Іран офіційно представив реактивний Shahed-238

Іранський університет аерокосмічних наук та технологій “Ашура” публічно представив новий реактивний ударний безпілотник Shahed-238.

Кадри з новим дроном були оприлюднені офіційними іранськими медіа.

Презентація розробок відбулась під час візиту верховного лідера країни аятоли Хаменеї до університету у Тегерані, де йому були показані останні досягнення аерокосмічних сил Корпусу вартових ісламської революції.

На виставці була показана реактивна модифікація Shahed-136, що отримала назву Shahed-238. Вона була представлена у трьох версіях з різними системами наведення.

Окрім класичного варіанту з автономною системою наведення по інерціальній системі та сигналам GPS (по середині), також були показані варіанти з інфрачервоною/оптичною та, ймовірно, радіолокаційною системами наведення.

Версія з інфрачервоною/оптичною системою наведення (справа) може застосовуватись для ураження теплоконтрастних цілей, зокрема, важливої військової техніки в тилу супротивника.

Останній безпілотник завдяки радіолокаційній ГСН може стати аналогом протирадарних ракет, що наводяться на випромінювання пошукових РЛС. Такий засіб може бути корисним для нейтралізації  та прориву ворожих систем ППО.

Фюзеляжі усіх трьох безпілотників мають нехарактерний для іранських БПЛА чорний колір, що може бути пов’язано із застосуванням радіопоглинаючих матеріалів. Однак, наразі жодних підтверджень цьому немає.

Варто зауважити, що нові безпілотники набули контруктивних змін порівняно з нещодавно показаним прототипом, в якому оптична станція кріпилась у носовій частині під фюзеляжем.

Технічні характеристики Shahed-238 залишаються невідомими. Реактивний двигун повинен забезпечувати високу швидкість, однак платою за це мала стати зменшена дальність польоту.

Під час демонстрації прототипу було показано запуск з розігнаного автомобіля. Однак, як і у попереднього Shahed-136, дрон мав би зберегти можливість запуску зі стаціонарної платформи з використанням твердопаливного прискорювача.

Показаний тижнем раніше прототип з оптичною станцією наведення керувався вручну оператором, що накладало обмеження на дальність польоту та потребувало застосування ретрансляторів біля цілі. Однак представлені версії безпілотників завдяки своїм ГСН, схоже, зможуть наводитись на ціль автономно.