Відсутність ППО довкола міст: у Польщі виникла дискусія щодо захищеності неба

У Польщі розгорілась публічна дискусія довкола рівня захищеності великих міст від повітряних загроз.

Заступник голови Агентства озброєнь генерал бригади Міхал Марціняк зазначив, що великі польські міста на сьогодні не покриті протиракетною обороною, оскільки довкола них не розгорнуто відповідних комплексів, передає Polsat News.

За його словами, країна перебуває на етапі розбудови системи, а її повна готовність очікується після 2030–2035 років.

Така заява лунає на тлі падіння російської ракети Х-101 у населеному пункті Тарнава-Колонія Люблінського воєводства. Генерал не виключив, що ракета могла відхилитися від курсу через збій або ж бути свідомо спрямована для перевірки реакції польських систем.

У відповідь на суспільний резонанс Міністерство оборони Польщі випустило роз’яснення. У відомстві наголосили, що Збройні сили мають спроможності для захисту об’єктів та міст, проте концепція не передбачає стаціонарного чергування ракетних систем навколо кожного міста.

У Міноборони підкреслили, що протиповітряна та протиракетна оборона є інтегрованою системою, елементи якої маневрують і розгортаються відповідно до поточних загроз і визначених пріоритетів.

Ключові засоби задіюють у рамках багатошарової оборони із залученням сил НАТО, а деталі дислокації не розголошуються.

Редактор польського видання Defence24 Ярослав Цісляк зазначає, що нинішній стан захисту є наслідком тривалого скорочення систем ППО після завершення Холодної війни.

За часів Варшавського договору Польща мала 56 дивізіонів із радянськими комплексами, однак через застарілість і брак фінансування більшість із них вивели з експлуатації.

Зараз Польща реалізує програму переозброєння для створення багатошарового купола ППО. Ключовими елементами цієї системи є комплекси Wisła (Patriot), Narew із ракетами CAMM-ER, Pilica+ та антидронова система San, які об’єднають у єдину мережу управління.

Захист неба також підсилюють винищувачами F-16 та закупленими F-35A. Втім, на цьому етапі постачання нової техніки лише розпочалося, і наявних ресурсів поки недостатньо для одночасного щільного покриття всієї території.

Наразі військово-політичному керівництву доводиться обирати пріоритети для захисту — між містами, об’єктами критичної інфраструктури, кордоном чи угрупованнями військ.