Популярні
Дедалі частіше військові Сил оборони публікують фото та відео бойової роботи самохідних артилерійських установок «Богдана», яку розробили фахівці українського оборонно-промислового комплексу.
Як відомо, цю 155-мм гаубицю серійно виробляють одразу у декількох варіантах. Такий підхід допоміг пришвидшити випуск нових колісних артустановок та передачу їх українському війську.
Про історію створення та перспективи розвитку ми розповіли у статті: «Богдана 2.0»: навіщо Україні власна 155-мм колісна САУ та які її перспективи».
А сьогодні «Мілітарний» пропонує розглянути відомі варіанти САУ «Богдана» та причини, чому система використовує різні колісні шасі.
Варто відзначити, що ходова частина для колісних артустановок має більший ресурс на відміну від гусеничних. Вона має забезпечувати гарну прохідність на перетнутій місцевості та розвивати високу швидкість на асфальтованих дорогах. Крім того, шасі має витримувати навантаження від постійних пострілів, тому важливо, щоб машина була надійною.
Розробку в Україні артилерійської системи 2С22 «Богдана» почали у 2016 році на Краматорському заводі важкого верстатобудування. Дослідний зразок встановили на вітчизняне колісне шасі КрАЗ-63221 з колісною формулою 6х6, створене за спеціальними технічними вимогами.
Шасі обладнане чотирьохдверною п’ятимісною броньованою кабіною з двома рядами сидінь. Кабіна захищає екіпаж від ураження кулями калібру 5,45 мм та 7,62 мм та уламків. Вона обладнана системами опалення та кондиціонування. У ній передбачені місця для розміщення додаткового обладнання, предметів індивідуального захисту й особистих речей екіпажу.
КрАЗ-63221 обладнано централізованою системою підкачування шин, що забезпечує високу прохідність ґрунтами з низькою несучою здатністю, лебідкою тощо.
У такому варіанті прототип САУ вперше показали у липні 2018 року, а вже 24 серпня того ж року вона брала участь у військовому параді до Дня Незалежності України. Заявлена споряджена маса дослідного зразка «Богдани» – 28 тонн. Її екіпаж складається із п’яти військовослужбовців. Швидкість руху трасою – 80 км/год., а перетнутою місцевістю – 30 км/год., запас ходу – 800 км (300 км – перетнутою місцевістю).
Дослідно-конструкторську роботу (ДКР) «Богдана» мали завершити у 2020 році. Однак темп розробки втратили, зокрема, через проблеми з закупівлею 155-мм боєприпасів і бюрократію. Наслідком стала судова тяганина між заводом і Міноборони України через зрив термінів виконання робіт у межах ДКР.
У вересні 2020 року апеляційний суд вирішив, що зрив графіка випробувань «Богдани» відбувся не з вини підприємства, а з огляду на брак необхідних боєприпасів. А вже у листопаді 2020 року Міноборони України погодилося укласти додаткову угоду на продовження дії контракту без застосування штрафних санкцій. Угоду на завершення ДКР за темою «Богдана» продовжили до кінця 2021 року. За цей час самохідна гаубиця мала пройти попередні та державні випробування.
Для оцінки реальних можливостей озброєння та відповідності вимогам самохідна артилерійська установка 2С22 «Богдана» у травні 2021 року розпочала перший етап заводських випробувань. У січні 2022 року «Богдана» завершила попередні вогневі випробування. Гаубиця здійснила 450 пострілів.
А вже у лютому розпочалося російське повномасштабне вторгнення, яке ледь не поховало проєкт вітчизняної колісної САУ. Росіяни активно завдавали ударів по підприємству, яке займалося створенням цієї артилерійської системи.
У травні 2022 року стало відомо, що дослідний зразок «Богдани» успішно знищує російських окупантів. Українська САУ у парі з французькою гаубицею CAESAR прицільно обстрілювала позиції росіян на окупованому острові Зміїний у Чорному морі.
Навесні того ж року Україна профінансувала серійне виробництво вітчизняної 155-мм артилерійської установки. Після того, як вона, за словами тодішнього міністра оборони Олексія Резнікова, успішно пройшла випробування на полі бою.
Однак для випуску «Богдани» довелося шукати нове базове шасі. Річ у тім, що ПАТ «АвтоКрАЗ», яке надало своє шасі КрАЗ-63221 для створення прототипу САУ, у 2021 році оголосило про банкрутство. Відтак виробництво вантажівок на підприємстві було зупинено.
