FPV-дрон (від англ. First Person View — «вид від першої особи») — це безпілотник, яким оператор керує, бачачи зображення з його камери в реальному часі через спеціальні окуляри або монітор. Такі дрони, що спершу були спортивними й розважальними, стали однією з головних видів зброї російсько-української війни: дешевий FPV-дрон здатен знищити техніку вартістю в мільйони доларів.
Масове застосування FPV-дронів у бойових діях між українськими та російськими силами, кардинально змінило картину сучасної війни.
Вдале застосування одного або декількох дешевих дронів може знищити техніку вартістю мільйони доларів.
Розглянемо у чому полягає особливість FPV-дронів та їхні бойові можливості з ураження техніки і живої сили.
FPV-дрон
FPV-дрони – вид безпілотників, керування якими здійснюється за допомогою функції “вигляд від першої особи” (англійською абревіатура означає FPV – First Person View). Це функція передавання відео в реальному часі з камери, що встановлена в передній частині БПЛА. Оператор керує безпілотником за допомогою пульта і бачить місцевість навколо безпілотника в реальному часі за допомогою спеціальних окулярів, так, ніби він сидить усередині самого безпілотника, подібно до пілота.
Це не військова техніка, такі дрони в цивільному житті використовують для розваг, наприклад, у спортивних перегонах. Вони можуть нести корисне навантаження, при цьому у FPV-дронів немає автопілота і вони літають без GPS.
Дрони проявляють виняткову маневреність і здатні швидко змінювати напрямок руху. Це потребує високого рівня майстерності та підготовки. Через те, що оператору доводиться вручну керувати всіма процесами польоту. Характеристики залежать від конкретної моделі, FPV-дрони можуть розвивати швидкість понад 100 кілометрів на годину і більше.
Під FPV-дронами в російсько-українській війні мають на увазі швидкісні квадрокоптери, керовані за допомогою спеціальної гарнітури.
Військові використовують FPV-дрони у ролі камікадзе з різними бойовими частинами, а також для скидів боєприпасів на противника після чого безпілотник повертається. Такі безпілотники активно використовуються під час війни Росії проти України. У навчених руках FPV дрони-камікадзе є високоточною зброєю, яка здатна уражати різну броньовану техніку і знищувати особовий склад ворога.
Дрони можуть нести боєприпаси різних типів та різної ваги, залітати у окопи і траншеї та вікна будівель, окрім того потрапляти у люки і двері ворожої техніки. Такі дрони дають можливість уражати ворожі цілі на дистанціях до 10 і можливо, більше кілометрів.
Війна з Росією
Українські військові активно застосовують FPV-дрони практично із самого початку повномасштабного російського вторгнення. Ними оперують різні підрозділи ЗСУ, Нацгвардії, СБУ та Сили спецоперацій і бійці ГУР й інші підрозділи. Зазвичай військові діють невеликими групами, які склаються з операторів і їх помічників (штурманів, тощо). Іноді FPV дрони-камікадзе або зі скидом, діють у парі з розвідувальними коптерами – це забезпечує більшу ефективність застосування та ситуаційну обізнаність для операторів.
У 2022 році такі дрони під потреби військових почали масово збирати та закуповувати вже готові різні волонтерські ініціативи, а потім до цього процесу доєдналися і приватні підприємства.
На фронті дрони з високою точністю залітають у ворожі бліндажі, люки танків та бронемашин і автомобілів.
Одна з великих переваг FPV-дронів – їхня ціна і висока точність застосування. Найкращі моделі коштують удвічі дешевше за звичний квадрокоптер Mavic. До прикладу, безпілотник, що коштує до 1000 доларів здатен нести на собі заряд, який у разі успішного влучання може уразити і навіть повністю знищити БМП чи танк противника вартістю кілька мільйонів.
Виробництво FPV-дронів
Спочатку волонтерські групи та приватні виробники використовували комплектуючі куплені переважно в Китаї.
Зараз виробництво поставлено на потік, і йдеться вже про мільйони FPV-дронів на рік. Виробники наразі працюють над диверсифікацією постачання деталей і налагодження випуску окремих складових вже в Україні, щоб бути менше залежними від зовнішнього ринку.
У липні 2023 року в Міністерстві оборони України повідомили, що, починаючи з лютого 2022 року, взяли на озброєння чи в експлуатацію 28 моделей безпілотників різних типів від українських виробників.
