За перші 19 днів липня Росія витратила дві третини запланованого річного виробництва ракет 3М22 «Циркон», а кількість застосованих балістичних ракет перевищила сукупний місячний обсяг їх виробництва.
Про це повідомляє «Мілітарний» за результатами аналізу звітів Повітряних Сил України та регіональних повітряних командувань.
З урахуванням масованого удару в ніч проти 19 липня Росія від початку місяця застосувала 107 балістичних ракет та 20 ракет 3М22 «Циркон».
Для порівняння, у червні 2026 року російські війська застосували загалом 102 балістичні ракети «Искандер-М»/С-400, дві ракети Х-47М2 «Кинджал» та 15 ракет 3М22 «Циркон».
За оцінкою ГУР, у 2026 році Росія щомісяця виготовляє близько 60 балістичних ракет 9М723 для комплексу «Іскандер-М» та 40 ракет РМ-48У, які запускають із комплексів С-400. Їхній сукупний місячний обсяг виробництва становить приблизно 100 одиниць. Отже, за неповний липень Росія вже застосувала більше балістичних ракет, ніж здатна виготовити протягом одного місяця.
Водночас у 2026 році Росія планує виготовити лише 30 ракет 3М22 «Циркон». Таким чином, за 19 днів Росія використала дві третини запланованого річного виробництва ракет цього типу.
За оцінками Головного управління розвідки МО України, напередодні атаки Росія мала у своєму розпорядженні понад 100 балістичних ракет 9М723 комплексу «Искандер-М», понад 400 РМ-48У, які застосовують із комплексів С-400, та понад 120 ракет «Циркон».
Для порівняння, із грудня 2025 року окупанти підтримували запас балістичних ракет комплексу «Искандер-М» на рівні близько 200 одиниць.
Інтенсивне використання накопичених запасів може свідчити про прагнення Росії скористатися обмеженими запасами протиракет у Сил оборони України та завдати максимальної шкоди під час масованих ударів. Водночас такі темпи застосування поступово скорочують російські ракетні резерви, які промисловість не встигає повністю відновлювати.
Нагадаємо, нещодавно стало відомо, що «Циркон», імовірно, є не гіперзвуковою крилатою, а балістичною ракетою, яка використовує квазібалістичну траєкторію.
Про це свідчить аналіз незалежного OSINT-аналітика Фабіана Гінца, який спеціалізується на ракетних технологіях. Повну версію дослідження читайте у нашому блозі «Циркон — насправді квазібалістична ракета».
Гінц підкреслює, що спрощений поділ на «гіперзвукові» та «негіперзвукові» системи не відображає реальної складності польоту на гіперзвукових швидкостях. Йдеться радше про спектр маневреності, у межах якого системи відрізняються ступенем і тривалістю маневрування на гіперзвукових швидкостях.
Навіть квазібалістична ракета, яка не є гіперзвуковою крилатою ракетою та має меншу маневреність, усе одно може створювати серйозні труднощі для перехоплення.
Підтримати нас можна через:
Приват: 5169 3351 0164 7408 PayPal - [email protected] Стати нашим патроном за лінком ⬇
Підпишіться на розсилку наших новин
або на наш Телеграм-канал
Дякуємо!
ви підписалися на розсилку наших новин