12-денна війна Ізраїлю виявила дефіцит запасів американських ракет

США мають сім висококласних систем протиракетної оборони Thaad. Під час 12-денної війни з Іраном у червні дві з них були розгорнуті в Ізраїлі, і цього було недостатньо, повідомляє The Wall Street Journal.

Діючи разом з ізраїльськими системами, оператори Thaad з шаленою швидкістю спалювали боєприпаси, випустивши понад 150 ракет, щоб відбити хвилі іранських балістичних ракет, за словами американських чиновників. Це майже чверть перехоплювачів, коли-небудь закуплених Пентагоном.

Витрата боєприпасів була настільки приголомшливою, що в якийсь момент Пентагон розглядав план перенаправлення перехоплювачів, куплених Саудівською Аравією, до систем в Ізраїлі, сказав один з чиновників. Дискусії були делікатними, оскільки міста королівства та нафтові об’єкти також вважалися такими, що перебувають під загрозою під час конфлікту.

Це був не тільки Thaad. США також використовували велику кількість корабельних перехоплювачів, а Ізраїль швидко вичерпав запаси для своїх власних систем. Десятки іранських ракет так чи інакше досягли цілей.

У той час як ізраїльські офіційні особи приписували американським системам порятунок тисяч життів, війна виявила тривожну прогалину в поставках США. США також виявили неефективність у способі запуску своїх протиракетних систем і ретельно вивчають роботу деяких перехоплювачів.

Деякі планувальники Пентагону кажуть, що американська протиракетна оборона, призначена для захисту американських військ і активів від цілеспрямованих атак з боку росії, Китаю або Північної Кореї, неадекватна для світу, де дешеві, об’ємні балістичні ракети стали найкращою повітряною зброєю.

Цієї весни ВМС США воювали з єменськими бойовиками-хуситами, які зробили ракети центральним елементом свого арсеналу. Україна неодноразово зазнавала бомбардувань з боку росії, яка використовує ракети та безпілотники замість того, щоб наражати своїх пілотів на небезпеку. Китай зробив значні інвестиції в розробку ракет і швидко створює зброю, яку він може використовувати, щоб тримати США в страху в будь-якому майбутньому конфлікті навколо Тайваню.

«Ми нарешті усвідомлюємо необхідність масових закупівель оборонних боєприпасів», — сказав Том Карако, директор проєкту протиракетної оборони в Центрі стратегічних і міжнародних досліджень.

Віцеадмірал Бред Купер, який незабаром очолить Центральне командування США, що відповідає за військові операції США на Близькому Сході, заявив Конгресу в червні, що офіційні особи повинні діяти з почуттям терміновості. «Мене турбує все, але однією з проблем будуть боєприпаси та глибина магазину», — сказав Купер.

Кожна система Terminal High Altitude Area Defense (Thaad) може вмістити 48 перехоплювачів у шістьох пускових установках і потребує близько 100 військовослужбовців для перезаряджання, аналізу даних, технічного обслуговування та цілодобового чергування.

Кожна ракета-перехоплювач Thaad коштує близько 13 мільйонів доларів. Згідно з бюджетними документами, з 2010 року Пентагон закупив близько 650 таких ракет.

Компанія Lockheed Martin, яка виробляє системи, заявляє, що може виготовити близько 100 перехоплювачів цього року і працює з урядом над варіантами збільшення виробництва для нових замовлень.

Ймовірно, це займе більше року і коштуватиме від 1,5 до 2 мільярдів доларів, щоб поповнити перехоплювачі Thaad, випущені під час 12-денної війни, за словами Веса Рамбо, наукового співробітника CSIS, який досліджує закупівлі ракет Пентагону та деталі бюджету.