«Серед них, у тому числі, 9 моделей дронів-камікадзе, серед яких 3 літакового типу, а також 6 моделей FPV-дронів. Загальна кількість поставлених до Збройних сил України БПЛА і дронів в рамках закупівель Міноборони налічує тисячі одиниць», – йшлося в повідомленні.
За твердженням відомства, після спрощення процедури для виробників восени 2022 року термін прийняття нової техніки в експлуатацію скоротився з двох років до кількох тижнів.
У серпні 2023 року, радник міністра з питань стратегічних галузей промисловості Ярослав Олійник на конференції iForum, повідомив, що вже три вітчизняні державні заводи почали виробництво FPV-дронів.
Також він наголосив, що Мінстратегпром працює для масштабування та розвитку ринку українських БПЛА, шукаючи шляхи партнерства державних та приватних виробників. Крім того, проводиться локалізація виробництва комплектуючих в Україні та співпраця з міжнародними інвесторами, фондами і виробниками.
“Мілітарний” наводить лише декілька прикладів реалізованих в Україні проєктів по FPV-дронам.
У вересні 2023 року Міноборони допустило до експлуатації в Збройних Силах України вітчизняний ударний FPV-дрон KH-S7, який призначений для ураження різноманітних рухомих та стаціонарних наземних цілей.
Дрон почали розробляти з літа 2022 року. У команду зібралися однодумці, серед яких були інженери та військові, що раніше разом цікавились та роками займалися БПЛА, як хобі.
Заявлено, що FPV-дрон KH-S7 несе штатно корисну вагу в 1 кілограм на відстань 7 км, потужності вистачає і на більше, але є багато умов. За словами розробників, цей безпілотник українські військові застосовували на дальності 9,5 кілометрів. Виробник зараз займається масштабування випуску дронів для задоволення наявних потреб українського війська.
Також в Україні працюють над FPV-дронами з самонаведенням. Зокрема, у цьому напрямку працюють фахівці компанії AirUnit. У компанії пояснюють, що за умови наявності такої системи, оператору БПЛА потрібно буде лише захопити ціль виділивши об’єкт на екрані, далі в справу вступить програмне забезпечення.
При наявності такої системи вирішується проблема втрати зв’язку і промаху дрона, що може статися під час пікірування на ціль.
В Україні також розробляють і виготовляють боєприпаси для скиду з FPV-дронів. Зокрема, волонтери з проєкту «Сталеві Шершні» створили спеціальний шрапнельний боєприпас з готовими уражаючими елементами у вигляді металевих кульок, призначений для боротьби з живою силою противника.
Шрапнельний боєприпас має механічний носовий наколювач. Діаметр корпусу становить 63 мм та вага в повністю зібраному вигляді становить 800 г.
Для завдавання ударів з повітря за допомогою нових боєприпасів оператори БПЛА використовують метод пікірування. Такий підхід до застосування дає змогу використовувати FPV-безпілотники по кілька разів.
У жовтні 2023 року, Кабмін ухвалив рішення, яким максимально спростив імпорт матеріалів для виробництва боєприпасів і бойових частин для БПЛА.
Перед цим в Україні офіційно вивели в окрему категорію боєприпаси для безпілотників. Наразі українські безпілотники застосовують кустарно адаптовані для скидування з розвідувальних БПЛА/підвісу під FPV-дрон штатні боєприпаси, а також саморобні вироби сумнівної якості.
Бойова робота FPV-дронів
Українські бійці Сил оборони застосовують FPV-безпілотники для знищення різної військової техніки та живої сили російської окупаційної армії.
Наведемо лише кілька прикладів ударів цими дронами, що призвело до втрати в силах загарбників.
У червні українські військові показали застосування FPV-дронів для ураження російських універсальних мінних загороджувачів (УМЗ) на базі бортової вантажівки ЗИЛ-131В, що призначені для дистанційної постановки протитанкових, протипіхотних та змішаних мінних полів.
У липні 2023 року на бахмутському напрямку FPV-дрон під управлінням оператора СБУ повністю знищив важку вогнеметну систему ТОС-1А «Солнцепек».
Для ураження обрали безпілотник «Пегас», який придбали в межах проєкту «Армія дронів» за кошти компанії Everstake. «Пегас» виготовляють із недорогих іноземних деталей та оснащують бойовою частиною. Такі безпілотники передають багатьом підрозділам Збройних Сил та Службі безпеки України.
У Луганській області українські військові FPV-дроном уразили пускову установку зенітно-ракетного комплексу «Бук» окупантів.
