Що відомо про елітні російські підрозділи БПЛА: «Рубикон» та «Судный день»

З початку повномасштабного вторгнення як армія РФ так і Сили оборони України досягли значного розвитку у виробництві та застосуванні безпілотників. І як в України є свої елітні підрозділи БПЛА, так і в Росії є такі — наймедійніші та найвідоміші з них це «Центр перспективных беспилотных технологий “Рубикон”» та «Судный день».

«Рубикон»

«Центр перспективных беспилотных технологий “Рубикон”», попри флер елітності та постійне наголошення російських ЗМІ на «секретності», є одним із найвідоміших та публічно активних російських проєктів у сфері БПЛА. Росія формує власні сили безпілотних систем, і «Рубикон» є одним із ключових елементів у цій системі, тому отримує значне фінансування.

Про російський «Центр перспективных беспилотных технологий “Рубикон”» вперше стало публічно відомо в жовтні 2024 року після того, як центр проінспектував міністр оборони Андрій Бєлоусов. За офіційною версією, «Рубікон» створений за особистим дорученням Бєлоусова на базі одного з російських підрозділів безпілотної авіації ще в серпні 2024 року; однак офіційний канал «Рубікона» заявляв, що проєкт існує щонайменше з липня 2024-го.

Структура

«Рубикон» — це не просто група операторів БПЛА, а розгалужена структура високого рівня, що відповідає за централізовані закупівлі й розробку безпілотних систем, впровадження тактик, методик і процедур застосування наземних і морських дронів. Ключовим завданням центру визначено підготовку висококваліфікованих інструкторів у сфері безпілотної авіації, передачу досвіду особовому складу діючих з’єднань і військових частин та навчання операторів БПЛА.

Аналітичний відділ центру узагальнює інформацію про застосування різних безпілотників, аналізує дані відеоконтролю з передової, а також виробляє пропозиції щодо найефективнішого використання БПЛА.

Ключова особливість «Рубикона» — максимальна гнучкість у розробці та впровадженні нових безпілотних систем.

За словами самих росіян, дисципліна в підрозділі — військова, але керування процесами та командами ближче до технологічної компанії: свобода підбору рішень, відсутність надмірного формалізму та ставка на ініціативу. Подібний підхід дозволяє швидко закривати тактичні запити — наприклад, розробляти нестандартні боєприпаси для дронів, тестувати нові системи РЕБ або ППО та в найкоротші строки ставити їх на озброєння.

Фактично пристворені «Рубикона» росіяни відійшли від традиційної для себе максимальної централізації. Створена гнучка «горизонтальна» структура, яка поєднує досвід операторів БПЛА з фронту, підприємства «народного ОПК» (мережа ентузіастів, кустарних майстерень і малих заводів) та щедре фінансування від Міністерства оборони РФ для серійного виробництва.

Саме підрозділи цього центру першими в російській армії почали масово застосовувати оптоволоконні FPV та дрони-перехоплювачі. Станом на середину вересня, повідомлялось, що дрони-перехоплювачі «Рубикона» досягли рубежу 1000 БПЛА літакового типу, уражених у небі СВО.

Окрім навчальних, аналітичних та дослідних груп, у складі центру також існують бойові підрозділи, які прикомандировані до визначених пріоритетних напрямів фронту та використовують напрацювання, створені іншими російськими підрозділами. Якщо навесні 2025 року було публічно відомо про 7 загонів «Рубикона» чисельністю приблизно 130–150 осіб кожен, то станом на осінь «Рубикон» вже має 12 загонів, включаючи нещодавно створений загін морських безпілотників. Кожен загін має власну логістику та загони евакуації.

Окрім створення власних загонів, відомо, що «Рубикон» також розширює свої ряди, поглинаючи інші дронові угрупування. Наприклад, до нього приєдналася БПЛА-група 110-ї мотострілецької бригади РФ, що діяла на схід від Покровська. Тому окремі групи центру «Рубикон» можна зустріти фактично на всіх напрямах фронту.

