У 2024 році українська реактивна артилерія має почати знищувати російських окупантів за допомогою боєприпасів GLSDB.

3 лютого 2023 року США оголосили про пакет допомоги до складу якого, серед іншого, увійшли майбутні GLSDB.

У грудні цього року компанія Boeing вже передасть партію GLSDB Сполученим Штатам, які почнуть їх випробування для України.

Сухопутні війська в багатьох країнах все частіше стикаються із завданнями, які вимагають більшої дальності дії, гнучкості та маневреності.

Інвестиції Saab та Boeing у це питання призвели до нового ефективного рішення.

GLSDB використовує дві перевірені в бою системи, які дозволяють користувачам швидко уражати різноманітні цілі, під будь-яким кутом на значній відстані.

Бомба SDB

Історія GLSDB розпочинається з керованих авіаційних бомб (КАБ) GBU-39 від Boeing, які стали першими в сімействі програми Small Diameter Bomb (SDB).

Після розгортання серійного виробництва у 2006 році замовникам по всьому світу поставлено десятки тисяч екземплярів GBU-39.

Бойова частина боєприпасу важить 93 кілограми, містить 16 кілограмів вибухової речовини.

При пікіруванні на ціль з великої висоти завдяки вольфрамовому наконечнику вона здатна пробивати бетонні укриття.

Система підриву дозволяє перед запуском також вибирати повітряний підрив та затримку підриву після влучення.

Крім точності, основна перевага GBU-39 — малопомітність, що ускладнює відбиття масованого удару такими засобами за допомогою зенітних ракетних засобів.

Конструкція бомби має крила, які розкладаються в польоті, що дозволяє істотно збільшити дальність ураження цілей.

Вага її достатньо невелика всього 130 кг, діаметр близько 190 мм, довжина становить близько 1,8 м.

Початкові версії бомби мали ймовірне кругове відхилення (діаметр кола, в який гарантовано ляже половина бомби) у 5-8 м.

Така точність досягається за допомогою бортової системи керування з інерційними каналами та GPS.

Інерційні канали можуть забезпечити роботу в умовах інтенсивного радіоелектронного придушення з боку супротивника.

Скинута з достатньої висоти, SDB може самостійно планувати на відстань до 110 км.

Задум GLSDB

У 2011 році Boeing береться за новий проєкт з SDB, який отримав назву – Ground-Launched Small Diameter Bomb (GLSDB).

В рамках концепції проєкту КАБ GBU-39 хотіли надати можливість запускатись з наземних пускових установок.

Для бомби обрали двигун від реактивного снаряда М26, який використовується для запусків снарядів з М142 HIMARS та М270.

Максимальна дистанція стрільби бомбами GLSDB може досягати 150 кілометрів у напрямку пуску.

Таким чином GLSDB являє собою плануючу авіаційну бомбу схрещеною з твердопаливним ракетним прискорювачем/двигуном.

За допомогою ракетного двигуна бомба розганяється до швидкості 900-1200 м/с, після чого при досягненні висоти близько 15-25 тисяч метрів від’єднується від розгінного блоку і починає кероване планування до цілі.

Унікальність GLSDB полягає у тому, що вона здатна досягати 360-градусного охоплення для великих і малих кутів атаки, облітати складки місцевості та уражати розташовані в горах цілі, а також здійснювати повернення до цілі, яка знаходиться позаду від’єднаного розгінного блоку.

Вибір ракетного двигуна від реактивного снаряда М26 визначався тим, що велика кількість експлуатантів РСЗВ М270 приєдналися до дії підписаної у 2008 році міжнародної конвенції про касетну зброю, яка забороняла зберігати, застосовувати та продавати боєприпаси такого класу і зобов’язала підписантів знищити їх запаси.

Корпорація Boeing зрозуміла, що корпуси й ракетні двигуни від касетних снарядів М26 можна повторно використати та запропонувала їх переробити під застосування КАБ GBU-39.

Однак Департамент оборони США ініціативою тоді не зацікавилися, підтримавши проєкт далекобійних ER-GMLRS від Lockheed Martin, який до сьогодні ще випробовують.

