У липні 2026 року Сили оборони України розпочали системну кампанію ударів по російських суднах у Чорному та Азовському морях. Цілями стали насамперед танкери та суховантажі, а також буксири, пороми, допоміжні плавзасоби й кораблі Прикордонної служби ФСБ Росії.

Основною силою, яка атакує російські судна, стали Сили безпілотних систем, що проводять операцію під назвою «МоЛоЧКа» (МОсква Ляже Через Крим). Станом на 20 липня командувач СБС Роберт Бровді повідомив про 183 ураження.

Водночас деякі судна зазнавали повторних ударів, зокрема Sanar-17, Klimena, Venera-3 та Penelopa, тому кількість уражених російських суден дещо менша.

Розгортання операції «МоЛоЧКа»

Перші удари в межах липневої кампанії відбулися в ніч на 6 липня. Далекобійні дрони атакували в Азовському морі танкери «Капітан Бармин» і Sanar-3, які перевозили бензин із Таганрога до окупованого Криму. Наступної ночі СБС повідомили про ураження вже восьми танкерів, суховантажу та порома SKS One.

Станом на 20 липня пік атак припав на ніч проти 11 липня. Тоді Сили оборони уразили одразу 28 плавзасобів: 21 танкер, чотири буксири, два суховантажі та один земснаряд.

До атак залучають різні підрозділи Сил безпілотних систем, зокрема 1-й окремий центр СБС, 412-ту окрему бригаду Nemesis, 414-ту окрему бригаду «Птахи Мадяра», 20-ту окрему бригаду «К-2», 427-му окрему бригаду «Рарог» та 413-й окремий батальйон «Рейд». Ці підрозділи використовують далекобійні ударні БпЛА, здебільшого FP-1 та FP-2.

Окрім того, операції в Чорному морі проводить Служба безпеки України у взаємодії з Військово-морськими силами. Для ураження великих танкерів вони використовують морські дрони-камікадзе.

За заявою СБС, мета операції — зупинити постачання в окупований Крим та перешкоджати перевезенню в обхід санкцій нафти, пального й вантажів.

Азовське море

Станом на 20 липня на Азовське море припадало 119 зі 183 заявлених уражень. Основу ураженого танкерного флоту в цій акваторії становлять продуктовози й хімічні танкери типу «річка-море» дедвейтом приблизно 5–7,5 тисячі тонн.

Типовий танкер проєкту RST27 має довжину приблизно 141 метр, ширину 16,6–16,7 метра та морський дедвейт близько 7 тисяч тонн. На внутрішніх водних шляхах через обмеження осадки він перевозить близько 5,4 тисячі тонн. Судна цього типу можуть перевозити сиру нафту, бензин, дизельне пальне та інші нафтопродукти.

Вони пристосовані до роботи в мілководних портах Азовського моря, на Дону та Волго-Донському каналі, куди не можуть зайти більші судна.

Тому азовські танкери виконують здебільшого фідерну функцію: доставляють вантажі з внутрішніх водних шляхів та мілководних портів до районів перевантаження на більші судна в Чорному морі.

Крім танкерів, під удари потрапили суховантажі, буксири, земснаряди та плавучі крани. Буксири використовують для переміщення барж і суден, які внаслідок уражень чи поломок втратили власний хід. Земснаряди та плавучі крани забезпечують днопоглиблення, вантажні роботи й обслуговування портів.

Чорне море

Після інтенсивних ударів в азовській акваторії кількість цілей там значно зменшилася, тому СБС змістили фокус на Чорне море. Про перші удари СБС повідомили 15 липня. Тоді під атаку потрапили 17 нафтових танкерів, два танкери-газовози та буксир.

Серед уражених на цьому театрі дій є й океанські танкери класів Aframax і Suezmax. Для порівняння, Suezmax перевозить приблизно 140–160 тисяч тонн сирої нафти, Aframax — орієнтовно 80–110 тисяч тонн, тоді як азовський танкер типу «річка-море» — близько 5–7 тисяч тонн.

Окрім СБС, у Чорному морі також діють СБУ та ВМС, які під час трьох спільних операцій — 8, 16 та 19 липня — уразили морськими дронами Sea Baby та «Мамай» танкери Blue, Louise 1, Banda та Avero класу Suezmax.

Військові кораблі

Окрім атак на вантажні та допоміжні судна, Сили оборони також атакують російські патрульні кораблі, що діють у районі Керченської протоки.

Так, 14 липня Військово-морські сили знищили корабель Прикордонної служби ФСБ «Изумруд» проєкту 22460 «Рубин». Для удару застосували морський безпілотний комплекс «Сарган-3000».

«Изумруд» мав довжину 62,5 метра, водотоннажність близько 630–750 тонн, розвивав швидкість до 27 вузлів та брав участь у нападі на українські кораблі в Керченській протоці у 2018 році. Кораблі цього проєкту використовують для патрулювання, огляду суден та охорони морських об’єктів. Супутникові знімки після атаки показали пошкодження причалу й частково затоплений корпус.