До середини січня 2025 року канал «Рубікона» діяв майже виключно в Курській області. Однак після витіснення українських військ зі Суджі географія їхньої роботи почала розширюватися. Підрозділи почали діяти на Куп’янському та Покровському напрямах. Починаючи з травня, «Рубикон» діє переважно в Донецькій області, підтримуючи наступ РФ у районі Покровська — Костянтинівки. Однак їхня активність також фіксується на Куп’янському, Лиманському, Сумському, Новопалівському та Запорізькому напрямках, хоча й значно менш інтенсивна.

За інформацією осінтерів, які відстежують формування та переміщення російських військ, російський план полягає в створенні групи «Рубикон» у кожному угрупованні військ: Північ, Центр, Захід, Південь, Схід та Дніпро.

Засоби

Як стверджують аналітики, особливістю «Рубикона» є потужна радіоелектронна розвідка, що допомагає ефективно знаходити українські безпілотники та їхніх операторів.

«Рубикон» застосовує майже всі основні ударні й розвідувальні дрони, які перебувають на озброєнні армії РФ, крім «Шахедів». Це звичайні й оптоволоконні FPV-дрони ВТ-40 та КВН, ударні БПЛА «Молния» та «Ланцет», розвідувальні БПЛА компанії ZALA, «Орлани», безпілотники SuperCam, спеціалізовані ППО-дрони.

Влітку до цього списку додалися й морські безпілотники. У липні в Балтійському морі пройшли російські навчання «Июльский шторм», важливою частиною яких стало відпрацювання використання морських безпілотників із ураженням імітатора корабля противника. Кадри цих навчань показані у фільмі «Рубікона».

Рекрутер «Рубикона» з числа співробітників російського Міноборони у переписці з Радіо Свобода підтвердив, що наразі центр веде набір операторів морських безпілотників.

«У них чітка структура з вузькоспеціалізованими фахівцями. Кожен загін “Рубикона” має власний профіль: одні зосереджені на FPV-дронах, інші — на протидії українським розвідувальним БПЛА, треті борються з нічними бомбардувальниками, четверті застосовують ударні дрони “Молния”», — пояснює Роб Лі, науковий співробітник Інституту досліджень зовнішньої політики, у коментарі Радіо Свобода.

Домашня база

Центр «Рубикон» відсутній у російських базах юридичних осіб і не асоціюється публічно з жодним військовим підрозділом Міноборони. Але за допомогою аналізу відкритих джерел журналістам Радіо Свобода вдалося з’ясувати ім’я начальника центру та визначити його основну базу.

Прізвище та ініціали начальника Випробувального центру перспективних безпилотних технологій (ВЦПБТ) «Рубикон» з’являються в інтернеті лише двічі: у листах подяки, опублікованих на сайті благодійного фонду «Братське серце», що допомагає учасникам війни з Україною і має у наглядовій раді переважно вихідців із російських спецслужб — СЗР і ФСБ. Обидва листи датовані 24 липня 2025 року й підписані «гвардії полковником, начальником ВЦПБТ “Рубікон” С.В. Будниковим».

Сергій Вікторович Будников народився 24 грудня 1987 року в Бєлгороді. У 2010–2012 роках служив у 61-й окремій гвардійській бригаді морської піхоти в Мурманській області, а згодом щонайменше до 2019 року — у 9-й гвардійській артилерійській бригаді в місті Луга Ленінградської області, де наприкінці служби обіймав посаду начальника штабу.

За даними розслідування, центр «Рубикон» займає зал D і частину залу C у південній частині виставкового комплексу «Патриот» у Підмосков’ї. Ключовим для визначення місцезнаходження бази став сюжет пропагандиста Володимира Соловйова, в якому монтажери не заблюрили деякі характерні ознаки.

У сюжеті Соловйова монтажери не заблюрили табличку над входом до туалету з характерним дизайном і світлове табло, яке змінює напис «туалет» з російської на англійську. Цей елемент, а також облицювання колон і обладнання, збігаються з деталями, зафіксованими на численних фото з виставок які проходили в центрі.

22 травня 2025 року конгресно-виставковий центр «Патриот» зазнав удару українського безпілотника «Лютий». За три дні після цього там почали споруджувати вежу для системи ППО «Панцирь», будівництво якої завершили 16 червня.

