Вчіться військовій справі належним чином або досвід морпіхів США після операції на Гуадалканалі

Потрапив в руки документ “Інтерв’ю та висновки офіцерів 1-ї дивізії Корпусу морської піхоти (КМП) США про операцію на Гуадалканалі”.

Кампанія на Соломонових островах включала в себе битви на морі, суші та в повітрі у період з серпня 1942 по лютий 1943. Провоювавши на Гуадалканалі з початку висадки до грудня 1943 1 дивізія КМП США винесла на собі основну важкість боїв.

Документ який був складений щоб узагальнити бойовий досвід морпіхів писався зимою 1942-43 рр. “по гарячих слідах”. Об’єм його величезний – майже 200 сторінок і він охоплює певно всі сфери бойових дій. Найцікавіше на свою думку я переклав. Можливо ще дійдуть руки до танкістів, саперів, капітанів десантних кораблів, медиків та ін..

Попереджую літер і справді багато.

20 грудня 1942 р.

Підполковник William Twining. Оперативний офіцер 1-ї дивізії КМП на Гуадалканалі:

• Штурмові катери, які транспорти не можуть мати на борту, вантажаться на будь які інші судна. Всі судна повинні мати резервні човни в кількості 20% від штату. Крім того мати 12 шт. резервних на дивізію.
• Висадку краще проводити в темний час доби щоб зі сходом сонця зачистити район.
• Заборонено висаджуватись на протилежних пляжах без крайньої необхідності.
• Якщо десанту чинять опір і його неможливо подолати при денному світлі продовжувати розвивати успіх на цій ділянці – самогубство. Якщо просування затримано більш ніж на годину це зазвичай свідчить що подальші спроби просунутись будуть марні.
• Бій в джунглях це справа щільного використання патрульних груп
• Успіх війни в джунглях залежить від успіху окремих патрулів

Оптимальна кількість патруля-відділення

Оптимальна організація відділення-два розвідники в авангарді плюс вогневі групи з трьох чоловік. Склад вогневої групи – один- гвинтівка з багнетом та ручні гранати, інший пістолет-кулемет і третій з легким кулеметом BAR.

Операції відділення мають включати в себе напади на осередки опору, укріплені пункти та кулеметні гнізда.

Дії японців

Японці розташовують замасковані кулемети на позиціях з яких пристріляні на дуже коротку відстань.

Позиції неможливо виявити поки не “наступите на них” так як японці не відкривають вогню до останнього моменту.

Очікуйте будь яких хитрощів від японців. Вони навіть будуть використовувати кулемети на дистанційному управлінні-протягуючи мотузки до спостережних пунктів в стороні або на деревах. Вони імітують крики пташок для виклику розрахунків кулеметів.

Підготовка

На тренування відпрацьовувати стрільбу артилерії через голови власної піхоти щоб вони звикли до цього і не відступали назад.

Бійців необхідно важко тренувати. Не щоденними двогодинними вправами, а 25 мильними марш кидками та бігом по пересічній місцевості. Поки вони не попадають (так і написано)).

Морпіх має проходити по 25 миль щоденно протягом декількох діб і після маршу бути здатним вести бій. Це єдиний спосіб мати весь особовий склад підрозділу на передовій.

Найважча робота будь-якого командира – стежити за тим, щоб кожен займав своє місце
Необхідно зберегти якомога більше резервів.

Всі підрозділи мають вміти воювати як піхота незважаючи на свою основну функцію та бути готовими воювати як піхота.

Озброєння

Війська бажають мати легкий кулемет по типу британського BREN. Легкий кулемет М1918 А4 занадто важкий для війни в джунглях.

Пістолет-кулемет М50 Рейзінга слабка ланка в озброєнні. В нас багато втрат через його неполадки. Пістолет кулемет Томсона чудовий.

Особливу увагу слід приділити навчанню мінометників і особливо діям вночі.

На ранніх етапах боїв в джунглях співвідношення поранених і вбитих було один до одного. Згодом троє поранених на одного вбитого. Більшість втрат від мінометного вогню.

Найкращий зв’язок-проводовий. Радіостанції виходять з ладу в критичний момент.