У пошуках нового шасі для пришвидшення виробництва перших серійних артилерійських установок «Богдана» було обрано білоруські МАЗ-6317. Варто зазначити, що українські компанії не купують ці вантажівки з початку 2022 року, однак певна кількість таких машин була на складах.
Бронювання колісного шасі та встановлення на нього броньованої кабіни, яка, імовірно, з певними змінами у конструкції була запозичена у бронемашини «Варта», здійснювала компанія «Українська бронетехніка».
Броньована кабіна машини також адаптована для руху у темну пору доби без застосування фар у режимі світломаскування. Для цього в кабіні встановлений екран, на який виводять зображення з передньої та задньої інфрачервоних камер.
Згодом розробники розкрили характеристики САУ 2С22 «Богдана». Було заявлено, що артилерійська частина зі 155-мм гарматою завдовжки 52 калібри має швидкострільність п’ять пострілів за хвилину. Возимий боєкомплект – 20 снарядів.
Кут повороту гармати по горизонталі становить від -30 до 30 градусів, а підйом – від -5 до 65 градусів. Дальність стрільби – до 40-42 км. Для приведення у бойове положення «Богдані» необхідно півтори хвилини та стільки ж для переведення у транспортне положення.
САУ має цифрову радіостанцію та інші засоби зв’язку. Заявлено, що артустановка оснащена системою обміну даними. Імовірно, під цим терміном мають на увазі автоматизовану систему управління «Кропива» або «Дельта». Також, за словами розробників, «Богдана» оснащена навігаційною системою та бортовою системою управління вогнем.
Наразі невідомо, яка кількість вітчизняних САУ на цьому шасі була виготовлена і передана українським артилеристам.
Згодом українські військові отримали «Богдани» на чеському чотиривісному шасі Tatra T815-7 з бронекабінами від виробника. За даними «Економічної правди», Міноборони України виділило ці автомобілі з власних складів, вони були закуплені ще до широкомасштабного російського вторгнення.
Ймовірно, Tatra T815-7 закупили для модернізації реактивних систем залпового вогню БМ-27 «Ураган» калібру 220 мм, які перебували на озброєнні ЗСУ, до версії нової РСЗВ «Буревій».
Ці шасі були доопрацьовані відповідно до українських вимог, які були сформовані Центральним НДІ озброєння та військової техніки ЗСУ. Машини надійшли в межах виконання державного оборонного замовлення у попередні роки.
Однак, через активне застосування РСЗВ «Ураган» у перший рік повномасштабного російського вторгнення боєприпаси для них, які ще з радянських часів були на складах в Україні, закінчилися, і доцільність тримати їх на озброєнні без наявного боєкомплекту відпала. Тому, вірогідно, шасі Tatra T815-7, які були замовлені для випуску РСЗВ «Буревій», були передані для переобладнання їх у САУ «Богдана».
Українські військові схвально відгукуються про це колісне шасі.
Боєць 1-ї окремої бригади спеціального призначення ім. Івана Богуна з позивним «Папа» починав свою службу у складі обслуги прототипу гаубиці на шасі КрАЗу і став механіком-водієм «Богдани», яка зроблена на чеському чотиривісному шасі Tatra. Він розповів про переваги цієї версії САУ під час її застосування на передовій.
«Порівняно з першою, експериментальною, є з чим порявняти, нова – набагато ліпша. Комп’ютер краще працює, Tatra комфортніша, її прохідність вища. Всередині кабіни все так, наче в хорошій іномарці, є клімат-контроль. Під час пострілу кабіна дуже стабільна, її не кидає і не штовхає, всередині нічого не розлітається», — розповідає механік-водій.
На початку 2024 року у соцмережах з’явились поодинокі фото та відео з ще однією версією САУ «Богдани» на чотиривісному шасі.
Судячи з зображень, вона також має броньовану кабіну з капотом, яка зовні схожа на ту, яку встановлювали на варіанті артустановки на шасі МАЗ від компанії «Українська бронетехніка».
Чотирьохдверна дворядна кабіна розрахована на перевезення екіпажу самохідної установки з п’яти військовослужбовців.
Ця модифікація вітчизняної колісної САУ використовує шасі чеської вантажівки Tatra Phoenix з колісною формулою 8×8.
Для захисту в першу чергу від ворожих ударних FPV-дронів екіпажі самохідних гаубиць «Богдана» оснащують установки навісними захисними екранами з металевої сітки.