Російський комплекс протиповітряної оборони уразили бійців роти ударних безпілотних авіаційних комплексів «АХІЛЛЕС» 92-ї окремої механізованої бригади.
Наприкінці 2023 року українські військові проводили наступальну операцію навколо Бахмута, щоб оточити ворожі сили і не дати росіянам перекинути підрозділи звідси на південь.
Для цього зокрема активно використовують FPV-дрони, якими уражають автомобілі та бронетехніку російських окупантів. На цей напрямок, зокрема і Головне управління розвідки направило своїх операторів дронів-камікадзе.
Українські військові також цілеспрямовано полюють за російськими операторами дронів для їхньої ліквідації.
Нещодавно ударний FPV-безпілотник знищив російських операторів БПЛА на Херсонщині. Дрон влучив у вікно квартири багатоповерхового будинку, де були розташовані окупанти.
Внаслідок влучання у приміщенні відбулась вторинна детонація, що може бути пов’язано із вибухом боєприпасів або ж підготовлених до запуску ворожих дронів-камікадзе. Це була бойова робота українського FPV-дрона підрозділу безпілотних літальних комплексів “Ластівка” 11 бригади НГУ.
Сили оборони України почали застосовувати FPV-дрони з бойовою частиною, яка уражає цілі шляхом підриву у повітрі уламково-фугасної або шрапнельної бойової частини.
На опублікованих кадрах видно застосування ударного безпілотника для ліквідації п’ятьох російських військових, що сховались за згорілим корпусом БМД-2.
Почувши звук квадрокоптера окупанти вчасно зреагували та покинули місце потенційного влучання, однак замість пікірування FPV-дрон здетонував у повітрі прямо над росіянами. Четверо з них опинились у зоні ураження та, вірогідно, отримали поранення.
FPV в Росії станом на осінь 2023 року
З початку масового застосування FPV-дронів на фронті українськими Силами оборони, РФ відставали у цьому сегменті БПЛА.
Однак згодом, росіяни розгорнули серійне виробництво таких дронів. Це пов’язано з вливанням великих коштів, які країна -агресор спрямувала у військово-промисловий комплекс. Масове виробництво таких безпілотників розпочалося у другій половині 2023 року. Тепер російські окупанти в змозі застосовувати на фронті проти українських захисників, тисячі FPV-дронів.
Українські військові захопили серійний російський FPV дрон-камікадзе «Бумеранг», який міністерство оборони РФ презентувало 1 березня 2023 року.
Цей російський безпілотник виготовляють з текстоліту. Він має деталі іноземного виробництва. На нього встановлюється акумулятор, камера Foxeer, відеопередавач Reaper Extreme, чотири електродвигуни F80 PRO KV1900, антена та приймач BetaFPV.
Підсумки
Поява на фронті російсько-української війни FPV-безпілотників, здатних виконувати різні бойові завдання, сприяла розвитку цього сегмента БПЛА. Такі дрони можуть уражати техніку та живу силу противника як у ролі дронів-камікадзе, так і як багаторазові безпілотники, оснащені механізмами скидання боєприпасів на ціль.
Вони становлять велику небезпеку, що змушує шукати нові підходи у тактиці застосування підрозділів на полі бою, нові методи захисту військової техніки, розвитку невеликих за розміром засобів РЕБ для захисту окремої одиниці техніки чи окопу від ураження FPV-дронами.
Бо вдале застосування одного чи декількох таких дешевих безпілотників призводить до зниження або виведення з ладу будь-якої, в тому числі й дороговартісної військової техніки. Що є неспівставно витрачених коштів на виробництво/закупівлю FPV-БПЛА і вартість і часу на виробництво нового танка чи БМП.
ПІДТРИМАЙ РОБОТУ РЕДАКЦІЇ "МІЛІТАРНОГО"
«Залізо майже не змінилося з 2022-го — все вирішує софт» — Архей, командир взводу РЕБ в «Азові», про еволюцію частот, детекцію й подавлення
Радіоелектронна боротьба на фронті змінюється швидше, ніж більшість інших сфер: противник постійно розширює діапазони керування й відеозв'язку дрон...
«Поки ми вбивали одних — вже йшли інші» — полковник Артем Холодкевич про перше зіткнення з підрозділами КНДР, бойовий шлях від Маріуполя до Курщини та поранення на Херсонщині
Наприкінці 2024 року на Курщині українські бригади вперше в цій війні зіткнулися з підрозділами Корейської народно-демократичної республіки — супро...