Хоча Ізраїль має власну складну, багаторівневу протиповітряну оборону, яка включає такі системи, як «Стріла» (Arrow), «Праща Давида» (David’s Sling) і «Залізний купол» (Iron Dome), у країни закінчувалися власні перехоплювачі, і до моменту закінчення конфлікту вона накопичувала ресурси. Якби Іран випустив ще кілька великих залпів ракет, Ізраїль міг би вичерпати свої запаси боєприпасів найвищого рівня Arrow 3, сказав один із американських чиновників.

Ізраїльські військові заявили, що не розголошують кількість перехоплювачів або оперативні деталі, пов’язані з їхніми системами протиповітряної оборони. Однак там додали, що «протягом усієї війни ЦАГАЛ мав необхідні засоби для захисту свого суверенітету та захисту свого цивільного населення».

У міру того як війна прогресувала, а іранські обстріли продовжувалися, США поспішали направити есмінці ВМС, оснащені для збиття балістичних ракет, у бік Ізраїлю, відправивши сім у східне Середземне та Червоне моря.

Більшість американських есмінців з керованою ракетною зброєю класу Arleigh Burke озброєні штатними ракетними перехоплювачами, відомими як SM-2, SM-3 і SM-6, які можуть збивати балістичні ракети та інші повітряні загрози.

Ці військові кораблі також витрачали ракети-перехоплювачі з загрозливою швидкістю, заявив виконуючий обов’язки начальника військово-морських операцій адмірал Джеймс Кілбі на Капітолійському пагорбі в червні. За словами американського чиновника, під час 12-денної війни кораблі вистрілили близько 80 SM-3 по загрозах Ірану.

SM-3, які виробляє оборонний підрядник RTX, коштують від $8 млн до $25 млн залежно від варіанту.

У Пентагоні також є побоювання, що SM-3, вперше використані в бойових діях минулого року також для протидії іранській атаці, не знищили стільки цілей, скільки очікувалося, за словами двох представників оборонного відомства. Військові зараз уважно переглядають кожен запуск, щоб краще зрозуміти, що сталося. Офіцер ВМС, який брав участь у процесі, сказав, що передчасно судити про бойові дії SM-3.

«Випробування та оперативні дані бойового використання постійно демонструють, що SM-3 є високоефективними перехоплювачами, які продемонстрували здатність перемагати складні загрози в найбільш стресових умовах», — сказав представник RTX.

Два офіцери ВМС, які працювали на Близькому Сході, сказали, що морякам, ймовірно, важко було впоратися з задачею, оскільки США та Ізраїль значною мірою покладаються на голосовий зв’язок, щоб вирішити, які системи будуть знищувати які ракети. У тумані війни не виключено, що кілька кораблів збивали одні й ті ж цілі.

Поряд з десятками боєголовок оператори також можуть бачити уламки, приманки та ракетні прискорювачі, що літають у повітрі. За словами офіцерів, у той час як моряків навчають вловлювати відмінності, повітряний простір під час війни був настільки насиченим, що їм, можливо, було важко визначити правильну ціль.

«Досягнення успішного знищення смертоносних об’єктів у щільному середовищі значно ускладнюється зі збільшенням кількості балістичних ракет», — сказав Трі Фрід, головний інженер сектору протиповітряної та протиракетної оборони Лабораторії прикладної фізики Джонса Хопкінса.

На додачу до проблем, пов’язаних з великими обсягами атакуючих ракет, американським кораблям доводилося прямувати до порту в Середземному морі або Червоному морі після того, як вони вистрілили всі свої перехоплювачі, тому що ВМС поки що не мають надійного способу перезаряджання в морі. «Перезаряджання ракет у морі є складним завданням через величезну вагу та розмір ракет», — сказав Фрід.

Але найбільшою проблемою все ж таки є кількість. Карако, аналітик з протиракетної оборони, сказав, що війна і можливість інших конфліктів показали, що США потребують величезної кількості додаткових ракет-перехоплювачів.

«Інше занепокоєння полягає в тому, що іранці збираються зробити це знову», — сказав він. «І ми не можемо дозволити собі зробити це знову».