Популярні
Комплекс «Искандер» відомий переважно своїми балістичними ракетами, а крилаті ракети «Искандер-К» до нього не отримують належного публічного висвітлення, хоча також активно застосовуються для ударів по українських містах. Тому в цьому матеріалі ми спробуємо розібратися, що це за ракети та чому вони стали ще одним наочним прикладом того, чому умиротворення авторитарних режимів не працює.
Більше про сам комплекс «Искандер» можна дізнатися в спеціальному матеріалі «ОТРК “Искандер”: зброя ракетного терору».
Крилаті ракети до «Искандер-К» ведуть своє коріння з радянської розробки самохідного ракетного комплексу РК-55 «Рельєф» із ракетою КС-122, яка, своєю чергою, є адаптованим варіантом морського комплексу С-10 «Гранат» — на базі якого пізніше були створені крилаті ракети морського базування «Калібр».
Попереднє опрацювання проєкту дозвукової крилатої ракети великої дальності велося в КБ «Новатор» в ініціативному порядку наприкінці 1960-х — на початку 1970-х років. Розроблення торпедно-ракетного комплексу з крилатою ракетою КС-122, що запускається з 533-мм торпедних апаратів, розпочато КБ «Малахіт» за наказом Мінсудпрому від 9 грудня 1975 р. Офіційне проєктування комплексів із крилатими ракетами великої дальності повітряного, наземного і морського базування розпочато в СРСР за Постановою Радміну СРСР від 9 грудня 1976 р. Пізніше на базі комплексу С-10 «Гранат» із ракетою КС-122 було створено його варіант наземного базування — РК-55 «Рельєф».
Неофіційно розробка наземної модифікації почалася 1983 року. Офіційно РК «Рельєф» почали розробляти за постановою ЦК Комуністичної партії від 4 жовтня 1984 року №108-32.
Перші прототипи машин 1984 року почали проходити ходові випробування. Усі випробування комплексу проводили на Ахтубинському полігоні. Загалом за час випробувань у 1983–1986 роках було здійснено запуск чотирьох макетів ракети та запуск шести бойових ракет у повній комплектації. Держвипробування почалися 1985 року, вони проходили на тому ж полігоні.
Завод встиг випустити тільки одну партію нових РК-55 «Рельєф» з ракетою КС-122, коли Радянський Союз і Сполучені Штати підписали Договір про скорочення РСМД 1988 року. Комплекс був утилізований у рамках цього Договору.
Договір про ліквідацію ракет середньої та меншої дальності (ДРСМД), підписаний СРСР і США у 1987 році, став одним із символів закінчення Холодної війни та одним з наріжних каменів нової безпекової архітектури. Він забороняв сторонам розробку, випробування та розгортання наземних балістичних і крилатих ракет дальністю від 500 до 5500 км.
Детальної інформації про власне крилаті ракети для «Искандера», як і їх розробку небагато. Однак, судячи з усього, першою стала ракета Р-500 (9М728). Розробка ракети Р-500 розпочалася у 1996 році, а перший пуск було здійснено на полігоні Капустін Яр 29 травня 2007 р. Державні випробування комплексу почалися у 2008 році з планами прийняти на озброєння у 2009 році. Однак фактично ракету 9М728 було прийнято на озброєння лише у 2013 році.
Про ракету 9М729 збільшеної дальності достеменно відомо ще менше. Вважається, що її розробка почалася у середині 2000-х років. Перший випробувальний пуск нової ракети відбувся у 2008 році на полігоні Капустін Яр. У 2015 році повідомлялося про плани у поточному (2015) році завершити державні випробування нової ракети 9М729 для ракетного комплексу «Искандер-М».
Ще до завершення випробувань, у 2014 році, США звинуватили Росію у порушенні ДРСМД розробкою неназваної крилатої ракети. Тоді про це повідомило видання The New York Times. За даними видання, тодішній президент Барак Обама написав листа своєму російському колезі Володимиру Путіну, в якому зазначив, що Вашингтон розглядає випробування такої ракети як можливе порушення ДРСМД. Адміністрація Обами обговорювала це питання з Москвою, але утрималася не тільки від санкцій за порушення одного з ключових договорів, а й навіть від різких публічних висловлювань і дій. Очевидно, сподіваючись, що з Кремлем можна домовитися. Як ідеться в заяві Держдепартаменту США, опублікованій 4 грудня 2018 року, з 2014 року США п’ять разів порушували це питання на двосторонніх зустрічах технічних експертів, але реакцією Росії було «заперечення, навмисне заплутування і неправда».
Після приходу в Білий дім адміністрації Дональда Трампа у 2017 році США вперше публічно назвали конкретний тип ракети, яка нібито порушує ДРСМД, — 9М729. Це зробив наприкінці листопада 2017 року член Ради національної безпеки Крістофер Форд, виступаючи в Центрі імені Вудро Вільсона у Вашингтоні.
За інформацією американської розвідки, Росія спочатку провела льотні випробування 9М729 на відстань, що «набагато перевищує» дозволені 500 кілометрів, зі стаціонарної пускової установки, а потім випробувала цю саму ракету з мобільної установки, але на відстань менше ніж 500 кілометрів — для заплутування слідів.
Своєю чергою Росія всіляко заперечувала порушення ДРСМД та на початку 2019 року провела публічну демонстрацію, яка мала нібито довести відсутність порушення. При цьому був продемонстрований транспортно-пусковий контейнер (ТПК) нової ракети та заявлено, що збільшення довжини більш ніж на пів метра пов’язане не зі збільшенням бака, а отже й дальності ракети, а стало наслідком «доопрацювання головної частини та системи управління».
