Довгий шлях еволюції Шахедів: що змінилось за три роки застосування

Довгий шлях еволюції Шахедів: що змінилось за три роки застосування

Дмитро Шумлянський

Дмитро Шумлянський

31 Жовтня, 2025
11:01
Виробництво дронів-камікадзе Shahed. Фото: РосЗМІ
Новини

Довгий шлях еволюції Шахедів: що змінилось за три роки застосування

Дмитро Шумлянський

Дмитро Шумлянський

31 Жовтня, 2025
11:01
Виробництво дронів-камікадзе Shahed.
Виробництво дронів-камікадзе Shahed. Фото: РосЗМІ

За три роки, з моменту першого застосування росіянами у вересні 2022 року ударних безпілотників Shahed-136, його російські копії «Герань-2» та «Гарпия» пройшли значний шлях еволюції від звичайного багатовузлового збирання до самостійних виробів з численними модифікаціями та покращеннями.

Типи шахедів

Глобально ударні безпілотники типу шахед можна розділити на три типи за виробником: іранські Shahed-131 та Shahed-136 і їх реактивні версії, та російські «Герань-2» та її реактивні версії виробництва Алабуги, а також «Гарпия-А1» виробництва «Ижевский электромеханический завод „Купол“».

З примітного — обидва російські дрони під час запуску позначаються як «Герань», однак мають певні конструктивні відмінності та розрізняються за серіями виробів. Наразі відомо про «Герань-2» серій М, Ы, Ъ, Э, ЭР виробництва «Алабуги» та «Гарпия-А1» серій К, КБ, КЦ виробництва «Куполу».

Відомо, що «Герань-2» виробництва «Алабуги» має високу частку імпортних компонентів та більш просунуту електроніку, аніж «Гарпия-А1». Водночас вироби Іжевського заводу мають більший ступінь локалізації та більш спрощену конструкцію.

БпЛА Гарпія-А1 (перший) та БпЛА Герань-2 (другий). Фото Полковник ГШ

Відомо, що в Алабузі використовують іранські MADO MD 550, а на підприємстві в Іжевську — китайську копію двигуна Limbach 550. Водночас профільні оглядачі, які досліджують двигуни російських ударних дронів, відзначають, що вони перебувають у постійній модифікації із заміною окремих компонентів для оптимізації виробництва і, ймовірно, часткової локалізації.

Завод безпілотників у Росії

До виробництва іранських безпілотників у Росії залучена ціла мережа підприємств, які відповідають за випуск механічних частин, фюзеляжу, певних елементів електроніки тощо. Але кінцевими «заводами»-виробниками є компанія «Алабуга Машинери» та «Ижевский электромеханический завод „Купол“».

Нарізання та розклеювання вуглецевого волокна на матрицю фюзеляжу Shahed-136 / "Герань-2", російський завод "Алабуга". Фото: Мілітарний

Найбільше відомо про виробництво безпілотників в «Алабузі», завдяки зливам документів про переговори між Росією та Іраном.

На потужностях «Алабуга Машинери», що розташовані в особливій економічній зоні «Алабуга» (вул. Ш-2, будівля 5/12, приміщення 110), виготовляють фюзеляж, двигун та працюють з електронікою. Там же відбувається кінцеве складання.

Виробничий комплекс розміщений на базі індустріального парку «Синергия», котрий надає виробничі площі для підприємства. «Алабуга» була створена як пільгова податкова зона для локалізації виробництв іноземних компаній. Однак після повномасштабного вторгнення та накладення масштабних санкцій значна частина підприємств пішла з Росії. Водночас промислова база та вся необхідна інфраструктура вже були створені, тому об’єкт було переформатовано під нові потреби.

Відомо, що об’єкт постійно розширюється та для компенсації нестачі робочої сили залучає до роботи студентів місцевого коледжу, трудових мігрантів з країн Африки та Середньої Азії, а також працівників з КНДР.

Російський завод "Купол" після українського удару. Липень 2025. Росія. Джерело: ASTRA

Про завод в Іжевську відомо менше. Електромеханічний завод «Купол» — дочірня компанія російського державного виробника зброї «Алмаз-Антей».