Конструкції прикривають важливі частини – лобову і верхню частину кабіни, де знаходиться водій та обслуга гаубиці, капот над двигуном, а також місця зберігання возимого боєкомплекту зі 155-мм снарядів та порохових метальних зарядів.
Данія в межах військової допомоги підписала угоду і оплатила постачання САУ «Богдана» Силам оборони України.
У вересні 2024 року посол Євросоюзу в Україні Катаріна Матернова розповіла, що з першого траншу з доходів від заморожених російських активів, який ЄС спрямував на зброю для України, 400 мільйонів євро скерували на фінансування українських оборонних підприємств.
За її словами, частина цих коштів витрачена на оплату виробництва українських колісних гаубиць.
Артилеристи розповіли про роботу САУ «Богдана»
Артилеристи 48-ї артилерійської бригади, які одними з перших отримали колісні гаубиці «Богдана» наприкінці 2023 року, розповіли про те, як вони працюють на них, а також особливості їх експлуатації порівняно з іншими системами.
На її озброєнні перебувають як машини на базі Tatra T-815, так і пізні установки з новим шасі та кабіною від «Української бронетехніки».
Головний сержант першої батареї дивізіону самохідної артилерії, Дмитро від початку вторгнення працював на радянських САУ «Пион» і німецькій установці Panzerhaubitze 2000. Порівнюючи українську колісну гаубицю з цими системами, він відзначив хорошу точність вогню.
«Богдана» — точна, надійна та сучасна. Її бойові можливості вражають, особливо тут, на донецькому напрямку, в реальних бойових умовах. САУ — дуже точно б’є в ціль. Зазвичай, ціль уражається вже з другого пострілу. По ТТХ заявлена дальність вогню становить до 42 км уламково-фугасним снарядом, а активно-реактивним снарядом до 60 км може дістати супротивника», — каже він.
Артилеристи розповіли, що за неповний рік бойової роботи одна з «Богдан» зробила понад 3000 пострілів, у той час як на інших машинах у частині ця кількість уже перевалила за цифру 2000.
Через те, що артилерія є пріоритетною ціллю для російських ударних дронів, на бойові завдання САУ висуваються із бортовими системами РЕБ та у супроводженні мобільних вогневих груп, які озброєні антидроновими рушницями. Вже на позиції установки маскують та закривають протиланцетними сітками.
«Якось «Богдану» атакували понад 5 дронів-камікадзе ворога. Удари взяла на себе броньована кабіна САУ. Бронезахист витримав, хлопців всередині, звісно ж, контузило, але вони залишись живими. «Богдана» може витримати підрив на протитанковій міні», — каже Дмитро.
Командир ремонтного підрозділу артбригади Султан розповідає, що ремонтні взводи бригади відновлюють будь-яку техніку, окрім «Богдан», оскільки ті перебувають на сертифікаційній гарантії заводу-виробника. Тому ремонтні та відновлювальні роботи бійці не мають права робити.
«Усі ремонтні маніпуляції представники виробника проводять у безпечному і визначеному для цього місці. Розрахунок «Богдани» лише доставляє або евакуює машину з позицій, у разі якщо вона не може самостійно доїхати у визначену точку», — розповідає Султан.
Ремонтують та обслуговують «Богдани» два підприємства України, при цьому одне відновлює артилерійську частину установки, інше — ходову частину машини.
Військові кажуть, що однією з поширених технічних несправностей «Богдани» є клин і заміна обтюраційних кілець на гарматі, деколи підвисає електроніка. Але виробник оперативно все ремонтують, щоб САУ якомога швидше повернулася на передову.
Ремонтним підрозділам залишається лише обслуговування та дрібний ремонт установок, який не потребує серйозних втручань у конструкцію.
Виробництво
Місячне виробництво української колісної самохідної артилерійської установки «Богдана» сягнуло 36 одиниць станом на квітень 2025 року, повідомляли джерела видання Army Technology.
При цьому наприкінці березня, представники заводу-виробника заявляли журналістам, що виробництво сягнуло «20 і більше» машин на місяць.
За даними виробника, для того, аби убезпечити виробництво, його розосередили на кілька різних локацій, у тому числі за кордоном. Також впровадили дублювання виробництва — жодна деталь не виготовляється лише в одному місці. Це зроблено для того, аби навіть при ураженні конкретного виробничого майданчика процес виробництва САУ не зупинявся.
