Україна та Росія не домовилися про будівництво кораблів

Співробітництво у суднобудуванні між Росією і Україною переживає дивний період. Влада обох країн заявляють про інтерес до кооперації, проте реальних кроків у цьому напрямку не спостерігається. Схоже, до того як голосно заявляти про намір інтегрувати український комплекс, Росія не вирішила, що вона буде з ним робити. У сухому залишку – піар урядів двох країн, які спекулюють на ностальгічних настроях населення.

Прихід до влади команди Віктора Януковича ознаменувався гучними заявами про намір підтримати такі високотехнологічні сектори української промисловості, як суднобудування та авіація. Ініціатива була підтримана на найвищому рівні сусідньої країни. Вищі чини уряду та профільних організацій заявили про предметний інтерес до українських підприємств. Навесні голова російської Об’єднаної суднобудівної компанії Роман Троценко повідомив про намір інтегрувати до складу ОСК два підприємства: миколаївського виробника газотурбінних двигунів ДП «Зоря-Машпроект» і феодосійське ВАТ «ФСК « Море » (належить державі), яке будує кораблі на повітряній подушці. «У рамках нашої компанії ми отримуємо комплектуючих, запчастин і матеріалів для суднобудування з Україною на $ 200 млн. на рік і вважаємо, що сума може бути більшою в подальшому, маючи на меті створення єдиного російсько-українського кластеру по виробництву комплектуючих і матеріалів для суднобудування “, – заявляв російський топ-менеджер. Пізніше в числі потенційних мішеней для поглинання стали згадуватися інші українські верфі: Чорноморський і Херсонський суднобудівні заводи (належать «Смарт-Холдингу» росіянина Вадима Новинського). Передбачуваний формат співпраці – викуп пакетів акцій заводів і створення СП.

Ідея об’єднати суднобудівні комплекси двох країн, що були до розвалу Радянського Союзу єдиним цілим, здається раціональною. Інша справа, що сенс у об’єднанні є тільки в тому випадку, якщо прихід російських інвесторів допоможе забезпечити верфі замовленнями. Але в бажанні і можливості росіян забезпечувати роботою ці підприємства є великі сумніви. Причому питання прав власності тут не основне. У випадку з ХСЗ і ЧСЗ російському суднобудівельному холдингу нічого не заважає викупити пакети акцій заводів у російського ж підприємця Вадима Новинського. Зайти на ФСК «Море» можна шляхом участі у його санації, так як воно знаходиться в процедурі банкрутства. З іншого боку, завантаживши підприємства навіть без прямого володіння українськими заводами, росіяни отримували б вагому перевагу у подальших переговорах про об’єднання.

Однак поки що жоден з цих варіантів не був реалізований, і через півроку після зміни влади і політичного курсу України не має ніякого практичного результату.
При цьому сторони продовжують розповідати про опрацювання різних сценаріїв. Так, на початку серпня перший віце-прем’єр Андрій Клюєв заявив, що Україна і Росія узгодили ряд інвестпроектів в авіації, суднобудуванні і атомній енергетиці. А у вересні в російських та українських ЗМІ з’явилася інформація про плани росіян розмістити на ЧСЗ замовлення на будівництво корпусу авіаносця з його кінцевоимдоведенням на потужностях свого ВО «Севмаш».

Тим часом джерело «K:» у Мінпромполітики повідомило, що після відвідування представниками ОСК найбільших українських верфей ніяких конкретних пропозицій з російської сторони так і не надійшло. Про те, що посилення кооперації поки немає, говорить і віце-президент асоціації суднобудівників України «Укрсудпром» Віктор Лисицький. За його словами, асоціація пропонувала підписати двом країнам меморандум, в якому містилися б зобов’язання України щодо поліпшення регуляторних умов і створення якогось правового коридору для ведення бізнесу, а також заявка Росії по завантаженню суднобудівних заводів України. Але в проекті меморандуму ці пункти відображені не були. «Якщо говорити про будівництво авіаносця, то треба знати, який буде завантаження за цією програмою протягом 10-15 років, тому що на короткий проміжок часу такі програми не складають. Те ж стосується й інших судів. Якщо Росія планує оновити свій риболовецький флот, повинна надійти така ж заявка. Україна повинна цю заявку розглянути, опрацювати і видати зустрічну пропозицію. Повинен бути якийсь діалог і кінцевий документ. Однак цієї роботи немає », – відзначає експерт.

Тим часом в Україні все ж відбуваються процеси, які можна вважати вигідними російським корабелам. У серпні представники миколаївської облдержадміністрації повідомили про призупинення будівництва проекту «Корвет» на ЧСЗ. У прес-службі «Смарт-Холдингу» (контролює ЧСЗ) уточнили, що до степерішнього моменту заводом проведена вся підготовча робота, закуплений метал, сформована заставна секція корабля. «Що стосується бюджетного процесу, то ми отримали тільки перший транш (у розмірі 1,2 млн. Грн.), Який був спрямований на закупівлю металу. Підприємство готове фінансувати за рахунок оборотних коштів тільки свої власні роботи. Покупку металу та обладнання повинна фінансувати держава », – говорять представники компанії. Очевидно, продовження робіт буде залежати від наявності коштів у бюджеті, але швидше за все в 2012 році першого корабля не буде, як це передбачено планами держави. А російська влада тим часом виношують плани по реалізації аналогічного проекту на своїх потужностях. І ще невідомо, чий корабель буде побудований швидше, а значить, і першим вийде на світовий ринок.

Андрій Самофалов

КОМЕНТАРІ