Безпосередньо виробництво, за інформацією Reuters, отриманою від джерел в європейській розвідці, організоване на окремому майданчику, який придбали ще в 2019 році. Спочатку планувалося, що на ньому виготовлятимуть обладнання для атомних електростанцій.

Детальніше про налагодження виробництва «шахедів», яке коштувало росіянам щонайменше 1,2 млрд доларів, ви можете прочитати в нашому спеціальному матеріалі «Дитяча праця, золото та іранські запчастини: як влаштований російський завод “шахедів”?».

Нові версії безпілотників

За три роки використання, окрім технічного вдосконалення самих безпілотників, росіяни також почали застосовувати дві принципово інші версії «шахедів» — реактивну версію та FPV-версію з встановленою камерою, у тому числі й тепловізійною.

Їх не можна назвати новими, оскільки такі версії безпілотників демонструвалися російській делегації в Ірані ще у квітні 2023 року.

Передбачалося, що локалізація відбудеться з найменшими витратами та в стислий термін, оскільки виробництво нових типів безпілотників здійснюватиметься на тих самих лініях, що й Shahed-136 (фюзеляж, двигун, авіоніка).

Водночас Іран запросив надзвичайно високу ціну за ці моделі безпілотників:

  • версія FPV — 900 тисяч доларів;
  • реактивна версія — 1,4 млн доларів.

«Шахед» з відеонаведенням

В Україні вперше було виявлено дрон-камікадзе «Шахед» із камерою, системою прямого радіоуправління з РФ і модулем машинного зору у червні 2025 року.

Уламки російського Shahed-136 з тепловізійною камерою, червень 2025. Фото: t.me/eRadarrua

В одному із документів, датованих 2022 роком, було наведено принцип застосування безпілотного комплексу, до складу якого, окрім самого Shahed-236, також входить аналогічний дрон-ретранслятор та станція управління. Заявлена дальність дії такого комплексу під управлінням оператора сягала 220 кілометрів.

У телеграм-каналі «Полковник ГШ» після ознайомлення з уламками та обладнанням дрона дійшли висновку, що це був ударний БпЛА Shahed-136 саме іранського виробництва, а не його російська версія. Подібного висновку дійшли також у ГУР.

«Машинний зір на базі модуля NVIDIA Jetson Orin (як у нового російського ударного дрона V2U) використовується як система кінцевого наведення на ціль, тобто як головка самонаведення у ракет», — зазначили у «Полковник ГШ».

Такі безпілотники використовуються росіянами не тільки для точного ураження стаціонарних цілей, але й рухомих. Наприклад, залізничних ешелонів у прикордонних районах України.

Реактивний шахед

Згідно зі злитими документами, іранський реактивний безпілотник Shahed-238 має дальність польоту 1000 км (в інших документах — 2000 км) та може підніматися на висоту до 9000 м. Його довжина становить 3,5 метра, розмах крила — 3 метри, а висота — 0,5 метра. Максимальна злітна маса досягає 370 кг (в інших документах — 250 кг). Бойова частина — масою 50 кг. У якості силової установки використовується турбореактивний двигун, що забезпечує максимальну швидкість до 600 км/год.

Реактивний ударний безпілотник Shahed-238, 2023 рік. Фото: ЗМІ Ірану

Такі характеристики роблять Shahed-238 фактично недосяжним як для мобільних вогневих груп, оснащених стрілецько-гарматним озброєнням, так і для дронів-перехоплювачів з електричними двигунами.

У лютому 2025 року Головне управління розвідки попереджало, що Росія налагоджує виробництво власного аналога реактивного Shahed-238 — «Герань-3» з малогабаритним турбореактивним двигуном, аналогічним тому, що використовується в Shahed-238. За інформацією розвідки, це має забезпечити швидкість польоту до 550–600 км/год та дальність 2500 км. Вперше уламки цих безпілотників публічно були зафіксовані на початку червня 2025 року.

Російські джерела опублікували відео з випробувань цих безпілотників, з яких можна побачити, що вони є подібними до реактивного Shahed-238, однак мають і відмінності.