Кулемети великого калібру (.50 cal) чудові в обороні їх присутність підіймає бойовий дух бійців. Розробка стрічкового живлення для BAR вирішить проблему з легким кулеметом

Офіцери зв’язку були відсутні через брак кадрів

Найбільша проблема оперативного офіцер – “заспокоювати” підрозділи та командирів що ситуація не настільки критична. Підбадьорюючи підрозділи оперативний офіцер зазвичай питав про подробиці та наказував відповідному командиру прислати офіцера для з’ясовування ситуації та сповістити про подробиці. До того як приходила відповідь ситуація зазвичай спадала.

12 січня 1943

Майор D.W. Fuller

ЯПОНСЬКА ТАКТИКА

НАСТУП

Японці, атакуючи підготовлену або частково підготовлену позицію, завжди атакують вночі і переважно не при світлі місяця. Якщо можливо, то будуть розвідувати місцевість протягом кількох ночей, перш ніж атакувати. Вважається, що їх розвідку проводить висококваліфіковані розвідники, які згодом виступають в ролі провідників під час атаки.

Під час попередньої розвідки можуть бути прокладені або розчищені шляхи підходу, а також спроби виявити наші кулеметні позиції.

Щоденні патрулі невеликим група вглиб території та міни пастки є засобами які можна використати про таких розвідгруп.

Проти японських нічних вилазок слід використовувати гранати, ножі та багнети. Після того, як людина стріляє, його позиція буде розкритою, отже перевага буде за японцем який рухається. Війська повинні бути повністю проінструктовані та навчені не відкривати спорадичний вогонь вночі, якщо їх не атакують. Є тенденція, що всі нові війська ведуть вогонь навмання у нічні звуки, і один або два бійці можуть “запалити” всю першу лінію. Часто доводилося забирати боєприпаси, щоб запобігти непотрібній стрільбі вночі.

Під час атаки японці зазвичай намагаються пробитися на вузькому фронті відмінно використовуючи рельєф місцевості з застосуванням всього піхотного озброєння. Атака може бути скоординована з відволікаючими діями в іншому секторі.

Якщо атака захлинається або іде не за планом, вони не можуть пристосуватися до зміни обстановки, оскільки контроль, очевидно, втрачається, з початком активних дій.

Колючий дріт є безцінним в організації оборони.

Надзвичайно важливо щоб лінія оборони не була прорвана якщо це відбулося необхідно задіювати резерви, ізолювати прорив “в кишені” та зачистити в світлий час доби.

Також вважається, що японці використовують групу що складається з гранатометників і стрільця. Стрілець веде вогонь з ціллю викликати вогонь кулеметів і тим самим виявити їх розташування. Як тільки це відбувається бійці з гранатами починають рух до виявленої кулеметної позиції під прикриттям стрілецької зброї.

ОБОРОНА

Японці надзвичайно добре діють в обороні і навчені в підготовці позицій. Вони швидко окопуються і чудово маскуються.

Сектори вогню зазвичай обмежені з невеликим траверзом по сторонах. Виявити їх кулемети можна по невеликим амбразурам на позиціях.

Зазвичай вони обороняються групою опорних пунктів із взаємною підтримкою позицій в межах опорних пунктів. Самі опорні пункти не підтримують один одного. (Так в оригіналі)

Існує помітна тенденція що висота японського вогню приблизно по коліна.

Часто спостерігаємо що наші підрозділи намагаються атакувати в лоб порушуючи тактику охоплення з флангів незважаючи на те що цьому маневру приділялося багато уваги під час тренувань. Але під час обстрілу підрозділи або зупинялися або атакували в лоб.

Охоплення з флангів повзком є найефективнішим методом боротьби з кулеметами противника.

РЕКОМЕНДАЦІЇ

Особливу увагу потрібно приділити тренуванням з бойових дій вночі. Бійців слід зробити впевненими в своїй здатності воювати в темний час доби.

Рекомендована форма навчання-батальйон займає позицію з мінімальним фронтом 1 кілометр і розгорнуту вглибину. Після заходу сонця одна з рот намагається просочитися через бойові порядки.

Доцільно розгорнути в кожній дивізії скаутсько-розвідувальну роту подібну до тієї що тимчасово створена в 1-й дивізії. До неї слід зараховувати колишніх мисливців, провідників та досвідчених лісників. Найголовніше вміння “працювати лісі, інше вміти добре стріляти. Таким чином до полку за потреби модна було би приєднати окремий взвод який би міг виконувати спеціальні розвідувальні та патрульні місії. Озброєння та оснащення-ідентичне піхотному.

