Естонія відкладає «дронову угоду» з Україною: що стоїть за рішенням

Україна привезла до Таллінна проєкт «дронової угоди», однак Естонія не підписала документ.

Серед можливих причин називають юридичну обережність, бюджетні пріоритети та розвиток власного сектору технологій боротьби з безпілотниками, аналізує The Baltic Sentinel.

Тим часом Латвія підписала угоду. За інформацією латвійського Міністерства оборони, документ розрахований на десять років.

Латвія планує виділити приблизно 110 млн євро протягом перших двох років дії угоди, а всі бюджетні зобов’язання потребуватимуть додаткового погодження урядом і парламентом країни.

Імовірно, частину фінансування можуть спрямувати на закупівлю в України систем боротьби з дронами, засобів спостереження, а також супутніх систем управління та контролю.

Попри поширену назву, так звана «дронова угода» фактично є ширшим документом про оборонне співробітництво. Безпілотні системи визначені лише як один із короткострокових пріоритетів.

Раніше Естонія та інші країни Балтії вже демонстрували інтерес до українських технологій у сфері протидії дронам. Також офіційні пояснення латвійського Міноборони свідчать про те, що Україна дозволила експорт військової продукції.

За публічними поясненнями, Естонія не була готова підписати документ у Таллінні через недостатню кількість попередньо опрацьованої інформації.

Крім того, угода містить положення щодо довгострокових фінансових зобов’язань, що могли б потребувати ратифікації парламентом країни — Рійгікогу.

Власний ОПК

Додатковим фактором може бути прагнення Таллінна підтримати власну оборонну промисловість.

Водночас це не обов’язково суперечить поглибленню співпраці з Україною, оскільки угода потенційно могла б стимулювати створення спільних підприємств.

Естонія вже має власну екосистему технологій боротьби з безпілотниками, яка поступово розвивається. Низка місцевих компаній уже постачала свою продукцію Україні, тестувала її в реальних умовах або передавала як військову допомогу.

Зокрема, Threod Systems постачала безпілотники та системи запуску дронів, KrattWorks вдосконалювала свої розробки на основі досвіду українських військових, а Skyfortress просуває мобільні системи боротьби з дронами на базі пікапів із великокаліберним озброєнням.

Компанія DefSecIntel також розробляє інтегровані мобільні рішення для боротьби з дронами великої дальності, а Frankenburg Technologies готує випробування в Україні недорогої ракети-перехоплювача. Крім того, між українськими та естонськими підприємствами вже триває співпраця у сфері виробництва ударних дронів, дронів-перехоплювачів і засобів радіоелектронної боротьби.

На цьому тлі стриманість Естонії може пояснюватися не лише юридичними аспектами, а й стратегічним підходом до розподілу оборонних ресурсів.