Чому ХАМАС відмовляється здаватися

Аналітики кажуть, що, незважаючи на величезні втрати в Газі, ХАМАС вважає, що зможе протриматися заради угоди, яка забезпечить його виживання, повідомляє The New York Times.

Ізраїль убив тисячі бойовиків ХАМАСу, вивів з ладу більшу частину його вищого військового командування, знищив більшу частину арсеналу і мережі підземних тунелів. Крім того, невблаганна ізраїльська військова кампанія призвела до загибелі десятків тисяч палестинців, міста перетворилися на руїни, а люди щодня намагаються знайти достатню кількість їжі, води та електроенергії.

І все ж ХАМАС відмовляється здаватися. Це угруповання хоче забезпечити своє майбутнє в Газі, але його небажання поступитися Ізраїлю і роззброїтися також корениться в його ідеології.

Після нападу ХАМАСу на південь Ізраїлю 7 жовтня 2023 року, який спричинив війну в Газі, лідери угруповання визнали, що ізраїльська контратака призвела до величезних руйнувань. Але вони заявили, що це «ціна», яку палестинці повинні заплатити за свою остаточну свободу.

В інтерв’ю деякі лідери ХАМАС заявили, що розрахунок угруповання полягав не стільки в перемозі над Ізраїлем на полі бою, скільки в тому, щоб втягнути уряд у нерозв’язний конфлікт, який дипломатично ізолює його і підриває міжнародну підтримку. Зрештою, кажуть вони, Ізраїль буде змушений усвідомити, що його політика щодо палестинців не є стійкою.

«Капітуляції, як до цього закликають Ізраїль і Америка, немає в словнику ХАМАСу», — сказав Халед аль-Хруб, професор Північно-Західного університету в Катарі, який написав книги про це угруповання.

Ізз ад-Дін аль-Хаддад, лідер військового крила ХАМАСу, нещодавно заявив, що якщо він не зможе отримати те, що назвав почесною угодою про припинення війни з Ізраїлем, то конфлікт перетвориться на визвольну війну або угруповання піде на «мучеництво», за словами високопоставленого представника близькосхідної розвідки, знайомого з мисленням аль-Хаддада.

Те, що ХАМАС вважає «почесною угодою», — це угода, яка може призвести до закінчення війни і дати можливість угрупованню продовжувати володіти владою в Газі.

Раніше ХАМАС погодився на тимчасове припинення вогню з Ізраїлем, частково для надання допомоги людям у Газі. Але група рішуче відкидає припинення війни на умовах, встановлених Ізраїлем, який вимагав від угруповання роззброїтися і відправити своїх лідерів у вигнання, та продемонструвала готовність терпіти триваючі страждання цивільного населення в гонитві за «почесною угодою».

Немає жодних натяків на те, що позиція ХАМАСу змінюється. Цього тижня терористична група оприлюднила заяву, в якій повторила, що готова прийняти угоду, яка передбачає звільнення всіх заручників, що залишилися в Газі, в обмін на певну кількість палестинських ув’язнених, припинення війни та виведення ізраїльських військ.

Але прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу пообіцяв знищити ХАМАС силою або ліквідувати його шляхом переговорів і відкинув будь-яку угоду про закінчення конфлікту, яка залишила б угруповання недоторканим.

Мирні жителі в Газі платять найвищу ціну за продовження війни. За даними ізраїльської влади, під час жовтневого нападу було вбито близько 1200 людей і ще близько 250 були викрадені. У той час як ХАМАС святкував напад, понад 60 000 людей у Газі загинули під час війни, що почалася, заявило місцеве міністерство охорони здоров’я, яке не робить різниці між цивільними особами та комбатантами.

Здавалося б, непримиренні позиції ХАМАСу та Ізраїлю щодо того, як закінчити війну, свідчать про те, що бойові дії триватимуть доти, доки одна зі сторін не буде змушена піти на компроміс. Однак ХАМАС вважає, що Ізраїль урешті-решт змириться з угодою, яка не вимагає від угруповання поступитися, вважають палестинські політологи.

«Вони знають, що продовження війни коштує дуже дорого, але вони сподіваються, що досягнуть угоди, з якою зможуть жити, якщо залишаться терплячими і непохитними», — сказав Есмат Мансур, палестинський аналітик, який провів роки в ізраїльських в’язницях із кількома високопоставленими лідерами ХАМАС.

«Вони бачать внутрішній і зовнішній тиск на Ізраїль, щоб він закінчив війну, і знають, що Ізраїль не може звільнити полонених без них», — додав він. «Тому вони кажуть собі: “Чому ми повинні здаватися, якщо ми можемо отримати щось краще?”».

Тим не менш, за словами Мансура, ХАМАС може дійти висновку, що для збереження певної влади йому потрібно піти на важкі поступки, такі як призупинення набору та навчання військових і розміщення своєї зброї на зберігання під потенційним наглядом третьої сторони.

Ібрагім Мадхун, палестинський аналітик, близький до ХАМАСу, заявив, що угрупованню потрібен «вихід» з війни. «Проблема в тому, що Ізраїль закрив усі виходи», — сказав він.

ХАМАС, принаймні публічно, відмовився вести дискусії про відмову від зброї або відправку своїх командирів у вигнання. Хусам Бадран, високопоставлений чиновник ХАМАС, сформулював відмову угруповання капітулювати як захист палестинців. «Без чіткої політичної угоди, яка захищає палестинський народ і його землю, опір продовжить свою боротьбу», — заявив Бадран.

Мешканці Гази стикаються з реальністю, що війна може затягнутися на третій рік. Хоча вони обурені триваючою кампанією бомбардувань Ізраїлю, багато хто також розчарований ХАМАСом.

Визнання поразки, за словами переселенця з міста Газа, було б найменше, що ХАМАС міг би зробити, щоб взяти на себе відповідальність за «катастрофічну помилку» атаки в жовтні 2023 року — ту, яка «спричинила грабунок більший, ніж Накба 1948 року», виселення та переміщення палестинців після заснування Ізраїлю.

Але він мав мало надії на те, що ХАМАС погодиться відійти в сторону. «Ми в пастці», — сказав він. «Чесно кажучи, єдина реальна відмінність між палестинськими цивільними особами та ізраїльськими заручниками полягає в тому, що ми знаходимося над землею, а вони внизу».