Тарас Чмут: ЩОДЕННИК МОРПІХА. День 420 (Середа).

Виконав 4 висадки – всі з 20 метрів (+ – як сказав наш командир), без броні, з бронею, з бронею і зброєю і 4-ту вертольоту – висота була меншою, але під часу руху то робити складніше, ібо канат значно висунутий назад і не так зручно (безпечо) спускатися.Спуск без страховки, лише власні руки, ноги та інстинкт самозбереження. Також, опісля провели повітряну евакуацію – це коли ти сидиш у спеціальній “косинці” і кріпишся карабіном до каната, вас швидко піднімають на висоту 100-150 метрів і ти летиш – в буквальному значені:))

Да, це було афігенно круто!! І хоч я трохи “стер” 2 пальці на руці, це було дуже і дуже яскраво)) Чи був страх? Думав, що буду дуже боятися у вертольоті, але підійшов до рампи – ліва рука, права нога, ліва рука, права рука, пішов… земля, побіг. Все як вчили. Морська піхота вчить долати страхи і виконувати будь-які поставлені завдання.

Завтра будемо робити те ж саме, але вже з бойовими “маневрами” – зайняттям кругової, контактом і відходом. На більших швидкостях, “по бойовому”. Трохи “показухи” перед пресою для вас і практики для нас;)

P.S. ЯКщо когось цікавить щось більш конкретне про Sea Breeze-2016 – пишіть у коментах, намагтимуся висвітлити у майбутньому)