Дешеве рішення проти дронів: ракети з лазерним наведенням

Використання лазерного наведення для зенітних ракет не є новим винаходом, однак раніше його застосовували для «повноцінних» зенітних ракет та для ракет, які мали уражати наземні/надводні цілі. Однак з появою дронів з’явилася і потреба у дешевих засобах боротьби з ними.

Традиційні зенітні ракети для цього надто дорогі, аби бути постійним рішенням, тому у відповідь були створені чи адаптовані рішення на основі дешевих, невеликих некерованих ракет із максимально дешевою головкою самонаведення — лазерною. Тож що відомо про ракети з лазерним наведенням APKWS та FZ275 LGR, які використовує зокрема і Україна?

APKWS

Випробування оригінальної APKWS розпочалися ще у 2002 році як дешевої високоточної зброї для ураження наземних та надводних цілей. Серії випробувальних запусків проводилися з наземної пускової та використовувалися для оновлення вбудованого автопілота наведення ракети. Однак початкова програма APKWS не принесла бажаного результату і у 2005 році була замінена програмою APKWS II, яка успадкувала зусилля та технології, розроблені в межах попередньої програми.

У конкурсі на розробку брали участь команда BAE Systems, Northrop Grumman та General Dynamics, яка перемогла Lockheed Martin та Raytheon Systems. Тим не менш, компанія Lockheed Martin продовжувала свою розробку DAGR принаймні до 2014 року. Обидва проєкти базувалися на корпусі ракети Hydra-70, виготовленої General Dynamics.

Повітряні сили США почали розглядати APKWS II як повітря-повітряну зброю проти дронів і крилатих ракет у 2019 році, коли Повітряні сили оприлюднили тест цієї зброї з F-16C. Починаючи з 2024 року F-15E та F-16 Повітряних сил США неодноразово застосовували ці ракети для відбиття іранських атак дронами й ракетами на Близькому Сході. Зокрема, пілоти озброєних ракетами винищувачів виявилися дуже залученими у захист Ізраїлю від іранських дронів і ракет.

APKWS II являє собою не ракету як таку, а комплект із системи наведення та головки самонаведення, яка перетворює некеровану авіаційну ракету Hydra-70 на високоточну зброю.

Цікавою особливістю є те, що комплект використовує не традиційну лазерну головку, яка зазвичай розміщується в передній частині ракети, а розподілену систему — Distributed Aperture Semi-Active Laser Seeker (DASALS), яка складається з чотирьох датчиків, розміщених на крилах ракети. Після запуску крила висуваються й ракета наводиться на лазерний промінь, що проектується станцією підсвітки.

Заявлено, що APKWS може зафіксувати лазерну пляму на відстані близько двох миль. Максимально опублікована дальність для APKWS, випущених із вертольотів, «перевищує» 5 км, а при пуску з літака — 12 км, залежно від висоти. Крім перетворення на високоточну зброю, комплект APKWS нібито підвищив дальність польоту порівняно з некерованим варіантом на 30% завдяки поліпшенню траєкторії польоту.

Для ефективного ураження наземних цілей спільно з L3Harris Technologies розроблено багатофункціональний дистанційний підривник, який забезпечує можливість підриву без прямого влучання.

Модульність — ключовий аспект дизайну APKWS: секція наведення й контролю розроблена для вставлення між двигуном і бойовою частиною 70-мм ракети без додаткових модифікацій. Завдяки цьому можна комбінувати різні бойові частини та двигуни. Завдяки цьому постачання APKWS визначається лише кількістю виготовлених секцій наведення, оскільки 70-мм ракети є надзвичайно поширеними.

У квітні 2025 року BAE Systems представила комплект модернізації 70-мм ракет APKWS II з дворежимною системою наведення за лазерним променем та з інфрачервоною системою самонаведення. Це певною мірою нівелює перевагу дешевизни рішення, однак значно підвищує потенціал таких ракет для протидії масовим повітряним загрозам.

Звичайні APKWS II вимагають, щоб ціль весь час була підсвічена лазером, через це системи, які використовують ракети цього типу, одноканальні — можуть збивати лише одну ціль за раз. Тоді як встановлення теплових головок самонаведення дозволить використовувати ракети в режимі «вистрілив та забув», що значно покращить скорострільність і, відповідно, можливість відбивати масовані атаки.

Окрім того, можливості ракет покращуються завдяки вдосконаленню програмного забезпечення системи наведення. Проєкт ВМФ США передбачає інтеграцію компанією BAE Systems нового алгоритму True Pulse Logic у вже наявну виробничу лінію блоку комплекту наведення.