Не варто підносити ефективність японського солдата під час навчань. Занадто багатьох військових навчили що японець-кращий солдат ніж вони., тоді як він-просто добре навчений боєць який мало індивідуально мислить і який завжди виявлявся гіршим за нас коли брав участь в бою не рівних умовах.

ІНШІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

• Спорядження має бути зведено до мінімуму
• Багнет або виключити зі спорядження або зробити вдвічі меншим
• Роти вогневої підтримки батальйонів мають бути оснащені 12 кулеметами Browning M1919 (з повітряним охолодження) і 12 Browning M1917 (з водяним) в резерві замість наявних 24 Browning M1917
• Коробки з боєприпасами для кулеметів калібру .30 та .50 мають бути зменшені наполовину
• Маркувати контейнери з арт. та мінометними пострілами різними кольорами щоб полегшити визначення типу та калібру
• Польове взуття має бути на два дюйми вищим
• Міномет призначений для стрільби ручними гранатами по типу японського “колінного міномету” має бути розроблений для наших військ
• Сітка рабиця над позиціями дає чудовий ефект захисту від ручних гранат та мін маленького калібру (певно йде мова про гранати запущені з “колінних мінометів”) Це також доцільно для всіх відкритих транспортних засобів.

17 грудня 1942 р

Бригадний генерал Pedro del Valle командувач 11-м артилерійським полком 1-ї дивізії морської піхоти.

ЗАГАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ

• Військовослужбовці мають хибне уявлення про бойову міць японців, через перебільшення в звітах розвідки. Це найкраще спростовується призначення артилеристів та ін. в патрулі. Крім того Досвід «повернення» необхідний, щоб розвіяти невиправданий страх перед доблестю японця.
• Розвідка боєм ворожих позицій виявилася дуже цінною.
• Піхота не навчилася посилати патрулі для виявлення цілей (піхотного та важкого озброєння), тому вони викликали зосередження вогонь артилерії, на цілі які були б більш підходящими для мінометів.
• Артилеристи в ініціативному порядку відправили декілька патрулів зі свого особового складу для виявлення підходящих цілей. Були отримані чудові результати.
• Слабка охорона японців зробила проникнення розвід патрулів відносно легким.
• Японці схильні концентруватися в глибині своїх позицій перед атаками.
• Японці атакують вночі, відступаючи вдень на короткі відстані для відпочинку на бівуаках. В цей час їх охорона слабка і вони є вигідними цілями для артилерії.
• Вони не окопуються на місцях де зупинились, натомість вони відходять на відпочинок
• Японські патрулі стежать за нашими патрулями та відходами з лінії фронту тим самим роблячи неможливим будь який скритий наступ з нашого боку
• Японці чудові землекопи вони копають траншеї між деревами з “перериваннями” під деревами це захищає їх від розривів в кронах дерев
• Вогневий вал артилерії за яким іде піхота кращий спосіб очистити підготовлені позиції від японців
• Японці мали звичку просуватися впритул до наших позицій щоб унеможливити вогонь нашої артилерії через можливість накриття наших же підрозділів.

ПОЧАТОК ВИСАДКИ

Батареї 75 мм гаубиць зійшли на берег з піхотою, зайняли заздалегідь визначені позиції та вели вогонь по визначеним ділянкам території без конкретних цілей. Мета-підняти бойовий дух наших військ та деморалізувати японців.

105 мм гаубиці розвантажили якомога швидше, після чого вся артилерія введена на створений плацдарм перейшла під контроль дивізії.

НЕОБХІДНЕ АРТИЛЕРІЙСЬКЕ ОЗБРОЄННЯ

• Міномети піхотних полків-піхота має сама навчитися корегувати вогонь і розвідувати цілі для свого важкого озброєння.
• Причіпні 37 мм протитанкові гармати чудові проти піхоти особливо з картечним пострілом
  Наші 37 мм гармати чудові проти японських танків.
• Наші 75 мм гармати на напівгусеничному шасі добре себе зарекомендували.
• 75 мм в’ючні гаубиці чудові для підтримки перших хвиль десанту на березі.
• 105 та 155 мм гаубиці добрі для контрбатарейної боротьби та як далекобійні засоби підтримки.

ТАКТИКА АРТИЛЕРІЇ

Артилеристи мають бути готові до самозахисту своїх позицій та патрулюванню. Особливо патрулюванню перед передовими спостережними пунктами для пошуку підходящих цілей
Більшість японських атак здійснено вночі. Це потребує:

• Спостереження за звуками та шумами
• Використання освітлювальних снарядів та ракет вночі

Зміна позицій вважається необхідною тактикою.

