Погрози Трампа та нарощування американських військ наближають битву за Ормуз

Ізраїльтяни заявили, що забезпечення безпеки протоки для постачання енергії може стати головною метою війни тепер, коли зміна режиму та припинення здатності Ірану отримати ядерну зброю здаються недосяжними, повідомляє The Washington Post.

Надсилання американських підкріплень на Близький Схід і загроза президента Дональда Трампа «знищити» енергетичну інфраструктуру Ірану створили ґрунт для того, що американські та ізраїльські силовики дедалі більше вважають можливим кінцевим етапом цієї війни: боротьбою за контроль над Ормузькою протокою та ключовими енергетичними об’єктами.

«Якщо Іран не відкриє ПОВНІСТЮ, БЕЗ ЗАГРОЗИ, Ормузьку протоку протягом 48 ГОДИН з цього моменту, Сполучені Штати Америки вдарять і знищать свої різні ЕЛЕКТРОСТАНЦІЇ, ПОЧИНАЮЧИ З НАЙБІЛЬШОЇ ПЕРШОЮ!» — написав Трамп на платформі Truth Social у суботу.

Припинення іранського контролю над протокою може дозволити Трампу припинити війну, оголосити про перемогу та зупинити зростаючу глобальну енергетичну кризу. Відсутність контролю так само стане стримувальним фактором від майбутніх ударів, які високопоставлені ізраїльські чиновники назвали неминучими, якщо Тегеран відновить виробництво балістичних ракет або почне розробляти ядерну зброю.

В Ізраїлі онлайн-погрози Трампа викликали очікування, що нова фаза війни може незабаром розпочатися з прибуттям додаткових сил.

Контингент із 4 500 американських моряків і морських піхотинців прямує на Близький Схід, включно з десантною батальйонною групою. Пентагон також прискорив розгортання подібного підрозділу — 11-го експедиційного підрозділу морської піхоти — із Сан-Дієго, повідомили минулого тижня представники оборонного відомства.

Різні високопоставлені представники іранського режиму і армії відкинули погрози Трампа, а це означає, що умови ультиматуму щодо розблокування Ормузької протоки навряд чи будуть виконані. Більше того, Іран заявив у неділю, що відповість за атаки на свої нафтові та газові активи, вдаривши по енергетичних об’єктах, пов’язаних із США, інформаційних технологіях та інфраструктурі опріснення води в регіоні Перської затоки.

У неділю, після загрози Трампа, іранський міністр Мехр попередив країни Перської затоки «попрощатися з електроенергією», опублікувавши карту електростанцій по всій території ОАЕ, Катару, Кувейту та узбережжя Перської затоки.

Одним із кроків такої відповіді Тегеран представив удари двома балістичними ракетами по двох ізраїльських південних містах, які знаходяться приблизно за вісім миль від ядерного дослідницького центру Дімона, що призвело до поранення близько 115 цивільних. Безпрецедентна кількість поранених в одній атаці за час цієї фази конфлікту.  Іранське державне телебачення представило цей удар як помсту за напад у суботу на ядерний об’єкт Натанз в Ірані. (Ізраїльські військові заявили, що не знають про удар по об’єкту.)

Ефективне закриття Ормузу Іраном лише посилило напруженість між Тегераном і сусідами з Перської затоки, які зазнали основного удару Ірану, але зберегли здебільшого оборонну позицію — засуджуючи дії Ірану, але уникаючи заходів, які могли б загострити конфлікт. Однак кілька держав Перської затоки останніми днями дали зрозуміти, що їхнє терпіння перебуває на межі.

На пресконференції в четвер міністр закордонних справ Саудівської Аравії принц Фейсал бін Фархан Аль Сауд попередив Іран, що Саудівська Аравія та інші країни Перської затоки мають «дуже значні можливості», а також що «терпіння Саудівської Аравії… не є безмежним».

Нове розгортання США сигналізує про план «взяти острів і протоку», сказав ізраїльський чиновник, маючи на увазі острів Харг, головний центр експорту нафти Ірану. Це може дозволити США та Ізраїлю позбавити Тегеран нафтових доходів і забезпечити політичний вихід президента, який, за словами ізраїльського чиновника, «повинен показати, що протока відкрита».

Проте операція з відновлення комерційного руху в протоці може зайняти щонайменше тижні, поставити під загрозу американських моряків та інші сили. Збереження каналу відкритим може означати залучення військових і розвідувальних ресурсів США на супровід місій і моніторинг загроз на невідомий термін — і будь-яка успішна атака Ірану знову посіє паніку на енергетичних ринках і судноплавстві.

Боротьба за контроль над протокою здебільшого розглядається як питання глобальної енергетичної та економічної безпеки, враховуючи, що п’ята частина світових запасів нафти та природного газу протікає через цей канал.

Однак результат в Ормузі має додаткові стратегічні наслідки для Ізраїлю, де силовики дедалі частіше очікують, що необхідність проведення наступних ударів по Ірану триватиме навіть після оголошеного завершення поточного конфлікту.

Ізраїль матиме мало обмежень у своїй здатності проводити такі удари, якщо Іран більше не зможе атакувати кораблі в Ормузі або засипати ракетами своїх сусідів по Перській затоці, заявили офіційні особи.