За оцінками, секція лазерного наведення для ракети APKWS II коштує від $15 000 до $20 000, а ракета повністю — близько $25 000. При цьому практика застосування українськими підрозділами показала, що цими ракетами можна збивати не лише дрони, але і дозвукові крилаті ракети, хоча проти них система працює «не ідеально» — судячи з опублікованого відео роботи українських захисників, лазерний промінь, який наводив зенітну ракету, декілька разів «зісковзував» з крилатої ракети.

У серпні 2025 року компанія BAE Systems отримала контракт на суму 1,7 мільярда доларів на постачання до 55 000 комплектів конверсії Advanced Precision Kill Weapon System II для ВМФ та армії США та іноземних військових замовників.

За твердженням компанії, вона може виробляти до 20 000 комплектів APKWS на рік і станом на вересень 2025 року вже поставила замовникам понад 50 000. У червні США перенаправили 20 тисяч зенітних ракет з лазерною системою наведення APKWS, які призначалися для передачі Україні, своїм підрозділам Повітряних сил на Близькому Сході.

Україна використовує ці ракети починаючи з початку 2023 року. Відомо, що США профінансувало та передало Україні 14 систем ППО Vampire. Ще 20 систем профінансувала Німеччина.

Мобільна система Vampire – відносно нова розробка. Польові випробування VAMPIRE почалися в 2021 році, а влітку 2022 року компанія продовжила випробування дальності уражання цілей та загальної надійності систем.

Система керованого озброєння зенітного комплексу інтегрує оптико-електронну систему WESCAM MX-10 з тепловізійною та телевізійною камерами, що відповідає за виявлення цілей і наведення та пускову установку чотирьох 70-мм керованих ракет.

Комплекс портативний та може встановлюватись на різні транспортні засоби, включаючи цивільні позашляховики та морські дрони.

Бельгійська FZ275 LGR

Бельгійська оборонна фірма Thales також має у своєму арсеналі недорогу керовану ракету для протидії дронам на базі 70-мм некерованих авіаційних ракет. Однак принциповою відмінністю від APKWS II є те, що FZ275 LGR є безпосередньо ракетою, а не комплектом наведення.

Розробка розпочалася у 2004 році, а перші успішні пускові випробування відбулися у 2010 році. У березні 2017 року Thales отримав контракт від Airbus Helicopters на інтеграцію FZ275 LGR на вертольоти H145M, оснащені системою HForce.

Ракета має дальність від 1,5 км до 7 км при запуску з вертольота. Лазерне наведення забезпечує кругове відхилення менше 1 м на дистанції 6 км. При використанні як зенітної ракети, дальність ураження цілей сягає 3 кілометрів при висоті 2,5 кілометра. Початково ракета була призначена для ураження стаціонарних і рухомих цілей зі швидкістю до 60 км/год, але була доопрацьована для ураження повітряних цілей.

Ракета може оснащуватися бойовими частинами FZ275 та FZ123. FZ275 має масу 4,3 кг, споряджена 1 кг вибухівки (compound B). Бойова частина має попередньо фрагментований корпус із радіусом ураження 9 м та може пробивати сталь класу ST37-2 товщиною до 6 мм. FZ123 була розроблена як спеціальна уламкова бойова частина і, за даними виробника, радіус ураження досягає 12,5 метра.

Точна вартість ракети не називалася, однак, за словами виробника, ракета є «недорогою». За повідомленнями окремих видань, ціна ракети становить менше $10 000, однак ця інформація не підтверджена.

За інформацією видання TWZ, ракети Thales сумісні з американською зенітною системою VAMPIRE, яка була створена для використання ракет APKWS II. За інформацією видання, саме таким чином їх застосовують українські підрозділи.

Thales також працює над власною наземною пусковою установкою з п’ятьма направляючими для 70-мм ракет, яка створена на основі вертолітного пускового блоку.

Відомо, що компанія відкрила нову лінію збирання ракет на своєму виробничому майданчику. Нова лінія дозволила наростити темп виробництва до 5 000 керованих ракет у 2025 році та, за розрахунками компанії, дозволить збільшити річну потужність до 10 000 у 2026 році.

У листопаді 2024 року Thales Belgium підписала меморандум з Україною, в рамках якого передбачається організація спільного виробництва 70-мм ракет. За словами директора з транспортних засобів та тактичних систем Thales Belgium Томаса Коліне, ці ракети з лазерним наведенням вже використовуються в Україні.