«Win-win» — ключовий принцип: як міжнародна синергія змінює обличчя оборонних технологій

Під час панельної дискусії в межах Defense Tech Valley представники провідних українських і міжнародних компаній обговорювали, як формуються нові партнерства у сфері оборонних технологій. Попри війну, саме Україна стає місцем, де народжується нова модель кооперації — не донорська, а рівноправна, побудована на спільному розвитку та взаємному інтересі.

Модератор панелі, виконавчий директор Мілітарного Вадим Кушніков, відкрив розмову нагадуванням, що термін «співпраця» в оборонній сфері сьогодні має інше значення, ніж ще два роки тому.

«Ми більше не говоримо про допомогу чи благодійність. Ми говоримо про створення систем, які працюють лише у взаємодії. Це win-win у чистому вигляді: український досвід і гнучкість у поєднанні з міжнародним виробничим потенціалом». – сказав Кушніков.

Панель зібрала представників компаній Airlogix, Armament AI, DefsecIntel, Quantum Systems та Silvus. Попри різні профілі — від комунікаційних систем до автономних платформ і штучного інтелекту — усіх об’єднує досвід співпраці з українськими військовими і розуміння, що саме тут можна прискорено тестувати й удосконалювати бойові рішення.

Від рамок до реальної ко-розробки

Відповідаючи на перше питання Кушнікова — «Які саме рамки чи механізми потрібно створити, щоб забезпечити міжнародний обмін технологіями між Україною, оборонно-технологічними компаніями та партнерами в країнах-союзниках?» — Олександр Бережний, директор Quantum Systems в Україні, підкреслив, що чинні правові та процедурні обмеження гальмують обмін технологій і спільні інженерні проєкти. Як він сказав:

«Має з’явитися рамка, яка дозволить рух технологій в обидві сторони. Якщо цього не буде, співпраця залишиться точковою. Приватні гравці мають показати, що новий формат — можливий».

Бережний зауважив: потрібні не лише урядові меморандуми, а постійні інженерні партнерства — спільні R&D-проєкти і виробничі «тандеми», що дозволять адаптувати продукти під реальні бойові потреби.

Сенсори, edge-обробка і превентивна розвідка

На уточнювальне технічне питання модератора — «як виявляти дедалі складніші загрози?» — Натан Перейра (Silvus), R&D-інженер, дав приклад практичного підходу: сенсорика + обробка на «краю» мережі. Він пояснив: «Сенсори — це очі. Важливо, щоб вони мали “мозок” поруч. Периферійна обробка даних дає можливість не лише бачити дрони, а й передбачати, звідки вони злетять, і діяти на випередження.

Перейра говорив про RF-мапування (створення карти радіочастотного середовища), розподілені сенсорні вузли та локальну обробку даних як інструменти, що дозволяють не просто реагувати на атаки, а запобігати їм.

Польовий R&D як точка зростання

Керт Райс (DefsecIntel) підкреслив роль України як «зворотного зв’язку» для технологій:

«Ми формуємо продукти разом із українськими інженерами та військовими. Тут народжується реальний фідбек — і це дозволяє створювати випробувані і бою рішення».

Райс додав, що замість очікування формальних механізмів краще діяти зараз: шукати спільні виробництва, робити спільні підприємства і масштабувати продукти на європейський ринок.

«Battle-proven» — маркування з відповідальністю

Тему маркування «battle-proven» (випробуване боєм) жорстко підняв знову Олександр Бережний:

«Сьогодні це слово стало маркетинговим. Справжнє “battle-proven” — це не кілька тижнів тестів. Це доведений ефект, реальний вплив на поле бою. Україна має встановити власні критерії, щоб уникнути фальшивих маркувань».

Це попередження важливе: неточні або надто оптимістичні заяви про «бойову перевіреність» продукту можуть завдати шкоди як операторам на фронті, так і репутації розробників, а також унеможливлюють чесну конкуренцію рішень.

Виробництво, інтелектуальна власність і масштаб

Йоост Туїнман (Armament AI) звернув увагу на юридичні бар’єри для спільного виробництва:

«Ми хочемо створювати з Україною спільні виробництва, але стикаємося з експортними і правовими перепонами. Україна — джерело знань, і Європа має використати цей потенціал, якщо хоче бути готовою до майбутніх викликів».

Туїнман наголосив: для масового виходу продукції на ринок потрібні не лише гроші, а зручні юридичні канали і політична воля для спрощення процедур передачі знань.

Темп війни vs. темп постачальників

Віктор Локотков (Airlogix) нагадав, що у воєнний час «тиждень затримки» набуває нового значення:

«Для нас будь-яка затримка — це втрачені можливості та ризики для людей. Постачальники мають вчитися працювати у швидкому темпі, який диктує фронт».

Учасники погодилися, що потрібна не лише технічна сумісність, а й нова бізнес-культура відповідальності у відносинах між західними постачальниками й українськими партнерами.

Дискусія показала, що головний ресурс сьогодні — не стільки окрема технологія, скільки здатність поєднувати українське поле R&D, бойовий фідбек і міжнародні інвестиції в системи спільного виробництва. Панель завершилася закликом діяти швидше: не чекати «ідеальних» рамок, а будувати практичні спільні проєкти, які дадуть змогу вивести українські інновації на європейський та світовий ринки — і водночас підсилити здатність Європи захищати свої цінності.