Виявлені цілі були пронумеровані та використані для повітряного спостереження. Ділянки в 100 метрів були збільшені до 300 на накладках для карти для легшого зчитування та ідентифікації повітряними корегувальниками. Корегувальник використовував центр області як базовий орієнтир. Артилерійські командири могли самостійно переносити вогонь в межах області коли вони отримували дані для стрільби по базовому орієнтиру.

Для спостережних постів найкращим є проводовий зв’язок.

Доцільно вести вогонь по денним стоянкам японців. Це виснажує їх і не дає спати так як зазвичай вдень вони відпочивають, а також змушує їх змінити місце відпочинку і розташувати нове поза зоною дії артилерії. Це сповільнює їх та затримує нічні атаки.

ОХОРОНА ПОЗИЦІЙ ТА ТАБОРУ

• Периметр табору обов’язково має бути захищеним
• План захисту має унеможливити тактику просочування
• Бійці які вже мали справи з японцями відчувають свою перевагу над ними і досить зухвало ставляться до “полюванні на японців”.

ВЗАЄМОДІЯ З ПІХОТНИМИ ПІДРОЗДІЛАМИ

Військових з’явився страх бути обстріляним власною артилерією, отже, вони:

• Хочуть відійти в тил під час артпідготовки
• Не спостерігають за нашими розривами
• Втрачають дорогоцінний час і поки повертаються на позиції японці встигають оговтатись і підготуватись до контратаки

Люди мають розпізнавати на слух японську артилерію та міномети щоб не думати що власні ж снаряди падають на них

Піхота спочатку ігнорувала артилерію поки вона не витягла їх з декількох поганих ситуацій. Після цього на деякий час перекинулася в іншу крайність і навіть викликала артилерію обстрілювати снайперів на деревах

Піхота не використовувала власне важке озброєння з максимальною ефективністю і була схильна вимагати, щоб артилерія виконувала за неї свою роботу.

ВЗАЄМОДІЯ З АВІАЦІЄЮ

Спостереження з повітря було ненадійним. В наявності були тільки пікірувальники без підготовки до взаємодії з артилерійськими підрозділами.

Зв’язок земля-повітря ненадійний. Літаки постійно виходять за радіус дії.

Швидкість наявних літаків завелика. Необхідні сигнали земля-повітря для відображення нашого переднього краю для авіації. Війська бояться “дружнього вогню” від власної авіації при близькій підтримці.

РАДІОЗВ’ЯЗОК

Дуже ненадійний. Я в будь який момент міг зникнути з ефіру.

ПІДГОТОВКА ДЛЯ ДІЙ В ДЖУНГЛЯХ

Бійці мають розрізняти звуки джунглів. Щоб не уявляти собі хибних звуків японців що знижує їх морально психологічний стан і заважає спати.

18 грудня 1942 р.

Полковник M.A. Edson командир 5-го полку 1-ї дивізії морської піхоти (під час боїв на Гуадалканалі) командир рейдерського батальйону морської піхоти (щось схоже на групу глибинної розвідки з упором на диверсії, родоначальник сучасних MARSOC. Вважалися частиною спеціального призначення).

ЗАГАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ

Японців вчать що вони непереможні. Вони звикли що ворог тікає коли його обходять з флангів та заходять в тил. Також вони звикли що ворог тікає коли вони йдуть в штикову.

Отже, противник був засмучений, збентежений і переможений американськими військами, які не біжать, які самі атакують багнетом і будуть не там, де очікує японець під час нічних атак, а контратакують, коли противник збентежений і перебуває в процесі перегрупування після досягнення цілі нічної атаки. Іншими словами, це перший раз, коли японець добре отримав по руках, і не знає, що з цим робити.

Японці в нічних атаках відправляють передові групи долинами через густу рослинність, залишаючи більш відкриту місцевість для основних сил. Основні сили створюють більше шуму щоб приховати рух передових загонів.

Японці застосовували передові групи які прибирали рослинність уздовж шляхів руху основних сил і створювали так звані «сяючі» стежки, помічені світловідбивною фарбою.

Противник переміщується зімкнутими колонами – частково з причин командного контролю.