Того ж місяця виконавчий директор Української ради зброярів Ігор Федірко заявив, що українська промисловість може вдвічі наростити виробництво САУ «Богдана», налагодивши випуск артсистем одразу на кількох шасі.
Вартість однієї самохідної гаубиці «Богдана» коливається в діапазоні 2,3 – 2,8 млн євро. Ймовірно, ціна залежить від того, яке саме шасі використовується для конкретної установки.
САУ оснастили невеликим балістичним радаром, який монтується зверху на стволі. Він дозволяють вимірювати дійсну швидкість снарядів під час пострілу, оскільки вона, внаслідок різних причин, може відрізнятися від стандартних табличних даних. Отримані дані дозволяють вносити додаткові поправки для підвищення точності ведення вогню.
Технічні особливості
Представник заводу-виробника пояснив, що високої точность вітчизняної САУ вдалося досягти завдяки особливій геометрії нарізів ствола, а також впровадженню додаткової центральної опори, яка дозволяє краще стабілізувати гармату під час стрільби.
Ще однією особливістю установки є повне дублювання електричних та гідравлічних систем, що дозволяє у разі пошкодження виконати всі необхідні операції вручну.
Завдяки українському виробництву, відповідно, все обслуговування та ремонт здійснюється всередині країни та дуже швидко. Так, за заявою виробника, будь-яка деталь для пошкодженої САУ доступна протягом 24 годин.
Досилач
У сюжеті Армія TV військові хвалять українські САУ, відзначаючи їхню високу точність та мобільність. Однак нарікають на високо винесений казенник, через що заряджати гармату важко.
Попри встановлений напівавтоматичний досилач, військові його майже не використовують через технічні особливості. За їхніми словами, конструкція не передбачає одночасного заряджання та наведення гармати.
«Щось одне працює: або навідник наводиться, або досилається снаряд. А так як потрібно швидко відпрацювати, то хлопці заряджають його вже вручну, і навідник за той час наводиться… Він працює, але це довго, це час. У ручному режимі за хвилину ми робимо постріл. То в автоматичному це буде довше, це розтягнеться до двох хвилин», — пояснюють артилеристи.
Нові версії
На початку травня 2025 року з сюжету українського військового телебачення стало відомо, що 44 окрема артилерійська бригада отримала нову версію САУ «Богдана» — з новою бронекабіною.
У вересні з’явилися зображення установки «Богдана» з іншою, раніше невідомою, новою броньованою кабіною та шасі з колісною формулою 6×6.
Це вже шоста модифікація вітчизняної 155-мм САУ, яку використовують Сили оборони для боротьби з російськими окупантами.
Окрім того українські зброярі працюють над самохідною установкою з новим коротшим стволом — довжиною 39 калібрів. Метою є отримання вогневого засобу рівня бригади.
Як шасі для САУ розглядаються німецькі вантажівки MAN та корейські Daewoo, які Україна отримує в межах міжнародної технічної допомоги.
Колісна самохідна артилерійська установка «Богдана» на новому шасі отримала міжнародний патент. Не виключено, що виробник готується до організації випуску цієї установки закордоном.
Випуск української самохідної артилерійської установки «Богдани» на різних колісних шасі є вимушеним кроком. На початку серійного виробництва це дало змогу забезпечувати передачу Силам оборони України САУ у так званому «НАТОвському» калібрі – 155 мм.
Також насьогодні є певний дефіцит на ринку автомобільних шасі, які підходять для військових потреб. І українські виробники вимушені використовувати всі доступні можливості для пришвидшення виробництва і постачання до війська нових зразків озброєння.
Надходження нової артилерії є дуже важливим, через те, що артилерійські системи «радянських» калібрів, зокрема, 122 мм та 152 мм під час активних бойових дій з російськими окупантами виходять із ладу та випрацьовують свій ресурс. І їх потрібно оперативно заміняти. Також кількість, до прикладу, 152-мм снарядів є обмеженою для закупівлі на світовому ринку, бо їхніми великими виробниками є Росія та Китай. А 155-мм Україна отримує в межах міжнародної військової допомоги, що дає можливість забезпечувати Сили оборони такими снарядами на певному рівні. Тому дуже важливо мати сучасні нові САУ, які можуть стріляти снарядами такого калібру.
Підтримати нас можна через:
Приват: 5169 3351 0164 7408 PayPal - [email protected] Стати нашим патроном за лінком ⬇
Підпишіться на розсилку наших новин
або на наш Телеграм-канал
Дякуємо!
ви підписалися на розсилку наших новин
