Національний ОПК повинен задовольняти вимоги ЗСУ, а не вимагати підтримку у Міноборони – Чмут

Виробництво на підприємствах українського оборонно-промислового комплексу повинно відштовхуватися від потреб армії, а не від поточної здатності створювати ту, чи іншу продукцію. Про це лідер “Українського мілітарного центру” Тарас Чмут заявив під час форуму “Ефективна промисловість для обороноздатності”.

Інший фактор, який має визначати, що сама виробляти ОПК – експортний потенціал і здатність конкурувати на світових ринках.

У нас є чудові приклади як приватних, так і державних підприємств, які мають досить великі контракти, досить успішні кейси, коли вони витісняють російського виробника або європейського виробника, займають нові ніші і розмір їхніх замовлень вимірюється десятками і сотнями одиниць продукції. В той же час, у нас є підприємства, які десятиліттями збиткові, десятиліттями говорять, що українська держава у них не купує, при цьому не намагаючись змінити щось в своїй роботі – відзначив Т. Чмут.

Представник Мілітарного звернув увагу на приклад ДККБ “ЛУЧ”, який перетворився фактично на “флагмана національного ОПК” і від протитанкових ракет перейшов до виробництва крилатих ракет для берегового комплексу.

Приватні виробники вони швидкі, вони гнучкі, вони більш адаптивні. І вони з 14-го року показують величезну динаміку розвитку. Сьогодні підприємства, які створилися в 2014-2016 роках уже вийшли на африканські та азійські ринки.

На думку Тараса Чмута держава не може і не повинна “тягнути” всі галузі виробництва.

Завданням держави при наявному ресурсі, а він у нас завжди обмежений, отримати максимальний результат. Якщо ми говоримо про Міністерство оборони або Генеральний штаб – їхнє завдання воювати з Російською Федерацією, а не підтримувати промисловість. Міноборони має купувати те, що треба для війни, а не те, щоб підтримати якийсь завод.

Чмут вважає, що перспективним є розвивати нові галузі довкола вже успішних проектів.

Та ж сама “Вільха”. Давайте це розгортати в ударно-розвідувальні комплекси. Об’єднувати “Вільху” з українським безпілотником, як засобом автономного пошуку, цілевказання, коригування і підтвердження результатів.

При тому є речі, які Україна ніколи не зможе виробляти самостійно, наприклад, винищувачі. Україна повинна розглядати і варіанти створення спільних підприємств з іншими країнами, якщо має готові складові для військової продукції (наприклад, двигуни для гелікоптерів).