На Тулагі японці займали позиції на зворотних схилах висот. Це забезпечило їм кращу видимість гребня висоти на тлі неба та створювало умови для несподіваного відкриття вогню на коротких відстанях. Вночі вони контратакували з цих позицій, але зазнали таких втрат що не змогли їх втримати наступного дня.

В кожному бліндажі знаходилося від 10 до 12 японців. Коли один з них гинув інший ставав за кулемет. Це вимагало вбити кожну людину на позиції що дозволяло тримати її годинами. Японські нічні атаки слідували за чітко визначеними ознаками місцевості які було легко виявити наприклад, гребінь висоти, хребет або потік. Вони вибирали цілі для нічної атаки, спостерігаючи за нашими позиціями на заході сонця. Якщо під час атаки їм не вдавалося знайти цілі там де їх очікували, вони заплутувались в темряві, оскільки не знали де шукати. Їм знадобилася година чи дві, щоб перегрупуватись ми використали цей час на організацію контратаки і завдали їм значних втрат.

Противник окопується де б він не зупинився. Через кілька хвилин він матиме траншею, а через двадцять хвилин лисячу нору.

Якщо японці виявлять кулеметний розрахунок протягом 10 хвилини він буде накритий мінометами

ПЕРЕПРАВИ ТА ВИСАДКИ НА БЕРЕГ

Ворог розглядає десантну операцію як застосування спеціальних методів для переправи через річки, але з такими істотними відмінностями:

• Набагато ширше попереднє штабне планування та розвідка
• Ретельно розроблена схема маневру на основі детального вивчення звітів розвідки; інформації від колишніх місцевих жителів і аерофотознімків

Артилерійська підтримка кораблів ВМФ більш мобільна, точніша, більш швидка і реагує швидше ніж вогонь наземної артилерії. Підтримка з повітря ненадійна і нетривала

НАШІ ДІЇ В АТАЦІ

• Бійці атакували в повний зріст що спричинило великі втрати
• Наступати потрібно шляхом індивідуального просочування
• Необхідно вчитися повзати так як японці ведуть вогонь високо. Це природня особливість людини.
• Кулеметники зазвичай ведуть вогонь, думаючи, що вони на цілі, тоді як вони повинні вести вогонь знизу вверх короткими чергами
• Японець веде вогонь з окопу в який з нашим наближенням все глибше провалюється задираючи ствол догори

В більшості японців висота вогню вища за людину що повзе по пластунськи.

Підрозділи починаючи з відділення не вміють взаємодіяти між собою. Вони були схильні самостійно атакувати на своїх ділянках. Навіть на відкритій місцевості з фатальними результатами, а не обходити противника через використовуючи укриття місцевістю.

Вищі командири викликали передові підрозділи назад, щоб тримати свою лінію фронту прямою, замість того, щоб використовувати передові підрозділи для просування на фланги і в тил японців.

В одній з атак армійського підрозділу склалася ситуація, коли батальйон що перебував у полковому резерві, було кинуто на фланг проти флангу у зоні відповідальності власного ж полку, як наслідок командир намагався упорядкувати батальйони на флангах. Морські піхотинці передають усі підрозділи які атакують одну ціль, одному командиру незалежно від їх “батьківських організацій”.

ТАКТИКА

Вночі завжди вибирайте запасні позиції, куди можна перемістити головні сили після темряви. Якщо війська без досвіду, їх слід перемістити в тил. Якщо досвідчені, їх можна було б просунути вперед, щоб здивувати японців.

Всі команди підрозділів та їх передові КП повинні бути далеко попереду, де вони можуть:

• Швидко виявляти неправдиві рапорти
• Виявіть підрозділи, які не бажають рухатися вперед, у яких занадто багато виправдувано своєї бездіяльності або передають неправдиві повідомлення про опір ворога
• Своєчасно отримувати інформацію і користуватись цією перевагою
• З перших вуст дізнаватися про обстановку

Починаючи з роти та вище контроль та управління неможливе. Все залежить від індивідуального бійця, відділень та малих груп.

Ми повинні навчитися воювати вночі. Примітні особливості місцевості обов’язково мають
використовуватися як орієнтири. Атаки повинні бути обмеженими і опиратися на певні орієнтири місцевості, які легко знайти в темний час.

ПІДГОТОВКА

Немає нічого поганого в наших тактичних доктринах або SOP, як викладено в посібнику. Це лише питання застосування нашої тактики до труднощів місцевості.

