САУ «Богдана» оснастили балістичним радаром

Українські самохідні артилерійські установки (САУ) «Богдана» оснастили балістичним радаром для вимірювання швидкості польоту снарядів та підвищення точності стрільби.

Про це стало відомо завдяки відеорепортажу виданням Bild.

На кадрах оприлюдненого відео можна побачити, що САУ «Богдана» оснащені невеликим радаром, який монтується на стволі.

Такі радари дозволяють вимірювати дійсну швидкість снарядів на виході зі ствола, оскільки вона, внаслідок різних причин, може відрізнятися від стандартних табличних даних. Це дозволяє вносити додаткові поправки, що підвищує точність ведення вогню.

На оприлюднених кадрах можна побачити, що цими радарами оснащені декілька різних САУ «Богдана» на різних шасі. Це свідчить про те, що це вже серійна модифікація цієї артилерійської системи, хоча ними ще не встигли оснастити САУ, які були передані у війська до цього.

Зовні антена радара, встановленого на САУ «Богдана», візуально подібна до української РЛС вимірювання швидкості польоту снарядів 112L4. Однак чи це саме ця РЛС – достеменно невідомо.

Радар 112L4

РЛС вимірювання швидкості польоту снарядів 112L. Фото: “ХК “Укрспецтехніка”

Українська РЛС вимірювання швидкості польоту снарядів 112L4 була створена у 2019 році, та допущена до експлуатації у військах у вересні 2023 року.

112L4 працює в міліметровому (Ka-діапазоні) частот та призначена для вимірювання початкової швидкості балістичних об’єктів зі швидкістю до 2000 м/с і калібром від 4,5 мм.

РЛС вагою до 10 кг може бути розміщена двома способами – як на землі на тринозі, так і на самохідних артилерійських установках (САУ). Передбачено, що радар може бути інтегрований у системи артилерійського вогню.

Випробування РЛС 112L. 2021 рік. Фото: “ХК “Укрспецтехніка”

У стаціонарному варіанті, за допомогою механічного опорно-поворотного пристрою, РЛС може повертатися в азимутальній проєкції ±180º, а по куту місця – від 0º до 70º.

З похідного положення в бойове прилад приводиться за 15 хвилин. Робоче місце оператора може виноситися на відстань до 50 м та знаходитися у безпечному місці.

У Міноборони зазначили, що до розробки цього виробу українські артилеристи користувалися або застарілими радянськими АБС-1, або данськими системами Weibel.