17 та 18 липня Сили оборони атакували два сторожові кораблі проєкту 10410 «Светляк» у Керчі. «Светляк» має водотоннажність близько 375 тонн, довжину 49,5 метра й розвиває швидкість понад 30 вузлів. Залежно від модифікації корабель озброєний 30-мм або 76-мм артилерійськими установками, кулеметами та протидиверсійними гранатометами.

Пороми

Важливою складовою липневої кампанії стало ураження поромів, що забезпечували перевезення між портом «Кавказ» та окупованим Кримом, — «Лаврентий», «Панагия», «Ейск», «Мария» та SKS One, який перебував у резерві в Керчі.

За даними командувача СБС, близько 80% поромного трафіку здійснювалося за квотою Міністерства оборони Росії. Добова пропускна спроможність переправи становила 180–250 транспортних засобів.

SKS One атакували 7, 12 і 13 липня. Після повторних ударів він затонув у порту Камиш-Бурун. «Ейск» уразили 12 та 13 липня, після чого відбуксирували до Керчі. «Мария» також зазнала кількох ударів, після чого її відбуксирували. За даними СБС, повертати ці три пороми на лінію не планують.

«Лаврентий» і «Панагия» втратили власний хід. Їх використовують як несамохідні баржі та переміщують за допомогою буксирів. Командувач СБС оцінює втрату пропускної спроможності Керченської поромної переправи у 75%.

Характер пошкоджень суден

На більшості танкерів і суховантажів машинне відділення, навігаційний місток, житлова надбудова та основні системи управління розташовані в кормі. У цій частині корпусу пролягають кабельні траси, розташовані засоби зв’язку, радари, кермові механізми та системи управління двигуном.

Судячи з відео, оператори українських БпЛА ціляться саме в цю частину суден. Пожежа або вибух у надбудові здатні пошкодити місток із системами керування, антени, навігаційне обладнання та систему електроживлення, що робить корабель непридатним до подальшого використання без ремонту.

На танкерах також зафіксували атаки на палубні трубопроводи та насоси для перекачування нафтопродуктів, ураження яких часто призводить до масштабної пожежі на борту.

У СБС повідомляли, що удари планують так, щоб не пробивати вантажні танки та не спричиняти масштабного розливу нафти, який призвів би до екологічної катастрофи та зачепив українське узбережжя. Заявлена мета — позбавити судно ходу, зв’язку та можливості виконувати рейси.

Як пояснив «Мілітарному» галузевий експерт, наслідки таких уражень визначаються не лише характером пошкоджень самого судна, а й можливостями його власника організувати та оплатити ремонт.

«У теорії пошкоджений місток можна відновити порівняно швидко — протягом кількох тижнів. Однак перед цим судно необхідно безпечно доставити до судноремонтного підприємства. Якщо воно втратило власний хід, для цього потрібні буксири, рятувально-технічні засоби та порт, готовий прийняти пошкоджений танкер», — зазначив він.

Додатковими проблемами є нестача доступних судноремонтних потужностей, вартість буксирування та ремонту, а також відсутність страхових виплат.

За його словами, ремонт можна провести й на турецьких підприємствах, однак далеко не кожне пошкоджене судно здатне самостійно дістатися турецького узбережжя.

«Таким чином, удари обмежують не лише логістичні, а й експлуатаційні можливості флоту. Навіть пошкодження, яке технічно можна усунути протягом кількох тижнів, здатне надовго вивести судно з роботи через необхідність знайти кошти, ремонтний майданчик і засоби для його безпечного транспортування», — підсумував галузевий експерт, до якого звернувся «Мілітарний».

Наслідки для Росії

У першому півріччі 2026 року вантажообіг портів Азово-Чорноморського басейну становив 132 млн тонн, або 29,2% вантажообігу всіх морських портів Росії. Через Азовське море проходить близько 25% російського експорту зерна.

Зокрема, за січень–квітень перевалили 40,7 млн тонн сухих і 42,4 млн тонн наливних вантажів.

За січень–червень через чорноморські й азовські порти експортували приблизно 16,9 млн тонн російських нафтопродуктів — близько 36,5% їхнього загального морського експорту. У квітні обсяг становив 3,65 млн тонн, у травні — 3,03 млн тонн, у червні — 2,37 млн тонн.

Повних даних щодо експорту сирої нафти через басейн за півріччя немає. Відомо, що в лютому Новоросійськ забезпечував приблизно 14% російського морського експорту сирої нафти — близько 54 тис. тонн на добу.

Скорочення судноплавства

Ще 10 липня Росія тимчасово зупинила прохід Донсько-Азовським каналом і припинила приймати заявки на прохід Керченською протокою. Станом на 13 липня судна могли пересуватися всередині Азовського моря, але не могли вільно виходити через Керченську протоку.

pic.twitter.com/2A5siIYJGW

— dimdim (@dimdim518484) July 21, 2026

За підрахунками OSINT-проєкту «Око Гора» на основі радіолокаційних супутникових знімків, кількість суден в Азовському морі зменшилася зі 132 суден 6 липня до 43 суден 12 липня та до 29 суден 18 липня. Скорочення становило 78%. Із 29 зафіксованих суден не більш як 17 були танкерами або суховантажами; решта належала переважно до допоміжного флоту.