Поштовх від Saab

У 2014 році до проєкту долучається шведська компанія Saab, яка на рівних Boeing починає розвивати GLSDB.

«Saab та Boeing мають історію успішної співпраці, яка тепер поширюється і на ще одну технологічну галузь – системи високоточної зброї», – зазначили партнери.

Вже у 2015 році на полігоні у Швеції партнери роблять три успішні випробувальні запуски прототипів нової ракети, які підтвердили працездатність всіх елементів конструкції.

Наступну серію випробувань провели у 2017 році на полігоні у США.

При цьому успішно продемонстрували можливість маневрування КАБ по складній траєкторії для виведення в заданий район та лазерного напівактивного наведення на рухливу морську ціль на відстані близько 100 кілометрів.

«Зараз точність GLSDB настільки висока, що може уразити радіус автомобільної шини», – розповіли у Saab.

Норвезький двигун та пускова

У 2019 році в Норвегії Saab та Boeing випробували GLSDB на ще більшу дальність.

Метою випробування стало ураження заданої цілі в морі на відстані 130 км від спеціально сконструйованої контейнерної пускової установки.

Відхилення КАБ SDB від заданої точки у морі становило близько одного метра.

У випробувальних стрільбах встановлювалися твердопаливний ракетний двигун нового виробництва норвезької компанії Nammo з Raufoss.

Це відкрило шлях приєднання до програми норвезького ОПК, який запропонував розробити новий потужний двигун для GLSDB.

У листопаді 2021 року Saab підписала одразу з двома великими норвезькими компаніями меморандум для рішень по GLSDB.

Перша з цих фірм стала Nordic Shelter, яка розробила безліч контейнерів для мобільних варіантів озброєння, радіоелектронних засобів та інше.

В рамках програми GLSDB компанія Nordic Shelter отримала фінансову підтримку уряду для розробки автономної пускової установки, яка монтується у стандартному 20-футовому морському транспортному контейнері.

Новий пусковий контейнер може відкрити дорогу ще й до корабельного використано GLSDB.

Її можна буде розміщувати на будь-якій пристосованій для таких перевезень автомобільній, залізничній, морській платформі або використовувати стаціонарно з дистанційним управлінням.

Своєю чергою фахівці Nammo оснастять керовану ракету новим двигуном.

В планах розвитку програми GLSDB одним із перших пунктів стоїть збільшення дальності до 200 кілометрів та потім ще більше.

Українські реалії

Великою перевагою нового боєприпасу є простота його використання та при підготовці до стрільби.

Боєприпаси GLSDB можуть встановлюватися у шість пускових контейнерів та завантажуватись на HIMARS/M270, якими озброєна Україна.

Тобто 12 ракет у гусеничному варіанті M270 та 6 ракет у легкій колісній установці HIMARS.

Також у перспективі Україні може отримати норвезьке рішення по контейнерних пускових установках.

GLSDB досить мобільні і мають спеціальні пристрої, які роблять їх перехоплення за допомогою російських систем протиповітряної оборони вкрай складним.

Звісно, якщо не брати до уваги зведення російського військового командування, яке регулярно у заявах «збиває» GLSDB над Україною ще з березня.

Звісно Росії є що протиставити, у першу чергу це – зенітний ракетний комплекс ближньої дії «Тор» та зенітно-гарматний ракетний комплекс «Панцирь-С1».

Якщо Україні поставлятимуть на регулярній основі GLSDB, то російському командуванню доведеться відсувати практично всі склади з матеріальними засобами.

Бомби Small Diameter Bomb здатні діставати і до північних районів Криму, включаючи Армянськ та далі.

Істотних змін можуть зазнати угруповання сил та засобів технічного забезпечення.

Доведеться передислокувати до глибшого тилу ремонтно-відновлювальні органи та відповідні склади – артилерійського озброєння, бронетанкового та автомобільного майна та ін.

Командні, тилові та допоміжні пункти управління або доведеться відсувати від лінії бойового зіткнення, або більш ретельно маскувати.