“Білі плями” розмінування — якої технології бракує на ринку і чому вона незабаром може з’явитися

У 2022, коли дискусія заходила про гуманітарне розмінування, перше, що доводилось чути — третина територій країни потенційно замінована. Зараз найчастіше розмова починається із теми українських інновацій. Виклик породив можливості. Але навіть того прогресу, який ми маємо зараз недостанього, щоб подолати “білі плями”.

Квантовий стрибок: від кількох машин до екосистеми інновацій

Коли Україна починала процес розмінування, в нашому арсеналі не було жодної важкої машини для розмінування, про власні розробки говорили одиниці. Нині інноваційні підходи є й в наземних, і в повітряних, і у підводних технологічних рішеннях.

Наземні системи — здебільшого рухаються у напрямку роботизованих комплексів, що працюють на великих і складних ділянках. Автономні та напівавтономні системи (міні-екскаватори, роботизовані платформи) застосовуються для механізованого очищення території. Мінус — після них ділянку всеодно обов’язково перевіряє сапер із металодетектором.

Повітряні рішення найчастіше посаджені на дронові технології, наприклад, дрони із магнітометрами. Такі навіть можна знайти у серійному виробництві і відкритому продажі. Мінус аналогічний — система лише виявляє вибухонебезпечні предмети. Далі за справу береться людина.

Підводні системи часто сфокусовані на підводних дронах, які витримують течію, замулення та низьку видимість і передають оператору якісне зображення без ризику для людей.

Для аналітики даних дронів та інших систем вже також є чимало рішень: від AI і computer vision для аналізу даних з дронів, до автоматичного створення карт забруднення на їхній основі.

Та усі ці технології мають чіткі межі. В першу чергу, коли доходить до екскавації сигналів. З цим викликом стикалися і у Сирії, і в Лівії, і у Афганістані чи Хорватії, але в Україні ситуація особлив складна через масштаб забрудення, різноманітність ґрунтів (від чорнозему до піщаних і глинистих), різноманітність ландшафтів (лісосмуги, поля, схили), високу щільність сигналів і велику кількість різних типів боєприпасів. Точна, безпечна і швидка екскавація окремого сигналу в реальних польових умовах для всього світу досі залишається переважно ручною операцією в центрі якої людина і ручна праця.

Чому саме етап екскавації залишається одним із найскладніших?

Механізований підхід працює добре, але не завжди. Лише там, де дозволяє рельєф, ґрунт і щільність забруднення. Але не всюди можна застосувати велику техніку, у деяких районах кількість сигналів на квадратний метр така висока, що це обходиться занадто дорого. До того ж, механізована екскавація ефективна при роботі з великими мінами. А під час розмінування дрібних протипіхотних мін або боєприпасів із чутливими детонаторами потрібна значно вища точність. Навіть незначне перевищення глибини або зайве зрушення ґрунту може спровокувати детонацію.

Рішенням можуть стати інновації. Саме тому ми запустили Minesight Innovation Challenge.

У багатьох галузях вже існують досить делікатні методи екскавації: в археології, підводних роботах, медицині. Але в гуманітарному розмінуванні вони не показують ефективності. У цій сфері деякі розробники натомість пропонують, наприклад, роботизовані наземні дрони, які руйнують боєприпаси потужним струменем води, чи лазерні системи, які дозволяють знищувати невеликі боєприпаси без фізичного контакту. Та і вони не мають доведеної ефективності.

Складність у тому, що міни дуже чутливі до зовнішніх змін. Тому потрібна технологія, яка поєднуватиме точний контроль зусилля і глибини, швидкість, надійність і точність позиціонування, якість контрольованого зняття ґрунту та стабільну роботу на різних типах ґрунтів.

Саме такі проекти ми очікуємо від українських і іноземних команд.

Далі ці рішення протестуємо в польових умовах, бо навіть найефективніші у лабораторії розробки можуть не пройти краш тест забрудненою ділянкою. Учасники матимуть постійний доступ до тестового майданчика, де зможуть регулярно випробовувати свої прототипи в реальних умовах і відразу бачити слабкі місця. Тестування відбуватиметься під контролем спеціалістів і тільки з використанням інертних макетів мін у дистанційному або напівавтономному режимі.

Крім того, протягом усього проєкту з командами будуть працювати демінери, щоб мати мати можливість отримати фідбек від тих, хто з цими розробками працюватиме.

Розробник найефективнішого рішення отримає $200 000. Ми віримо, що майбутнє за розумною комбінацією технологій і людини. Саме тому шукаємо рішення, які реально працюють у руках сапера в українських умовах. Зберігаючи життя й дозволяючи робити розмінування в рази швидшим. Чи реально винайти таку технологію? Абсолютно. Ще чотири роки тому ми ставили собі аналогічне запитання щодо інших інновацій, які нині є щоденною реальністю в полях. Україна доводить — бороти “білі плями” — наша суперсила.