Вибір і адаптація цих доктрин відповідно до війни в джунглях.

Наголос на індивідуальній скаутській техніці та використання її як основи для наступу шляхом індивідуального просочування.

Наголос на тактиці малих груп, особливо рівень відділення

Австралійські ліси краще, ніж справжні джунглі для тренувань, тому що, якщо бійці повзають належним чином і близько до землі, їх неможливо побачити, а якщо вони роблять це неналежним чином, то їх відразу видно. Це дає змогу правильне використовувати укриття та повзати. Треба приділяти особливу увагу особистій підготовці, особливо скаутингу.

Наші люди повинні навчитися мовчати вночі. Все спостереження вночі тільки через слух. Також повинні бути навчені розрізняти шуми нічних джунглів.

Солдат потрібно навчити ніколи не стріляти з кулеметів у невеликі групи противника які заходять с флангів або просочуються через наші порядки, особливо вночі. Їх час від часу відправляють, щоб викликати вогонь і засікти позиції наших кулеметів.

Бійці повинні бути навчені починати копати, коли й де б вони не зупинялись на передовій

СПОРЯДЖЕННЯ

Надаємо перевагу гвинтівці перед іншою стрілецькою зброєю. Вона має більшу потужність і дальність стрільби. Добре вести вогонь крізь дерева і кущі, завдає більш важких поранень.

• Багнет необхідний. Японці не можуть звикнути до противника що теж їх застосовує.
• Кількість боєприпасів .30 калібру слід зменшити до 50 набоїв на солдата. Бійці викидають зайвий боєкомплект. 50 набоїв це те що їм потрібно.
• Кожен мусить мати принаймні дві ручних гранати.
• 10 дюймові черевики-найкращі, але шнурки швидко гниють і рвуться
• 60 мм міномет чудова зброя. 81 мм міномет важкий для першої хвилі
• Всі бійці повинні мати тенісні туфлі з парусини та гуми для відпочинку ніг на привалах та для нічних вилазок.
• Всі консервні банки мають бути квадратної форми для зручності переноски в рюкзаку.
• Замшеві черевики теж чудово себе зарекомендували
• 12 бойових та 12 резервних кулеметів в роті вогневої підтримки мають бути з повітряним охолодженням щоб через надмірну вагу кулеметів з водяним охолодженням не відставати.

ЗВ’ЯЗОК

Посильні – єдиний надійний засіб зв’язку. Радіо ненадійне-сигнал не проходить через ліси та пагорби.

Я досліджую можливості інструменту що видає високі ноти, чиє розташування в силу особливостей відлуння в горах важко виявити. Цей інструмент розміром з невеликий свисток, який буде використовуватися для сигналізації.

22 грудня 1942 року

Майор Walt командир роти рейдерського батальйону морської піхоти

СПОРЯДЖЕННЯ

• Форма має бути в темно зелених плямах
• Зброя повинна мати якісне вороніння для протистояння іржі. Без нього це мотлох
• На гвинтівках Sprinfield 1903 потрібні оптичні приціли для розвідників
• Всім іншим вистачить гвинтівок M1
• Багнети мають бути гострими і примикатися під час бою
• Мішковина на шоломі є відмінним камуфляжем
• Потрібні чоботи такі як в морпіхів але 10 дюймів заввишки

Харчування

• Консервований раціон їдять під час боїв, приготування їжі не потрібне
• Раціон для джунглів був би кращий
• До раціону слід додати рис
• Консервований раціон вважався дієтично кращим за приготований польовий

ГІГІЄНА

Поширені грибкові захворювання ніг через неможливість зняти взуття та провітрити ноги. Як ліки використовували настоянку йоду, але її дія не повністю задовольняє нас
На стоянках випадків діареї більше ніж в бою отже на марші санітарні умови кращі
Вода може бути йодована якщо інше очищення недоступне. 5-6 крапель в шолом з водою і наповнити з нього флягу. Воду йодували, а не хлорували всупереч наказам інколи в патрулі і ніколи на позиціях
Не було виявлено жодної хвороби окрім малярії.

