Українські виробники тестують донаведення на БПЛА літакового типу

Українські виробники дронів взяли участь у випробування БПЛА літакового типу з системами донаведення від кластера оборонних інновацій Brave1.

Компанії-розробники дронів та систем донаведення показали свої вироби, а на самих тестах перевіряли їх характеристики. Завдання – пролетіти 15 км, захопити ціль та уразити її.

Кілька виробників з присутніх тестили дрони з системою донаведення компанії Norda Dynamics. Ця компанія виготовляє саме програмне забезпечення для захоплення цілі.

Представник компанії розповів Мілітарному, що головним завданням для них було знайти просте і недороге рішення як для дронів літакового типу, так і для коптерів.

Norda Dynamics постачає саме софт, а необхідне “залізо” виробники дронів можуть придбати самостійно.

“Ми даємо перелік можливого хардвера, на якому може працювати наша система. Виробник крил або коптерів сам обирає, які компоненти йому по ціні підходять, домовляється про поставки, тобто ми не зав’язуємо на собі виготовлення хардверу. Поставки заліза, а продаємо ліцензії під систему доведення”, – зазначив Роман, представник компанії Norda Dynamics.

Для того, щоб прилаштувати систему до дронів літакового типу розв’язували задачу з адаптації керування.

“Система порівняно з коптерами досить схожа, але ми маємо більший вплив вітру, система по іншому працює саме з керуванням”, – підкреслив Роман.

Щодо того, де буде розташовано модуль донаведення – це рішення саме виробників БПЛА, бо вони знають особливості борта, аеродинаміки тощо. Разом з тим програмісти Norda Dynamics допомагають інтегрувати систему належним чином.

Наразі в компанії розв’язують питання, щодо більшої автономності донаведення.

“Зараз ми вирішуємо проблему з відео, щоб бачити далі, захоплювати ціль з більшої відстані – це експерименти з камерами, з різним зв’язком – з аналоговим і цифровим. Плюс працюємо в напрямку детекції, щоб це був автоматичний політ – політ по місії без GPS з детекцією попередньо заданої цілі, – додав представник Norda Dynamics.

Доведення Norda Dynamics використовує виробник БПЛА “Гуркіт”. Дрон, який випробовували на цих тестах може уражати цілі на відстані 57 км, нести бойову частину вагою до 2 кг та перебувати в повітрі до 70 хв.

“Донаведення зроблене спеціально під наше крило, є така функція, як доуточнення цілі – ти вже захопив ціль і можеш «підвести» дрон стіками до моменту ураження”, – зазначає Ярослав представник компанії “Гуркіт”.

Основна ціль для такого дрона-камікадзе – укріплення, бліндажі та жива сила противника. А використання такого дрона може дозволити відвести українські екіпажі БПЛА далі від лінії зіткнення, чим убезпечити їх від ворожого вогню. Зазначають, що тести на передовій будуть проводити вже в середині лютого.

Дрони компанії “Мрія 4.5.0” вже використовують у бойових бригадах. Вони долають відстань у 50 км, можуть нести бойову частину до 2 кг і перебувати в повітрі до 80 хв. Крім того, ці безпілотники можуть повертатися, тобто в них закладена функція скасування місії.

На цих випробуваннях їх також перевіряють з системою донаведення Norda Dynamics.

“Я сам військовий і сам користуються цим літаком і це той засіб, якого не вистачало, наприклад, для контрбатарейної боротьби. Бували ситуації, коли наша артилерія не може працювати, а знищити противника необхідно, тому і було розроблено цей літак”, – зазначає Олександр, консультант компанії “Мрія 4.5.0”.

Також він зазначив, що з одного боку донаведення значно змінює тактику застосування дронів-камікадзе літакового типу, а з іншого спрощує роботу пілота.

“Система донаведення – це не заміна пілоту, це система, яка допомагає пілоту. Наприклад, система донаведення нівелює використання ворогом завадогенераторів, які вони активно застосовують, тобто цей захист більше не працює. Противнику потрібно шукати інші способи протидіяти таким літакам”, – додає Олександр.

Компанії “2021 Solutions” тестує БПЛА-камікадзе Rakatan дальністю до 60 км, який може нести вагу до 3 кг.

В цьому БПЛА використовується партнерська система донаведення, яка розроблена та інтегрована американською компанією. Сам дрон розроблений спеціально під систему донаведення, тобто використання дрона без неї не передбачається.

Військові вже провели низку тестувань цього дрона і передали розробникам зауваження, тож зараз команда працює над удосконаленням комплексу та випробовує комплекс. Тести з кластером оборонних інновацій Brave1 – один з етапів перевірки роботи системи.

Також камікадзе Rakatan зараз проходить процес кодифікації.

Ці випробування не є остаточними, тож виробники продовжать тестувати свої системи донаведення та БПЛА. Якщо це відбуватиметься за участі журналістів – наші читачі дізнаються всі подробиці.

Загалом такі тематичні випробування кластер Brave1 проводить регулярно для того, щоб виробники могли продемонструвати свої вироби в тому числі і представникам Сил оборони та безпеки. Це дозволяє, по-перше, продемонструвати військовим розробки defense-компаній, а, по-друге, отримати зворотній зв’язок від представників підрозділів щодо бойового застосування виробів.

У Brave1 зазначають, що розвиток оборонних інновацій із застосуванням технології ШІ є одним з ключових напрямів роботи. Наразі на платформі кластеру зареєстровано понад 200 таких рішень від більше як 70 виробників. Серед цих розробок – БпЛА з донаведенням, роботи з машинним зором, системи для збору та аналізу розвідувальних даних, а також інструменти боротьби з дезінформацією тощо.