Однак такі заперечення не переконали США, які вийшли з Договору ДРСМД. Показово, що фактично відразу після розірвання договору Росія заявила про «намір» збільшити дальність польоту ракети 9М729 до «2–3 тисяч кілометрів».
Однак найзагадковішою залишається ракета 9М727, про існування якої стало відомо лише завдяки аналізу уламків ракет, якими Росія обстріляла Україну після початку повномасштабного вторгнення. Окрім самого факту існування таких ракет та того, що вони подібні за характеристиками до ракет 9М728 і 9М729, більше нічого не відомо.
Точні технічні характеристики ракет наразі невідомі, лише приблизні оцінки. Загальноприйнято, що крилаті ракети комплексу «Искандер-К» є фактично адаптованими під наземні пускові установки ракетами 3М-14 «Калібр». Іншим підходом можна вважати, що обидві системи створені на базі ракети КС-122 та мають «загального предка». Однак незалежно від того, під яким «соусом» це подавати, суть залишається в тому, що ракети «Искандер-К» та 3М-14 «Калібр» є глибоко уніфікованими виробами (підтверджено аналізом уламків ракет, знайдених в Україні).
Вважається, що крилата ракета Р-500 (9М728) має довжину близько 6,2 метра (без стартового двигуна — 7,4 м у ТПК), діаметр близько 0,5 метра, розмах крил приблизно 3,08 метра та стартову масу близько 2000 кг. Вона здатна нести бойову частину масою близько 500 кг. Дальність польоту офіційно заявляється до 500 км. Для запуску використовується пускова установка 9П78-1, яка може нести дві ракети, така сама, як і для запуску балістичних ракет «Искандер-М».
9М729 має ТПК, довший на 53 см порівняно з 9М728, при збереженні того самого діаметра. Попри офіційні російські заяви, вважається, що це збільшення відбулося завдяки збільшенню бака для палива, а не бойової частини чи приладового відсіку, та, за оцінками, має дальність близько 2500 км (за іншими — 1500 км). Довжина виявлених в Україні зразків основної ступені ракет 3М-14 виявилася близько 7,1 м. Ймовірно, 9М729 має приблизно такі самі розміри.
При цьому через збільшення довжини ракета не може використовувати стандартні пускові установки. Для неї була створена нова пускова установка на базі шасі МЗКТ-7930, яка може нести чотири ракети 9М729. Це підтверджує висновок про те, що ці ракети є сухопутним варіантом «Калібрів», оскільки ця пускова установка є ідентичною до тієї, що пропонувалася для комплексу «Калібр-М» — наземного варіанту розміщення ракет «Калібр». За оцінками американської розвідки, станом на 2017 рік на озброєнні Росії вже знаходилися дві батареї ракетних комплексів, оснащених ракетами 9М729.
Як маршовий двигун ракети використовують реактивний двигун «Изделие 37-01Э» / ТРДД-50Б, аналогічний тому, що застосовується на ракетах 3М-14. Це дозволяє ракетам розвивати швидкість близько 240 — 260 метрів на секунду. Що спростовує поширений міф, про те що ці ракети принаймні частково летять по балістичній траєкторії, або мають надзвукову швидкість.
Для навігації використовується комбінована система інерційної та супутникової навігації, а також орієнтування за картою рельєфу місцевості за допомогою радіовисотоміра та системи інфрачервоних камер, які порівнюють фактичну “картинку” місцевості, над якою пролітає ракета, із закладеною в базу даних мапою. Тому системи РЕБ проти таких ракет неефективні. За деякою інформацією, ракети також можуть оснащуватися радіолокаційною головкою самонаведення для точного ураження цілі на кінцевій ділянці, однак надійного підтвердження цій інформації знайти не вдалося.
Окрім того, на ракетах можуть використовуватися певні елементи системи стелс. Так, на деяких ракетах було виявлено використання радіопоглинаючого матеріалу в місцях, які створюють найбільшу радіолокаційну сигнатуру — на кромці повітрозабірника, крилах, а також на обтічнику ракети.
Попри те, що на перший погляд «Искандер-К»/«Калібр» це класичні крилаті ракети, які мають відносно легко перехоплюватися системами ППО, статистика їхнього збиття значно гірша, ніж крилатих ракет повітряного старту — Х-101/Х-55.
Згідно зі звітом Олександра Сирського у серпні 2024 року, Збройні сили збили приблизно 80% ракет типу Х-101/Х-55, тоді як ракет типу «Калібр» — близько 50%, а «Искандер-К» — лише 37%.
Однією з причин такого низького показника є те, що, тоді як ракети типу Х-101/Х-55 запускаються з літаків стратегічної авіації, яку за допомогою партнерів можна виявити за кілька годин до фактичного пуску ракет і, відповідно, приготуватися, носії крилатих ракет наземного, а меншою мірою — морського старту, відстежувати значно важче. Тому вони можуть досягати ефекту раптовості удару.
Окрім того, ракети «Искандер-К» часто використовують для ударів по прифронтових цілях, як це було під час нещодавнього удару по Харкову. А отже, вони долають значно меншу кількість зон ППО, ніж при ударах углиб території.
Підтримати нас можна через:
Приват: 5169 3351 0164 7408 PayPal - [email protected] Стати нашим патроном за лінком ⬇
Підпишіться на розсилку наших новин
або на наш Телеграм-канал
Дякуємо!
ви підписалися на розсилку наших новин