Детальніше про цей безпілотник ви можете прочитати у нашому спеціальному матеріалі «Реактивний “Шахед”: не дешева ерзац-крилата ракета та нова загроза для України».

Технічні інновації в самих безпілотниках

Засоби навігації та керування

Починаючи з листопада 2023 року, дрони «Герань-2» почали оснащувати модемами з мобільним інтернетом. У червні 2025 року повідомлялося, що подібними системами оснащуються вже всі російські «шахеди».

Модуль передачі данних з GSM-модемом, знайдений у російському Shahed-136. Фото: «Схеми»

Всупереч поширеній думці, такі системи не використовуються для безпосереднього керування безпілотниками. Система передачі даних через українську мережу мобільного зв’язку надсилає через чат-боти популярних месенджерів дані про статус безпілотника — швидкість польоту, висоту, стан двигуна, координати.

Таким чином за втратами дронів російські військові розвідують сильні та слабкі райони протиповітряної оборони України.

У цих модемах фіксуються як SIM-картки українських операторів мобільного зв’язку, так і європейських, і навіть карти російського виробництва без будь-якого маркування.

Окрім того, росіяни інтегрували на «Шахед» 16-елементну завадозахищену CRPA-антену власного та китайського виробництва для систем супутникової навігації для протидії українським системам РЕБ.

16-елементна CRPA-антена навігаційної системи російського Shahed-136, що був збитий у ніч на 17 червня 2025. Фото: «Схеми»

Для «обману» такої системи необхідно мати щонайменше 17 просторово рознесених станцій РЕБ, які одночасно та скоординовано імітуватимуть хибний супутниковий сигнал. Для порівняння, перші версії іранських «шахедів» у 2022 році використовували 4-елементні антени.

Також відомо, про напівкустаре оснащення, звичайних, не радіокерованих шахедів відеокамерами, ймовірно, для фіксації наслідків ударів та виявлення зон роботи ППО.

Бойові частини

Бойові частини — це, напевно, елемент, у якому найбільше розгорнулася винахідливість російських інженерів. Це проявляється не тільки у збільшенні бойової частини з 50 до 90 кілограмів коштом певного зменшення дальності, але й у надзвичайно складній конструкції самих бойових частин та великій кількості їх різновидів.

Бойові частини дронів-камікадзе Shahed-136/Герань-2. Джерело: x.com/NHunter007

Станом на 2025 рік з відкритих джерел відомо про застосування таких типів 50-кілограмових бойових частин (БЧ) у «шахедах»:

  • проникаюча фугасна бойова частина;
  • тандемна бойова частина (проникаюча основна БЧ та кумулятивний предзаряд перед нею);
  • фугасно-запалювальна бойова частина «БСТ-52»;
  • уламково-фугасно-запалювальна бойова частина «БСФ»;
  • уламково-фугасно-запалювальна бойова частина «ОФЗБЧ-50»;
  • однотактна осколочно-термобарична бойова частина «ТББЧ-50М»;
  • однотактна осколочно-термобарична бойова частина підвищеної потужності;
  • шрапнельна бойова частина з повітряним підривом.

Також відомо про випадки застосування безпілотників, споряджених фанерними імітаторами бойових частин, для перевантаження української ППО.

Про 90-кілограмові бойові частини відомо менше. Відомо про використання:

  • кумулятивно-осколково-фугасно-запалювальних;
  • кумулятивно-осколково-фугасних;
  • уламково-фугасно-запалювальних;
  • напалмових бойових частин.

Вони також можуть посилюватися додатковими накладками з готовими уражальними елементами.

90 кг бойова частина Шахеда КОФЗБЧ. Фото Міни та кава з канапками!

Для прикладу складності конструкції: фугасно-запалювальна бойова частина «БСТ-52» складається з корпусу з кришкою, розривного заряду, восьми запалювальних гермоелементів ГЭ30М, кумулятивної виїмки, порошкоподібного запалювального заряду в кумулятивній виїмці, кришки кумулятивної виїмки, запального стакана з детонатором, який закритий алюмінієвою прокладкою. Корпус, кришка корпусу, запальний стакан, корпуса гермоелементів виготовлені з алюмінію; облицювання кумулятивної виїмки, кришка облицювання кумулятивної виїмки та кришки гермоелементів виготовлені зі сталі.