КАМУФЛЯЖ

Використовували листя, фарбовану уніформу бруд на обличчі та чохли з мішковини

СКАУТИНГ ТА РОЗВІДКА

• Скаутами можуть бути тільки найкращі бійці
• Розвідник не повинен обминути жодного ворога. Він повинен рухатися повільно і стріляти по видимих цілях. Має бути озброєний гвинтівкою, оснащеною оптичним прицілом
• У разі контакту з ворогом він повинен бути напоготові, щоб ворог не вистрілив першим. Скаути рухаються парами, а не окремо, інший розвідник ходить, бігає, повзає і повзає від укриття до укриття, досліджуючи усі напрямки.
• Кожного треба навчити стріляти з стегна не на влучність, а для самозахисту
• Розвідник повинен пам’ятати, що ворог ніколи не ходить один, поруч знаходяться інші
• Скаут має бути підготовлений до бойових дій вночі
• Будьте готові окопатися та битися, поки не прибуде допомога
• Багнети мають бути примкнутими весь час
• Розвідники мають пам’ятати що японські позиції це череда опорних пунктів.

ПАТРУЛЮВАННЯ

• Патруль має складатися принаймні з одного відділення яке рухається колоною
• Два розвідники, за ними командир відділення, далі всі інші
• При перших проявах опору потрібно обійти ціль з флангів та знищити. Не потрібно подавати сигналів, все має бути доведене до автоматизму
• Патрульні повинні діяти агресивно і швидко подавляти будь-який опір
• Всі розвідники мають нести як мінімум дві гранати.

ТАКТИКА

• Кожен боєць має знати свою ціль та план по її знищенню
• Підрозділи потрібно реорганізовувати відповідно до задачі
• Затримок не має бути так як це поставить підрозділ під мінометний вогонь
• Щоб запобігти цьому потрібно як можна ближче підійти до позицій противника він не ризикне вести вогонь по своїх
• Підрозділи що просуваються під кулеметним вогнем мають повзти і тільки повзти
• Завжди розміщуйте лінію оборони на гребні якогось пагорба
• Медики не повинні намагатися надавати допомогу пораненим поблизу лінії фронту. Снайпери застрелять обох
• Розміщуйте КП не далі ніж 50 метрів від передової позиції

Усі атаки мають бути сплановані таким чином, щоб план можна було виконати негайно, а також одночасно атакувати. Одразу після зіткнення фланги противника мають бути охоплені. Часто ці флангові підрозділи зустрічали частини противника які були висунуті з тією ж метою і знищували їх в зустрічному бою.

Немає часу на зустріч командирів для обговорення плану. Його потрібно продумати заздалегідь, щоб напад був спонтанним.

Окопуйтесь на кожній зупинці.

Утримуючи зайняту позицію кожен з бійців повинен мати по п’ять гранат. Найкраща зброя для штурму 37 мм протитанкова гармата з картечними пострілами.

ЗУПИНКА НА НОЧІВЛЮ

Перед ночівлею підрозділ повинен розвідати місце розташування та в темряві перейти в інше місце, яке не було розвідано. Має зберігатися абсолютна тиша.

Поставте людей в каре з інтервалом в два кроки. Давайте спати кожному четвертому. Це виявилось кращим рішенням.

На відстані 30 метрів попереду з кожного боку розташуйте прослуховування з чотирьох чоловік, двоє повинні весь час не спати.

Встановіть розтяжки з гранат там де це необхідно щоб попередити про наступ противника.

ЗВ’ЯЗОК З АВІАЦІЄЮ

• Авіаційний офіцер зв’язку розташований у штабі полку або окремого батальйону
• Авіаційний офіцер зв’язку повинен мати зв’язок з командування повітряних операцій та
  літаками, які виконують завдання.

ЗВ’ЯЗОК З АРТИЛЕРІЄЮ

Корегувальник приданий до штабу кожного батальйону

ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО БОЙОВОЇ ПІДГОТОВКИ

Курс швидкої стрільби та стрільби з стегна, на якому людина дістає зброю та стріляє в цілі, що кидаються, тікають ,погано розрізняються та інші цілі, що швидко з’являються та зникають. Курс має бути пройдений з усією зброєю, яку, ймовірно може мати при собі боєць.

Бойові стрільби де цілі розташовані на деревах, в лисячих норах, за укриттям і завжди добре замасковані. Особи, які надмірно викривають себе вогнем, повинні бути відсіяні.

Бойові завдання підрозділу повинні виконуватися, коли ціль відома, але підрозділ стикається з невідомими труднощами при її виконанні, демонструючи здатність діяти швидко та ефективно.

Проводити бойові злагодження підрозділів чисельністю до роти з акцентом на індивідуальну бойову підготовку.