На одній із головних чорноморських стоянок кількість суден за той самий період скоротилася з 82 до шести.

Супутникові знімки вказують, що значна кількість суден укрилася від українських ударів у гирлі річки Дон, у районі міст Азова та Ростова-на-Дону. Туди ж відбуксирували для ремонту частину пошкоджених суден.

Страхування

Після посилення ударів російські судновласники почали отримувати відмови у страхуванні воєнних ризиків у Чорному та Азовському морях.

За даними учасників російського страхового ринку, збитковість перестрахування ризиків тероризму, диверсій та ударів безпілотників за перші чотири місяці 2026 року досягла 2800%. У другому кварталі 2026 року тарифи в сегменті морського страхування вантажів зросли у 2–4 рази. Проте учасники ринку визнають, що навіть такого підвищення недостатньо для компенсації вже понесених втрат.

Міністерство транспорту, Міністерство енергетики та Центральний банк запропонували поширити державну систему страхування воєнних ризиків на морські судна, а також міжнародні морські й річкові перевезення.

Подібну систему Росія вже застосовує на окупованих територіях України. Її розширення на морський транспорт мало б забезпечити судновласникам доступ до покриття у випадках, коли комерційні страховики відмовляються приймати ризики.

Міністерство фінансів РФ виступило проти масштабного фінансування такої системи з бюджету. У відомстві визнають обмеженість державних коштів і пропонують створити товариства взаємного страхування за участю судновласників, вантажовласників, страховиків та компаній реального сектору.

Також розглядають створення спеціального компенсаційного фонду. Його планують наповнювати коштами страховиків та учасників ринку. З цього фонду можуть виплачувати компенсації в разі пошкодження або повної загибелі судна, втрати вантажу чи настання іншого страхового випадку, пов’язаного з воєнними діями.

Представники страхового ринку критично оцінюють пропозицію Міністерства фінансів та вважають, що відомство намагається перекласти фінансові наслідки війни на страховиків і судновласників.

Відповідь Росії

Командувач СБС повідомив, що для захисту суден російське командування перекидає з фронту до 200 розрахунків БпЛА центру безпілотних технологій «Рубикон». За його даними, до прикриття судноплавства також залучили підрозділи 51-ї дивізії ППО та зенітного полку Чорноморського флоту.

Росія також значно посилила удари по українській портовій інфраструктурі та суднах, що прямують до українських портів і з них. У період із 6 до 20 липня ракетні атаки на Одеську чи Миколаївську область фіксували щодня.

Росія застосовувала балістичні ракети «Искандер-М», протикорабельні та протирадіолокаційні ракети сімейства Х-31, надзвукові протикорабельні ракети Х-22/Х-32 та «Онікс», а також крилаті ракети Х-59/Х-69.

Під час дронових атак, окрім «традиційних» «Шахедів», широко використовують їхні реактивні варіанти, зокрема керовані модифікації для прицільних ударів по суднах, та ракети-дрони «Бандероль».

Під ударами перебували порти, зернові й олійні термінали, транспортна та енергетична інфраструктура, житлові будинки й цивільні судна.

За даними Всеукраїнської аграрної ради, через російські удари Україна втратила приблизно третину потужностей для експорту зерна через чорноморські порти. Місячна перевалка скоротилася приблизно з 6 до 4 млн тонн, а чотири з 13 великих зернових терміналів тимчасово припинили закупівлю зерна.

Висновок

Морська кампанія є частиною ширших дій проти російської логістики. Вона триває паралельно з ударами по нафтобазах, енергетичних об’єктах, залізниці, автомобільних маршрутах і мостах, які використовують для забезпечення окупованого Криму.

Тривала кампанія з блокування судноплавства створить значні логістичні складнощі для Криму, які лише посилюватимуться в умовах дефіциту пального. Окрім того, значного удару зазнає експорт нафти, нафтопродуктів та зернових культур. У разі встановлення ефективної блокади Новоросійська значно ускладниться й перевезення вантажних контейнерів, що може додатково підвищити ціни на товари широкого вжитку.

Водночас, хоча російська кампанія ракетних ударів по українських портах також створюватиме відчутні складнощі для Української держави, Україна вже має значний досвід переорієнтації вантажів на дунайські порти та сухопутні маршрути через країни ЄС, набутий під час блокади портів у 2022–2023 роках.

Окрім того, українська економіка значною мірою існує завдяки фінансовій підтримці європейських країн-партнерів, що пом’якшить удар. Натомість російська економіка працює за правилами мирного часу, відчуває дефіцит коштів через величезні витрати на війну, санкції та ураження об’єктів нафтогазового сектору українськими ударами й не має зовнішніх джерел допомоги.