Фугасно-запалювальна бойова частина «БСТ-52». Фото з відкритих джерел

Фото з відкритих джерелЯк вибухівку використано суміш на основі октогену, ЕГДН, перхлорату барію та порошку алюмінію. Заряд гермоелементу виготовлений на основі перхлорату барію та порошків різних металів. Гермоелементи ГЭ30М також застосовуються у бойових частинах ракет Х-101.

Окрім того, «шахеди» почали оснащувати підкрильними контейнерами для викидання корисного навантаження по маршруту. Підтверджено застосування ударних безпілотників для мінування українських логістичних шляхів за допомогою мін ПТМ-3, скидання пропагандистських листівок та, ймовірно, невеликих уламково-фугасних зарядів.

Протитанкова міна ПТМ-3 зі збитого дрона "Герань/Шахед" над Сумщиною. Серпень 2025. Джерело: Поліція України

Пускові установки «шахедів»

Відомо про існування декількох типів пускових установок, які використовують росіяни:: напівстаціонарні катапультимобільна пускова для запуску дрона з ракетним прискорювачем та запуск з автомобіля.

На стаціонарних «дронопортах» використовуються здебільшого запуски з великих катапульт, які стаціонарно встановлені на захищеній позиції. Також будуються спеціальні злітні смуги, на яких розганяється машина та надає дрону початкову швидкість для старту.

Наймасштабнішим із таких центрів обслуговування та запуску дронів-камікадзе «Шахед» є «дронопорт» в Орловській області Росії. Цей об’єкт уже декілька разів уражався крилатими ракетами Scalp/Storm Shadow, однак відновлював свою роботу.

Дронопорт в Орловській області. Фото Кібер Борошно

Малі ракетні катапульти використовуються для запусків безпілотників з неочікуваних напрямків, однак такий спосіб є найдорожчим, оскільки потребує твердопаливного прискорювача.

Як боротись з шахедами?

Окрім розвитку засобів для протидії шахедам – дронів перехоплювачів, легкомоторної авіації та вертольотів, набійльш ефективним способом протидії виявилося ураження підприємств задіяних у виробництві ударних безпілотників.

Впродовж липня — серпня 2025 року Збройні Сили України та Служба безпеки України здійснили низку успішних ударів по об’єктах російського виробництва та зберігання ударних дронів Shahed.

При цьому, Алабуга захищена значною кількістю истем ППО, однак навіть ураження підприємств які залучені до виробництва компонентів, заводу «Купол» та логістичних центрів дозволило знизити кількість запусків ударних безпілотників на третину з 6 303 у липні до 4 132 у серпні.

Зокрема у липні Сили оборони уразили Іжевський електромеханічний завод «Купол», а СБУ уразили Краснозаводський хімзавод під Москвою – ключовий постачальник термобаричних боєприпасів.

Наслідки удару по іжевському заводу Купол. Джерело: t.me/DniproOfficial

У серпні ударом для російської логістики стала й втрата першого судна, яке доставляло комплектуючі для дронів-камікадзе Shahed з Ірану. Окрім цього, 9 серпня підрозділи ЦСО “А” СБУ  завдали удару по великому логістичному хабу в селищі Кзил-Юл (Татарстан), де зберігалися готові дрони та комплектуючі до них.

Детальніше ви можете прочитати у спеціальному матеріалі «Удари по виробництву: атаки Сил оборони зменшили на третину кількість пусків Shahed по Україні у серпні».

ПІДТРИМАЙ РОБОТУ РЕДАКЦІЇ "МІЛІТАРНОГО"

Приватбанк ( Банківська карта )
5169 3351 0164 7408
Рахунок в UAH (IBAN)
UA043052990000026007015028783
ETH
0x6db6D0E7acCa3a5b5b09c461Ae480DF9A928d0a2
BTC
bc1qv58uev602j2twgxdtyv4z0mvly44ezq788kwsd
USDT
TMKUjnNbCN4Bv6Vvtyh7e3mnyz5QB9nu6V
Статті
Популярні
Button Text