NB8 за тиждень: Литва просить переглянути правила НАТО щодо збиття дронів, Бундесвер уперше відпрацьовує перекидання додаткових сил до Естонії, а Росія залишається головним подразником регіону – тепер і в космосі

Цього тижня Естонія та Латвія посилювали кордон, готуючись до зростання російської загрози. Тим часом головним безпековим викликом для регіону став російський військовий супутник, який кілька днів тримався поруч з апаратом, що, ймовірно, передає знімки ЗСУ. Литва пережила ніч із двома інцидентами одразу і тепер пропонує НАТО переглянути правила збиття дронів.

Естонія і Латвія готуються до загрози, яка, за словами Герема, після війни лише зросте

23 жовтня міністр оборони Естонії Мартін Герем попередив, що після завершення війни в Україні загроза з боку Росії різко зросте, тому Естонії вже зараз треба пришвидшувати підготовку й посилювати протиповітряну оборону, а також подбати, щоб суспільство розуміло ризики і знало, як діяти. 

Цього тижня Естонія просунулася з протидроновою системою на східному кордоні. Ще 16 жовтня Єврокомісія попередньо погодила її фінансування, а 22 жовтня міністр внутрішніх справ Ігор Таро підтвердив, що ЄС виділяє Естонії майже €32 млн на виявлення дронів і повітряне спостереження вздовж кордону з Росією. Повністю ця система має запрацювати до кінця 2029 року. Того ж дня Герем підтвердив, що до Естонії прибули ракети для HIMARS із дальністю 70 км. 

Крім цього, німецька армія в межах навчань Brave Blue 26 уперше відпрацювала перекидання до Естонії додаткових сил. Навчання тривають з 16 по 27 жовтня, а проводить їх 4-й логістичний полк Бундесверу, який раніше відпрацьовував подібні сценарії лише в Литві й Латвії. Тепер німецькі логісти переважно на заході країни розгортають командні пункти, перевіряють зв’язок і постачання та вивчають, як техніка рухатиметься болотистою місцевістю. Це підготовка до більших навчань у Литві та Латвії наступного року.

20 жовтня латвійський уряд прем’єра Андріса Кулбергса ухвалив концептуальне рішення, що з 2028 року державну оборонну службу (VAD, місцевий аналог призову) можна буде проходити в Державній прикордонній службі. У МВС пояснюють, що це посилить захист кордону, а призовники зможуть одразу долучитися до його охорони. 

Російський супутник кілька днів тримався поруч з апаратом ICEYE, що, ймовірно, працює на Україну

Із кінця вересня російський військовий супутник «Космос-2612» виконував серію маневрів, щоб вийти на ту саму орбіту, що й ICEYE-X36. Це радарний супутник компанії ICEYE, яка походить із Фінляндії, хоча сам апарат зареєстрований у США й належить американському підрозділу.

15–16 жовтня, за даними компанії LeoLabs, «Космос» скоротив відстань між апаратами з 350 км до менш ніж 5 км, а найближчі зближення припали вже на наш тиждень. Наскільки близько він підійшов, оцінюють по-різному. Ми вже повідомляли з посиланням на satellitemap.space, що 19 жовтня дистанція скоротилася до 26 м, інші трекери називають від менш ніж 100 до близько 500 м. Проте, за даними LeoLabs, російський супутник почав віддалятися ще з 18 жовтня.

ICEYE передає Україні радарні знімки з 2022 року, а в січні 2026-го розширила співпрацю з українським Міноборони. Утім, компанія запустила понад 70 супутників і ніколи публічно не уточнювала, які саме з них працюють на Україну. Тому зв’язок ICEYE-X36 зі ЗСУ – це лише оцінка аналітиків. Так само немає даних, що «Космос» глушив чи пошкодив ICEYE-X36.

21 жовтня заступник держсекретаря США з питань контролю над озброєннями та міжнародної безпеки Томас ДіНанно виступив у Першому комітеті Генасамблеї ООН і заявив, що «Космос-2612» поводився загрозливо, навмисно й небезпечно наблизився до комерційного супутника, а така поведінка відповідає операціям зброї на орбіті. 

Варто нагадати, що у 2025 році Фінляндія вирішила придбати в ICEYE власну систему супутникової розвідки вартістю €158 млн, а в липні 2026-го на орбіту вийшов уже третій супутник Сил оборони Фінляндії.

Литва після нічних інцидентів хоче змінити правила НАТО щодо збиття дронів

У ніч на 18 жовтня в Литві сталися два інциденти. Близько 02:00 невідомі спробували підпалити об’єкт литовської компанії у Вільнюсі, де зберігається обладнання Starlink, звʼязком якого користується й Україна. Прем’єр-міністр Міндаугас Сінкявічюс заявив, що на місці знайшли ємності з горючою рідиною на 3–10 л. Ймовірним замовником він назвав російську сторону і зарахував підпал до гібридної війни Москви, щоправда, підозрюваних у скоєному поки не затримали.

Через кілька годин після цього у Пасвальському районі впав і вибухнув дрон, уламки якого пошкодили автомобіль, але ніхто не постраждав. Це стало першим випадком, коли дрон залетів у країну з території Польщі. За словами міністра оборони Робертаса Каунаса, він був частиною української атаки на Санкт-Петербург і відхилився через російську РЕБ, а Україна згодом публічно за це вибачилась, заявивши, що «…перепрошує за будь-які незручності, ризики та занепокоєння, що могли виникнути внаслідок цього інциденту». Каунас також наголосив, що не повʼязує підпал з дроновим інцидентом.

Чинні правила НАТО вимагають, щоб пілот перед відкриттям вогню побачив ціль на власні очі, і саме через хмарність винищувачі НАТО цього разу не стріляли. Тому 19 жовтня Сінкявічюс ініціював консультації в Альянсі, щоб дозволити збивати дрони на основі радарних даних. Водночас прем’єр визнає ризик у тому, що замість дрона можна випадково збити, наприклад, легкий літак із несправним зв’язком. 

Данія закуповує ракети великої дальності

22 жовтня міністр оборони Данії Єппе Брус, який обіймає посаду з 3 червня 2026 року, а раніше був міністром податків і міністром зеленого переходу, оголосив про закупівлю двох типів високоточних ракет великої дальності. Перший – норвезька Joint Strike Missile від Kongsberg для винищувачів F-35, другий – крилата ракета наземного базування Anthem від американської компанії Covenant, кількість якої не розкривається.

За словами Бруса, закупівлі зроблено за рекомендацією командувача оборони з метою посилення національного й колективного стримування. Уряд назвав це зміною парадигми, адже досі данські збройні сили будувалися насамперед для оборони.

Коротко по регіону

1. 20 жовтня стало відомо, що в Латвії «Об’єднаний список» прем’єр-міністра Андріса Кулбергса почне коаліційні переговори з Національним об’єднанням і «Новою Єдністю» 28 жовтня.
2. 21 жовтня Єврокомісія представила нову арктичну стратегію. Вона передбачає більше криголамів, посилений нагляд за підводними кабелями й тіснішу співпрацю з Гренландією.
3. 22 жовтня фонд Uzņēmēji mieram купив для ЗСУ два наземні дрони для евакуації поранених. Гроші зібрали латвійці, які жертвували депозит за повернену тару.
4. 23 жовтня литовське природоохоронне відомство схвалило будівництво заводу боєприпасів Rheinmetall.