 2024 році.

Китай проводить подібні «дослідницькі» операції й в інших частинах світу. Зокрема, 7 квітня повідомлялося, що індонезійський рибалка виловив китайський розвідувальний підводний безпілотник, розроблений компанією CSIC (China Shipbuilding Industry Corporation).

Імовірно, цей апарат використовувався для картографування морського дна та моніторингу судноплавства з подальшим застосуванням зібраної інформації у військових цілях.

Раніше також повідомлялося, що Китай реалізує масштабну програму картографування морського дна та збору океанографічних даних у стратегічно важливих районах світу.

Китайські дослідницькі судна регулярно фіксували поблизу Гуаму, Гаваїв, Тайваню, а також у ключових районах Індійського й Арктичного океанів.

Зокрема, судно Dong Fang Hong 3 упродовж 2024–2025 років неодноразово працювало поблизу районів розташування основних військових баз Сполучених Штатів.

Офіційно Пекін пояснює такі експедиції цивільними завданнями, серед яких пошук корисних копалин, рибальство та кліматичні дослідження.

Водночас військово-морські експерти зазначають, що інформація про рельєф морського дна, температуру й солоність води має критичне значення для навігації підводних човнів.

Подібні дослідження також передбачають розгортання сотень глибоководних датчиків, здатних виявляти та класифікувати підводні об’єкти.

Зокрема, у жовтні 2024 року китайське судно перевіряло роботу сенсорної мережі поблизу Японії, що підтверджується звітами Океанічного університету Китаю.

Детальне картографування морського дна дозволяє підводним силам безпечніше маневрувати, ефективніше приховувати своє місцеперебування та уникати небезпечних ділянок. Водночас розуміння особливостей поширення звукових хвиль у конкретних районах значно підвищує ефективність пошуку й виявлення ворожих субмарин.

Більше про протистояння США та Китаю в Арктиці читайте у матеріалі: Арктика як арена боротьби США і Китаю