Про те, що первинний відбір у «Рубикон» здійснюється в Москві, після чого відібраних відправляють «у зону СВО», журналістам Радіо Свобода розповів один із рекрутерів центру. За його словами, після відбору навчання операторів БПЛА та інших спеціалістів відбувається «на базі загону, куди потрапить контрактник».

Одноразова виплата, якою «Рубикон» приваблює новобранців, також відповідає сумі, що її видають за укладання контракту в російській столиці: 2,3 млн рублів із урахуванням федеральної надбавки в 400 тис. Це підтверджує геолокацію домашньої бази центру.

«Судный день»

Ще одним відомим і медійно активним, але значно менш публічним є проєкт «Судный день». Вони позиціонують себе як приватну ініціативу яка займається навчанням операторів, виробництвом та забезпеченням дронами російських підрозділів на «безкоштовній» основі.

Вважається, що «Судный день» починався як частина добровольчого загону БАРС-32, відомого як «батальйон імені Судоплатова», у липні 2023 року. Тоді, російський проєкт «Архангел», який займається виробництвом FPV-дронів та навчанням операторів безпілотників, розпочав навчання бійців батальйону.

Окрім приміщень для навчання управління безпілотниками, створені майстерні для ремонту, прошивання і збирання дронів, оснащені 3D-принтерами. У лютому 2023 року це переросло в окремий комерційний проєкт — «Судоплатов. Судный день». Насамперед «Судный день» орієнтований на виробництво та постачання Міністерству оборони РФ FPV-дронів ВТ-40 (ПВХ-1), як звичайної, так і оптоволоконної версії. Саме дрони цього типу стали одними з перших масових російських оптоволоконних дронів. FPV-дрони збирають на декількох виробничих майданчиках; зокрема їхнім виробництвом займається компанія «РУСТАКТ».

Дрони ВТ-40 названі на честь колаборанта Владлена Татарського, який до ліквідації допомагав із просуванням розробки в владних кабінетах. За словами «командира спецгрупи Міноборони Росії», міністерство надало приватній ініціативі максимальне сприяння — від ресурсів до спрощення бюрократичних процедур у ланцюгу логістики.

Водночас дрони ВТ-40 неодноразово викликали скандали в російських «навколовоєнних» пабліках через проблеми з якістю, повільну адаптацію до зміни частот керування та звинувачення у лобіюванні власних інтересів і корупції в Міністерстві оборони.

Окрім виробництва дронів, відомо, що на базі проєкту діють навчальні центри операторів безпілотників. У листопаді 2023 року Міноборони Росії повідомило про створення на базі «батальйону Судоплатова» школи операторів безпілотників. З того часу навчання розширене та проводиться на базі військових полігонів, зокрема поблизу лінії фронту, через що вони вже потрапляли під ракетні удари Сил оборони.

Також відомо, що на базі проєкту створено принаймні два загони операторів безпілотників, які діють у Харківській та Донецькій областях. Ймовірно, аналогічно до «Рубикона», вони прикомандировані до лінійних підрозділів на пріоритетних ділянках фронту. Ці загони здебільшого використовують FPV-дрони ВТ-40 та ударні безпілотники літакового типу «Молния».

Інші російські елітні підрозділи БПЛА

Окрім цих двох елітних і медійно відомих підрозділів БПЛА, в армії РФ існує значна кількість менш медійно відомих спеціальних підрозділів, не кажучи вже про операторів БПЛА у лінійних частинах.

Зокрема, варто виділити сформовану у 2023 році окрему бригаду безпілотної авіації у складі ВКС РФ — ГРОМ «Каскад», яка має у своєму складі два розвідувально-ударні батальйони, що використовують БПЛА ZALA/Lancet, Орлан-30, SuperCam і FPV, та один спеціалізований розвідувальний батальйон, який, зокрема, займається наведенням ударів балістичних ракет.

Окрім того, високою ефективністю та інноваційністю відрізняються підрозділи БПЛА у складі ВДВ; саме вони першими після «Рубикона» почали систематично розвивати дрони-перехоплювачі для протидії українським безпілотникам.

Варто також згадати, що наразі триває активне формування окремих полків безпілотних систем у сухопутних військах та на флоті.